Апанасенко Йосип Родіонович
| Йосип Родіонович Апанасенко | |
|---|---|
| рос. Иосиф | |
 | |
| Ім'я при народженні | рос. Иосиф |
| Народження | 3 (15) квітня 1890[1] Apanasenkovskoyed, Novogrigorevskyd, Ставропольська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 5 серпня 1943[2][1] (53 роки) Бєлгород, Курська область, РРФСР, СРСР авіаційний удар |
| Поховання | Бєлгород |
| Країна |  СРСР |
| Приналежність | .svg){kind=small} Радянська армія |
| Рід військ | піхота |
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
| Роки служби |  1911—1917 1918—1943 |
| Партія | КПРС |
| Звання |  Генерал армії |
| Командування | Командувач військами Далекосхідного фронту, Середньоазійського військових округів |
| Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Радянсько-німецька війна |
| Нагороди |       |
 Апанасенко Йосип Родіонович у Вікісховищі | |
Йо́сип Родіо́нович Апана́сенко (3 (15) квітня 1890, с. Митрофановське, нині с. Апанасенковське Апанасенковського району Ставропольського краю Росії — 5 серпня 1943, під Бєлгородом) — радянський військовий діяч. Генерал армії (1941). Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1941—1943 роках.
Життєпис
Син селянина українського походження. Українець. Учасник Першої світової війни, прапорщик. Наприкінці 1917 — голова ради та військово-революційного комітету села Митрофановське. Сформував партизанський загін у Ставропольській губернії. 1918 вступив у РКП(б) і Червону армію.
Протягом 1918—1919 командував бригадою, дивізією. 1919—1920 командував 6-ою кавалерійською дивізією в складі 1-ї Кінної армії.
Закінчив військово-академічні курси (1923), курси удосконалення вищого командного складу (1928) та Військову академію імені Михайла Фрунзе (1932).
Командував кавалерійською дивізією і корпусом. 1935—1937 — заступник командувача військами Білоруського військового округу. З лютого 1938 — командувач військами Середньоазіатського військового округу, З січня 1941 командувач Далекосхідного фронту. Від 1943 — заступник командувача Воронезького фронту. У боях під Бєлгородом смертельно поранено. Помер від ран. Поховано в Бєлгороді.
Нагороди
Нагороджено орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора та медалями.
Увічнення пам'яті
У Бєлгороді та Ставрополі встановлено пам'ятники.
Примітки
- ↑ а б Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
- ↑ Апанасенко Иосиф Родионович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Література
- Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 220.
Електронні джерела
| |||||||||
.svg)
|
|
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 15 квітня
- Народились 1890
- Уродженці Ставропольської губернії
- Померли 5 серпня
- Померли 1943
- Померли в Бєлгороді
- Поховані в Бєлгороді
- Випускники Військової академії імені Фрунзе
- Члени КПРС
- Генерали армії (СРСР)
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
- Кавалери ордена Святого Станіслава (Російська імперія)
- Радянські командувачі фронтами в Другій світовій війні
- Російські військовики Першої світової війни
- Учасники Громадянської війни в Росії
- Учасники Другої світової війни
- Учасники Курської битви
- Померли в Бєлгородській області