Джозеф Конрад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не плутати з Юзеф Коженьовський.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Конрад.
Джозеф Конрад
Józef Teodor Konrad Korzeniowski
Джозеф Конрад, 1904 рік
Ім'я при народженніJózef Teodor Konrad Korzeniowski
ПсевдонімJoseph Conrad
Народився3 грудня 1857(1857-12-03)
Терехове, Волинська губернія, Російська імперія[1] або Бердичів, Київська губернія, Російська імперія[2]
Помер3 серпня 1924(1924-08-03) (66 років)
Бішопсборн, Велика Британія
·інфаркт міокарда
ПохованняCanterbury City Cemeteryd[3]
ПідданствоВелика Британія Велика Британія
Національністьполяки[4][5][6]
ДіяльністьМоряк, письменник
Сфера роботихудожня література[d]
Alma materстарша школа імені Бартоломея Новодворськогоd
Мова творіванглійська
Роки активності1895–1924
НапрямокЛітература
ЖанрПроза, Модернізм
Magnum opus«Серце темряви»
Конфесіяатеїзм
РідНаленч і Корженівський гербу Наленчd
БатькоКоженьовський Аполло[2]
МатиEwa Korzeniewskad
РодичіСтефан Бобровський, Анела Загорська і Тадеуш Бобровський
У шлюбі зJessie Georged
Автограф
CMNS: Джозеф Конрад у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Джозеф Конрад, при народженні Юзеф Теодор Конрад Коженьовський гербу Наленч (пол. Józef Teodor Konrad Korzeniowski, англ. Joseph Conrad; 3 грудня 1857, Бердичів[9], тепер Бердичівський район, Житомирська область — 3 серпня 1924, Бішопсборн біля Кентербері, Англія) — англійський письменник польського походження. Вважається одним із найвидатніших англійських прозаїків.

Його твори мали великий вплив на багатьох письменників, серед яких Ернест Гемінґвей, Ґрем Ґрін, Вільям Сьюард Берроуз, Джозеф Геллер та інші. Фільм Френсіса Форда Копполи «Апокаліпсис сьогодні» навіяний і значною мірою базується на романі Джозефа Конрада «Серце темряви» (Heart of Darkness). Пишучи в часи розквіту Британської Імперії і використовуючи власний досвід у британському торговому флоті, Конрад створював романи та короткі оповідання, що відзеркалювали приховані аспекти світового панування Британської Імперії, водночас поринаючи в глибини людської душі.

Біографія

Наленч (Nałęcz) — герб роду Коженьовських. Конрад відмовився від британського лицарського звання, бо вже мав власний родовий герб
Nowy Świat 47, Варшава, де 3-річний Джозеф Конрад жив зі своїми батьками 1861 року.

Дитинство та юність

Юзеф Теодор Конрад Коженьовський народився в Бердичеві, в родині літератора та польського патріота Аполлона Коженьовського (Appolo Korzeniowski). Батько його належав до шляхетського роду гербу Наленч (Nałęcz), перекладав з англійської та французької на польську Шекспіра та Гюго. Він приохотив Юзефа до читання польською та французькою.

1861 — Аполона Коженьовського заарештували за активну участь у підготовці повстання та вислали до Вологди. Його дружина Евеліна Коженьовська (Ewelina Korzeniowska) з 4-річним сином поїхала за чоловіком на заслання.

1865 — через хворобу дружини Аполон Коженьовський домігся переводу до Чернігова, де, за кілька тижнів, 11 квітня 1865 року, мати Юзефа померла від туберкульозу. Батько з сином переїхали спочатку до Львова, потім до Кракова, де 23 травня 1869 батько Юзефа помер, залишивши свого 11-річного сина круглим сиротою. Заопікувався хлопцем брат його матері Тадеуш Бобровський.

1874 — після відмови прийняти австро-угорське підданство 17-літній Юзеф Коженьовський, щоб не бути призваним до російської армії, вирушив до Марселя і влаштувався моряком французького торговельного флоту.

Подорожі

Джозеф Конрад прожив сповнене пригод життя, був задіяний у контрабанді зброї та політичних змовах, що пізніше відобразив у своєму романі «Золота стріла» (The Arrow of Gold), і пережив невдале кохання, яке занурило його в глибоку депресію та підштовхнуло до невдалої спроби самогубства. Подорож до берегів Венесуели дала матеріал для роману «Ностромо» (Nostromo) (перший помічник капітана з корабля, на якому ходив Джозеф Конрад, став прототипом для головного героя).

1878 — поступив на службу на британське судно, що прямувало до Константинополя, бо російське підданство не давало можливості служити на французьких суднах. Коли судно повернулося до порту приписки, молодий моряк вперше висадився на британській землі, в порту міста Lowestoft●.

1881 — отримав сертифікат на право бути капітаном і британське підданство, офіційно змінивши ім'я на Joseph Conrad.

1889 — замислив відвідати Центральну Африку, став капітаном конголезького річкового пароплава. Побачені ним жорстокість і звірства лягли в основу одного з найвідоміших творів «Серце темряви» (Heart of Darkness). Під час подорожі Джозеф Конрад захворів на пропасницю, на яку відтак страждав усе життя.

Творчість

1894 — у віці 36 років через погане здоров'я залишив море і вирішив присвятити себе літературній праці. Його перший твір «Олмейрова примха» («Безумство Олмайєра», Almayer's Folly), дія якого відбувається на східному узбережжі Борнео, опублікований у 1895 році.

1896 — виходить «Вигнанець з островів» (An Outcast of the Islands). Обидва названі твори створили Конрадові репутацію романтика й оповідача екзотичних історій. Ці помилкові уявлення переслідували його все життя.

1896 — одружився з 22-річною англійкою Джессі Джордж (Jessie George), з якою мав двох синів, Бориса та Джона.

Попри визнання критиків й інтелектуалів, широка літературна слава та визнання прийшли до Конрада лише після публікації роману «Шанс» (Chance, 1913), хоча цей роман, як не парадоксально, вважають не найкращим його твором.

Помер від серцевого нападу і похований на Кентерберійському цвинтарі, Англія.

Вшанування пам'яті

Пам'ятник Джозефу Конраду в Гдині, Польща
Сінгапур. Меморіальна дошка на честь Джозефа Конрада.

Пам'ятник Джозефу Конраду встановлений в польському місті Гдиня на узбережжі Балтійського моря.

У Сан-Франциско, Каліфорнія, є площа Джозефа Конрада.

У Сінгапурі, який Джозеф Конрад неодноразово відвідував, встановлена меморіальна дошка, що увічнює пам'ять про нього.

У селі Тереховому діє кімната-музей Джозефа Конрада, відкритий у 1987 році до 130-річчя від дня народження письменника. У день відкриття музею відомі українські письменники Дмитро Павличко і Юрій Щербак у книзі відвідувачів визначили три провідні джерела творчості Джозефа Конрада: українська земля, велич англійської мови, сила польського духу.

ЮНЕСКО внесла 150 річницю з дня народження Джозефа Конрада до календаря річниць на 2007 рік.

2007 — з нагоди 150-річчя Джозефа Конрада Національний банк Польщі випустив комплект ювілейних монет.

2007 — з нагоди 150-річчя від дня народження Джозефа Конрада Польський інститут у Києві заснував для українських письменників премію ім. Конрада-Коженьовського. Першим її отримав Тарас Прохасько[10].

3 грудня 2008 — у м. Бердичів на території Монастиря Кармелітів Босих відкрили музей Джозефа Конрада[11].

19 вересня 2008 — під час відкриття IX Днів польської культури у Бердичеві відкрили Музейну кімнату пам'яті Джозефа Конрада в ЗОШ № 15 (вул. М. Грушевського, 5)[12].

У серії «Бібліотека „ЛітАкценту“» наприкінці 2012 вийшла книжка «Зроби або помри: морські історії» Джозефа Конрада". До неї ввійшли популярні «морські» повісті й оповідання письменника в українських перекладах, починаючи з 1920-х років.[13].

25 грудня 2015 року одну з вулиць Вінниці перейменували на честь Джозефа Конрада[14][15].

Цікаві факти

Твори

Докладніше: Бібліографія Джозефа Конрада

Примітки

  1. ↑ Конрад Джозеф // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б в Catalog of the German National Library
  3. ↑ Find a Grave — 1996.
  4. ↑ British Museum person-institution thesaurus
  5. ↑ Nationalencyklopedin — 1999.
  6. ↑ Discogs — 2000.
  7. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. ↑ LIBRIS — 2015.
  9. ↑ Джозеф Конрад (Джозеф Теодор Конрад Коженьовський) // Мій Бердичів
  10. ↑ Лауреатом літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського став Тарас Прохасько // Хрещатик. — 17 грудня 2007.
  11. ↑ Тижневик «Бердичів діловий». Архів оригіналу за 9 січня 2009. Процитовано 12 грудня 2008.
  12. ↑ Т.Мазурчук. У школі № 15 відкриють музей Джозефа Конрада. // Бердичівські новини, № 38 (162), 18 вересня 2008
  13. ↑ Тимофій Гаврилів. До незбагненної мети // Збруч, 25.01.2013
  14. ↑ У Вінниці перейменували радянські вулиці / ВВС, 06.01.2016
  15. ↑ Нові назви вулиць Вінниці / Моя Вінниця, 05.01.2016

Джерела та література

Статті про Конрада

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джозеф_Конрад&oldid=34475883