Пам'ятник Тарасові Шевченку (Жуків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:32, 18 лютого 2022, створена SalweenBot (обговорення | внесок) (правопис)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пам'ятник Тарасові Шевченку в Жукові
Пам'ятник Тарасові Шевченку в Жукові (2010 рік)

49°33′15″ пн. ш. 25°35′38″ сх. д. / 49.55423600002777818° пн. ш. 25.59409700002778010° сх. д. / 49.55423600002777818; 25.59409700002778010Координати: 49°33′15″ пн. ш. 25°35′38″ сх. д. / 49.55423600002777818° пн. ш. 25.59409700002778010° сх. д. / 49.55423600002777818; 25.59409700002778010
Статус пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення
Статус спадщини пам'ятка монументального мистецтва України місцевого значенняd
Країна  Україна
Розташування Жуків, Бережанський район, Тернопільська область
Скульптор Василь Бідула
Засновано 1912
Встановлено 1912 або 1914, відновлений 1964 або 1967
Пам'ятник Тарасові Шевченку (Жуків). Карта розташування: Україна
Пам'ятник Тарасові Шевченку (Жуків)
Пам'ятник Тарасові Шевченку (Жуків) (Україна)
Мапа

CMNS: Пам'ятник Тарасові Шевченку у Вікісховищі
Біля пам'ятника Тарасові Шевченку в Жукові: автор пам'ятника майстер-різьбяр Василь Бідула, справа — його син Степан, помічник у праці; другий зліва (з палицею) сидить Данило Федчишин, муж довір'я Жукова, поруч з ним (здогадно) — посол до Віденського парламенту Тимотей Старух. 1914 рік
Сільська молодь біля зруйнованого польською владою пам'ятника. 1931 рік

Пам'ятник Тарасові Шевченку в Жукові — погруддя українського поета Тараса Григоровича Шевченка в селі Жукові Бережанського району на Тернопільщині.

Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення, охоронний номер 61.

Опис[ред. | ред. код]

Пам'ятник розташований біля автобусної зупинки. Погруддя виготовлене з гіпсу, висота — 0,5 м, постамент — із каменю-пісковика, висота — 2 м.[1]

У центрі постамента табличка з написом «Т. Г. Шевченко 1814—1861».

Історія[ред. | ред. код]

Перший пам'ятник Тарасові Шевченку в Жукові споруджений напередодні Першої світової війни в 1912[2] або 1914[1][3] році. Це також перше погруддя Кобзареві на території Тернопілля й одне з перших у Західній Україні[3]. Його виготовив місцевий самоук-різьбяр Василь Бідула за порадою Івана Франка та за ініціативою місцевого пароха о. Сильвестра Лепкого на замовлення жуківської громади[1].

Пам'ятник зруйнований під час пацифікації в 1931[1] році, відновлений у 1964[1] або 1967[2][3] році.

Збереглися рідкісні світлини, пов'язані з історією цього пам'ятника.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 8. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  2. а б Подуфалий М., Уніят В. Жуків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 582. — ISBN 966-528-197-6.
  3. а б в Подуфалий, М. Жуків // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 385. — ISBN 978-966-457-228-3.