Малопідвальна вулиця
| Малопідвальна вулиця Київ | |
|---|---|
 Малопідвальна вулиця | |
| Місцевість | Старий Київ |
| Район | Шевченківський |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 385 м |
| Координати початку | 50°27′03″ пн. ш. 30°31′11″ сх. д. / 50.450944° пн. ш. 30.519806° сх. д.Координати: 50°27′03″ пн. ш. 30°31′11″ сх. д. / 50.450944° пн. ш. 30.519806° сх. д. |
| Координати кінця | 50°26′59″ пн. ш. 30°30′54″ сх. д. / 50.449972° пн. ш. 30.515083° сх. д. |
| поштові індекси | 01001, 01601 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Золоті ворота» «Майдан Незалежності» |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11001 |
| У проєкті OpenStreetMap | r370154 |
| На карті |
 На карті населеного пункту |
| Мапа | |
 | |
 Малопідвальна вулиця у Вікісховищі | |
Малопідва́льна ву́лиця — вулиця у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від провулку Тараса Шевченка до Володимирської вулиці.
Прилучається вулиця Паторжинського.
Історія
Вулиця виникла у 1830-ті роки вздовж старого валу київських укріплень і, на відміну від Великої Підвальної вулиці (тепер — вулиця Ярославів Вал), набула назви Малопідвальна.
До здачі в експлуатацію в 1973 році Київської телевежі, на вулиці розташовувався передавальний телецентр, де також була телевізійна вежа, яка мала вигляд трикутної ажурної металевої піраміди з гострими кутами[1].
Особистості
У будинку № 5 (не зберігся) мешкав мовознавець та письменник Агатангел Кримський, у будинку № 29 — музикознавець Климент Квітка.
В будинку № 10 в 1919-30-х роках мешкав письменник В. Домонтович (справжнє ім'я Віктор Петров).
В літературі
Вулиця фігурує в романі Михайла Булгакова «Біла гвардія» під назвою Мало-Провальна вулиця (рос. Мало-Провальная улица), яку письменник називає «найфантастичнішою вулицею у світі». Саме нею біг Олексій Турбін, рятуючись і відстрілюючись від українських вояків Симона Петлюри[2].
Зображення
-
Вид у бік Володимирської вулиці -
Будинок № 4 -
Будинок № 10
Примітки
- ↑ Дмитро Хилюк. Київська телевежа: вигадки і реальність [Архівовано 22 травня 2012 у Wayback Machine.] for-ua.com. Перевірено 6 травня 2012.
- ↑ Кончаковский А. П., Малаков Д. В. Киев Михаила Булгакова. — К., Мистецтво, 1990.
Джерела
- Малопідвальна вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Малопідвальна вулиця // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 103.
- Малопідвальна вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 132. — ISBN 5-88500-070-0.
- Малопідвальна вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 152. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Малопідвальна вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
- Вулиця Малопідвальна // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Малоподвальная улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 336. (рос.) [Архівовано з першоджерела 2 липня 2015.]
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||
