Очікує на перевірку

Embraer EMB 314 Super Tucano

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
EMB 314 Super Tucano / A-29
A-29 Super Tucano ВПС Бразилії
Типнавчальний / легкий штурмовик
РозробникБразилія Embraer
ВиробникБразилія Embraer
Перший політ2 червня 1999 року
Початок експлуатації2003 рік
Статусексплуатується, виробляється
Основні експлуатантиВПС Бразилії
ВПС Колумбії
ВПС Чилі
Виготовлено247+[1]
Вартість одиниці$9,0-14,0 млн[2]
Базова модельEmbraer EMB 312 Tucano
CMNS: Embraer EMB 314 Super Tucano у Вікісховищі

EMB-314 Super Tucano — легкий турбогвинтовий штурмовик, розроблений і виготовлений бразильською компанією Embraer. Перший прототип літака піднявся в повітря в 1999 році. Спочатку проектувався як навчальний літак, але згодом був доопрацьований для проведення ударів з повітря. Кабіна пілота штурмовика захищена кевларовою бронею.

Відомий також під назвами ALX або A-29, Super Tucano є розвитком літака Embraer EMB 312 Tucano. Він може нести широкий спектр озброєння, включаючи високоточні боєприпаси, і був розроблений як недорога система для роботи в умовах низької загрози. Крім виробництва в Бразилії, компанія Embraer створила виробничу лінію в Сполучених Штатах у співпраці з Sierra Nevada Corporation для виготовлення A-29 для експортних клієнтів.

Історія

[ред. | ред. код]

Існує дві версії літака: EMB 314 Super Tucano як навчальний літак і A(T)-29 ALX як військовий літак для спостереження та наземного бою. A-29 є одномісним, AT-29 — двомісний. Основою для розробки став Embraer EMB 312. В середині 1990-х років була представлена ​​версія, подовжена на 1,37 м, під назвою EMB 312H Super Tucano, прототип якої вперше полетів 9 вересня 1991 року. Вона була оснащена двигуном P&W Canada PT6A-68/I потужністю 1193 кВт і п'ятилопатевим пропелером. Крім того, були змінені авіоніка, катапультні сидіння та інші компоненти. З цих машин була розроблена EMB 314 Super Tucano для американського конкурсу JPATS, перший з двох прототипів якого здійснив свій перший політ 15 травня 1993 року. Обидва прототипи були оснащені двигуном PWC PT6A-68-5 потужністю 932 кВт.

Хоча машина не виграла американський контракт, вона стала основою для власної розробки ALX, яка відповідала вимогам ВПС Бразилії щодо озброєного патрульного літака для спостереження за районом Амазонки (програма SIVAM). Обидва Super Tucano були переобладнані у прототипи ALX і вперше полетіли в цій конфігурації у 1996 році.

Перший повноцінний прототип, який відповідав серійному стандарту, здійснив свій перший політ 2 червня 1999 року. У серпні 2001 року ВПС Бразилії підписали контракт на закупівлю 76 ALX (25 одномісних і 51 двомісний), поставки яких розпочалися наприкінці 2003 року.

У грудні 2005 року Колумбія замовила кілька машин, поставки яких розпочалися з 2006 року. Продаж 24 машин Венесуелі був скасований через побоювання щодо безпеки з боку США.[3] Приватна охоронна і військова компанія Academi, яка працює, зокрема, в Іраку та Афганістані, у 2008 році придбала одну машину цього типу для своєї дочірньої компанії EP Aviation LLC.

У 2008 році ВМС США випробували Super Tucano для Командування спеціальних операцій США, після чого цей літак отримав позначення A-29. Після цього Embraer запропонувала A-29 ВПС США у 2009 році. У грудні 2010 року Парагвай отримав від Бразилії три EMB 314 Super Tucano/ALX в рамках програми військового співробітництва. Літаки використовуються для військової підготовки та не мають озброєння на борту.[4]

Історія використання

[ред. | ред. код]

Афганістан

[ред. | ред. код]

У 2011 році Super Tucano був оголошений переможцем конкурсу на легку підтримку/озброєну розвідку США, обійшовши Hawker Beechcraft AT-6B Texan II.[5] Контракт було скасовано у 2012 році через апеляцію Hawker Beechcraft, коли його пропозиція була дискваліфікована під час процесу закупівлі,[6] але знову виграно у 2013 році. Для Афганських ВПС (AAF) було закуплено двадцять цих легких ударних літаків.[7] Перші чотири літаки прибули до Афганістану у січні 2016 року, ще чотири - до кінця 2016 року. Афганські пілоти A-29, готові до бойових дій, закінчили навчання на базі ВПС Муді, Джорджія, і повернулися до Афганістану, щоб представляти перших із 30 пілотів, підготовлених 81-ю винищувальною ескадрильєю на базі ВПС Муді. За словами високопоставленого представника міністерства оборони США, до 2018 року в Афганістані мала бути створена флотилія з 20 літаків A-29. Пентагон придбав Super Tucano за контрактом на суму $427 мільйонів із Sierra Nevada Corp. та Embraer, причому літаки виготовлялися на заводі Embraer на території міжнародного аеропорту Джексонвіль у Флориді.[8]

Перші чотири літаки прибули до міжнародного аеропорту імені Хаміда Карзая 15 січня 2016 року.[9] До прибуття A-29, Афганські ВПС не мали літаків для близької авіаційної підтримки, крім ударних гелікоптерів.[10] У 2017 році AAF здійснили приблизно 2000 бойових вильотів, близько 40 на тиждень. У жовтні вони досягли рекордного рівня з понад 80 місіями за один тиждень. До березня 2018 року в AAF було 12 літаків A-29 на службі. 22 березня 2018 року AAF вперше використали керовану лазером бомбу GBU-58 Paveway II вагою 250 фунтів (113,4 кг) у бою, завдавши удару по Талібану.[11]

Падіння Кабула

[ред. | ред. код]

У серпні 2021 року, під час наступу Талібану і падіння Кабула, деякі афганські пілоти втекли з країни, забравши з собою невідому кількість літаків, включаючи A-29.[12] Літак A-29 афганських ВПС розбився у Сурхандар'їнській області Узбекистану; двоє пілотів катапультувалися і приземлилися з парашутами.[13] Спочатку повідомлялося, що літак був збитий узбецькою протиповітряною обороною, потім Генеральна прокуратура Узбекистану видала заяву, що афганський військовий літак зіткнувся в повітрі з узбецьким МіГ-29, але згодом вона відкликала заяву про зіткнення.[14] Принаймні один Super Tucano був захоплений Талібаном у міжнародному аеропорту Мазарі-Шаріф.[15][16]

Бразилія

[ред. | ред. код]
Super Tucano Ескадрильї диму

У серпні 2001 року ВПС Бразилії уклали контракт із компанією Embraer на 76 літаків Super Tucano/ALX з опціоном на ще 23. Загалом було придбано 99 літаків за контрактом, оціненим у $214,1 мільйона; 66 з них є двомісними версіями, позначеними як A-29B. Решта 33 літаки - це одномісна версія A-29 ALX.[17] Перший літак було поставлено у грудні 2003 року. До вересня 2007 року на службу вступило 50 літаків.[18] Останній, 99-й літак, було поставлено у червні 2012 року.[19]

Програма СІВАМ

[ред. | ред. код]

Однією з основних місій літака є патрулювання кордону в рамках програми Amazon Surveillance System (Sivam), особливо для боротьби з наркотрафіком. 3 червня 2009 року два літаки A-29 ВПС Бразилії, керовані літаком Embraer E-99, перехопили Cessna U206G, що летіла з Болівії в районі Альта-Флореста-д'Оесте; після вичерпання всіх процедур один із літаків A-29 зробив попереджувальний постріл з кулеметів калібру 12,7 мм, після чого Cessna пішла за літаками A-29 до аеропорту Какоал. Цей інцидент став першим випадком застосування повноважень, наданих Законом про збиття літаків, який був прийнятий у жовтні 2004 року для законодавчого регулювання збиття нелегальних рейсів. На борту Cessna було виявлено загалом 176 кг чистої пасти з кокаїнової бази, достатньої для виробництва майже тонни кокаїну; двоє пасажирів намагалися втекти на землі, але були затримані федеральною поліцією в Піменті-Буено.[20]

Операція Ágata

[ред. | ред. код]

5 серпня 2011 року Бразилія розпочала операцію "Ágata", що є частиною масштабного "Стратегічного плану кордонів", запущеного у червні, з майже 30 днями безперервної військової діяльності в районі кордону Бразилії з Колумбією; вона мобілізувала 35 літаків і понад 3000 військовослужбовців Бразильської армії, ВМС і ВПС для спостереження за наркотрафіком, незаконним видобутком корисних копалин і вирубкою лісів, а також торгівлею дикими тваринами. Літаки A-29 1/3º авіаційної групи (GAV), ескадрильї Scorpion, здійснили удар по незаконній злітно-посадковій смузі, скинувши вісім 230 кг (500 фунтів) комп'ютеризованих бомб Mk 82, щоб зробити злітно-посадкову смугу непридатною.[21]

Кілька БПЛА RQ-450 і кілька E-99 були призначені для нічних операцій з метою виявлення віддалених злітно-посадкових смуг у джунглях, що використовуються наркоторговцями вздовж кордону. RQ-450 виявляли цілі для літаків A-29, дозволяючи їм з високою точністю бомбити злітно-посадкові смуги, використовуючи системи нічного бачення та комп'ютерні системи, що розраховують точки удару боєприпасів.[22]

Операція Ágata 2

[ред. | ред. код]

15 вересня 2011 року Бразилія розпочала операцію Ágata 2 на кордонах з Уругваєм, Аргентиною та Парагваєм. Частина цього кордону є відомою "Потрійною межею". Літаки A-29 з Маринга, Дурадос і Кампо-Гранде, а також модернізовані бразильські Northrop F-5 Tiger II/F-5EM з Каноасу перехопили загалом 33 літаки під час операції Ágata 2 у цьому районі.[23] Бразильські сили захопили 62 тонни наркотиків, здійснили 3000 арештів і знищили три незаконні злітно-посадкові смуги, а також вилучили понад 650 тонн зброї та вибухівки.[24]

Операція Ágata 3

[ред. | ред. код]

22 листопада 2011 року Бразилія розпочала операцію Ágata 3 на кордонах з Болівією, Перу та Парагваєм. Вона включала 6500 осіб, 10 кораблів і 200 патрульних транспортних засобів, а також 70 літаків, включаючи винищувачі, транспортні та розвідувальні літаки; це була найбільша скоординована дія Бразилії за участю армії, флоту та ВПС проти незаконного обігу та організованої злочинності вздовж майже 7000 км кордону. Літаки A-1 (AMX), Northrop F-5 Tiger II/F-5EM і A-29 з Табатінга, Кампо-Гранде, Куяба, Вільєна і Порту-Вельо використовувалися для захисту повітряного простору, підтримувані літаками дальнього радіолокаційного виявлення E-99 з радіусом дії 450 км, здатними виявляти низько літаючі літаки, а також літаками дистанційного зондування і спостереження R-99.[25] 7 грудня 2011 року Міністерство оборони Бразилії повідомило, що вилучення наркотиків збільшилося на 1319% за останні шість місяців порівняно з попередніми шістьма місяцями.[26]

Домініканська Республіка

[ред. | ред. код]

Домініканська Республіка замовила вісім літаків A-29B Super Tucano у грудні 2008 року для боротьби з наркоторгівлею. Літаки були доставлені у 2009–2010 роках.[27]

9 березня 2011 року два літаки Super Tucano ВПС Домініканської Республіки перехопили літак, що незаконно ввіз 356 кг кокаїну в країну.[28] Цей випадок демонструє ефективність A-29 у боротьбі з незаконним обігом наркотиків.

Еквадор

[ред. | ред. код]

У березні 2009 року ВПС Еквадору замовили 24 літаки A-29 Super Tucano для заміни своїх старих літаків Cessna A-37 Dragonfly.[29] Ці літаки використовуються для навчання, розвідки та підтримки наземних військ.

У серпні 2018 року під час операції "Tormenta 1" літаки A-29 Super Tucano ВПС Еквадору завдали удару по базі повстанців у районі Есмеральдас, знищивши кілька ключових цілей.[30]

Індонезія

[ред. | ред. код]

У листопаді 2010 року Індонезія підписала контракт на придбання восьми літаків A-29 Super Tucano для заміни своїх OV-10 Bronco.[31] Перші чотири літаки були доставлені у серпні 2012 року, а решта – у вересні 2014 року.

Колумбія

[ред. | ред. код]
A-29 Super Tucano ВПС Колумбії

Всього 25 Super Tucano (варіант AT-29B) було придбано ВПС Колумбії за угодою вартістю $234 мільйони, придбаної безпосередньо у компанії Embraer. 14 грудня 2006 року перші три літаки прибули на військовий аеродром CATAM у Боготі; ще два було доставлено пізніше цього місяця, десять – у першій половині 2007 року, а решта – у червні 2008 року.[32]

18 січня 2007 року ескадрилья ВПС Колумбії Super Tucano здійснила першу бойову місію свого типу, атакувавши позиції ФАРК у джунглях бомбами Mk 82. Ця атака зробила використання можливостей Super Tucano з постійним розрахунком точки удару; продуктивність літака в дії була повідомлена як успішна.[33]

13 липня 2012 року п'ять літаків A-29 здійснили напад на базу ФАРК у Каукеті. Операція завершилася смертю 18 партизанів і захопленням ще двох. Це була одна з найбільших повітряних операцій у боротьбі з ФАРК.[34]

22 вересня 2013 року Super Tucano ВПС Колумбії атакували базу ELN у штаті Араука, у результаті чого загинуло дев'ять бойовиків, а також було вилучено значну кількість зброї та вибухівки.[35] У жовтні 2014 року під час нічного нальоту було знищено значну кількість літаків ФАРК, зменшивши їхню здатність до проведення операцій.[36]

Мавританія

[ред. | ред. код]

У 2011 році ВПС Мавританії замовили чотири літаки A-29B Super Tucano для боротьби з терористами. Літаки використовуються для розвідки та підтримки наземних операцій.[37]

Сенегал

[ред. | ред. код]

У 2018 році Сенегал підписав контракт на придбання чотирьох літаків A-29 Super Tucano для підтримки операцій проти терористів та навчання пілотів.[38] Літаки були доставлені у 2019 році.

США

[ред. | ред. код]

ВПС США придбали 20 літаків A-29 для афганських ВПС у 2013 році в рамках програми Light Air Support. Літаки використовувалися для навчання афганських пілотів та підтримки наземних операцій.[39]

Чилі

[ред. | ред. код]
EMB-314 ВПС Чилі

У серпні 2008 року ВПС Чилі підписали контракт вартістю $120 мільйонів на 12 літаків A-29B.[40] Контракт включає в себе пакет комплексної логістичної підтримки і систему підтримки передового навчання та експлуатації (TOSS), що охоплює не тільки літаки, але і інтегрований комплект для наземних станцій підтримки. TOSS ВПС Чилі складається з трьох систем: станції планування місій, де інструктор та студент програмують всі фази польоту, встановлюючи різні параметри кожної фази разом із навігацією, зв'язком, цілями та симуляціями; станції розбору місій, що дозволяє студентам переглянути всі аспекти польоту та виправити помилки для наступної місії; і авіасимулятора.[41]

Перші чотири A-29B прибули у грудні 2009 року, подальші поставки відбулися наступного року.[42] Вони базуються на авіабазі Лос-Кондорес (45 км від Ікіке) і використовуються для тактичної підготовки у 1-й авіабригаді для Авіагрупи №1,[43] повністю цифрова кабіна дозволяє студентам здійснити плавний перехід між базовим тренером T-35 Pillán і F-16.[42] У 2018 році було доставлено ще шість літаків A-29B, разом із наземним обладнанням; ще чотири одиниці були отримані два роки потому.[44]

Варіанти

[ред. | ред. код]
A-29A
Одномісний для атаки і збройної розвідки (завдання з перехоплення), атаки і прикриття (завдання безпосередньої авіаційної підтримки), здатний перехоплювати і знищувати малопотужні літаки. Включає додатковий паливний бак (+ 400 літрів).
A-29B
Двомісний для тих же завдань, що й одномісна версія і також використовується для навчання і контролю за повітряним простором (завдання з моніторингу).
A-29N
Пропозиція двомісного покращеного варіанту з авіонікою стандарту НАТО.

Специфікації

[ред. | ред. код]

Джерело: Type Analysis: Embraer Super Tucano (All specifications from Janes 2010-2011 unless otherwise indicated[45])

Основні характеристики

  • Екіпаж: 2 (пілот та один штурман/студент у тандемі на катапультних сидіннях Martin Baker Mk 10 LCX zero-zero)
  • Довжина: 11,38 м
  • Висота: 3,97 м
  • Розмах крила: 11,14 м



Льотні характеристики

Озброєння

Авіоніка


Порівняння з аналогами

[ред. | ред. код]
Бразилія EMB 314 Super Tucano[59][60] Туреччина TAI Hürkuş C[61] Південна Корея KAI KT-1C[62] Швейцарія Pilatus PC-21[63] Швейцарія Pilatus PC-9 M[64][65]
Зовнішній вигляд
Прийнятий на озброєння, рік 2003 2016 2000 2008 1997
Розмах крила, м 11,14 9,96 10,59 9,11 10,19
Довжина, м 10,53 11,17 10,26 11,23 10,18
Маса порожнього, кг 3020 2976 1910 2280 1780
Максимальна злітна маса, кг 5200 3650 3310 4250 3210
Практична стеля, м 10 670 10 668 11 600 11 600 11 600
Крейсерська швидкість, км/год 530 574 500 600 500
Максимальна швидкість, км/год 590 574 575 625 590
Практична дальність, км 1330 1478 1700 1300 1590
Паливо, л внутрішнє: 695
ППБ: 2 х 232		 680
ППБ: 1 х 265		 н/д н/д внутрішнє: 530
ППБ: 2 х 250
Тип двигуна 1 х ТГД Pratt&Whitney PT6A-68/3 1 х ТГД Pratt&Whitney PT6A-68T 1 х ТГД Pratt&Whitney PT6A-62 1 х ТГД Pratt&Whitney PT6A-68B 1 х ТГД Pratt&Whitney PT6A-25C
Потужність двигуна, к. с. 1600 1600 950 1630 1150
Бойове навантаження, кг 1500 н/д н/д 1150 1040
Вартість, млн дол. $9,0-14,0 млн ~$10 млн ~$7 млн $16,0 млн н/д

Оператори

[ред. | ред. код]
Embraer A-29 Super Tucano operators
Ангола Ангола

Національні військово-повітряні сили Анголи – замовлено шість літаків.[66] Поставки мали розпочатися на початку 2012 року;[67] але перші три були поставлені 31 січня 2013 року.[68]

  • 8-а навчальна ескадрилья, 24-й навчальний полк на аеродромі Менонге
Афганістан Афганістан
A-29 Super Tucano в Афганістані

Повітряні сили Афганістану – замовлено 26 A-29, поставки відбувалися з 2016 по кінець 2020 року.[69][70] Вони були побудовані компаніями Sierra Nevada Corporation та Embraer в Джексонвіллі, Флорида, та поставлені до Афганістану через програму Light Air Support (LAS) ВПС США. Перший був переданий на службу США у вересні 2014 року.[71][72] Перші чотири A-29 прибули до міжнародного аеропорту імені Хаміда Карзая в Кабулі 15 січня 2016 року.[73][70] Після захоплення Кабула талібами, незрозуміло, чи продовжуватимуть афганці експлуатувати A-29.[74][75]

Бразилія Бразилія

Військово-повітряні сили Бразилії – 99 літаків[76] (33 A-29A та 66 A-29B).[17] Щонайменше чотири літаки було втрачено.[77][78][79][80]

  • 1-а ескадрилья 3-ї авіагрупи (1º/3º GAv) "Esquadrão Escorpião" (Ескадрилья Скорпіон)
  • 2-а ескадрилья 3-ї авіагрупи (2º/3º GAv) "Esquadrão Grifo" (Ескадрилья Грифон)
  • 3-а ескадрилья 3-ї авіагрупи (3º/3º GAv) "Esquadrão Flecha" (Ескадрилья Стріла)
  • 2-а ескадрилья 5-ї авіагрупи (2º/5º GAv) "Esquadrão Joker" (Ескадрилья Джокер)
  • Аеродемонстраційна ескадрилья "Esquadrilha da Fumaça" Smoke Squadron (EDA)
Буркіна-Фасо Буркіна-Фасо

Військово-повітряні сили Буркіна-Фасо – три літаки, доставлені у вересні 2011 року, версія A-29B.[81]

  • Бойова ескадрилья (Escadrille de Chasse) на авіабазі Уагадугу
Гана Гана

Повітряні сили Гани – п'ять літаків замовлено у 2015 році.[82] Загальна вартість контракту становила 88 мільйонів доларів США з кредитом від Бразильського банку розвитку, який також включає логістичну підтримку та навчання пілотів і механіків у Гані. Перші літаки мали надійти наприкінці 2016 року та будуть використовуватися для підвищеної підготовки, спостереження за кордоном і місій забезпечення внутрішньої безпеки.[83] Повітряні сили Гани планують придбати ще чотири A-29 з можливостями легкого штурму, розвідки та підготовки; якщо угода буде укладена, флот A-29 у Гані збільшиться до дев'яти.[84]

Гондурас Гондурас

Повітряні сили Гондурасу – два літаки замовлені у 2014 році.[85]

Домініканська Республіка Домініканська Республіка

Військово-повітряні сили Домініканської Республіки – вісім літаків

  • Бойова ескадрилья "Дракони" на авіабазі Сан Ісідро
Еквадор Еквадор

Повітряні сили Еквадору – 18 літаків,[86] всі поставлені до 2011 року.[87][88] Ala de Combate No.23, "Luchando Vencerás", базується на авіабазі Елой Альфаро в Манті

  • Бойова ескадрилья 2313 "Яструби"
  • Бойова ескадрилья 2311 "Дракони"
Індонезія Індонезія

Повітряні сили Індонезії – 16 літаків замовлено та поставлено, один втрачено внаслідок аварії в лютому 2016 року,[89][90] ще два втрачені під час аварій у листопаді 2023 року. Перші чотири літаки першої партії з восьми були доставлені в серпні 2012 року.[91] поставка другої партії з чотирьох літаків була відкладена до вересня 2014 року. Всього 16 замовлено у 2011 році[92] з поставками у 2012, 2014, 2015 та 2016 роках.[93] У березні 2012 року Міністерство оборони Індонезії повідомило про можливість спільного виробництва, подальшої модернізації та продажу в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.[94]

  • Ескадрилья 21 на авіабазі Лануд Абдул Рачман Салех
Колумбія Колумбія

Повітряні сили Колумбії – 25 літаків, введені в експлуатацію між 2006 і 2008 роками.[95] Щонайменше один літак розбився, за заявами FARC був збитий.[96][97]

  • 211-а бойова ескадрилья "Грифи" двадцять першої бойової групи на авіабазі капітана Луїса Ф. Гомеса Ніньйо
  • 312-а бойова ескадрилья "Дракони" тридцять першої бойової групи на авіабазі генерала Альберто Пауелса Родрігеса в Маламбо, поблизу Барранкілья
  • 611-а бойова ескадрилья шістдесят першої бойової групи на авіабазі капітана Ернесто Есґерра Кубідеса
Ліван Ліван

Військово-повітряні сили Лівану – шість A-29 замовлені, усі шість доставлені до травня 2018 року.[98][99]

Мавританія Мавританія
A-29B Super Tucano військово-повітряних сил Мавританії на Паризькому авіасалоні 2013

Військово-повітряні сили Мавританії – замовлено чотири літаки, отримано два станом на грудень 2012 року, два літаки ще замовлено.[100]

Малі Малі

Військово-повітряні сили Малі – чотири A-29 поставлені у липні 2018 року. Спочатку було замовлено шість, але через фінансові проблеми замовлення було зменшено до чотирьох літаків.[101]

Нігерія Нігерія

Повітряні сили Нігерії – замовлено 12 літаків.[102] Перша партія з шести літаків поставлена 22 липня 2021 року, і поставки завершилися прибуттям останньої партії до Нігерії в жовтні 2021 року.[103][104]

США США

Військово-повітряні сили США – від трьох до шести літаків, які експлуатуються Командуванням спеціальних операцій Повітряних сил США.[105][106] EP Aviation LLC – частина Academi (раніше Blackwater) – щонайменше один двомісний варіант для навчання пілотів (поставлений у лютому 2008 року), можливі подальші замовлення для ролі протидії повстанцям.[107][108] Пізніше проданий у 2010 році Tactical Air Support в Рено, штат Невада. Військово-морські сили США орендували літак для випробувань у рамках програми Imminent Fury.[109]

Туркменістан Туркменістан

Військово-повітряні сили Туркменістану – Загальна кількість замовлень не розголошується. Поставлено п'ять літаків у 2020-2021 роках.[110][111]

Філіппіни Філіппіни

Повітряні сили Філіппін – шість літаків поставлені 13 жовтня 2020 року.

  • 16-а штурмова ескадрилья Повітряних сил Філіппін "Орли"
Чилі Чилі

Військово-повітряні сили Чилі – 22 літаки (12 отримано у 2009 році, 6 у 2018 і 4 у 2020).[112]

  • Grupo de Aviacion N°1 на базі "Los Cóndores" в Ікіке

Потенційні оператори

[ред. | ред. код]
Болівія Болівія

Embraer запропонувала Super Tucano Повітряним силам Болівії.[113]

Гватемала Гватемала

У серпні 2011 року Повітряні сили Гватемали запросили кредит на $166 мільйонів для придбання шести EMB-314, контрольних центрів, радарів та обладнання у рамках програми "C4I".[114] У жовтні 2012 року Конгрес Гватемали затвердив кредит на програму C4I, включаючи покупку шести A-29, наданий бразильськими та іспанськими банками (BNDES і BBVA).[115] Угода була завершена у квітні 2013 року.[116] Перші два літаки мали прибути у квітні 2014 року, ще два у 2015 році, і два останні у 2016 році.[117] Однак президент Гватемали скасував замовлення у листопаді 2013 року.[118] У січні 2015 року міністр оборони Гватемали повідомив, що країна розглядає можливість придбання двох літаків у Embraer.[119]

Екваторіальна Гвінея Екваторіальна Гвінея

Екваторіальна Гвінея виявила інтерес до придбання Super Tucano.[120]

Лівія Лівія

Уряд Лівії зацікавлений у придбанні до 24 Super Tucano.[121]

Мозамбік Мозамбік

Бразилія планувала подарувати три EMB-312 для Повітряних сил Мозамбіку, які також могли придбати три Super Tucano. У 2016 році угоду про пожертву було скасовано урядом Бразилії.[122][123]

ОАЕ ОАЕ

У вересні 2010 року було оголошено, що Бразилія та Об'єднані Арабські Емірати працюють над угодою, що включає продаж Super Tucano.[124] На початку 2015 року було повідомлено, що ОАЕ ведуть переговори з Embraer про купівлю 24 Super Tucano, угода включала б шість літаків із запасів Повітряних сил Бразилії для негайної доставки.[125] З того часу еміратська компанія Callidus купила бразильську компанію Novaer, засновану інженером, який брав участь у проекті Tucano, і розпочала проект альтернативного літака, який сильно нагадує його, Callidus B-250.

Парагвай Парагвай

У жовтні 2009 року президент Парагваю схилявся до придбання Super Tucano.[126] За даними парагвайської газети La Nación, командир Повітряних сил Парагваю розпочав закупівлю шести літаків EMB-314.[127] У травні 2012 року Повітряні сили Парагваю обрали Super Tucano для підсилення своїх можливостей.[128] Однак після імпічменту Фернандо Луго всі переговори були тимчасово призупинені.[129]

Перу Перу

У березні 2011 року бразильський федеральний представник говорив про договір УНАСУР, зазначивши, що він може сприяти інтеграції спостереження в регіоні Амазонії та сприяти продажу 12 Super Tucano і комплектів модернізації для 20 перуанських EMB-312.[130] У листопаді 2011 року міністр оборони Перу оголосив про призупинення покупки Super Tucano на користь корейського KT-1.[131] 14 лютого 2012 року Міністерство оборони Бразилії заявило, що Перу розглядає можливість придбання десяти Super Tucano.[132] Однак у листопаді 2012 року було підписано міжурядовий контракт на 20 KT-1.[133] У 2012 році уряди Перу та Бразилії відновили переговори щодо придбання 12 A-29 для заміни A-37 Dragonfly, які мають бути зняті з експлуатації у 2017 році.[134]

Португалія Португалія

Португалія виявила інтерес до придбання щонайменше 10 літаків.[135] У 2022 році Військово-повітряні сили Португалії запропонували придбати 12 вживаних A-29 з резервів Повітряних сил Бразилії.[136] У серпні 2022 року начальник штабу ВПС заявив про зацікавленість у придбанні пропелерних літаків для бойових місій.[137]

Суринам Суринам

Суринам зацікавлений у придбанні від двох до чотирьох Super Tucano для легких атакуючих ролей.[138]

Таїланд Таїланд

Embraer також цитувала Таїланд як потенційного покупця.[139]

Україна Україна

У серпні 2019 року українська військова делегація відвідала військовий підрозділ Embraer у Сан-Паулу і провела випробувальний політ на Super Tucano.[140] У жовтні 2019 року президент України Володимир Зеленський на зустрічі з президентом Бразилії Жаїром Болсонару повідомив, що його країна купить Super Tucano.[141] У грудні 2022 року бразильські ЗМІ повідомили про інтерес України до Super Tucano для оснащення своїх повітряних сил у російсько-українській війні; однак продаж був заблокований адміністрацією Болсонару.[142] Повідомлялося про дипломатичні зусилля США, щоб переконати обраного президента Бразилії Луїса Інасіу Лулу да Сілву розблокувати угоду.[142]

Аварії та катастрофи

[ред. | ред. код]
  • 10 лютого 2016 року літак ВПС Індонезії Embraer EMB-314 Super Tucano розбився в Маланг, Східна Ява, в передмісті поблизу бази Abdul Rachman Saleh Air Base. Літак (TT-3108) був на рутинному тестовому польоті. Загинули обидва пілоти та двоє цивільних.
  • 15 серпня 2021 року літак Embraer 314, що належав Збройним силам Афганістану, та літак MiG 29, що належав Збройним силам Узбекистану, зіткнулися в районі Шерабад Сурхандар’їнської області Республіки Узбекистан.
  • 16 листопада 2023 року два літаки ВПС Індонезії Embraer EMB-314 Super Tucano розбилися на схилах гори Бромо, поблизу села Кедувунг, району Пуспо, Пасуруан, Східна Ява. Літаки (TT-3103 та TT-3111) були частиною формації з чотирьох літаків під час тренувального польоту в умовах хмарної погоди. Чотири літаки летіли в коробковій формації, коли вони раптово потрапили в густі хмари, що обмежило видимість; TT-3103 і TT-3111 ймовірно зіткнулися зі схилом гори, коли чотири літаки розірвали формацію і спробували вийти з хмар. Ще два Super Tucano безпечно приземлилися на базі Abdul Rachman Saleh Air Base. Усі чотири пілоти обох літаків загинули в аварії.[143]
  • Під час тренувального польоту у літака бразильських ВПС (бортовий номер № 5715) були виявлені технічні несправності. Літак був направлений пілотом в безлюдний район, де зіткнувся з землею у полі. Пілот Повітряних сил Бразилії успішно катапультувався.[144]

Літаки для порівняння

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ reuters.com. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 30 червня 2019.
  2. ↑ Embraer espera vender até 40 Super Tucanos em 8 meses. Архів оригіналу за 23 квітень 2012. Процитовано 21 лютий 2016.
  3. ↑ FliegerRevue квітень 2009, стор. 36–40, EMB 312 Tucano/Super Tucano
  4. ↑ Парагвай отримав три літаки Tucano з Бразилії, на latina-press.com, дата звернення: 1 грудня 2019 року
  5. ↑ A-29 Wins Air Force Bid Light Air Support. Sierra Nevada Corp. 30 грудня 2011. Архів оригіналу за 24 червня 2018.
  6. ↑ Warwick, Graham (28 лютого 2012). USAF Cancels Super Tucanos; Investigates. Aviation Week.[недоступне посилання з 01.05.2023]
  7. ↑ Super Tucano beats out AT-6 for Afghan Light Air Support tender, Flight Global, архів оригіналу за 1 October 2015, процитовано 28 February 2013.
  8. ↑ Afghan air force awaits arrival of first fixed-wing attack aircraft. Military Times. 21 грудня 2015. Архів оригіналу за 16 січня 2016.
  9. ↑ First of 20 A-29 Super Tucanos arrive in Afghanistan. 19 січня 2016. Архів оригіналу за 3 липня 2017.
  10. ↑ Sisk, Richard (6 березня 2015). Afghan Military to Receive Its First A-29s in December. DoD buzz. Monster. Архів оригіналу за 8 березня 2015.
  11. ↑ "Afghan A-29 Drops First Laser-Guided Bomb on Taliban" [Архівовано 29 березня 2018 у Wayback Machine.] Military.com, 27 March 2018
  12. ↑ Kramer, Andrew E. (16 серпня 2021). Afghan Military Pilots Fled, Keeping Aircraft, and Themselves, From the Taliban. The Seattle Times (амер.).
  13. ↑ Границу с Узбекистаном пересекли 22 военных самолёта и 24 вертолёта Афганистана. Gazete Uzbekistan. 16 серпня 2021.
  14. ↑ Litvinova, Dalia (16 серпня 2021). Afghan military plane crashes in Uzbekistan; cause disputed. apnews.
  15. ↑ Insinna, Valerie (17 серпня 2021). The Taliban has access to US military aircraft. Now what happens?. Defense News (амер.).
  16. ↑ @worldonalert (15 серпня 2021). #BREAKING Taliban have seized A-29... (Твіт) — через Твіттер.
  17. ↑ а б Embraer entrega o 100º Super Tucano (порт.), Agência Paulista de Promoção de Investimentos e Competitividade, 26 May 2009, архів оригіналу за 3 August 2012, процитовано 9 April 2012.
  18. ↑ Embraer Delivers 50th Super Tucano To Brazilian Air Force. Aero News Network. 19 вересня 2007. Архів оригіналу за 15 січня 2016.
  19. ↑ Embraer Performs First Flight of A-1M and Delivers the Last Super Tucano and F-5M aircraft to the FAB. Embraer. 19 червня 2012. Архів оригіналу за 26 червня 2012.
  20. ↑ Casella, José Leandro P. (August–September 2009). Revista Força Aérea. 59: 59—63.
  21. ↑ "Operacao Ágata – Caças da FAB destroem pista clandestina na Amazônia" (in Portuguese), Brazilian Air Force, 12 August 2011.
  22. ↑ "Brazilian Armed Forces Conclude Operation Agatha in Region Bordering Colombia" [Архівовано 6 червня 2015 у Wayback Machine.], Diálogo, 1 September 2011.
  23. ↑ "Operação Ágata 2 interceptou 33 aeronaves na fronteira" [Архівовано 22 квітня 2012 у Wayback Machine.] (in Portuguese). O Diário, 28 September 2011.
  24. ↑ "Plano Estratégico de Fronteiras apreende 62 toneladas de drogas em quatro meses." [Архівовано 13 грудня 2011 у Wayback Machine.] Planalto, 10 October 2011.
  25. ↑ "Novas operações conjuntas coíbem ilícitos em 7 mil quilômetros de fronteiras" (in Portuguese). [Архівовано 26 квітня 2012 у Wayback Machine.] Brazilian Ministry of Defence, 24 November 2011.
  26. ↑ "Operação militar reduz oferta de drogas na faixa de fronteiras" (in Portuguese). [Архівовано 9 січня 2012 у Wayback Machine.] Brazilian Ministry of Defence, 7 December 2011.
  27. ↑ Embraer delivers first Super Tucanos to Dominican Republic. Flightglobal. 6 жовтня 2009.
  28. ↑ RD: Super Tucano apreendido com cocaína. Aviacionline. 9 березня 2011.
  29. ↑ Ecuadorian Air Force orders 24 Super Tucanos. Jane's Defence Weekly. 30 квітня 2009.
  30. ↑ Aviación Super Tucano desde base de Manta atacan campamentos en Esmeraldas. Defensa.com. 24 серпня 2018.
  31. ↑ Indonesia Orders Super Tucanos. Defense News. 11 листопада 2010.
  32. ↑ "Aterrizaron en Colombia los tres primeros aviones Supertucano para la Fuerza Aérea" (in Spanish) [Архівовано 15 січня 2007 у Wayback Machine.] El Tiempo, 14 December 2006.
  33. ↑ Embraer está perto de fechar contrato com a defesa dos EUA, Estadão, 23 August 2007, архів оригіналу за 30 September 2011
  34. ↑ Colombia's Farc confirms top leader killed in raid. BBC News. 13 липня 2012.
  35. ↑ Colombian air force bombs ELN camp, kills 9. Colombia Reports. 23 вересня 2013.
  36. ↑ La Fuerza Aérea Colombiana continua golpeando el frente aéreo de las FARC. Infodefensa. 24 жовтня 2014.
  37. ↑ Mauritania Air Force orders A-29B Super Tucano aircraft. Airforce Technology. 23 липня 2012.
  38. ↑ Senegal orders four A-29 Super Tucano aircraft. DefenceWeb. 3 червня 2018.
  39. ↑ Light Air Support contract awarded to Sierra Nevada Corporation. US Department of Defense. 27 лютого 2013.
  40. ↑ "Governo do Chile compra 12 aviões da Embraer" (in Portuguese). Estadão, 15 August 2008.
  41. ↑ "Embraer Will Supply the Super Tucano to the Chilean Air Force". [Архівовано 6 листопада 2015 у Wayback Machine.] Embraer, 15 August 2008.
  42. ↑ а б van der Ende 2011, pp. 38–49. "Chile – Falcões da Cordilheira" (in Portuguese). [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  43. ↑ "Ministro de Defesa da a Conocer Nuevas Adquisiciones Para la FACH" (in Spanish). [Архівовано 1 лютого 2010 у Wayback Machine.] Chilean Air Force Retrieved: 22 August 2012.
  44. ↑ Aránguiz, Óscar E. (16 листопада 2020). La FACh incorpora dos nuevos Embraer A-29B Super Tucano (ісп.). Infodefensa.
  45. ↑ Jackson, Paul (ред.). Jane's All the World's Aircraft 2010-2011. Surrey: Jane's. с. 37. ISBN 9780710629166.
  46. ↑ Lednicer, David. The Incomplete Guide to Airfoil Usage. M-selig. U Illinois. Процитовано 16 квітня 2019.
  47. ↑ A-29 – Super Tucano (порт.). Rio de Janeiro: FAB. 3 грудня 2012. Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 25 серпня 2019.
  48. ↑ Dillon Aero developing new Minigun Pod. Shephard News. 1 червня 2012. Архів оригіналу за 8 червня 2012. Процитовано 28 жовтня 2012.
  49. ↑ а б Norris, Guy."Tougher tucano." [Архівовано 6 листопада 2014 у Wayback Machine.] Flight Global, 26 March 2002. Retrieved 4 January 2012.
  50. ↑ а б "Greek Defense News, October 2008, p. 103". [Архівовано 26 квітня 2012 у Wayback Machine.] dbdc.gr. Retrieved: 20 December 2011.
  51. ↑ Wall (2012), p. 79
  52. ↑ "Super Tucano – A29" (in Portuguese). [Архівовано 26 квітня 2012 у Wayback Machine.] Brazilian Air Force. Retrieved: 10 December 2011.
  53. ↑ http://www.embraerdefensesystems.com/english/content/training/tucano_human.asp «Super-Tucano».] [Архівовано 17 лютий 2012 у Wayback Machine.] Embraer Defense Systems. Retrieved: 19 December 2011.
  54. ↑ «R&S®M3AR Software Defined Radios».[недоступне посилання] rohde-schwarz.com. Retrieved: 20 December 2011.
  55. ↑ «R&S{RT} M3AR VHF/UHF airborne transceiver (Germany), Air force communications». [Архівовано 9 травня 2012 у Wayback Machine.] Janes. Retrieved: 19 December 2011.
  56. ↑ «Dubai 2011: Paveway WiPak-ing a punch by WiFi». [Архівовано 5 січня 2012 у Wayback Machine.] Arabian Aerospace News, 14 November 2011. Retrieved 21 December 2011
  57. ↑ «Embraer Chooses VT MÄK's VR-Vantage for 3D Visual Solution» [Архівовано 6 липня 2017 у Wayback Machine.] mak.com, 24 February 2010. Retrieved 15 January 2012.
  58. ↑ «Indonesia Buys Super Tucano Light Attack Aircraft» [Архівовано 14 грудня 2011 у Wayback Machine.] Defence Talk, 16 November 2010. Retrieved 15 January 2012.
  59. ↑ EMB-314 Super Tucano. Архів оригіналу за 1 лютого 2009. Процитовано 27 січня 2009.
  60. ↑ Super Tucano на сайте производителя [Архівовано 2012-04-01 у Wayback Machine.]
  61. ↑ TYPE‐CERTIFICATE DATA SHEET EASA.IM.A.500 for TT32 (TAI Hürkuş). European Union Aviation Safety Agency (EASA). Процитовано 11 липня 2024.
  62. ↑ KT-1 Basic Trainer or Light Attack Aircraft. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 30 березня 2012.
  63. ↑ Pilatus PC-21. Архів оригіналу за 13 червня 2008. Процитовано 30 березня 2012.
  64. ↑ Pilatus PC-9 M. Архів оригіналу за 13 червня 2008. Процитовано 30 березня 2012.
  65. ↑ PC-9(M). Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 30 березня 2012.
  66. ↑ Brasil concede crédito para a venda de seis aviões militares (порт.), RTP, 23 November 2011, архів оригіналу за 24 September 2015, процитовано 27 December 2011.
  67. ↑ FAN terá seis novos caças-bombardeiros, Canal A (порт.), AO: RNA, 30 November 2011, архів оригіналу за 26 April 2012, процитовано 27 December 2011.
  68. ↑ Embraer Delivers the First Three A-29 Super Tucano to the National Air Force of Angola, Deagel, 31 January 2013, архів оригіналу за 2 December 2013, процитовано 31 January 2013.
  69. ↑ US delivers four A-29 Super Tucano aircraft to Afghan Air Force. 18 вересня 2020.
  70. ↑ а б First four A-29 Super Tucanos arrive in Afghanistan | IHS Jane's 360. www.janes.com. Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016.
  71. ↑ Embraer delivers first A-29 to US air Force. Defense news. Процитовано 6 червня 2015.[недоступне посилання з 01.08.2021]
  72. ↑ First Super Tucano Accepted Into U.S. Air Force. Aviation week. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 6 червня 2015.
  73. ↑ Afghan Air Force receive 4 more light attack aircraft from US. The Khaama Press News Agency. 22 липня 2016. Архів оригіналу за 25 січня 2017.
  74. ↑ How Valuable Are The U.S. Weapons The Taliban Just Captured?. NPR.org (англ.). Процитовано 25 серпня 2021.
  75. ↑ The Taliban have access to US military aircraft. Now what happens?. news.yahoo.com (амер.). Процитовано 26 серпня 2021.
  76. ↑ "Embraer Performs First Flight of the A-1M and Delivers the last A-29 Tucano and F-5M Aircraft to the FAB". [Архівовано 26 червня 2012 у Wayback Machine.] Embraer, 18 June 2012. Retrieved 19 June 2012.
  77. ↑ FAB vai investigar acidente que matou piloto em RR (порт.), Terra, 4 April 2007, архів оригіналу за 24 December 2013, процитовано 28 December 2011.
  78. ↑ Nota Oficial – acidente com avião da FAB (порт.), Військово-повітряні сили Бразилії, 1 March 2011, архів оригіналу за 24 December 2013, процитовано 28 December 2011.
  79. ↑ Piloto que morreu em queda de avião da FAB no RN fez primeiro voo solo na terça, DN online (порт.), 12 May 2011, процитовано 28 December 2011[недоступне посилання з 01.03.2018].
  80. ↑ Avião da FAB cai e piloto morre em Campo Grande, Último Segundo (порт.), iG, 7 July 2012, архів оригіналу за 10 July 2012, процитовано 8 July 2012.
  81. ↑ Três Super Tucanos fotografados durante voo de translado para Burkina Faso (порт.), Cavok, 7 September 2011, архів оригіналу за 4 April 2012, процитовано 7 September 2011.
  82. ↑ Janes. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 18 лютого 2015.
  83. ↑ Brazilian Firm to Supply Aircraft for Training of Pilots, Graphic Online, 20 June 2015, архів оригіналу за 21 June 2015, процитовано 21 June 2015.
  84. ↑ Ghana's Air Force To Expand Super Tucano A-29 Planes Acquisition Amid Negotiations With Brazil's Embraer Defense. IB times. 11 грудня 2015. Архів оригіналу за 6 березня 2016.
  85. ↑ "Comunicado oficial de prensa". Secretaría de Defensa Nacional, Retrieved 17 October 2014.
  86. ↑ "18 Super Tucanos to Ecuador." [Архівовано 8 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Defense industry daily. Retrieved 13 December 2011.
  87. ↑ Situação de Defesa Nacional no Equador (порт.), ADESG Europa, 5 November 2011, архів оригіналу за 26 April 2012, процитовано 13 December 2011.
  88. ↑ Ecuador se apresta a recibir flota de aviones supersónicos de Sudáfrica (ісп.), Radio Sucre, 3 February 2011, архів оригіналу за 26 April 2012, процитовано 28 December 2011.
  89. ↑ Ranter, Harro. Accident Embraer EMB-314 Super Tucano TT-3108, 10 Feb 2016. aviation-safety.net. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 26 квітня 2016.
  90. ↑ Diplomat, Prashanth Parameswaran, The. Deadly Indonesia Military Plane Crash Kills 4. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 26 квітня 2016.
  91. ↑ "Indonesia Receives Four A-29 Super Tocanos". [Архівовано 9 серпня 2012 у Wayback Machine.] Defense Update, 6 August 2012. Retrieved 6 August 2012.
  92. ↑ Força aérea da Indonésia assina contrato comercial para segundo lote de aviões A29 Super Tucano [Indonesian air force signs commercial contract for second batch of A29 Super Tucano airplanes] (press release), BR: Embraer, архів оригіналу за 15 July 2012, процитовано 12 July 2012.
  93. ↑ Awal 2012, Delapan Calon Awak Super Tucano A-29 Diberangkatkan ke Brazil, Surabaya (індонез.), Detik, архів оригіналу за 2 January 2012, процитовано 20 December 2011.
  94. ↑ Indonesia và Brazil xem xét hợp tác chế tạo máy bay Super Tucano, VN Time (в'єтн.), 23 March 2012, архів оригіналу за 27 March 2012, процитовано 24 March 2012.
  95. ↑ "Embraer to bolster Colombian industry skills with Tucano upgrade". [Архівовано 1 грудня 2011 у Wayback Machine.] Flight Global, 9 August 2011. Retrieved 13 December 2011.
  96. ↑ Stone, Hannah (19 липня 2012). Did the FARC Shoot Down Colombian War Plane?. Архів оригіналу за 10 березня 2013. Процитовано 6 червня 2015.
  97. ↑ Colombia Air Force A-29B Super Tucano Missing in Cauca Region / XAIRFORCES. www.xairforces.net. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 6 червня 2015.
  98. ↑ Lebanon to get Super Tucanos in 2018, IHS Janes, 24 March 2015, архів оригіналу за 17 April 2015.
  99. ↑ US hands over 4 more A-29 Super Tucano aircraft to Lebanon. 14 червня 2018. Архів оригіналу за 30 липня 2018.
  100. ↑ Hoyle, Graig. World Air Forces 2013 (PDF). London, UK: Fight International. с. 21. Архів (PDF) оригіналу за 2 November 2013. Процитовано 27 December 2013.
  101. ↑ Mali receives four Super Tucanos. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 15 липня 2018.
  102. ↑ Insinna, Valerie (4 серпня 2017). US approves A-29 Super Tucano sale to Nigeria. Defense news.
  103. ↑ Nigerian govt takes delivery of final batch of Tucano jets. www.premiumtimesng.com. Процитовано 10 липня 2024.
  104. ↑ Nigéria recebe primeiro lote de aeronaves de ataque A-29 Super Tucano. 10 липня 2021.
  105. ↑ Special Operations Command's New A-29 Super Tucano Pays Tribute to World War II Air Commandos. 29 березня 2021.
  106. ↑ A-29 Super Tucano Delivered to U.S. Air Force Special Operations Command. Sierra Nevada Corporation (англ.). 31 березня 2022. Процитовано 4 березня 2023.
  107. ↑ "The Penny Drops: COIN Aircraft for Blackwater?" [Архівовано 10 вересня 2007 у Wayback Machine.] Defense Industry Daily. Retrieved 24 December 2011.
  108. ↑ "Report: Blackwater Worldwi de Purchases Brazilian-Made Fighter Plane." [Архівовано 25 червня 2009 у Wayback Machine.] Fox News, 2 June 2008.
  109. ↑ Navy eyes Super Tucano for SpecOps work, Navy times, архів оригіналу за 29 червня 2012.
  110. ↑ Turkmenistan Air Force presented Super Tucano light attack aircraft. Polygon Military Magazine. 15 червня 2019. Процитовано 30 серпня 2020.
  111. ↑ Força Aérea do Turcomenistão receberá mais três A-29B Super Tucanos. 16 червня 2021.
  112. ↑ Chilean Air Force receives more Embraer Super Tucanos – Jane's 360. www.janes.com. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 9 квітня 2018.
  113. ↑ Bolivia Air Force is looking for fighter jets. Air Data News. 29 травня 2021.
  114. ↑ "Brazilian aircraft and radars to combat drug trafficking in Central America". [Архівовано 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.] MercoPress, 28 September 2011.
  115. ↑ Aprueban financiamiento para vigilancia y protección de la biosfera, Guatemala: S21, 15 листопада 2012[недоступне посилання з 01.05.2023]
  116. ↑ Guatemala; Government inks a deal for six Super Tucanos [Архівовано 13 грудня 2014 у Wayback Machine.]. Dmilt, 13 April 2013
  117. ↑ Guatemala recibirá los primeros dos radares de Indra y dos aviones Super Tucano en 2014. Infodefesa (ісп.). 13 травня 2013.
  118. ↑ Alay, Álvaro (17 листопада 2013). Desisten de comprar Super Tucano. Siglo 21 (ісп.). Архів оригіналу за 21 листопада 2013.
  119. ↑ Guatemala insiste en comprar aviones Super Tucano a Brasil (ісп.). AFP. 21 січня 2015. Архів оригіналу за 17 квітня 2015.
  120. ↑ "Equato Guinea inks corvette deal with Brazil" [Архівовано 17 квітня 2015 у Wayback Machine.] Defence Web, 19 July 2010. Retrieved 19 January 2012.
  121. ↑ A Líbia é nossa, Isto É Dinheiro (порт.), 13 July 2012, архів оригіналу за 18 July 2012, процитовано 14 July 2012.
  122. ↑ Brazil gifts Tucano training aircraft to Mozambique, Macau Hub, 24 March 2014, архів оригіналу за 14 September 2015, процитовано 17 June 2015.
  123. ↑ Presidente cancela doação de três aeronaves a Moçambique, DN Mundo, 2 September 2016, архів оригіналу за 17 October 2017, процитовано 17 October 2017.
  124. ↑ "UAE ready to buy combat aircraft from Brazil". [Архівовано 9 грудня 2011 у Wayback Machine.] The National, 22 September 2010. Retrieved 13 January 2012.
  125. ↑ UAE negotiating rapid delivery of Brazilian Super Tucanos. IHS Janes. 4 січня 2015. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 17 квітня 2015..
  126. ↑ Presidente está a favor de la compra de aviones, ABC (ісп.), 9 October 2009, процитовано 20 December 2011[недоступне посилання з 01.12.2019].
  127. ↑ Super Tucano para o Paraguai, Tecnologia & Defesa (порт.), 13 October 2009, архів оригіналу за 22 April 2012, процитовано 20 December 2011.
  128. ↑ Super Tucano para o Paraguai, Tecnologia & Defesa (порт.), 5 May 2012, архів оригіналу за 15 May 2013, процитовано 7 May 2012.
  129. ↑ Com a queda de Lugo, negociações para venda do Super Tucano ao Paraguai são suspensas (порт.), C&R Editorial, 2 July 2012, архів оригіналу за 16 July 2015, процитовано 9 July 2012.
  130. ↑ Sobre a venda de aeronaves para o Peru (порт.), Brazil: Zarattini PT, 3 March 2011, архів оригіналу за 26 April 2012.
  131. ↑ El Ministerio de Defensa del Perú anuncia la producción de piezas y ensamblaje de aviones de ataque ligero KT-1, Info Defensa (ісп.), 21 November 2011, архів оригіналу за 6 June 2012.
  132. ↑ "Peru may buy 10 Embraer Super Tucanos". [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Reuters, 14 February 2012.
  133. ↑ Eun-jung, Kin (7 листопада 2012). S. Korea signs deal to export 20 KT-1 trainer jets to Peru. Yonhap News Agency. Архів оригіналу за 22 липня 2015.
  134. ↑ Páez, Ángel (11 травня 2013). Perú y Brasil reinician negociación para la compra de 12 aviones Super Tucano A-29. La Republica (ісп.). Архів оригіналу за 13 травня 2013.
  135. ↑ Portugal negocia con Embraer la compra de diez aviones Super Tucano. Infodefensa América. 4 квітня 2021.
  136. ↑ Uruguay negocia con Brasil la compra de 12 aviones Super Tucano por 40 millones de dólares. Infodefensa (ісп.). Процитовано 5 вересня 2022.
  137. ↑ CEMGFA confirma interesse em aeronaves de combate a hélice. Pássaro de ferro. August 2022.
  138. ↑ Brasil ajudará Suriname a reformar Defesa, O Estado de S. Paulo (порт.), 28 January 2012, архів оригіналу за 30 січня 2012, процитовано 30 January 2012.
  139. ↑ "Embraer confident of winning USAF light air support deal". [Архівовано 14 серпня 2012 у Wayback Machine.] Flight Global, 8 August 2012. Retrieved 13 August 2012.
  140. ↑ Ucrânia estuda aquisição de aviões A-29 Super Tucano. Poder Aéreo (порт.). 6 серпня 2019.
  141. ↑ Presidente ucraniano diz a Bolsonaro ter interesse em comprar Super Tucano e KC-390. O Globo (порт.). 21 жовтня 2019.
  142. ↑ а б O que Biden quer de Lula [What Biden wants from Lula]. O Antagonista (порт.). 4 грудня 2022.
  143. ↑ Two Light Attack Aircraft With Four Personnel On board Crash in East Java. Jakarta Globe (англ.). 16 листопада 2023.
  144. ↑ Safronov Taras (18 вересня 2021). У Бразилії розбився A-29А Super Tucano. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
Авіація Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Бомба Це незавершена стаття про зброю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Embraer_EMB_314_Super_Tucano&oldid=43424333