Антанас Смятона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антанас Смятона
лит. Antanas Smetona
1-й Президент Литовської Республики
4 квітня 1919 — 19 червня 1920
НаступникАлександрас Стульгінскіс
4-й Президент Литовської Республики
19 грудня 1926 — 15 червня 1940
ПопередникЙонас Стаугайтіс
НаступникАнтанас Мяркіс
Народився10 серпня 1874(1874-08-10)[1][2][…]
Ужуленісd, Укмергський район, Вільнюський повіт, Литва
Помер9 січня 1944(1944-01-09)[1][2][…] (69 років)
Клівленд, Огайо, США[4]
ПохованийAll Souls Cemeteryd[5]
Відомий якполітик, письменник, педагог, адвокат, журналіст
Місце роботиВільнюський університет і Університет Вітовта Великого
КраїнаРосійська імперія і Литва
Alma materМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Санкт-Петербурзький державний університет і Academia Petrina
Політична партіяСпілка литовських народовців
У шлюбі зСофія Смятонене
Релігіякатолицтво
Нагороди
Підпис
 Медіафайли у Вікісховищі

Антанас Смятона (лит. Antanas Smetona; 10 серпня 1874, Ужуленіс — 9 січня 1944, Клівленд) — литовський державний діяч, перший і четвертий президент Литви (1919-1920, 1926—1940).

Життєпис

[ред. | ред. код]
Антанас Смятона студент юридичного факультету.

Народився 10 серпня 1874 року у селі Ужуленіс (Вількомирський повіт, Ковенська губернія, Російська імперія). Початкову школу закінчив у Тавенаї, брав приватні уроки у Вількомирі (нині Укмерге) та Лібаві. 1893 року закінчив прогімназію в Паланзі і вступив до гімназії в Мітаві (нині Єлґава), брав участь у таємній учнівській патріотичній організації. Був виключений за протест проти обов'язкової участі в православних богослужіннях. Закінчив гімназію в Санкт-Петербурзі 1897 року і вступив до Петербурзького університету на юридичний факультет, двічі виключався з нього, але закінчив у 1902 році. Працював у Вільно в Земельному банку.

Президія Ради Литви (1918): Антанас Смятона, Юстінас Стаугайтіс (сидять), Йокубас Шярнас, Юргіс Шауліс

Був редактором заснованої разом з Юозасом Тумасом газети «Viltis» («укр. Надія»), журналу «Vairas» («укр. Кермо»), співпрацював у газеті «Vilniaus žinios»(«укр. Віленські вісті»), деякий час був фактичним редактором щотижневої газети «Lietuvos ūkininkas» («укр. Литовський господар»). Брав участь у з'їзді литовців у Вільно 4–5 грудня 1905 року («Великий Вільнюський сейм»), на якому було висунуто вимогу автономії Литви.

Під час Першої світової війни був першим віце-головою, а потім — і головою Центрального комітету литовського товариства допомоги постраждалим від війни — політичного центру, навколо якого гуртувалися литовці. 18-22 вересня 1917 року на Литовській конференції у Вільнюсі Смятону обрано головою Тариби — литовської Ради. 16 лютого 1918 року Тариба проголосила незалежність Литви.[6]

З 4 квітня 1919 року до 19 квітня 1920 року був першим президентом Литви.

У 1920—1924 роках був керівником Партії національного прогресу (лит. Tautos Pažangos Partija). До 1924 року брав участь у діяльності патріотичної парамілітарної організації Стрілецької спілки Литви (лит. Lietuvos šaulių sąjunga). 1924 року став одним з організаторів Спілки литовських народовців, а пізніше (у 1925—1926 роках) — її головою.

У 1922—1927 роках був членом Литовської демократичної партії (лит. Lietuvių demokratų partija).

Пам'ятник Антанасу Смятоні у Каунасі
Профіль Смятони на ювілейній монеті 10 литів (1938)

У 1923—1927 роках викладав у Литовському університеті в Каунасі етику, давню філософію, стилістику литовської мови. З 1926 року — доцент. У 1932 році здобув ступінь почесного доктора філософії Університету Вітовта Великого.

Військовий переворот

[ред. | ред. код]
Докладніше: Військовий переворот у Литві (1926)

Антанас Смятона є одним з керівників та організаторів військового державного перевороту 17 грудня 1926 року, під час якого була усунена влада лівоцентристської коаліції. У день перевороту був обраний президентом Литви; пізніше переобирався у 1931 і 1938 роках, очоливши авторитарний режим.

Еміграція

[ред. | ред. код]

Напередодні окупації Радянським Союзом Литви у 1940 році Антанас Смятона передав свої повноваження Антанасу Мяркісу і переїхав до Третього Райху, а потім до Швейцарії. Свої останні роки провів у США, де 9 січня 1944 року загинув під час пожежі (Клівленд, Огайо).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11904031X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Find a Grave — 1996.
  6. ↑ А.Бумблаускас, А.Ейдинтас, А.Кулакаускас, М.Тамошайтис. Історія Литви кожному. — К.: «Балтія-Друк», 2018. — сс. 214—220.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • A. Smetona. Rinktiniai raštai («укр. Вибрані твори»). Kaunas: Menta, 1990 (лит.)
  • A. Banevičius. 111 Lietuvos valstybės 1918—1940 m. politikos veikėjų: Encikloped. žinynas. Vilnius: Knygų prekybos valst. firma «Knyga», 1991 (лит.)
  • A. Eidintas. Antanas Smetona: polit. biografijos bruožai. Vilnius: Mintis, 1990 (лит.)
  • Liudas Truska, Algimantas Lileikis, Gediminas Ilgunas, Rimgaudas Gelezevicius. Lietuvos prezidentai. Vilnius, 1995 (лит.)
  • L. Truska. Antanas Smetona ir jo laikai. Vilnius: Valstybinis leidybos centras, 1996 (лит.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антанас_Смятона&oldid=42654124