Броварі (Чортківський район)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| село Броварі | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Бучацька міська громада |
| Облікова картка | Броварі |
| Основні дані | |
| Засноване | XVIII століття |
| Населення | 362 |
| Територія | 1,3 км² |
| Густота населення | 278,46 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48467 |
| Телефонний код | +380 3544 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°57′54″ пн. ш. 25°27′31″ сх. д. / 48.96500° пн. ш. 25.45861° сх. д.Координати: 48°57′54″ пн. ш. 25°27′31″ сх. д. / 48.96500° пн. ш. 25.45861° сх. д. |
| Водойми | Вільховець |
| Відстань до районного центру |
18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1 |
| Староста | Курмило Оксана Іванівна[джерело?] |
| Карта | |
  Броварі | |
 Броварі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Броварі́ (пол. Browary[1][2])— село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Підпорядковувалося колишній Язловецькій сільській раді. Населення 362 особи (2001).
Географія[ред. | ред. код]
Розташоване на берегах річки Вільховець, за 18 км від райцентру. Є колишнім південно-східним передмістям Язловця.
Назва[ред. | ред. код]
Назва села походить, ймовірно, від роду заняття жителів — броварства.
Історія[ред. | ред. код]
- Перша писемна згадка — початок XVIII ст. Діяли читальня «Просвіти», товариства «Січ», «Луг», споживча і кредитна кооперативи, Народний дім, церковна бібліотека для прихожан (від 1928 року).
- За даними «Словника географічного Королівства Польського…», село становило окрему катастральну ґміну.
- За часів Австро-Угорщини, обидві католицькі громади села входили до складу своїх парафій в Язловці.
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[3].
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[4].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- церква Пресвятої Богородиці (1904 року як парафіяльна УГКЦ, тепер ПЦУ)
- Народний Дім, збудований 1920 року
- капличка (відновлена в 1992 році)
- біля церкви встановлена «фігура» Пресвятої Богородиці (1910)
- пам'ятні хрести:
- на честь скасування панщини (1991; відновлений),
- поблизу ФАП (коштом родини Струтинських)
- поблизу церкви (фундатор …)
- могила Невідомому солдатові Першої світової війни.
Культура, охорона здоров'я[ред. | ред. код]
У селі працює магазин, фельдшерсько-акушерський пункт, клуб.
Люди[ред. | ред. код]
Поширені прізвища — Білас, Вербицький, Дідух, Логуш, Марціновський, Микуляк, Пастушак, Струтинський
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
- Юліян Вербицький (1898—1977) — меценат, громадський діяч, доброволець УГА, після воєн емігрував до Канади; активіст Української стрілецької громади, Української Національної Організції (УНО), надав кошти для фундації Шевченка, філію УНО в Гамільтоні та інші організації українців.[5]
- Марко Галущинський (1880—1918) — церковний діяч, священик УГКЦ, василіянин, доктор філософії і богослов'я, літургіст.
- Головчинський Йосип Степанович — голова колгоспу «30-річчя Жовтня» Золото-Потіцького району Тернопільської області. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання.
- Семенченко Олеся Анатоліївна (нар. 1979) — українська гандболістка, яка виступає воротаркою в Турецькій жіночій гандбольній суперлізі за «Кастамону Блд. ГСК» та збірну України.
- Роман Струтинський (нар. 1949) — політичний та адміністративний діяч[6].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Церква Пресвятої Богородиці -
Сільський краєвид -
Сільський краєвид
_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom I, Варшава, 1880, стор. 383
- ↑ Zbiór wiadomości do antropologii krajowej, Краків, 1881, стор. 106, 127, 135, 145, 155, 164, 185
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»
- ↑ Волинський Б. Вербицький Юліан // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 244. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Басок П. Струтинський Роман Йосипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 600. — ISBN 978-966-528-318-8.
Література[ред. | ред. код]
- Броварі // Калейдоскоп минулого / Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 494–495.
- Германович П., В. Уніят В. Броварі // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 188. — ISBN 966-528-197-6.
- Уніят В., Футрин М. Броварі // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 599. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Browary // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 383. (пол.) — S. 383. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Броварі (Чортківський район) |
- «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [Архівовано 12 травня 2017 у Wayback Machine.]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |