Координати: 47°19′29″ пн. ш. 33°18′42″ сх. д. / 47.32472° пн. ш. 33.31167° сх. д. / 47.32472; 33.31167
Очікує на перевірку

Велика Олександрівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Велика Олександрівка
Герб Великої Олександрівки
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район Бериславський район
Тер. громада Великоолександрівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA65020050010075556
Основні дані
Засновано 1784 як Новоолександрівка
Колишня назва Новоолександрівка
Статус із 2024 року
Площа 7,73 км²
Населення 6 334 (01.01.2022)[1]
Густота 872,1 осіб/км²;
Поштовий індекс 74100
Телефонний код +380 5532
Географічні координати 47°19′29″ пн. ш. 33°18′42″ сх. д. / 47.32472° пн. ш. 33.31167° сх. д. / 47.32472; 33.31167
Висота над рівнем моря 28 м
Водойма р. Інгулець


Відстань
Найближча залізнична станція: Біла Криниця
До станції: 9,6 км
До обл. центру:
 - залізницею: 108 км
 - автошляхами: 109 км
Селищна влада
Адреса 74100, Херсонська обл., Бериславський р-н, смт Велика Олександрівка, вул. Свободи, 161
Голова селищної ради Єрмоченко Лариса Анатоліївна
Карта
Велика Олександрівка. Карта розташування: Україна
Велика Олександрівка
Велика Олександрівка
Велика Олександрівка. Карта розташування: Херсонська область
Велика Олександрівка
Велика Олександрівка
Мапа

Велика Олександрівка у Вікісховищі

Вели́ка Олекса́ндрівка (до 1803 року — Новоолександрівка) — селище в Україні, центр Великоолександрівської селищної громади Бериславського району Херсонської області. Розташована на лівому березі Інгульця, за 138 км від обласного центру. Відстань до найближчої залізничної станції Біла Криниця на лінії Снігурівка — Апостолове — 9 кілометрів.

Історія

[ред. | ред. код]

Період до Нашої Ери

[ред. | ред. код]

Про перебування людей на території Великої Олександрівки в старі часи свідчать знахідки кам'яної сокири епохи бронзи (ІІ тисячоліття до н.е.).

Заснування. XVIII ст.

[ред. | ред. код]

Населений пункт заснований у 1784 році вихідцями з Полтавщини і Чернігівщини. Спочатку його було названо Новоолександрівкою. 1803 року з Чернігівської і Київської губерній сюди прибули нові поселенці, які заснували трохи нижче за течією Інгульця нове поселення, яке дістало назву Мала Олександрівка, а попередня Нова Олександрівка була перейменована у Велику Олександрівку. Про історію району розповідають документи та експозиції районного народного історико-краєзнавчого музею, який відкритий у райцентрі 8 травня 1980 року.

Волосний центр. XIX—початок XX ст.

[ред. | ред. код]

У 1860 році Велика Олександрівка була віднесена до розряду містечок і стала центром Олександрівської волості Херсонського повіту.

Станом на 1886 рік у містечку мешкало 3300 осіб, налічувалось 629 дворів, православна церква, єврейська молитовний будинок, школа, 11 лавок, відбувалося 6 ярмарків на рік та базари щонеділі[2].

Чисельність населення щороку збільшувалася. Тяжке і безправне становище було у простого трударя селянина, який в основному займався землеробством, оскільки промисловості не було. В той час в містечку відкривалися дрібні підприємства, в основному майстерні. У 1901 році вже діяли 2 бондарні, 4 майстерні бляшаних виробів, 9 з виготовлення возів і саней, 12 швейних майстерень. Тричі на рік проводились ярмарки.

Пригноблений люд Великоолександрівщини виступав проти панського гніту, бо більшість земель зосереджувалися в руках багатіїв.

У 19061907 роках 1073 господарства володіли 11732 десятинами надільної землі. Водночас великі площі землі у Великоолександрівській волості належали монастирю та поміщикам. Григоріє-Бізюковому монастирю належало 20719 десятин землі, а поміщикам Білоусовичам — 3202 десятини.

Великі площі мали поміщики Фрідріх Фальц-Фейн, Балашов, Бабенко та інші. Внаслідок нестачі, а іноді відсутності навіть примітивної техніки, тягла, добрив і покращеного насіння приводило до того, що бідняцькі та середняцькі господарства збирали мізерні врожаї. З 1912 року на всю волость працював один земський агроном.

Украй незадовільне було медичне обслуговування. Великоолександрівська лікувальна ділянка, відкрита в 1908 році, одна обслуговувала понад 70 населених пунктів з населенням понад 20 тисяч осіб. Лікарня на 10 ліжок відкрилася лише у 1910 році, де працювали лікар, два фельдшери та акушерка.

Зовсім не задовольняла потреби населення і шкільна освіта. В 1894 році в селищі працювала земська двокомплектна школа на 154 учні та дві церковнопарафіяльні школи на 123 учні, з них 38 дівчаток.

Перші визвольні змагання

[ред. | ред. код]

23 грудня 1918 року у Великій Олександрівці обласний селянський з'їзд підтримав Директорію і петлюрівський рух. У роботі з'їзду взяв участь військовий штаб Великої Олександрівки. Головував на з'їзді Соболєв[3].

Міжвоєнний період

[ред. | ред. код]

Після окупації України більшовиками у Великій Олександрівці почалась масова колективізація. Згодом, у 19211923 роках Великоолександрівка зазнала штучного голоду, який виник через так звану «продрозверстку». У 1925 році посівні площі, одержані врожаї досягли дореволюційного рівня.

Перед німецько-радянською війною шкільна мережа складалася з двох неповних середніх та двох початкових шкіл, яка пізніше розширилася завдяки новій середній школі. У школах загалом працювало 47 вчителів та навчалося 1199 учнів. Був споруджений будинок культури на 325 місць з кімнатами для роботи гуртків. Для юних великоолександрівців відкрився піонерський клуб, дитяча бібліотека.

Внаслідок Голодомору 19321933 років, організованого більшовиками, у Великій Олександрівці постраждало 445 осіб[4].

У Великій Олександрівці досі живуть четверо очевидців Голодомору 1932—1933 років: Чехутська Валентина Юхимівна, Остапенко Роман Семенович, Золотухіна Наталія Дмитрівна, Борисенко Аксюта Калинівна. У метричній книзі записів про смерть Великоолександрівського підвідділу РАЦС зазначені такі особи, що померли під час Голодомору[5]:

  • Біла Марія Федорівна;
  • Остапенко Роман Семенович;
  • Золотухіна Наталія Дмитрівна.

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

До лав ЧА було мобілізовано близько 5 000 чоловіків. Не повернулися з війни понад 3500 осіб, їхні імена занесені в списки II тому Херсонської обласної Книги Пам'яті. 458 юнаків та дівчат було вивезено на примусові роботи до Німеччини. На честь загиблих в усіх центральних населених пунктах та в райцентрі споруджені обеліски Слави, встановлені пам'ятники.

Незалежна Україна

[ред. | ред. код]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», увійшло до складу Великоолександрівської селищної громади[6].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Великоолександрівського району увійшло до складу Бериславського району[7].

Російська окупація

[ред. | ред. код]

10 березня 2022 року смт Велика Олександрівка та села Великоолександрівської ОТГ окуповано російськими військами. 4 жовтня 2022 селище звільнено Збройними силами України в ході контрнаступу в Херсонській області[8].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Кількість Відсоток
українська 7139 94.68%
російська 339 4.50%
румунська 14 0.19%
циганська 13 0.17%
вірменська 12 0.16%
білоруська 11 0.15%
польська 2 0.03%
болгарська 1 0.01%
гагаузька 1 0.01%
угорська 1 0.01%
єврейська 1 0.01%
інші/не вказали 6 0.08%
Усього 7540 100%

Екологія

[ред. | ред. код]

Територію району віднесено до зони особливо небезпечного забруднення атмосфери, а тому господарства перебувають у зоні ризикового землеробства.

Історичні пам'ятки

[ред. | ред. код]

Із пам'яток архітектури, які охороняються державою — будова і гребля Великоолександрівської ГЕС на річці Інгулець — одна із перших в Україні, побудована у 1928 році за планом ГОЕЛРО. На полях району багато курганів — ровесників єгипетських пірамід.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Родной край. — 1919. — 2 січня (20 грудня 1918 року).
  4. Додаток до листа районної державної адміністрації від16.04.2008 № 16-1-111/126. «Списки громадян, які постраждали від Голодомору 1932—1933 років»
  5. [1][недоступне посилання з червня 2019]
  6. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області. Офіційний вебпортал парламенту України. Процитовано 7 жовтня 2022.
  7. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. ЗСУ звільнили від окупації смт Велика Олександрівка на Херсонщині – депутат облради. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.
  9. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]