Гуль Володимир Олексійович
| Володимир Гуль | |
|---|---|
 Хорунжий | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 24 липня 1924 м.Любачів |
| Смерть | 3 березня 1947 (22 роки) м.Львів |
| Псевдо | «Глухий», «Чугайстер» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1943—1947 |
| Вид ЗС |  УПА |
| Формування | Курінь «Холодноярці» |
| Командування | |
| Курінь «Холодноярці» | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Гуль Володимир Олексійович[1] (псевдо: «Глухий», «Чугайстер») (24 липня 1924, м. Любачів, Польща — 3 березня 1947, м. Львів) — військовий діяч, командир куріня «Холодноярці», хорунжий УПА.
Лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги 1-го класу.
Володимир Гуль народився 24 липня 1924 року в повітовому містечку Любачіві (тепер це територія Польщі) в родині Олекси і Євдокії Гуль. В школі, Володимир добре навчався та долучився до спортивного товариства «Луг». Після закінчення семирічки Володимир пішов працювати писарем у адвоката.
В 1940 році разом із адвокатом був заарештований НКВД. Після приходу німців вступає до військового вишколу при Вермахті. По закінченні навчання був направлений на охорону об'єктів у Львові та в передмістях. В 1943 році встановляє зв'язок з українським національним підпіллям, для якого дістає зброю, боєприпаси та спорядження. Взимку 1944 року підпільна група на чолі із Володимиром роззброїла підрозділ угорців, що розташувався у селі Солонці. В процесі відходу Володимир отримав поранення під час зіткнення із німецьким підрозділом. Лікування відбувалось в с. Рясне Руське. Після одужання Володимир організовує повстанську сотню, що діяла на теренах Львівщини в Яворівських лісах.
Загинув 3 березня 1947 року на конспіративній квартирі у Львові внаслідок бою з енкаведистами. Під час бою був смертельно поранений енкаведист капітан Пасько, також поранено було і начальника міліції Камбу.
- Згідно з Постановою УГВР від 8.02.1946 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/46 від 15.02.1946 р. хорунжий УПА, командир сотні УПА «Холодноярці ІІ» Володимир Гуль – «Глухий» нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.
- ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 252.
- ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 62. – Арк. 241-242.
- ГДА СБУ – Ф. 6. – Спр. 74268ФП. – Т. 2. – Арк. 152, 155.
- Літопис УПА. Нова серія. Т. 12: Воєнна округа УПА «Буг»: Документи і матеріали. 1943-1952. – Кн. 1 / упоряд. В. Мороз, О. Вовк. – Київ; Торонто, 2009. – С. 27, 112, 117, 127, 129, 225, 544-545, 619.
- Літопис УПА. Нова серія. Т. 15: Боротьба проти повстанського руху та націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1945–1954. Кн. 2 / Упор. С. Власенко, С. Кокін, В. Лозицький. – Київ; Торонто, 2011. – С. 220.