Далмація (римська провінція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Римська провінція
Далмація
лат. Dalmatia
Загальна інформація
Входила
до складу
Римської імперії
Сучасна
локація
Хорватія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Албанія
Розташування на карті
Стародавні римські Балкани в IV столітті
Держави на території Далмації

Далмація (лат. Dalmatia) — провінція Римської імперії. Її назва, ймовірно, походить від назви іллірійського племені — далматів, які жили в районі східної частини Адріатичного узбережжя в 1 тисячолітті до н. е.

Історія[ред. | ред. код]

Регіон був північною частиною[1] Іллірійського царства від IV ст. до н. е. до початку Іллірійських війн (229 до н. е., 220 до н. е. і 168 до н. е.), після яких Римська республіка створила свій протекторат на південь від річки Неретви. Область на північ від Неретви повільно була включена до складу протекторату, до офіційного заснування римської провінції Іллірик у 32—27 до н. е.

Далмація згодом стає частиною Римської провінції Іллірик. У період з 6 по 9 роки н. е. далмати разом із паннонійцями роблять серію заколотів, але вони були придушені і нарешті в 10 році н. е. Іллірик був поділений на дві провінції, Паннонію і Далмацію.

Провінція Далмація займала площу всіх Динарських Альп і велику частину східного узбережжя Адріатики. Далмація була батьківщиною римського імператора Діоклетіана, який побудував палац Діоклетіана в Соліні[2].

Історик Теодор Моммзен писав (у його Провінції Римської імперії), що станом на IV ст. вся Далмація була повністю латинізованою. Після руйнації Західної Римської імперії в 476 році, до 535-го, регіоном правили готи. З 535 року Юстиніан I приєднав Далмацію до Візантійської імперії.

Керівництво[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Thomas Kelly Cheyne and John Sutherland, BlackEncyclopaedia Biblica: A Critical Dictionary
  2. C.Michael Hogan, «Diocletian's Palace», The Megalithic Portal, Andy Burnham ed., Oct 6, 2007. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 1 липня 2008.

Джерела[ред. | ред. код]