Каракалпацька мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каракалпацька мова
Qaraqalpaq tili, Қарақалпақ тили
Карта показує поширення каракалпацької мови (червоний)
Карта показує поширення каракалпацької мови (червоний)
Поширена вУзбекистан, Казахстан, Афганістан, Росія
РегіонКаракалпакстан
Носії412 000 (1993)
МісцеКаракалпакстан
Писемністьлатинське письмо і кирилиця
КласифікаціяАлтайські мови
Тюркська гілка
Кипчацька група
Ногайсько-кипчакська підгрупа
Офіційний статус
ОфіційнаУзбекистан Узбекистан (Каракалпакстан є офіційною в області)
РегулюєНіяких офіційних регулювань
Коди мови
ISO 639-1
ISO 639-2kaa
ISO 639-3kaa

Каракалпацька мова (Қарақалпақ тили, Qaraqalpaq tili) — мова каракалпаків, офіційна мова автономної республіки Каракалпакстан.

Класифікація

[ред. | ред. код]

Каракалпацька мова входить у кипчакську підгрупу тюркських мов (татарська, башкирська, карачаєво-балкарська, караїмська, кримськотатарська, казахська, карагашська, ногайська). Разом з ногайською, казахською і карагашською мовами належить до кипчаксько-ногайської гілки. Лексично найближча до казахської мови, однак відрізняється від неї орфографічно. Багато дослідників вважають каракалпацьку мову діалектом казахської мови.

Як фінська, угорська і турецька, каракалпацька має сингармонізм, є аглютинативною і не має граматичного роду. Порядок слів, як правило, Підмет-додаток-дієслово.

Географічне поширення

[ред. | ред. код]

Каракалпацькою мовою в основному розмовляють у Каракалпакстані, Автономній Республіці Узбекистану. Етнічні каракалпаки, які живуть у вілоятах Узбекистану, як правило, спілкуються місцевими діалектами узбецької[джерело?]. Приблизно 2 000 чоловік в Афганістані розмовляють каракалпацькою і менш численна діаспора в Росії, Казахстані, Туреччині, також каракалпацькою розмовляють і в інших частинах світу. Деякі люди вважають каракалпацьку мову діалектом казахської мови; це нібито сталося через сталінську політику змішування етнічних груп у Центральній Азії, щоб вони не могли об'єднатися і повстати проти росіян (ще одним прикладом є велика узбецька меншина в Худжандському регіоні Таджикистану).

Офіційний статус

[ред. | ред. код]

Каракалпацька мова має офіційний статус в Автономній Республіці Каракалпакстан.

Говори

[ред. | ред. код]

Онлайн-довідник Ethnologue виділяє два говори в каракалпацькій мові: північно-східний і південно-західний. Німецький науковець Карл Генріх Менґес, що досліджував тюркські мови, у своїх працях згадував третій можливий говір, яким розмовляють у Ферганській долині. Південно-західний говір має букву č, яка в північно-східному відповідає букві š.

Фонетика

[ред. | ред. код]

Голосні

[ред. | ред. код]
Система голосних каракалпацької мови
Система голосних каракалпацької мови

Закон гармонії голосних в каракалпацькій виражений сильніше, ніж в інших тюркських мовах:

Голосний Може слідувати за:
a a, ɯ
æ e, i
e e, i
i e, i
o a, o, u, ɯ
œ e, i, œ, y
u a, o, u
y e, œ, y
ɯ a, ɯ

У запозиченнях з російської та інших мов сингармонізм дотримується не завжди.

Приголосні

[ред. | ред. код]

У каракалпацькій виділяють 25 приголосних фонем, з яких 4 (відзначені дужками) зустрічаються тільки в запозиченнях.

  Лабіальний Альвеолярний Палатальний Велярний Увулярний Глотальний
Вибухові p b t d     k g q      
Африкат     (ʦ)   (ʧ)              
Спірант (f) (v) s z ʃ ʒ x ɣ     h  
Носовий m n     ŋ        
Тремтячі     r                
Бічні     l                
Ковзаючі w     j            


Писемність

[ред. | ред. код]

З 1924 по 1928 роки для запису каракалпацької мови використовувався арабський алфавіт. У період між 1928 і 1940 рр.. використовувалася латинська графіка, після чого було введено кирилицю. Після проголошення незалежності Узбекистану в 1991 р. було прийнято рішення про повернення до латиниці, і в наш час[коли?] в Каракалпакстані здійснюється поступовий перехід на цю графічну основу. Нижче наведено алфавіти з еквівалентними позначеннями МФА.

Арабський
алфавіт
Латиниця
1928-1932
Латиниця
1932-1938
Латиниця
1938-1940
Кирилиця Сучасна
латиниця
МФА
ا Aa Aa Aa Аа Aa a
ه Әә Әә Әә Әә[1] Áá æ
ب Bb Bb Bb Бб Bb b
Vv Vv Vv Вв Vv v
گ Gg Gg Gg Гг Gg g
غ Ƣƣ Ƣƣ Ƣƣ Ғғ Ǵǵ ɣ
د Dd Dd Dd Дд Dd d
ه Ee Ee Ee Ее Ee e
Ёё[1] yo jo
ج Çç Çç Çç Жж Jj ʒ
ز Zz Zz Zz Зз Zz z
ى Ii Ii Jj Ии Ii i
ي Jj Jj Ii Йй Yy j
ک Kk Kk Kk Кк Kk k
ق Qq Qq Qq Ққ Qq q
ل Ll Ll Ll Лл Ll l
م Mm Mm Mm Мм Mm m
ن Nn Nn Nn Нн Nn n
ڭ N̡n̡ N̡n̡ N̡n̡ Ңң[2] Ńń ŋ
و OO Oo Oo Оо Oo o
Өө Өө Өө Өө[1] Óó œ
پ Pp Pp Pp Пп Pp p
ر Rr Rr Rr Рр Rr r
س Ss Ss Ss Сс Ss s
ت Tt Tt Tt Тт Tt t
ۇ Uu Uu Ŭŭ Уу Uu u
Yy Yy Yy Үү[1] Úú y
ۋ Vv Vv Uu Ўў[1] Ww w
ف Ff Ff Ff Фф Ff f
خ Xx Xx Xx Хх Xx x
ھ Hh Hh Hh Ҳҳ Hh h
Ss Ss Tsts Цц Cc ʦ
چ Cc Şş Şş Чч ch ʧ
ش Şş Şş Şş Шш SHsh ʃ
Şş Şş Şş Щщ sh ʃ
j j i Ъъ
ى Ьь Ьь Ьь Ыы Íı ɯ
Ьь
Ee Ee Ee Ээ Ee e
Юю yu ju
Яя ya ja
Вивіска фотосалону в Нукусі сучасною латиницею. 2006

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Введена в 1957 році
  2. До 1957 р. — нг

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
каракалпацькою мовою
Bas bet