Кетрін Зета-Джонс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кетрін Зета-Джонс
англ. Catherine Zeta-Jones
Ім'я при народженніангл. Catherine Zeta Jones
Народилася25 вересня 1969(1969-09-25) (55 років)
Свонсі, Уельс
Країна Велика Британія
Місце проживанняЧизік
Свонсі
Діяльністьтелеакторка, кіноакторка, акторка театру, речниця, танцюристка, балерина, співачка, акторка, акторка озвучення
Alma materDumbarton House Schoold і Arts Educational Schoold
Знання мованглійська[1]
Роки активності1990 — тепер. час
Конфесіяримо-католик[d]
РідDouglas familyd
БатькоDavid James Jonesd[2]
МатиPat Faird[2]
У шлюбі зМайкл Дуглас
Діти (2)Керис Зета Дуґласd і Дилан Дуґласd
Очікарі[d] і горіховий
Автограф
Нагороди
Орден Британської імперії Командор Ордена Британської імперії
Премія «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану

премія «Тоні» за найкращу жіночу роль у мюзикліd (2010)

Critics’ Choice Movie Awards за найкращий акторський складd (2002)

премія Гільдії кіноакторів США за найкращий акторський склад в ігровому кіно (2001)

премія Гільдії кіноакторів США за найкращий акторський склад в ігровому кіно (2003)

Премія Гільдії кіноакторів США за найкращу жіночу роль другого плану (2003)

BAFTA Award for Best Actress in a Supporting Roled (2003)

Broadcast Film Critics Association Award for Best Supporting Actressd (2002)

Phoenix Film Critics Society Award for Best Supporting Actressd (2002)

Drama Desk Award for Outstanding Actress in a Musicald (2010)

Jameson People's Choice Award for Best Actressd (1999)

Оскар

премія Гільдії кіноакторів (2001)

Hasty Pudding Woman of the Yeard (2005)

IMDbID 0001876
Сайтcatherinezetajones.com

Ке́трін Зе́та-Джонс (англ. Catherine Zeta-Jones; нар. 25 вересня 1969) — валлійська акторка. Відома своєю універсальністю, вона є лауреаткою різноманітних нагород, у тому числі премії «Оскар», премії Британської кіноакадемії та премії «Тоні». У 2010 році призначена командором Ордена Британської імперії за гуманітарну та кінематографічну діяльність.

Народилася та виросла в Суонсі, змалку мріяла стати акторкою. У дитинстві зіграла ролі в мюзиклах «Енні» та «Багсі Мелоун» у Вест-Енді. Вона вивчала музичний театр у Освітніх школах мистецтв у Лондоні та зробила свій прорив на сцені, виконавши головну роль у постановці 1987 року «42-а вулиця»[en]. Її дебют на екрані відбувся в невдалому франко-італійському фільмі «1001 ніч»[en], а потім вона досягла більшого успіху роллю в британському телесеріалі «Любі травневі бруньки»[en]. Зета-Джонс переїхала до Лос-Анджелеса, оскільки їй не подобалось, що в британських фільмах її показували як символічну гарну дівчину. Вона зарекомендувала себе в Голлівуді завдяки ролям, які підкреслили її сексуальну привабливість, наприклад, у бойовику «Маска Зорро» та в пригодницькому фільмі «Пастка».

Зета-Джонс отримала визнання критики за свої ролі мстивої вагітної жінки у фільмі «Трафік» і вбивчої співачки в мюзиклі «Чікаго». За «Чікаго» отримала «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану. Протягом більшої частини десятиліття вона знімалася в гучних фільмах, включаючи чорну комедію «Нестерпна жорстокість», «Дванадцять друзів Оушена», комедію «Термінал» і романтичну комедію «Смак життя». Ролі меншого масштабу супроводжувалися зменшенням робочого навантаження, під час якого вона повернулася на сцену та зіграла стару акторку в бродвейській постановці «Маленька нічна музика», вигравши премію «Тоні». У наступні десятиліття Зета-Джонс працювала з перервами, знявшись у фільмах «Побічна дія», «РЕД 2» і «Татова армія»[en]. Вона зіграла ролі другого плану на телебаченні у серіалі «Ворожнеча» та Мортісію Аддамс у серіал і«Венздей».

Крім акторської діяльності, Зета-Джонс є спонсоркою бренду та підтримує різні благодійні фонди. Її боротьба з депресією та біполярним розладом II типу була добре задокументована ЗМІ. Вона одружена з актором Майклом Дугласом, від якого має двох дітей.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 25 вересня 1969 місті Свонсі, Уельс. У дитинстві брала участь в аматорських театральних постановках, в 14 років запрошена на прослуховування для участі в телешоу.

У 1987 дебютувала в Лондоні в мюзиклі «42-та вулиця». Через рік їй запропонували роль Шахерезади у фільмі Філіпа де Брока «1001 ніч». У 1991 році знялася у телевізійному серіалі «Милі бутони травня», що приніс їй ще більшу популярність.

Подальша кар'єра акторки стрімко розвивалася в Голлівуді. У 2003 Зета-Джонс отримала «Оскар» та премію БАФТА за роль другого плану в мюзиклі «Чикаго». В рідному Уельсі заснувала власну кінокомпанію «Мілквуд філмз». Одна з помітних робіт акторки — роль у фільмі «Легенда Зорро» (2005) з Антоніо Бандерасом.

Одружена з голлівудським актором Майклом Дугласом. Римо-католичка. Має двох дітей — сина Ділана Майкла Дугласа (2000) і дочку Керіс Зету Дуглас (2003). Чоловік народився того ж дня — 25 вересня, але на 25 років раніше.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1990 ф Тисяча і одна ніч Les 1001 nuits Шехеразада
1991 с The Play on One Хірсті
19911993 с Ніжні травневі квіти The Darling Buds of May Маріетта
1992 с Любов з першого погляду Coup de foudre
1992 ф Христофор Колумб: Завоювання Америки Christopher Columbus: The Discovery Беатріс
1993 ф Переплутані спадкоємці Splitting Heirs Кітті
1993 с Хроніки молодого Індіани Джонса The Young Indiana Jones Chronicles Мая
1994 тф Лінія долі The Cinder Path Вікторія Чапман
1994 тф Повернення додому The Return of the Native Євстасія
1995 ф Синій сік Blue Juice Хлоя
1996 тф Катерина Велика Catherine the Great Катерина
1996 ф Фантом The Phantom Сала
1996 ф Титанік Titanic Ізабелла Парадайн
1998 ф Маска Зорро The Mask of Zorro Єлена
1999 ф Пастка Entrapment Вірджинія Бейкер
1999 ф Привид будинку на пагорбі The Haunting Тео
2000 ф Фанатик High Fidelity Чарлі Ніколсон
2000 ф Трафік Traffic Гелена Айяла
2001 ф Улюбленці Америки America's Sweethearts Гвен Гаррісон
2002 ф Чикаго Chicago Велма Келлі
2003 мф Синдбад: Легенда семи морів Sinbad: Legend of the Seven Seas Марина
2003 мф Синдбад та острів циклопів Sinbad and the Cyclops Island Марина
2003 ф Нестерпна жорстокість Intolerable Cruelty Мерилін
2004 ф Термінал The Terminal Амелія Варрен
2004 ф Дванадцять друзів Оушена Ocean's Twelve Ізабель Лахайрі
2005 ф Легенда Зорро The Legend of Zorro Єлена де ла Вега
2005 с Суботнього вечора в прямому ефірі Saturday Night Live себе (привид)
2007 ф Смак життя No Reservations Кейт
2007 ф Смертельний номер Death Defying Acts Марія Макгарві
2009 ф Нянька за викликом The Rebound Сенді
2012 ф Фортуна Вегаса Lay the Favorite Туліп
2012 ф Рок на віки Rock of Ages Патрісія Вітмор
2012 ф Чоловік нарозхват Playing for Keeps Деніс
2013 ф Гниле місто Broken City Кетлін Гостетлер
2013 ф Побічна дія Side Effects Вікторія Сіберт
2013 ф Ред 2 Red 2 Катя Петроковіч
2014 с Джиммі Кіммел у прямому ефірі Jimmy Kimmel Live! Зубна фея
2016 ф Таткова армія Dad's Army Роза Вінтерс
2017 с Ворожнеча Feud: Bette and Joan Олівія де Гевіленд
2018 тф Хрещена мати кокаїну[en] Cocaine Godmother Гризельда Бланко
20182019 с Королева Америки[en] Queen America Вікі Елліс
2021 с Блудний син Prodigal Son доктор Вівіан Кепшоу
2022 с Венздей Wednesday Мортиша Аддамс

Нагороди

[ред. | ред. код]

Фільми Зети-Джонс, які зібрали найбільшу касу в прокаті, станом на 2016 рік, включають:

За роль у фільмі «Чикаго» Зету-Джонс нагородили премією «Оскар», премією Гільдії кіноакторів США та премією BAFTA за найкращу жіночу роль другого плану[3]. Вона отримала дві номінації на премію «Золотий глобус»: «Найкраща акторка другого плану» у фільмі «Трафік» та «Найкраща акторка в комедії чи мюзиклі»[4]. За головну роль у бродвейській виставі «Маленька нічна музика» у 2009 році Зету-Джонс нагородили премією «Тоні» за найкращу жіночу роль у мюзиклі[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. CONOR.Sl
  2. а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
  3. Brockes, Emma (14 грудня 2009). Singing and acting, but not at the same time – Zeta-Jones falters on Broadway. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 14 листопада 2023.
  4. Catherine Zeta-Jones. Golden Globes (амер.). Процитовано 14 листопада 2023.
  5. Catherine Zeta Jones wins Tony Award. BBC News (брит.). 14 червня 2010. Процитовано 14 листопада 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]