Печерська (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 50°25′39″ пн. ш. 30°32′20″ сх. д. / 50.42750° пн. ш. 30.53889° сх. д. / 50.42750; 30.53889

Печерська
Сирецько-Печерська лінія
Загальні дані
Типпілонна трисклепінна
Платформи
Кількість1
Типострівна
Формапряма
Довжина101,5 м
Будівництво
Дата відкриття27 грудня 1997 року
Архітектор(и)В. Л. Гнєвишев
Архітектор(и) вестибюлівМ. М. Альошкін, Т. О. Целіковська, В. Л. Гнєвишев
Будівельник(и)Київметробуд
Транспорт
Район містаПечерський
Виходи доЕскалатор б-ру Лесі Українки, пл. Лесі Українки, вул. Генерала Алмазова,
вул. Михайла Задніпровського
Наземний транспортА 62, 62к, 118, 137Н
Тр 14, 15, 38
Мт 470, 520
Інше
Час відкриття5:42
Час закриття0:11
Код станції317
Мапа
Сирецько-Печерська лінія
ТЧ «Виноградар»
ПК06+00 Маршала Гречка
ПК4+45 Виноградар
ПК3'+20 Варшавська
ПК21+02 Мостицька
ПК41+33 Сирець +зал
ПК56+96 Дорогожичі
ПК68+03 Герцена
ССГ до ст. Глибочицька
ПК83+71 Лук'янівська +M
ПК100+18 Львівська брама
ПК114+62 Золоті ворота +M
   
ПК122+50 Палац спорту +M
ССГ до ст. Хрещатик
ССГ до ст. Майдан Незалежності
ПК133+91 Кловська
ПК147+27 Печерська
ПК158+20 Звіринецька
ПК177+40 Видубичі +зал +зал +авт
ПК187+28 Теличка
Південний міст через р. Дніпро
ПК211+42 Славутич
ПК219+34 Осокорки
ПК233+02 Позняки +M
ПК245+50 Харківська
ПК256+93 Вирлиця
ПК269+09 Бориспільська
ПК280+04 Червоний Хутір

«Пече́рська»[1] — 39-та станція Київського метрополітену, розташована на Сирецько-Печерській лінії між станціями «Кловська» і «Звіринецька». Відкрита 27 грудня 1997 року. Назва станції походить від назви історичної місцевості Печерськ.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Конструкція станціїпілонна трисклепінна з острівною платформою.

Колійний розвиток: станція без колійного розвитку.

Зали станції з'єднані між собою рядами проходів-порталів, які чередуються з пілонами. Середній зал з'єднаний з підземним вестибюлем, який виходить в підземний перехід (під площею Лесі Українки, двома ескалаторними тунелями, між якими розміщений проміжний вестибюль. Для підйому та спуску пасажирів в кожному ескалаторному тунелі встановлено двомаршеві чотиристрічкові ескалатори. Станція будувалася одночасно з двома наступними («Звіринецька» та «Видубичі»), проте, через складні геологічні умови, будівництво станції у кінці 1980-х років було заморожене та її здали в експлуатацію лише 1997 року, тобто на 6 років пізніше.

Оздоблення

[ред. | ред. код]

Станція глибокого закладення нового типу. Незвична зменшенням товщини пілону, що складається не з блоків, а з тюбінгів. Назва станції зобов'язала авторів побачити золоті бані Києво-Печерської лаври — про це свідчить золотисте склепіння з анодованого алюмінію як платформи, так і проміжного вестибюля. Стіни з білого мармуру асоціюються зі стінами соборів, а вставки з пиляного граніту в пілонах — з бруківкою. Світлова лінія з світильників, що перехрещуються, та малюнок на підлозі у вигляді завуальованого хреста продовжують розвивати цю тему. Тематичне, художнє оформлення та архітектурне рішення перонного залу надають станції образу святковості. В оздобленні застосовані такі основні матеріали як білий мармур — на колонах, червоний і сірий граніт — у вестибюлях, кольоровий метал — в оформленні стелі у проміжному залі між ескалаторами.

Розташована станція на бульварі Лесі Українки поруч з Київською обласною державною адміністрацією, Центральною виборчою комісією та іншими адміністративно-діловими закладами міста.

Пасажиропотік

[ред. | ред. код]
Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 24,6 24,7 24,5 25,1 23,7 22,5 22,7 23,9 24,6

Зображення

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Список станцій Київського метрополітену.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 2 квітня 1980 року № 417 «Про перейменування станцій першої дільниці будівництва Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену ім. В. І. Леніна» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 2191. Арк. 253, 255. [Архівовано з першоджерела 14 вересня 2013.]

Посилання

[ред. | ред. код]