Координати: 47°59′10″ пн. ш. 29°52′12″ сх. д. / 47.98611° пн. ш. 29.87000° сх. д. / 47.98611; 29.87000

Плоске (Подільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Плоске
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Подільський район (Одеська область) Подільський район
Тер. громада Балтська міська громада
Код КАТОТТГ UA51120030290021918
Облікова картка Плоске (Подільський район) 
Основні дані
Засноване 1745
Населення 999
Площа 5,13 км²
Густота населення 194,74 осіб/км²
Поштовий індекс 66133
Телефонний код +380 4866
Географічні дані
Географічні координати 47°59′10″ пн. ш. 29°52′12″ сх. д. / 47.98611° пн. ш. 29.87000° сх. д. / 47.98611; 29.87000
Середня висота
над рівнем моря
130 м
Відстань до
обласного центру
180,8 км
Відстань до
районного центру
30 км
Місцева влада
Адреса ради 66101, Одеська область, Подільський район, м. Балта, Любомирська, 193
Вебсторінка Плосківська сільська рада
Сільський голова КОВАЛЬЧУК Валентина Афанасіївна
Карта
Плоске. Карта розташування: Україна
Плоске
Плоске
Плоске. Карта розташування: Одеська область
Плоске
Плоске
Мапа
Мапа

CMNS: Плоске у Вікісховищі

Пло́ске — село Балтської міської громади у Подільському районі, Одеська область в Україні. Лежить за 30 км від центру громади — міста Балта. На півдні межує з селом Гольма, на сході з селом Бакша, на півночі з селом Пужайкове та на заході з селом Пасат.

Історія

[ред. | ред. код]

Перші відомості про село відносяться до середини 18 століть. Названо по характеру плоскій місцевості. За адміністративними поділами — з 16 сторіччя Брацлавський повіт, з 19 сторіччя Балтський повіт (Бакшанська волость), з 1923 р. Ясенівський район, з 1926 р. Савранський район, з 1962 року Балтський район.

Іноді вживана застаріла назва села Плоска Каєтанівка.[1]

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 369 жителів села[2].

16 травня 1964 року с. Кайтанівка[3] та с. Плоске були об'єднані в одне село Плоске.[4][5]

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1325 осіб, з яких 586 чоловіків та 739 жінок.[6]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 992 особи.[7]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 95,6 %
румунська 2,9 %
російська 1,3 %
білоруська 0,1 %

Символіка

[ред. | ред. код]

Щит скошений чотиридільно. У верхньому синьому полі золота підкова ріжками догори, у правому золотому полі три стеблини рогозу з зеленими стеблами і листками та чорними голівками, у лівому золотому полі синє гроно винограду з зеленими стеблом і листями, у нижньому синьому полі три золотих колоса з зернами в два ряда у стовп. Щит розміщений у золотому картуші та увінчаний золотою сільською короною

Прапор

[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище, яке складається з трьох вертикальних смуг-зеленої, синьої та зеленої (співвідношення їхніх ширин рівне 1:3:1). На синьому тлі жовта підкова ріжками догори, обабіч, на зелених смугах, по одному жовтому колоску з зернами в ряд.

Визначні пам'ятки

[ред. | ред. код]

Церква Успіння засновано у 1745 році. Нова споруда збудована у 1781, перетворена з греко-католицької на православну в 1794. Проіснувала до 1876 року. Нова церква Успіння збудована в 1869 — кам'яна, з дерев'яним куполом і дерев'яною дзвіницею. Церква не збереглась.

Відомі мешканці

[ред. | ред. код]

Народились

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Подольскій адрес-календарь. Балтский уезд. Изданіе Подольскаго статистическаго комитета, г. Каменец-Подольский, 1895(рос.)
  2. Плоске. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941
  4. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1964 — № 26 — с. 371.
  5. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 416.
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]