Мардарівка (Подільський район)
| село Мардарівка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район | Подільський |
| Громада | Куяльницька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51120110330035444 |
| Основні дані | |
| Засноване | кінець XVIII століття |
| Населення | 1241 |
| Площа | 4,2 км² |
| Густота населення | 295,48 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66373 |
| Телефонний код | +380 4862 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°32′25″ пн. ш. 29°44′04″ сх. д. / 47.54028° пн. ш. 29.73444° сх. д.Координати: 47°32′25″ пн. ш. 29°44′04″ сх. д. / 47.54028° пн. ш. 29.73444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
217 м |
| Найближча залізнична станція | Мардарівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 66350, Одеська обл., Подільський р-н, с. Куяльник, вул. Куяльницька, буд. 26 А |
| Карта | |
  Мардарівка | |
 Мардарівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Марда́рівка — село Куяльницької сільської громади в Подільському районі Одеської області, Україна. Населення становить 1241 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
Історія Мардарівки починається наприкінці XVIII століття, коли ці, доти порожні землі, починають заселятися. Хутори, що згодом сформували Мардарівку, були заселені повністю вже 1799 року. Власником земель був полковник Курис. Досі урочище біля Мардарівки зветься Курисове. А назва Мардарівка виникає, коли у 1840-х роках ці землі купує поміщик Мардарій Цигульський.
У 1865 році поміщик Мардарій Цигульський надає свої землі під будівництво залізничної колії — з однією вимогою, що станція і село буде носити його ім'я. Ось і виникає у 1865 році станція і село Мардарівка.
У 1894 році селище Мардарівка мало 22 двори та 131 мешканця (62 чоловіки, 69 жінок), у селищі було поштове відділення, земська поштова станція, оптовий склад вина. Селище входило до складу Кіндратівської волості Ананьївського повіту[1].
1920 року було створено сільську роду, а 1923 року почалася робота школи.
1934 року було побудовано клуб.
Село було окуповане нацистами з 7 серпня 1941 року по 22 квітня 1944 року. На полях війни загинуло 178 мешканців села.
1971 року збудовано новий будинок культури, у 1976 році — нове двоповерхове приміщення школи.
До 13 вересня 1994 року село входило до складу Ананьївського району[2].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом 1989 року населення села, яке тоді входило до складу сусіднього Ананьївського району, становило 1360 осіб, з яких 587 чоловіків та 773 жінки.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1237 осіб.[4]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,12 % |
| молдовська | 3,46 % |
| російська | 1,93 % |
| болгарська | 0,32 % |
| білоруська | 0,08 % |
Відомі мешканці[ред. | ред. код]
Народились[ред. | ред. код]
- Моравський Ілля Микитович (1891- 08.07.1924) - вояк армії УНР, начальник контррозвідки в 1 першому піхотному полку імені Винниченка, який був другом Євгена Чикаленка. У 1920 емігрував до Болгарії, потім перебрався до Кишиніва[6]. Розстліляний чекістами в Одесі.
- Моравський Іван Микитович (1898- 08.07.1924) - брат Іллі Моравського, допомагав йому у постачанні інформаційних матеріалів. Працював службовцем в Управлінні служби руху 3 дільниці на ст. Бірзула[7] Розстріляний чекістами в Одесі[7]
- Ворошилова Катерина Давидівна — дружина маршала Радянського Союзу Климента Єфремовича Ворошилова, російська революціонерка, потім — радянський державний та партійний діяч.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Список населенных мест Херсонской губернии. Херсон, 1896
- ↑ Рішення Одеської обласної ради. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 3 березня 2015.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
- ↑ Атаман Федорченко Ч. 4/7 Все дороги ведут в Кишинев (1922) | Шпионские игры | Знаки судьбы (uk-UA) , процитовано 11 травня 2023
- ↑ а б Атаман Федорченко Ч. 5/7 Операция "Сеть" (1923) | Аресты украинцев в Румынии | Петлюра в опасности (uk-UA) , процитовано 19 травня 2023
Джерела[ред. | ред. код]
- Село Мардарівка — моя маленька Батьківщина [Архівовано 17 грудня 2016 у Wayback Machine.]
| ||||||||
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |