Пужайкове
| село Пужайкове | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Подільський район
|
| Громада | Піщанська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51120170040079590 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1792 |
| Населення | 2,193 |
| Площа | 7,05 км² |
| Густота населення | 306,81 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66112 |
| Телефонний код | +380 4866 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°06′41″ пн. ш. 29°49′42″ сх. д. / 48.11139° пн. ш. 29.82833° сх. д.Координати: 48°06′41″ пн. ш. 29°49′42″ сх. д. / 48.11139° пн. ш. 29.82833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
106 м |
| Водойми | р. Саврань, Смолянка |
| Відстань до обласного центру |
194,7 км |
| Відстань до районного центру |
32 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 66112, Одеська область, Подільський район, село Пужайкове |
| Карта | |
  Пужайкове | |
 Пужайкове | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Пужа́йкове — село Піщанської сільської громади у Подільському районі Одеської області України. Історична назва села — Пужа́йків. Розташоване за 32 км від міста Балта. На півдні межує з селом Ракулове, на сході з селом Байбузівка, на півночі з селом Савранське та на заході з селом Піщана. Через село проходить дорога Р54 Піщана — Саврань.
Історія[ред. | ред. код]
По неофіційним даним село засновано на початку 18 століття, ймовірно на місці ранішого поселення під назвою Лягонци, знищеного під час війни 1548–1654 років. За адміністративними поділами — з 16 сторіччя Брацлавський повіт, з 19 сторіччя Балтський повіт, 20 сторіччя Балтський район.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 20 жителів села[1].
До 2015 року було центром сільської ради.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 2452 особи, з яких 1002 чоловіки та 1450 жінок.[2]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2148 осіб.[3]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,73 % |
| молдовська | 3,05 % |
| російська | 2,03 % |
| болгарська | 0,09 % |
| білоруська | 0,05 % |
| гагаузька | 0,05 % |
Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]
На території села знайдений скарб із знарядь праці і зброї періоду бронзи. Біля села виявлений могильник черняхівської культури.
Церква святого Дмитра 1747 року. Перетворена з греко-католицької на православну у 1794 році. Церква збудована під протекцією Йосифа Любомирського. Спалена татарами у 1769, відновлена у 1779 року. Кам'яна церква святого Дмитра збудована в 1876.
13 січня 2019 року парафіяни Свято-Димитріївського храму УПЦ МП ухвалили рішення приєднатися до Православної церкви України.[5]
Дерев'яна хата[6] з села Пужайкове виставлена у Музею народної архітектури та побуту України.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Дикусар Андрій Миколайович — депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
- Дорошенко Олександр Никифорович (12.10.1939— заслужений лікар України, доктор медичних наук ЮНЕСКО, тривалий час очолював Рентгенологічне відділення Луганської обласної клінічної лікарні.
- Кушнір Павло Григорович (17 липня 1947 р.-02 червня 2021 р.) — заслужений юрист України, державний радник юстиції 2-го класу, тривалий час займав керівні посади в органах Прокуратури (заступник Генерального прокурора Узбецької РСР, начальник управління справами прокуратури УРСР, начальник відділу Генеральної прокуратури України, прокурор області та інші).
- Івоненко Іван Федорович — полковник юстиції (старший радник юстиції) тривалий час займав керівні посади в органах Прокуратури України (Шевченківський транспортний прокурор м. Сміла, Черкаської обл., прокурор Ленінського району м. Дніпро та інші).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Пужайкове. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Перша парафія МП на Одещині приєдналася до ПЦУ
- ↑ Фото
Джерела[ред. | ред. код]
- Сайт Верховної Ради України
- Сайт Центральної виборчої комісії
- Карта України
- Неофіційний сайт Балти
- Храми Поділля
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
| |||||||||||
