Перейти до вмісту

Гандрабури

село Гандрабури
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Подільський район (Одеська область) Подільський район
Тер. громада Ананьївська міська громада
Код КАТОТТГ UA51120010100047673 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Гандрабури 
Основні дані
Засноване 1776
Перша згадка 1776 (250 років)[1]
Населення 2744 осіб[2]
Площа 16,72[1] км²
Густота населення 164,11[1] осіб/км²
Поштовий індекс 66428[1]
Телефонний код +380 4863[1]
Географічні дані
Географічні координати 47°43′0″ пн. ш. 29°50′39″ сх. д. / 47.71667° пн. ш. 29.84417° сх. д. / 47.71667; 29.84417G O
Середня висота
над рівнем моря
82[3] м
Водойми р. Липецька
Відстань до
районного центру
7 км
Найближча залізнична станція Жеребкове
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради 66400, Одеська область, Подільський район, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 20
Карта
Гандрабури. Карта розташування: Україна
Гандрабури
Гандрабури
Гандрабури. Карта розташування: Одеська область
Гандрабури
Гандрабури
Мапа
Мапа

Гандрабу́ри, Гандрабура село в Україні, у Ананьївській міській громаді Подільського району Одеської області. Населення становить 2744 осіб[4].

Історія

[ред. | ред. код]

Засноване 1776 року селянами-втікачами з Молдови.

За даними на 1859 рік у казенному селі Ананьївського повіту Херсонської губернії мешкало 2010 осіб (1045 чоловічої статі та 965 — жіночої), налічувалось 306 дворових господарств, існувала православна церква на честь Святого Архистратига Михаїла, збудована 1790 року[5][6].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Гандрабурської волості, мешкало 2733 осіб, налічувалось 519 дворів, існували православна церква та школа[7].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4845 осіб (2472 чоловічої статі та 2373 — жіночої), з яких 4817 — православної віри[8].

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[9].

Під час Ананьївського повстання місцеві мешканці, так само як і мешканці сусідніх Семенівки, Михайлівки і Байтал, повстали проти більшовиків і політики воєнного комунізму.[джерело?]

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 38 жителів села[10].

В 1970-х роках згідно УРЕ проживала 5141 людина.

Діяв колгосп ім. Котовського тваринницького напряму, з 9293 га землі, у тому числі 5400 га орної; 4 ремонтні майстерні, 2 млини, пилорама, молочний пункт, середня, восьмирічна та 4 початкові школи, бібліотека, клуб на 300 місць, дільнична лікарня[11].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Ананьївської міської територіальної громади[12].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Ананьївського району, село увійшло до складу новоутвореного Подільського району[13].

Сьогодення

[ред. | ред. код]

Діє загальноосвітня школа I—III ступенів[14]

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 2744[1][15] особи.

Рідною мовою назвали[16]:

Мова Кількість осіб Відсоток
Молдовська 2580 94,02 %
Українська 90 3,28 %
Російська 72 2,62 %
Інші 2 0,08 %

Пам'ятники

[ред. | ред. код]

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 4 5 6 Облікова картка на сайті ВРУ
  2. https://gromada.info/gromada/ananyivska/#6174
  3. Погода в селі Гандрабури. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 3 жовтня 2013.
  4. Ананьївська міська громада - Одеська область,. gromada.info. Процитовано 11 серпня 2024.
  5. Інгульський степ. Збірник [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / Упорядник В. А. Сердюк. — К.: Ярославів Вал, 2018. — 456 с.
  6. рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1099)
  7. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  8. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-255. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  9. (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
  10. Гандрабури. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. УРЕ
  12. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області. www.kmu.gov.ua (укр.). Процитовано 15 червня 2025.
  13. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  14. ЗОШ села Гандрабури. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019.
  15. Населення населених пунктів Одеської області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 жовтня 2013.
  16. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - 051 АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 3 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]