Точилове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Точилове
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Ананьївський район
Рада/громада Точилівська сільська рада
Код КОАТУУ 5120285101
Облікова картка Точилове 
Основні дані
Засноване початок XIX століття
Населення 1181
Площа 7,42 км²
Густота населення 159,16 осіб/км²
Поштовий індекс 66413
Телефонний код +380 4863
Географічні дані
Географічні координати 47°46′19″ пн. ш. 29°44′51″ сх. д. / 47.77194° пн. ш. 29.74750° сх. д. / 47.77194; 29.74750Координати: 47°46′19″ пн. ш. 29°44′51″ сх. д. / 47.77194° пн. ш. 29.74750° сх. д. / 47.77194; 29.74750
Середня висота
над рівнем моря
127 м
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Жеребкове
Відстань до
залізничної станції
14 км
Місцева влада
Адреса ради 66413, с. Точилове, тел. 5-63-42
Карта
Точилове. Карта розташування: Україна
Точилове
Точилове
Точилове. Карта розташування: Одеська область
Точилове
Точилове

Точи́лове — село в Україні, в Ананьївському районі Одеської області. Населення становить 1181 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у казеному селі Ананьївського повіту Херсонської губернії мешкало 1180 осіб (576 чоловічої статі та 604 — жіночої), налічувалось 234 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Гандрабурської волості мешкала 1481 особа, налічувалось 309 дворів, існувала православна церква[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2427 осіб (1245 чоловічої статі та 1182 — жіночої), з яких 2379 — православної віри[3].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1463 особи, з яких 622 чоловіки та 841 жінка.[4]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1176 осіб.[5]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
молдовська 92,55 %
українська 4,66 %
російська 2,54 %
болгарська 0,08 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1101)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-255)
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 22 вересня 2019. 
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 22 вересня 2019. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 22 вересня 2019. 

Джерела[ред. | ред. код]