Точилове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Точилове
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Подільський район (Одеська область) Подільський район
Громада Ананьївська міська громада
Код КАТОТТГ UA51120010270078310
Облікова картка Точилове 
Основні дані
Засноване початок XIX століття
Населення 1181
Площа 7,42 км²
Густота населення 159,16 осіб/км²
Поштовий індекс 66413
Телефонний код +380 4863
Географічні дані
Географічні координати 47°46′19″ пн. ш. 29°44′51″ сх. д. / 47.77194° пн. ш. 29.74750° сх. д. / 47.77194; 29.74750Координати: 47°46′19″ пн. ш. 29°44′51″ сх. д. / 47.77194° пн. ш. 29.74750° сх. д. / 47.77194; 29.74750
Середня висота
над рівнем моря
127 м
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Жеребкове
Відстань до
залізничної станції
14 км
Місцева влада
Адреса ради 66400, Одеська область, Подільський район, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 20
Карта
Точилове. Карта розташування: Україна
Точилове
Точилове
Точилове. Карта розташування: Одеська область
Точилове
Точилове
Мапа
Мапа

Точи́лове — село Ананьївської міської громади Подільського району Одеської області, Україна. Населення становить 1181 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у казеному селі Ананьївського повіту Херсонської губернії мешкало 1180 осіб (576 чоловічої статі та 604 — жіночої), налічувалось 234 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Гандрабурської волості мешкала 1481 особа, налічувалось 309 дворів, існувала православна церква[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2427 осіб (1245 чоловічої статі та 1182 — жіночої), з яких 2379 — православної віри[3].

Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 53 жителі села[4].

Було центром Точилівської сільської ради.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1463 особи, з яких 622 чоловіки та 841 жінка.[5]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1176 осіб.[6]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
румунська 92,55 %
українська 4,66 %
російська 2,54 %
болгарська 0,08 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1101)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-255. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Точилове. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2019.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]