Ружинські
Рід | Ружинські |
---|---|
Титул | Князі |
Держава | Велике Князівство Литовське Корона Королівства Польського |
Родоначальник | Олександр Наримунтович |
Гілки роду | Розумовські |
Споріднені роди | Острозькі, Глинські, Дашкевичі |
Володіння | Ружин |
Ружинські (Рожинські) — старовинний русько-литовський князівський рід, який веде свій родовід від Олександра Наримунтовича, онука засновника Литовської держави князя Гедиміна.
У документах князі Ружинські згадуються вперше у 1545 році у зв'язку з описом замків Волині. Прізвисько своє Ружинські отримали від назви головної князівської садиби Ружина Ковельського повіту.
Крім Волині Ружинські оселилися й у Київщині, здобувши собі там значні маєтності (Новий Ружин, Котельня, Паволоч та ін.).[1] З цього роду в 16 столітті вийшло кілька козацьких отаманів, старост Черкаських, які ходили походами на татар і яких можна вважати батьками-засновниками Війська Запорізького Низового. З родини Ружинських, як мінімум, п'ятеро свого часу отримало гетьманську булаву.
Гілка Ружинських, яка прославилась у козацьких війнах вела своє походження від Івана Михайловича (пом. 1545).
- Іван Михайлович Ружинський (пом. 1545) — князь ружинський і роговицький.
- Остафій Іванович Ружинський (пом. 1587) — намісник польського воєводи у Києві (1575–1581), козацький гетьман (1581—1583). Одружений з Богданою Іванівною Олізар-Волчкович з Паволочі;
- Богдан Остафійович Ружинський (пом. 1576) — «гетьман низових козаків», оспіваний у народних піснях, загинув, здобуваючи татарську фортецю на Дніпрі — Аслам-Кермен (1576), а дружина його потрапила в татарську неволю;
- Кирик Остафійович Ружинський (пом. близько 1591) — отаман на Запоріжжі, наказний гетьман (1588), згодом черкаський підстароста;
- Роман Кирилович Ружинський (1575—18 квітня 1610) — гетьман військ Лжедмитрія II (1608). У 1609–1610 роках брав участь у поході польських військ на Москву;
- Анна Кирилівна — дружина Станіслава Надаржинського, пізніше Древецького;
- Ядвіга Кирилівна — була чотири рази одружена;
- Гелена Кирилівна— дружина Яна Угровецкого та Семена Немсти
- Миколай Остафійович Ружинський (пом. 1592) — низовий гетьман, не мав нащадків і відписав Паволоч та Новий Ружин брату Кирику;
- Марія Остафіївна — дружина Гордія Сурина, з яким мала доньку Гелену
- Григорій Іванович Ружинський (пом. 1577) — сотник надвірної корогви князів Сангушків;
- Адам Григорович Ружинський
- Михайло Іванович Ружинський (пом. 1589) — гетьман козацького реєстрового війська (1585);
- Ян Михайлович Ружинський;
- Іван Михайлович Ружинський;
- Федора Михайлівна — дружина Андрія Чосновського;
- Маруша Михайлівна — дружина Олександра Залеського;
- Дмитро Іванович Ружинський
- Софія Ружинська, 1609 року на чолі загону з 6000 піхотинців та кіннотників приступом взяла замок князів Корецьких у містечку Черемошні або Черемошне.[2]
За К. Несецьким, остання з роду — дружина ротмістра Петра Свірзького.[3]
- ↑ Wolff, Józef (1852-1900). (1895). Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. skład główny w Księgarni Gebethnera i Wolffa. OCLC 749850234.
- ↑ Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — С. 195. — ISBN 5-319-01070-2.
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 2014-12-08 у Wayback Machine.] — Lwów, 1743. — T. 4. — S. 252. (пол.)
- Довідник з історії України
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Тесленко І. А. Ружинські // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 355. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 938 s. — S. 896—899. (пол.)
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |