Індій: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Aldionoro (обговорення | внесок)
359 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 31: Рядок 31:
Авіаційна і [[автомобільна промисловість]] ([[антикорозійні покриття]], підшипникові мастила, дзеркала і рефлектори з високим відображенням), напівпровідникова [[техніка]], [[радіотехніка]] і [[електроніка]], [[атомна енергетика]], [[приладобудування]], хімічне [[машинобудування]] (сплави, стійкі до лужної корозії), [[скляна промисловість]] тощо.
Авіаційна і [[автомобільна промисловість]] ([[антикорозійні покриття]], підшипникові мастила, дзеркала і рефлектори з високим відображенням), напівпровідникова [[техніка]], [[радіотехніка]] і [[електроніка]], [[атомна енергетика]], [[приладобудування]], хімічне [[машинобудування]] (сплави, стійкі до лужної корозії), [[скляна промисловість]] тощо.


В техніці індій має застосування у вигляді компоненту [[М'який припій|м'яких припійних]] сплавів. Мала [[твердість]] та висока [[ковкість]] роблять його ідеальним [[Припій|припоєм]] для з'єднання деталей, що виготовлені з [[метал]]ів із значно відмінними [[Коефіцієнт теплового розширення|коефіцієнтами теплового розширення]]. Також він дозволяє спаювати неметалічні матеріали, в тому числі [[скло]] та [[Кераміка|кераміку]], добре підходить для пайки [[Золото|золота]]. В цілому, додавання індію в припійний сплав, покращує його [[Змочування|змочувальну]] здатність, [[електропровідність]], [[пластичність]] та знижує [[Температура плавлення|температуру плавлення]].<ref name="manko">{{cite book|url=|title=Пайка та припої. Матеріали, конструкції, технологія та методи розрахунку|author=Говард Г. Манко|publisher=Машиностроение|location=Москва|year=1968|isbn=|language=російська|pages=109-112}}</ref> Після вилучення з широкого обігу в галузі [[Електроніка|електроніки]] [[Свинець|свинцю]], у 2000-х роках активізувався пошук нових [[Безсвинцевий припій|безсвинцевих припійних]] сплавів. Актуальність застосування припоїв із вмістом індію зростає, однак з огляду на його дефіцитність та високу вартість, вони все ще знаходять лише обмежене використання.<ref name=medved>{{cite book|url=|series=Мир электроники|title=Сборка и монтаж электронных устройств|trans_title=Збірка та монтаж електронних пристроїв |author=Медведєв А.М. |publisher=Техносфера |location=Москва |year=2007 |isbn=978-5-94836-131-4 |language=російською |pages=107-108}}</ref><ref name="manko"/> Завдяки здатності індію зберігати ковкість навіть в умовах низьких температур, припої на його основі використовуються в [[Кріотехніка|кріогенній техніці]].<ref name="manko"/><ref>[http://www.matweb.com/search/DataSheet.aspx?MatGUID=08d1a1dea82b4e13ac90e38eecb0b919 Indium Corp. Індієво-срібний припійний сплав &ndash; Indalloy 3] (англ.)</ref><ref>[http://www.matweb.com/search/DataSheet.aspx?MatGUID=a8d11bdcc82c4410af96f5d43579d420 Indium Corp. Індієво-срібний припійний сплав &ndash; Indalloy 290] (англ.)</ref>
У зв'язку із забороною використання [[Припій|припоїв]] із вмістом [[Свинець|свинцю]], індій починає все активніше застосовуватися як компонент [[Безсвинцевий припій|безсвинцевих припійних]] сплавів {{джерело}}.


== Біологічна роль ==
== Біологічна роль ==

Версія за 16:29, 14 серпня 2013

Індій (In)
Атомний номер 49
Зовнішній вигляд простої речовини дуже м'який
сріблясто-білий метал
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса) 114,818 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 166 пм
Енергія іонізації (перший електрон) 558,0(5,78) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Kr] 4d10 5s2 5p1
Хімічні властивості
Ковалентний радіус 144 пм
Радіус іона (+3e) 81 пм
Електронегативність (за Полінгом) 1,78
Електродний потенціал 0
Ступені окиснення 3
Термодинамічні властивості
Густина 7,31 г/см³
Молярна теплоємність 0,234 Дж/(К·моль)
Теплопровідність 81,8 Вт/(м·К)
Температура плавлення 429,32 К
Теплота плавлення 3,24 кДж/моль
Температура кипіння 2353 К
Теплота випаровування 225,1 кДж/моль
Молярний об'єм 15,7 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки Тетрагональна
Період ґратки 4,590 Å
Відношення с/а n/a
Температура Дебая 129,00 К
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
CMNS: Індій у Вікісховищі

Індій (In) — хімічний елемент з атомним номером 49, проста речовина якого однойменний м'який сріблясто-білий метал.


За геохімічними властивостями In близький до Fe, Zn і Sn.

Головні мінерали-носії (середній вміст Індію, %): сфалерит (0,0049), халькопірит (0,0012), каситерит (0,0024), ґаленіт (0,0004).

Концентрується у високотемпературних гідротермальних поліметалічних рудах, особливо тих, що містять одночасно цинк (мідь) і олово. Розсіяний рідкісний елемент.

Історія

Вперше індій виявили німецькі хіміки Фердинанд Райх (Ferdinand Reich) та Теодор Ріхтер (Theodore Richter) в 1863 році, проводячи спектроскопічний аналіз цинкової обманки. В 1864 році Ріхтеру вдалося виділити незначну кількість цього металу.

Походження назви

Спектроскопічна лінія індію має колір індиго.

Отримання

Одержують електролізом із хлоридного розчину на ртутному електроді:

Одержують Індій попутно при переробці руд кольорових металів.

Основні країни-виробники: США, Канада, Японія, Перу.

Світове виробництво індію на початку XXI ст. становить приблизно 340 т/рік.

Найбільші продуценти (2001): Китай (170 т), країни ЄС (70 т), Японія (55 т), Канада (35 т). Індій

Застосування

Авіаційна і автомобільна промисловість (антикорозійні покриття, підшипникові мастила, дзеркала і рефлектори з високим відображенням), напівпровідникова техніка, радіотехніка і електроніка, атомна енергетика, приладобудування, хімічне машинобудування (сплави, стійкі до лужної корозії), скляна промисловість тощо.

В техніці індій має застосування у вигляді компоненту м'яких припійних сплавів. Мала твердість та висока ковкість роблять його ідеальним припоєм для з'єднання деталей, що виготовлені з металів із значно відмінними коефіцієнтами теплового розширення. Також він дозволяє спаювати неметалічні матеріали, в тому числі скло та кераміку, добре підходить для пайки золота. В цілому, додавання індію в припійний сплав, покращує його змочувальну здатність, електропровідність, пластичність та знижує температуру плавлення.[1] Після вилучення з широкого обігу в галузі електроніки свинцю, у 2000-х роках активізувався пошук нових безсвинцевих припійних сплавів. Актуальність застосування припоїв із вмістом індію зростає, однак з огляду на його дефіцитність та високу вартість, вони все ще знаходять лише обмежене використання.[2][1] Завдяки здатності індію зберігати ковкість навіть в умовах низьких температур, припої на його основі використовуються в кріогенній техніці.[1][3][4]

Біологічна роль

Література

Див. також

Література

Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA

  1. ↑ а б в Говард Г. Манко (1968). Пайка та припої. Матеріали, конструкції, технологія та методи розрахунку (російська) . Москва: Машиностроение. с. 109—112.
  2. ↑ Медведєв А.М. (2007). Сборка и монтаж электронных устройств [Збірка та монтаж електронних пристроїв]. Мир электроники (російською) . Москва: Техносфера. с. 107—108. ISBN 978-5-94836-131-4.
  3. ↑ Indium Corp. Індієво-срібний припійний сплав – Indalloy 3 (англ.)
  4. ↑ Indium Corp. Індієво-срібний припійний сплав – Indalloy 290 (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Індій&oldid=13161867