Біомаса: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
IvanBot (обговорення | внесок) м replaced: еквівалент яких складає → еквівалент яких становить |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
Кількість біомаси визначається за [[вага|вагою]] речовини живих організмів. Абсолютна величина біомаси сучасних організмів [[Земля|земної кулі]] може бути визначена дуже наближено. Так, наприклад, вага живих організмів [[Світовий океан|Світового океану]] дорівнює приблизно 16 мільярдів тонн, організмів суші — приблизно 6 трильйонів тонн. |
Кількість біомаси визначається за [[вага|вагою]] речовини живих організмів. Абсолютна величина біомаси сучасних організмів [[Земля|земної кулі]] може бути визначена дуже наближено. Так, наприклад, вага живих організмів [[Світовий океан|Світового океану]] дорівнює приблизно 16 мільярдів тонн, організмів суші — приблизно 6 трильйонів тонн. |
||
Щорічно приріст біомаси у світі оцінюється в 200 млрд. т в перерахунку на суху речовину, що енергетично еквівалентно 80 млрд. т нафти. Одним із джерел біомаси є ліси. При переробці деревини 3-4 млрд. т складають відходи, енергетичний еквівалент яких |
Щорічно приріст біомаси у світі оцінюється в 200 млрд. т в перерахунку на суху речовину, що енергетично еквівалентно 80 млрд. т нафти. Одним із джерел біомаси є ліси. При переробці деревини 3-4 млрд. т складають відходи, енергетичний еквівалент яких становить 1,1-1,2 млрд. т нафти. Світова потреба в енергії складає тільки 12% енергії щорічного світового приросту біомаси. Частка і кількість біомаси, використовуваної для одержання енергії постійно знижується, що можна пояснити порівняно низькою теплотою згоряння біомаси, унаслідок високого вмісту в ній води. |
||
Певне застосування в енергетиці можуть знайти сільськогосподарські відходи: [[солома]], відходи життєдіяльності тварин і птиці тощо. |
Певне застосування в енергетиці можуть знайти сільськогосподарські відходи: [[солома]], відходи життєдіяльності тварин і птиці тощо. |
||
Версія за 18:42, 28 червня 2012
.jpg) |
| Паливо |
| Фізичні основи |
|
Сонце · Сонячна радіація |
| Викопне паливо |
|
Вугілля · Горючі сланці · Гідрат метану · Нафта · Природний газ · Торф |
| Природне невикопне паливо |
|
Водорості · Деревина · Рослинні і тваринні жири та олії · Трава |
| Штучне паливо |
| Концепції |
Біома́са — загальна кількість живої речовини в деякій екосистемі.
Кількість біомаси визначається за вагою речовини живих організмів. Абсолютна величина біомаси сучасних організмів земної кулі може бути визначена дуже наближено. Так, наприклад, вага живих організмів Світового океану дорівнює приблизно 16 мільярдів тонн, організмів суші — приблизно 6 трильйонів тонн.
Щорічно приріст біомаси у світі оцінюється в 200 млрд. т в перерахунку на суху речовину, що енергетично еквівалентно 80 млрд. т нафти. Одним із джерел біомаси є ліси. При переробці деревини 3-4 млрд. т складають відходи, енергетичний еквівалент яких становить 1,1-1,2 млрд. т нафти. Світова потреба в енергії складає тільки 12% енергії щорічного світового приросту біомаси. Частка і кількість біомаси, використовуваної для одержання енергії постійно знижується, що можна пояснити порівняно низькою теплотою згоряння біомаси, унаслідок високого вмісту в ній води.
Певне застосування в енергетиці можуть знайти сільськогосподарські відходи: солома, відходи життєдіяльності тварин і птиці тощо.
Першими хімікатами з біомаси, продукованими людиною, були етанол і оцтова кислота як харчові продукти, що виробляли ферментацією.[1] Біомаса слугувала і продовжує слугувати як джерело структурних волокон у виробництві тканин, волоконних матеріалів, паперу. Текстильна та паперова промисловість і сьогодні використовує біомасу у виробництві. У 1930-х роках близько 30 % промислових хімікатів виробляли з рослинної сировини.[2]
Для переробки біомаси у хімікати запропонована або вже існує низка процесів: ферментація цукрів у спирти і кислоти, гідроліз вуглеводів, гідрування чи окиснення, піроліз до структурних фрагментів або газифікація з частковим окисненням чи парокиснева конверсія з утворенням синтез-газу з наступною переробкою у відомі продукти.[1]
Примітки
- ↑ а б В.П. Кухар Біоресурси – потенціальна сировина для промислового органічного синтезу / Катализ и нефтехимия Сборник научных трудов. - 2007, №15.
- ↑ Somerville C.R., Bonetta D., Plant Physiol, 2001, 125, 168–171
Див. також
| |||||||||||||||||||||||||||||
Література
- В.І. Саранчук, М.О.Ільяшов, В.В. Ошовський, В.С.Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
|
Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |