Координати: 52°4′9″ пн. ш. 27°44′10″ сх. д. / 52.06917° пн. ш. 27.73611° сх. д. / 52.06917; 27.73611
Очікує на перевірку

Турів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

місто Турів
біл. Тураў

Транслітерація назви Turaŭ
Coats of arms of Turaŭd Flags of Turaüd
Основні дані
52°4′9″ пн. ш. 27°44′10″ сх. д. / 52.06917° пн. ш. 27.73611° сх. д. / 52.06917; 27.73611
Країна Білорусь Білорусь
Область Гомельська область
Перша згадка 980
Статус з 2004 року
Населення 2 846 (2011)
Площа 5,46029 км²[1]
Часовий пояс час у Білорусі
Поштовий індекс 247980
Телефонний код +375-2353
Висота 125 м[2]
Транспорт, відстані
До Мінська
 - фізична 204 км
Місцева влада
Вебсторінка Тураў
Турів. Карта розташування: Білорусь
Турів
Турів
Турів. Карта розташування: Гомельська область
Турів
Турів
Турів (Гомельська область)
Мапа

CMNS: Турів у Вікісховищі

Ту́рів[3] (біл. Ту́раў) — місто Білорусі, у Житковицькому районі Гомельської області[3]. Розташоване на східному Поліссі, пристань на правому березі Прип'яті.

Географія

[ред. | ред. код]

Турів розташований на правому березі річки Прип'яті, на Поліській розмежувальній лінії[3].

Історія

[ред. | ред. код]
Наполеон Орда — Турів, 1856

Турів — старий княжий город на землі дреговичів. Уперше згаданий в літописі «Повісті минулих літ» під 980 роком. Походження назви пов'язують з ім'ям князя Дреговицької землі Тура, якого вважають засновником міста.

За київського князя Володимира Турівське князівство увійшло до складу Київської держави. У 988 році першим історично відомим князем який посів у місті був Святополк, син Володимира, під владою якого була Київська Русь. У 1005 році за правління Святополка у Турові утворена Турівська єпархія.

За правління другого сина Володимира Ярослава у Турові посів його син Ізяслав.

У X—XIII століттях був столицею удільного Турово-Пинського князівства та центром Турівської єпархії[3].

Узимку 1241 року місто зруйноване Батиєвою навалою. Після цього занепало й регіональним центром став Пінськ[3].

З 1320-тих років Турів належав до Великого Литовського Князівства (із середини XV ст. — до середини XVI століття Туровом володіли князі Острозькі).

Згадується у переліку руських міст далеких і близьких кінця XIV століття як «київське» місто[4].

У 1655—1659 роки входив складу Пинсько-Турівського полку Гетьманщини[3].

З 1793 року містечко Мозирського повіту Мінської губернії Російської імперії.

4 травня 1796 року у Варшаві дідичка «Турівського ключа» (складався з дільниці міста Турова, сіл Бураже, Рилаже, Ричів, Воросниця, Тереблиці, Короличі, Кароліш, Бакче, Гвинне, Дроздин) Йоанна Потоцька — донька Йоахіма Кароля Потоцького — підписала заповіт, яким заповідала його своїй доньці Маріанні Шимановській[5].

У 1917—1920 роках входив до складу до Української Народної Республіки[3].

Під час Другої світової війни німецький гарнізон у містечку становили 200 німців, 90 поліцаїв, 9 жандармів[6].

3 серпня 2004 року Рада Міністрів Республіки Білорусь надала Турову статус міста.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://gp.by/upload/iblock/0c7/0c77b7a70bc8b48d969b9da8379e9542.pdf
  2. GeoNames — 2005.
  3. а б в г д е ж и Леонюк В. Турів // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 302. — ISBN 966-95063-0-1.
  4. Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — Москва-Ленинград : Издательство Академии Наук СССР, 1950. — С. 475-477.
  5. S. Barącz. Pamiątki buczackie. — Lwów: Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s.— S. 72-73. (пол.)
  6. Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — С. 43. — ISBN 978-966-1502-55-9.
  7. Książęta Ostrogscy (01) [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Турів