Цефіксим

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цефіксим
Систематизована назва за IUPAC
(6R,7R)-7-{[2-(2-amino-1,3-thiazol-4-yl)-2-(carboxy
methoxyimino)acetyl]amino}-3-ethenyl-8-oxo-5-thia-
1-azabicyclo[4.2.0]oct-2-ene-2-carboxylic acid
Класифікація
ATC-код J01DD08
PubChem 5362065
CAS 79350-37-1
DrugBank
Хімічна структура
Формула C16H15N5O7S2 
Мол. маса 453,452 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 40-50%
Метаболізм не метаболізується
Період напіввиведення 3-4 год.
Екскреція Нирки 50%,Жовч 10%
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ЦЕФІКС,
«Фарма Інтернешенел»,Йорданія
UA/4151/01/01
06.01/2011-06/01/2016

Цефіксим — напівсинтетичний антибіотик із групи цефалоспоринів ІІІ покоління широкого спектра дії для перорального застосування.

Фармакологічні властивості

[ред. | ред. код]

Цефіксим — антибіотик, що діє бактерицидно, порушуючи синтез клітинної стінки бактерій. Препарат має широкий спектр антимікробної дії. Чутливими до препарату є стрептококи, Escherichia coli, Moraxella catarrhalis, Haemophilus influenzae, Proteus spp., клебсієли, Neisseria gonorrhoeae, сальмонелли, шиґелли, Citrobacter spp., Enterobacter spp., Serratia spp. Нечутливими до цефіксіму є стафілококи, лістерії, анаеробні бактерії (у тому числі клостридії), Pseudomonas, ентерококи, туберкульозна паличка.[1]

Фармакодинаміка

[ред. | ред. код]

Після прийому всередину цефіксим швидко всмоктується, максимальна концентрація в крові досягається протягом 4 годин. Біодоступність препарату становить 40—50 %. Добре проникає в тканини і рідини, особливо дихальної системи (мигдалики, гайморова пазуха, слизова оболонка бронхів, мокрота)[1]. Цефіксим проникає через плацентарний бар'єр. Даних за виділення у грудне молоко у людей немає. Період напіввиведення препарату становить 3—4 години. Виводиться з організму переважно в незміненому вигляді, 50 % — з сечею, 10 % — з жовчю. У хворих із нирковою недостатністю період напіввиведення може збільшуватись до 11,5 годин.

Показання до застосування

[ред. | ред. код]

Цефіксим застосовують при інфекціях, викликаними чутливими до нього збудниками, а саме при інфекціях ЛОР-органів — отитах, фарингітах, тонзилітах, синуситах; захворюваннях нижніх дихальних шляхів — бронхітах, пневмоніях; неускладнених інфекціях сечових шляхів — циститі, пієлонефриті, уретриті, гонореї.

Побічна дія

[ред. | ред. код]

При застосуванні цефіксиму можливі такі побічні ефекти[2]:

Протипокази

[ред. | ред. код]

Цефіксим протипоказаний при підвищеній чутливості до β-лактамних антибіотиків, бронхіальній астмі, нирковій недостатності. З обережністю призначають препарат при вагітності. Під час лікування цефіксимом рекомендовано припинити годування грудьми.

Форми випуску

[ред. | ред. код]

Цефіксим випускається у вигляді таблеток і желатинових капсул по 0,2 і 0,4 г., а також у вигляді порошка для приготування суспензії для прийому всередину.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б http://www.rmj.ru/articles_8614.htm [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. http://www.vidal.ru/drugs/molecule/192 (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]