Червоний Хутір (станція метро)
50°24′32″ пн. ш. 30°41′40″ сх. д. / 50.40889° пн. ш. 30.69444° сх. д.
Червоний Хутір | |
---|---|
Сирецько-Печерська лінія | |
Загальні дані | |
Тип | колонна двопрогінна мілкого закладення |
Проєктна назва | Червоний хутір[1] |
Платформи | |
Кількість | 2 |
Тип | берегові |
Форма | прямі |
Довжина | 104,0 м |
Будівництво | |
Дата відкриття | 23 травня 2008 року |
Архітектор(и) | Т. О. Целіковська, В. Л. Гнєвишев, Ю. О. Кравченко за участю К. В. Бадяєвої, А. П. Юхновського |
Будівельник(и) | Київметробуд |
Транспорт | |
Район міста | Дарницький |
Виходи до | Старобориспільська вулиця, Вулиця Миколи Хвильового |
Наземний транспорт | А 51, 63 Мт 503, 516 |
Інше | |
Час відкриття | 5:52 |
Час закриття | 23:57 |
Код станції | 327 |
Сирецько-Печерська лінія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
«Червоний Хутір»[2] — 46-та станція Київського метрополітену, кінцева станція Сирецько-Печерській лінії, розташована після станції «Бориспільська». Відкрито 23 травня 2008 року. Назва — від найближчої історичної місцевості.
Конструкція станції — колонна двопрогінна, мілкого закладення з двома береговими платформами.
Колійний розвиток: Станція з колійним розвитком — пошерстний з'їзд у кінці лінії.
Третя в київському метрополітені станція берегового типу, на зразок «Вирлиці» та «Дніпра». Зал станції має збільшену висоту. По центру між коліями проходить ряд колон та технічна платформа для маневрових машиністів. Станція має асиметричні платформи. Платформа меншої ширини — у напрямку центру. Платформа в напрямку з центру — більшої ширини і має ряд колон. Станція має два касові вестибюлі, сполучені з виходами в підземні переходи. Касові зали мають широкі панорамні вікна, які дозволяють оглядати весь пасажирський зал станції. Північний вестибюль закритий з 2008 року через низький пасажиропотік. Наземні вестибюлі відсутні.
На станції застосовано низку рішень для людей з фізичними вадами. Запобіжна лінія на краю платформи виконана з жовтої керамічної рельєфної плитки, що дозволяє краще орієнтуватися людям з вадами зору. На станції встановлено дев'ять ліфтів-підйомників з рівня платформи на рівень касового залу і з підземного переходу — на поверхню.
Будівництво розпочалося у 2005 році після відкриття станції «Бориспільська». У квітні 2007 року київський міський голова Леонід Черновецький заявив, що будівництво станції має бути призупинено через можливий низький пасажиропотік, бо станція розташована на околиці міста, а «звірі на метро не їздять»[3]. Та згодом, коли на 25 травня 2008 року було призначено позачергові вибори міського голови, було вирішено відкрити її за два дні до виборів[4] Відкрили станцію до Дня Києва 23 травня 2008 року.[5].
Фактично, це єдина станція Київського метрополітену, розташована не в житловому масиві, а серед лісу. Поряд розташоване Харківське електродепо та кінцева зупинка кількох автобусів. Це забезпечує хоч малий, але стабільний пасажиропотік. У майбутньому планується продовження Сирецько-Печерської лінії до Дарницького вокзалу.
Рік | 2009 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Пасажиропотік, тис. осіб/добу | 5,2 | 5,0 | 4,8 | 4,9 | 4,6 | 4,3 | 4,3 | 4,6 | 4,8 |
-
Платформа «до міста»
-
Платформа «з міста»
-
Назва на станційній стіні
-
Вихід
-
Виходи
- Список станцій Київського метрополітену.
- Рендер станції [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Рішення Київської міської ради від 17 вересня 2009 року № 28/2097 "Про зарахування до комунальної власності територіальної громади міста Києва закінченого будівництвом об'єкта — «Станція „Червоний хутір“ з оборотними тупиками Сирецько-Печерської лінії метрополітену» [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23 червня 2004 року № 1136 «Про найменування станцій метрополітену, що проектуються». [Архівовано з першоджерела 31 травня 2023.]
- ↑ У розпорядженні про найменування станції — «Червоний хутір».
- ↑ Korrespondent.net. Столичну станцію метро Червоний хутір законсервують (рос.). Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 22 серпня 2018.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 травня 2008. Процитовано 21 травня 2008.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ У Києві відкрили станцію метро «Червоний хутір»[недоступне посилання з червня 2019]
- Відомості на офіційному сайті Київського метрополитена [Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Сторінка станції на неофіційному сайті Київського метрополітену [Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.]