Чернихівці

село Чернихівці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Збаразька міська громада
Основні дані
Засноване	1340
Населення	3 500(2013 рік)
Територія	4.985 км²
Густота населення	287.86 осіб/км²
Поштовий індекс	47370
Телефонний код	+380 3550
Географічні дані
Географічні координати	49°37′56″ пн. ш. 25°43′38″ сх. д. / 49.63222° пн. ш. 25.72722° сх. д.Координати: 49°37′56″ пн. ш. 25°43′38″ сх. д. / 49.63222° пн. ш. 25.72722° сх. д.
Водойми	Гнізна Гнила
Відстань до; районного центру	5 км
Найближча залізнична станція	Збараж
Відстань до; залізничної станції	7 км
Місцева влада
Адреса ради	47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4
Карта
	Чернихівці
	Чернихівці
Мапа
	Чернихівці у Вікісховищі

Че́рнихівці — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області (Україна). Лежить над річкою Гнізна Гнила.

До 2020 центр сільради. До Чернихівців приєднано хутір Федоровичівка (Колонія). Поблизу села розташований хутір Сабашівка.

Населення — 3500 осіб (2013).

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки Висоцької культури.

Перша писемна згадка — 1340. Згадується 21 грудня 1439 року в протоколах галицького суду (Czirnykowcze)^[1].

9 липня 1463 року в Луцьку три брати – Василь, Семен і Солтан Васильовичі, «отчині і дідичі Збаразькі» (сини князя Василя Федоровича Несвізького) офіційно поділили батьківські маєтки. У цьому документі перераховано переважно більшість сіл Збаражчини (і не тільки), що відійшли князям.

Зокрема, Василю Васильовичу – містечко Збараж і села Опрілівці, Лозова, Охрімівці, Чернихівці (згадується як Черниковце), Верняки, Залужжя, Тарасівка, Розношинці, Мусорівці, дві Стриївки та інші.

Процитований документ зберігається в архіві князів Любартовичів Сангушків у Славуті (Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. T.1 1366-1506. S.53).

1529 — як містечко, що мало замок.

Унаслідок татарських нападів 1474, 1521, 1527, 1589 рр. містечко занепало.

XVI ст. — в Чернихівцях діяв Василіянський монастир із чудотворною іконою Пресвятої Богородиці.

У щоденнику Ульріха фон Вердума (1672) населений пункт згаданий як село зі замком.

1831 — пошесть холери (зберегіються пам'ятні хрести).

Наприкінці XIX ст. — один із центрів килимарства.

Діяли «Просвіта», «Союз Українок», інші товариства, кооператив.

6 липня 1941 — 7 березня 1944 — під німецькою окупацією.

1944 — у боях за Чернихівці загинув командир батальйону 1085-го СП, 322-ї СД, Герой Радянського Союзу капітан М.Курятников.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Збаразької міської громади^[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Збаразького району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району^[3].м

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними ^[4]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1394	97.14%
російська	39	2.72%
польська	1	0.07%
словацька	1	0.07%
Усього	1435	100%

Пам'ятки

Є церква Пресвятої Трійці (1768, мурована).

Пам'ятний знак на честь скасування панщини 1848 року (встановлено 1863, відновлено 1990).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1989), насипано символічну могилу борцям за волю України (1991, реставровано 2006 за кошти І.Мазуренка та З.Чернецького), встановлено меморіальну таблицю на честь перебування в селі І.Франка (1991; вважається, що найбільше часу на терені Тернопільської області він провів саме тут).

В межах кладовища та церкви пресвятої Трійці на кінці вул. Княжа розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Черниховецькі липи»^[5].

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ І–ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, торгові заклади.

Відомі люди

Народилися

Мирослав Січинський (1887—1979) — український громадсько-політичний діяч, член УСДП Галичини, виконавець замаху проти намісника Галичини графа Анджея Потоцького^[6].
Гладкий Гриць (1893—1936) — громадський і політичний діяч, начальник відділу культосвіти 6-ій Січової дивізії Армії УНР.^[7]
Джус Володимир (1895—1964) — український промисловець у США, засновник і президент Українського Інституту Америки^[8].
Вітенько Ігор (1938—1974) — кібернетик, логік.
Ратушний Михайло (* 1962) — український політик, народний депутат України (1994—2006), голова УВКР (з 2011).
Грицуняк Антін.- український розповідач
К. Мазуренко.
Мечник Петро (1885—1953) — громадсько-освітній діяч, професор і директор Львівської академічної гімназії, старшина УГА.
А. і Є. Блажкевич — Праведники народів світу^[9].
Володимир Бойко (1892-1989) - український педагог.

Перебували

Пов'язані з Чернихівцями

Наприкінці XIX ст. фільварок у селі належав родині майбутнього польського економіста-реформатора та державного діяча Евґеніуша Квятковського. Тут проминуло його дитинство.

Галерея

Дорожній знак при в'їзді в село
Церква Пресвятої Трійці
Будинок культури
Автобусна зупинка
Річка Гнізна біля села

Примітки

↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.74, № 718. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Вікові Черниховецькі липи зберігають історію краю. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 грудня 2014.
↑ Мирослав Січинський випустив у графа Потоцького чотири кулі // gazeta.ua
↑ Б. Волинський. Гладкий Гриць // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 360. — ISBN 966-528-197-6.
↑ Український Інститут Америки^{[недоступне посилання]}
↑ Див. статтю Е.Бергера у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року.

Література

Уніят В. Чернихівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 593–594. — ISBN 978-966-528-279-2.
Уніят В. Чернихівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 310—312. — ISBN 978-966-457-228-3.
Czernichowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 822—823. (пол.)
Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. - T.1.- 1366-1506. - S.53

Посилання

Чернихівці у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Тернопільщина»
	Теми у Вікіджерелах^?
	Чернихівці у Вікісховищі^?

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.74, № 718. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.

[2] Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[3] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[ukr-socialdata-mova-2001-4] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[5] Вікові Черниховецькі липи зберігають історію краю. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 грудня 2014.

[6] Мирослав Січинський випустив у графа Потоцького чотири кулі // gazeta.ua

[7] Б. Волинський. Гладкий Гриць // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 360. — ISBN 966-528-197-6.

[8] Український Інститут Америки^{[недоступне посилання]}

[9] Див. статтю Е.Бергера у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]