Дофамін: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м правопис
Доповнено, Оновлено
Рядок 31: Рядок 31:
}} }}
}} }}


'''Дофамі́н''' або '''допамі́н''' (4-(2-аміноетил)бензол-1,2-діол) — [[нейромедіатор]], біологічно активна хімічна [[речовина]], яка в [[головний мозок|мозку]] [[людина|людини]] передає емоційну реакцію і дозволяє відчувати задоволення і не відчувати [[біль]], також нейромедіатор, відповідальний за [[Локомоція|рух]], тому виробляється у певних клітинах мозку, що контролюють [[м'яз]]ову активність.
'''Дофамі́н''' або '''допамі́н''' (4-(2-аміноетил)бензол-1,2-діол) — [[нейромедіатор]] з групи [[Катехоламіни|катехоламінів]], біологічно активна хімічна [[речовина]], яка в [[головний мозок|мозку]] [[Тварини|тварин]] передає [[Емоція|емоційну]] реакцію, і відповідає за [[Локомоція|рух]], тому виробляється у певних клітинах мозку, що контролюють [[м'яз]]ову активність. За хімічною структурою дофамін є моноамінном, синтезованим з [[амінокислоти]] [[Тирозин|тирозину]].


Функціонально дофамін регулює спектр фізіологічних і когнітивних процесів, надаючи свій вплив через складну мережу [[Рецептор (білок)|рецепторів]] і нервових шляхів. Однією з його головних ролей є модуляція [[Мотивація|мотивованої]] винагородою [[Поведінка|поведінки]], сприяння почуттю [[задоволення]], підсилення поведінки та мотивації. Крім того, дофамін впливає на руховий контроль, сприяючи плавним і [[Координація рухів|скоординованим]] рухам, і бере участь у [[Навчання|навчанні]], [[Пам'ять|пам’яті]] та [[Увага|уважності]].
Дофамін викликає почуття [[щастя]] й [[ейфорія|ейфорії]]. Також дофамін є одним з головних компонентів біохімічного механізму закоханості — [[головний мозок|мозок]] людини, що закохалася, починає стрімко виробляти дофамін. Підвищення концентрації дофаміну спостерігається під час споживання приємної на смак їжі чи роботи за хорошу винагороду. Вживання речовин, що викликають залежність: [[алкоголь]], [[нікотин]] чи [[кокаїн]], тимчасово збільшує концентрацію дофаміну в мозку. У тих, хто має [[Депресія клінічна|депресію]], його рівень низький. Також нестача дофаміну призводить до сповільненості та загальмованості [[Свідомість|когнітивних]] процесів в мозку людини, скутості рухів, утруднення ходи, обмеженості рухової активності.


Також дофамін є одним з головних компонентів біохімічного механізму закоханості — [[головний мозок|мозок]] людини, що закохалася, починає стрімко виробляти дофамін. Підвищення концентрації дофаміну спостерігається під час очікування споживання приємної на смак їжі чи очікування певної іншої винагороди. Вживання речовин, що викликають залежність: [[алкоголь]], [[нікотин]] чи [[кокаїн]], тимчасово збільшує концентрацію дофаміну в мозку. У тих, хто має [[Депресія клінічна|депресію]], його рівень низький. Також нестача дофаміну призводить до сповільненості та загальмованості [[Свідомість|когнітивних]] процесів в мозку людини, скутості рухів, утруднення ходи, обмеженості рухової активності.
Дофамін є життєво необхідною речовиною, нестача якої зумовлює погане самопочуття (пригнічений емоційний стан), а також призводить до дуже серйозних розладів руху та м'язової активності (наприклад [[хвороба Паркінсона]]).


Значення дофаміну виходить за межі його позитивних властивостей — дисрегуляція або дисбаланс функції дофаміну пов’язані з різними неврологічними та психіатричними станами. [[Хвороба Паркінсона]], що характеризується руховими порушеннями, виникає внаслідок втрати [[Нейрон|нейронів]], що виробляють дофамін, у певній області мозку.
Окрім нейромедіаторних властивостей у [[ЦНС|центральній нервовій системі]], дофамін діє як [[гормон]]. Він здійснює специфічний вплив на функцію [[Серцево-судинна система|серцево-судинної системи]] — підвищує [[Ударний об'єм|систолічний]] артеріальний тиск в результаті стимуляції [[Адренорецептор|α-адренорецепторів]], збільшує силу серцевих скорочень в результаті стимуляції β-адренорецепторів, збільшує серцевий викид і частоту серцевих скорочень. Також дофамін спричиняє [[Дилатація|дилатацію]] судин нирок, збільшує діурез та натрійурез, підвищує синтез [[Простагландини|простагландинів]] тканиною нирок, стимулює екзокринну функцію [[Підшлункова залоза|підшлункової залози]].

{{Частина зображення
Дія дофаміну опосередковується кількома підтипами рецепторів, розподілених по всьому мозку. Ці рецептори, класифіковані як D1-подібні та D2-подібні рецептори, сприяють різноманітному впливу дофаміну на [[пізнання]], [[Емоція|емоції]] та поведінку. Окрім нейромедіаторних властивостей у [[ЦНС|центральній нервовій системі]], дофамін діє як [[гормон]]. Він здійснює специфічний вплив на функцію [[Серцево-судинна система|серцево-судинної системи]] — підвищує [[Ударний об'єм|систолічний]] артеріальний тиск в результаті стимуляції α-адренорецепторів, збільшує силу серцевих скорочень в результаті стимуляції β-адренорецепторів, збільшує [[серцевий викид]] і [[Частота серцевих скорочень|частоту серцевих скорочень]]. Також дофамін спричиняє [[Дилатація|дилатацію]] [[Кровоносні судини|судин]] [[Нирки|нирок]], збільшує [[діурез]] та натрійурез, підвищує синтез [[Простагландини|простагландинів]] тканиною нирок, стимулює екзокринну функцію [[Підшлункова залоза|підшлункової залози]].

== Регуляція та гомеостаз дофаміну ==
Дофамін, нейромедіатор, важливий для функціонування мозку, ретельно регулюється для підтримки делікатної рівноваги, необхідної для правильних фізіологічних і когнітивних процесів. Контроль рівня дофаміну включає складну взаємодію синтезу, вивільнення, зворотного захоплення, шляхів деградації та різноманітних механізмів зворотного зв’язку.<ref>{{Cite news|title=Homeostatic mechanisms in dopamine synthesis and release: a mathematical model|url=https://tbiomed.biomedcentral.com/articles/10.1186/1742-4682-6-21|work=Theoretical Biology and Medical Modelling|date=2009-12|accessdate=2023-12-22|issn=1742-4682|pmc=PMC2755466|pmid=19740446|doi=10.1186/1742-4682-6-21|volume=6|issue=1|language=en|first=Janet A|last=Best|first2=H Frederik|last2=Nijhout|first3=Michael C|last3=Reed}}</ref>

=== Синтез дофаміну ===
Процес синтезу дофаміну відбувається в [[Цитоплазма|цитоплазмі]] [[нейрон]]а. При [[гідроксилювання|гідроксилюванні]] L-[[тирозин]]у (який синтезується з [[фенілаланін]]у) за допомогою тирозин-гідроксилази утворюється L-ДОФА (дигідроксифенілаланін), що за допомогою L-ДОФА-декарбоксилази перетворюється в дофамін. Під дією дофамін-β-гідроксилази дофамін може перетворюватись на [[Норадреналін|норепінефрин]], з якого за допомогою фенілетаноламін-N-метилтрансферази синтезується [[Адреналін|епінефрин]].

Синтезований нейроном дофамін накопичується у [[везикула]]х. Цей процес називається протон-спряженим транспортом&nbsp;— у везикулу за допомогою протон-залежної АТФази накачуються йони [[Водень|Н<sup>+</sup>]], і при їхньому виході за градієнтом у везикулу потрапляють молекули дофаміну.

=== Вивільнення дофаміну та нейротрансмісія ===

==== Везикулярне зберігання та вивільнення ====
Зберігання дофаміну в синаптичних везикулах і його подальше вивільнення при стимуляції нейронів є високорегульованими процесами, вирішальними для {{Не перекладено|Нейротрансмісія|нейротрансмісії|en|Neurotransmission}}. У дофамінергічних нейронах {{Не перекладено|Везикулярні транспортери моноамінів|везикулярні транспортери моноамінів|en|Vesicular monoamine transporter}} (VMAT) упаковують дофамін у везикули, концентруючи його для вивільнення.<ref>{{Cite news|title=Regulation of the Dopamine and Vesicular Monoamine Transporters: Pharmacological Targets and Implications for Disease|url=http://pharmrev.aspetjournals.org/lookup/doi/10.1124/pr.114.010397|work=Pharmacological Reviews|date=2015-10|accessdate=2023-12-22|issn=0031-6997|pmc=PMC4630566|pmid=26408528|doi=10.1124/pr.114.010397|pages=1005–1024|volume=67|issue=4|language=en|first=Christopher L.|last=German|first2=Michelle G.|last2=Baladi|first3=Lisa M.|last3=McFadden|first4=Glen R.|last4=Hanson|first5=Annette E.|last5=Fleckenstein|editor-first=Lynette C.|editor-last=Daws}}</ref> Після надходження [[Потенціал дії|потенціалу дії]] до нервового закінчення, приплив іонів кальцію в клітину запускає везикулярне злиття з пресинаптичною мембраною, уможливлюючи вивільнення дофаміну в синаптичну щілину через [[екзоцитоз]].

==== Регулювання вивільнення через нейронну активність ====
Вивільнення дофаміну тісно пов'язане з активністю нейронів. [[Патерн|Патерни]] активації в дофамінергічних нейронах під впливом ряду вхідних сигналів з різних областей мозку регулюють кількість і час вивільнення дофаміну. Швидкість активації нейронів впливає на кількість вивільненого дофаміну, дозволяючи динамічно модулювати нейротрансмісію у відповідь на різні фізіологічні сигнали та сигнали навколишнього середовища.

Крім того, вивільнення дофаміну не є рівномірним у всіх дофамінергічних нейронах, а скоріше відбувається в певних моделях і місцях у мозку, сприяючи різноманітним функціям дофаміну в різних {{Не перекладено|Нейронний ланцюг|нейронних ланцюгах|en|Neural circuit}} та [[Нейронний ансамбль|ансамблях]].<ref>{{Cite news|title=Mechanisms and regulation of dopamine release|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0959438818302587|work=Current Opinion in Neurobiology|date=2019-08-01|accessdate=2023-12-22|issn=0959-4388|pmc=PMC6629510|pmid=30769276|doi=10.1016/j.conb.2019.01.001|pages=46–53|volume=57|first=Changliang|last=Liu|first2=Pascal S|last2=Kaeser}}</ref>

==== Ауторецепторний зворотний зв'язок і модуляція вивільнення ====
{{Не перекладено|Ауторецептор|Ауторецептори|en|Autoreceptor}}, особливо D2-подібні рецептори, діють як регулятори зворотного зв'язку в контролі вивільнення дофаміну. Ці рецептори розташовані на пресинаптичних дофамінергічних нейронах і чутливі до рівнів позаклітинного дофаміну.<ref>{{Cite news|title=The role of D2-autoreceptors in regulating dopamine neuron activity and transmission|url=https://doi.org/10.1016/j.neuroscience.2014.01.025|work=Neuroscience|date=2014-12|accessdate=2023-12-22|issn=0306-4522|pmc=PMC4108583|pmid=24463000|doi=10.1016/j.neuroscience.2014.01.025|pages=13–22|volume=282|first=C.P.|last=Ford}}</ref>

Коли рівень дофаміну підвищується, ці ауторецептори пригнічують подальше вивільнення дофаміну через механізми негативного зворотного зв’язку, зменшуючи синтез і вивільнення дофаміну для підтримки оптимальних концентрацій. І навпаки, зниження рівня дофаміну призводить до зниження активації цих ауторецепторів, сприяючи збільшенню синтезу та вивільнення дофаміну, таким чином допомагаючи підтримувати баланс у системі.

Також, адаптивні зміни в чутливості рецепторів і шляхах передачі сигналів нижче регулюють рівні дофаміну. Крім того, нейрони володіють внутрішніми механізмами для регулювання синтезу та вивільнення дофаміну у відповідь на зміни позаклітинних рівнів дофаміну, що сприяє загальній стабільності нейротрансмісії дофаміну.

А ще, [[Астроцит|астроцити]], тип [[Нейроглія|гліальних клітин]] у мозку, відіграють певну роль у регуляції гомеостазу дофаміну шляхом модулювання поглинання, вивільнення та метаболізму дофаміну.<ref>{{Cite news|title=Dopamine-Evoked Synaptic Regulation in the Nucleus Accumbens Requires Astrocyte Activity|url=https://doi.org/10.1016/j.neuron.2019.12.026|work=[[Neuron]]|date=2020-03|accessdate=2023-12-22|issn=0896-6273|pmc=PMC7322729|pmid=31954621|doi=10.1016/j.neuron.2019.12.026|pages=1036–1047.e5|volume=105|issue=6|first=Michelle|last=Corkrum|first2=Ana|last2=Covelo|first3=Justin|last3=Lines|first4=Luigi|last4=Bellocchio|first5=Marc|last5=Pisansky|first6=Kelvin|last6=Loke|first7=Ruth|last7=Quintana|first8=Patrick E.|last8=Rothwell|first9=Rafael|last9=Lujan}}</ref><ref>{{Cite news|title=Astrocytes mediate long-lasting synaptic regulation of ventral tegmental area dopamine neurons|url=https://www.nature.com/articles/s41593-022-01193-4|work=[[Nature Neuroscience]]|date=2022-12|accessdate=2023-12-22|issn=1546-1726|doi=10.1038/s41593-022-01193-4|pages=1639–1650|volume=25|issue=12|language=en|first=Linda Maria|last=Requie|first2=Marta|last2=Gómez-Gonzalo|first3=Michele|last3=Speggiorin|first4=Francesca|last4=Managò|first5=Marcello|last5=Melone|first6=Mauro|last6=Congiu|first7=Angela|last7=Chiavegato|first8=Annamaria|last8=Lia|first9=Micaela|last9=Zonta}}</ref> Вони беруть активну участь у виведенні надлишку позаклітинного дофаміну, сприяючи підтримці належного рівня нейромедіаторів.

=== Шляхи зворотного захоплення та деградації ===

==== Транспортери дофаміну ====
[[Транспортер дофаміну|Транспортери дофаміну]] (DAT) є інтегральними мембранними білками, розташованими на мембрані пресинаптичного нейрона. Ці транспортери відіграють ключову роль у зворотному захопленні дофаміну із синаптичної щілини назад у пресинаптичний нейрон. Коли дофамін починає впливати на постсинаптичні рецептори, повторне захоплення через DAT швидко видаляє нейромедіатор із синаптичного простору, регулюючи тривалість його дії та запобігаючи тривалій стимуляції постсинаптичних рецепторів.

Швидке повторне захоплення дофаміну за допомогою DAT забезпечує точний контроль над часом і величиною сигналу дофаміну. Порушення регуляції або збій у роботі DAT може призвести до змін рівня дофаміну, впливаючи на нейротрансмісію та сприяючи різноманітним неврологічним і психіатричним захворюванням.

Крім того, такі речовини, як певні ліки та [[Психостимулятор|психостимулятори]] (наприклад, [[Амфетамін|амфетаміни]]), можуть впливати на функцію DAT, впливаючи на зворотне захоплення дофаміну та згодом змінюючи доступність дофаміну в синапсі, що призводить до значних поведінкових і когнітивних ефектів.

=== Ферментативна деградація ===

==== Моноаміноксидаза (МАО) ====
Ферменти [[Моноаміноксидаза|моноаміноксидази]] (МАО), які містяться у зовнішній мітохондріальній мембрані нейронів, відповідають за окисне дезамінування дофаміну. MAO розщеплює дофамін на його метаболіти, такі як {{Не перекладено|3,4-Дигідроксифенілоцтова кислота|дигідроксифенілоцтова кислота|en|3,4-Dihydroxyphenylacetic acid}} (DOPAC) і {{Не перекладено|Гомованілінова кислота|гомованілінова кислота|en|Homovanillic acid}} (HVA). Цей ферментативний розпад відіграє вирішальну роль у припиненні дії дофаміну в синаптичній щілині.

==== Катехол-О-метилтрансфераза (КОМТ) ====
Ферменти [[Катехол-О-метилтрансфераза|катехол-О-метилтрансферази]] (КОМТ), розташовані як внутрішньо-, так і позаклітинно, сприяють розщепленню дофаміну та його метаболітів. КОМТ [[Метилювання|метилює]] дофамін, перетворюючи його на {{Не перекладено|3-метокситирамін|3-метокситирамін|en|3-Methoxytyramine}} (3-MT). Цей процес відбувається переважно поза синаптичною щілиною, доповнюючи процеси деградації, опосередковані МАО.

Комбінована дія MAO і COMT забезпечує ефективне розщеплення дофаміну, полегшуючи припинення його сигналізації та запобігаючи надмірній або тривалій стимуляції дофамінових рецепторів.

Зміни в активності цих ферментів або генетичні варіації, що впливають на їхню функцію, можуть призвести до змін метаболізму дофаміну, потенційно сприяючи порушенням гомеостазу дофаміну та розвитку неврологічних або психічних розладів.

Розуміння складної взаємодії між механізмами зворотного захоплення через DAT і процесами ферментативної деградації, опосередкованими MAO і COMT, дає розуміння точної регуляції та підтримки рівня дофаміну. Дисфункції в цих шляхах можуть суттєво впливати на нейротрансмісію дофаміну, підкреслюючи їх важливість як для нормального функціонування мозку, так і для патофізіології різних розладів.

=== Фактори, що впливають на рівень дофаміну ===

==== Генетичний вплив на регуляцію дофаміну ====
Генетичні варіації в [[Ген|генах]], що кодують ферменти, транспортери та рецептори, залучені в дофамінові шляхи, можуть значно впливати на індивідуальні відмінності в регуляції дофаміну. Поліморфізми генах, які кодують дофамінові рецептори (наприклад, DRD2, DRD3) або транспортери дофаміну (DAT1, DAT2), можуть впливати на чутливість дофамінових рецепторів, ефективність транспортера та загальну функцію дофамінергічної системи. Ці варіації можуть сприяти відмінностям у обробці винагороди, мотивації та сприйнятливості до неврологічних або психіатричних розладів.

==== Фактори навколишнього середовища та способу життя ====

===== Дієтичні компоненти =====
Фактори харчування відіграють певну роль у синтезі дофаміну. Амінокислоти-попередники, такі як тирозин, містяться в продуктах, багатих [[Білки|білком]], необхідні для виробництва дофаміну. Крім того, такі мікроелементи та вітаміни, як [[залізо]], [[цинк]] і [[Вітамін B6|вітаміни B6]] і [[Вітамін B12|B12]], є важливими [[Кофактор|кофакторами]] метаболізму дофаміну. Дисбаланс або дефіцит цих поживних речовин може потенційно вплинути на синтез і функцію дофаміну.

* Залізо має важливе значення для активності ферментів, які беруть участь у синтезі дофаміну, зокрема як кофактор для [[Тирозингідроксилаза|тирозингідроксилази]], ферменту, що обмежує швидкість виробництва дофаміну.<ref>{{Cite news|title=Tyrosine hydroxylase and regulation of dopamine synthesis|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S000398611000514X|work=Archives of Biochemistry and Biophysics|date=2011-04-01|accessdate=2023-12-22|issn=0003-9861|pmc=PMC3065393|pmid=21176768|doi=10.1016/j.abb.2010.12.017|pages=1–12|volume=508|issue=1|first=S. Colette|last=Daubner|first2=Tiffany|last2=Le|first3=Shanzhi|last3=Wang}}</ref><ref name=":0">{{Cite news|title=Iron and mechanisms of emotional behavior|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0955286314001521|work=The Journal of Nutritional Biochemistry|date=2014-11-01|accessdate=2023-12-22|issn=0955-2863|pmc=PMC4253901|pmid=25154570|doi=10.1016/j.jnutbio.2014.07.003|pages=1101–1107|volume=25|issue=11|first=Jonghan|last=Kim|first2=Marianne|last2=Wessling-Resnick}}</ref> Існує певний зв’язок між дефіцитом заліза та зміною синтезу дофаміну, що потенційно впливає на неврологічні функції та регуляцію настрою.<ref name=":0" /><ref>{{Cite news|title=Iron deficiency and cognitive functions|url=https://www.dovepress.com/iron-deficiency-and-cognitive-functions-peer-reviewed-fulltext-article-NDT|work=Neuropsychiatric Disease and Treatment|date=2014-11-10|accessdate=2023-12-22|pmc=PMC4235202|pmid=25419131|doi=10.2147/NDT.S72491|pages=2087–2095|volume=10|language=English|first=Ignacio|last=Jáuregui-Lobera}}</ref> Втома, м’язова слабкість, знижена фізична працездатність, зміни в настрої та депресія є найпоширенішими симптомами, пов'язаними з дефіцитом заліза, залежно чи ні від концентрації гемоглобіну.<ref>{{Cite news|title=Iron, neuro‐bioavailability and depression|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/jha2.321|work=eJHaem|date=2022-02|accessdate=2023-12-22|issn=2688-6146|pmc=PMC9175715|pmid=35846210|doi=10.1002/jha2.321|pages=263–275|volume=3|issue=1|language=en|first=Christian|last=Berthou|first2=Jean Paul|last2=Iliou|first3=Denis|last3=Barba}}</ref>
* Цинк відіграє важливу роль у модулюванні функції рецепторів дофаміну та синаптичної передачі. Він впливає на вивільнення дофаміну та передачу сигналів, впливаючи на збудливість нейронів і синаптичну пластичність. Дослідження показують, що зміни рівня цинку можуть впливати на поведінку та когнітивні функції, пов’язані з дофаміном. Цинк може взаємодіяти з рецепторами дофаміну, зокрема з сімействами рецепторів D1 і D2, змінюючи їх спорідненість зв’язування та шляхи передачі сигналів. Ці взаємодії можуть модулювати реакцію нейронів на дофамін, впливаючи на збудливість нейронів і синаптичну передачу. Дослідження на тваринах показують, що дефіцит цинку впливає на поведінку, демонструючи поведінку, схожу на депресію, тривогу, агресію та погіршення пам’яті та навчання, що відображає деякі спостереження на людях.<ref>{{Cite news|title=Behavioral impairments in animal models for zinc deficiency|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fnbeh.2014.00443|work=Frontiers in Behavioral Neuroscience|date=2015|accessdate=2023-12-22|issn=1662-5153|pmc=PMC4285094|pmid=25610379|doi=10.3389/fnbeh.2014.00443|volume=8|first=Simone|last=Hagmeyer|first2=Jasmin Carmen|last2=Haderspeck|first3=Andreas Martin|last3=Grabrucker}}</ref>
* Вітаміни групи B: Вітамін B6 бере участь у перетворенні L-ДОФА на дофамін, діючи як кофактор для ферменту {{Не перекладено|Декарбоксилаза ароматичних L-амінокислот|декарбоксилази ароматичних L-амінокислот|en|Aromatic L-amino acid decarboxylase}}.<ref>{{Cite news|title=Clinical Features in Aromatic L-Amino Acid Decarboxylase (AADC) Deficiency: A Systematic Review|url=https://www.hindawi.com/journals/bn/2022/2210555/|work=Behavioural Neurology|date=2022-10-11|accessdate=2023-12-22|issn=0953-4180|pmc=PMC9578880|pmid=36268467|doi=10.1155/2022/2210555|pages=e2210555|volume=2022|language=en|first=Susanna|last=Rizzi|first2=Carlotta|last2=Spagnoli|first3=Daniele|last3=Frattini|first4=Francesco|last4=Pisani|first5=Carlo|last5=Fusco}}</ref> Вітамін B12 сприяє синтезу [[S-аденозилметіонін|S-аденозилметіоніну]], який опосередковано впливає на метаболізм дофаміну.<ref>{{Cite news|title=Vitamin B12-Impaired Metabolism Produces Apoptosis and Parkinson Phenotype in Rats Expressing the Transcobalamin-Oleosin Chimera in Substantia Nigra|url=https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0008268|work=[[PLOS ONE]]|date=21 груд. 2009 р.|accessdate=2023-12-22|issn=1932-6203|pmc=PMC2791211|pmid=20027219|doi=10.1371/journal.pone.0008268|pages=e8268|volume=4|issue=12|language=en|first=Carlos Enrique|last=Orozco-Barrios|first2=Shyue-Fang|last2=Battaglia-Hsu|first3=Martha Ligia|last3=Arango-Rodriguez|first4=Jose|last4=Ayala-Davila|first5=Celine|last5=Chery|first6=Jean-Marc|last6=Alberto|first7=Henry|last7=Schroeder|first8=Jean-Luc|last8=Daval|first9=Daniel|last9=Martinez-Fong}}</ref> Дефіцит цих вітамінів може вплинути на синтез дофаміну та нейротрансмісію. Крім того, [[вітамін B1]] відомий своєю значною роллю в енергетичному метаболізмі та підтримці функції нервової мембрани, тому його дефіцит також може вплинути на функціонування нейронів дофамінергічної системи.<ref>{{Cite news|title=B Vitamins in the nervous system: Current knowledge of the biochemical modes of action and synergies of thiamine, pyridoxine, and cobalamin|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/cns.13207|work=CNS Neuroscience & Therapeutics|date=2020-01|accessdate=2023-12-22|issn=1755-5930|pmc=PMC6930825|pmid=31490017|doi=10.1111/cns.13207|pages=5–13|volume=26|issue=1|language=en|first=Carlos Alberto|last=Calderón‐Ospina|first2=Mauricio Orlando|last2=Nava‐Mesa}}</ref>

===== Стрес і вплив навколишнього середовища =====
{{Не перекладено|Хронічний стрес|Хронічний стрес|en|Chronic stress}} і вплив факторів навколишнього середовища, таких як токсини, можуть впливати на рівень дофаміну.

Гормони [[Стрес|стресу]], такі як [[кортизол]], можуть впливати на вивільнення дофаміну та чутливість рецепторів. Аверсивні (шкідливі) стресові події можуть негативно регулювати дофамінергічну систему винагороди, порушуючи чутливість до винагороди, яка тісно пов’язана з хронічною депресією, спричиненою стресом<ref>{{Cite news|title=Stress and the dopaminergic reward system|url=https://www.nature.com/articles/s12276-020-00532-4|work=[[Experimental & Molecular Medicine]]|date=2020-12|accessdate=2023-12-22|issn=2092-6413|doi=10.1038/s12276-020-00532-4|pages=1879–1890|volume=52|issue=12|language=en|first=Ja-Hyun|last=Baik}}</ref><ref>{{Cite news|title=The effects of psychosocial stress on dopaminergic function and the acute stress response|url=https://doi.org/10.7554/eLife.46797|work=eLife|date=2019-11-12|accessdate=2023-12-22|issn=2050-084X|pmc=PMC6850765|pmid=31711569|doi=10.7554/eLife.46797|pages=e46797|volume=8|first=Michael AP|last=Bloomfield|first2=Robert A|last2=McCutcheon|first3=Matthew|last3=Kempton|first4=Tom P|last4=Freeman|first5=Oliver|last5=Howes|editor-first=Christian|editor-last=Büchel}}</ref>

[[Токсини]] навколишнього середовища, включаючи певні [[пестициди]] або [[важкі метали]], можуть порушувати дофамінергічні сигнали, сприяючи неврологічним порушенням. Важкі метали, такі як [[свинець]] і [[Манган|марганець]], пестициди, такі як паракват<ref>{{Cite news|title=Paraquat neurotoxicity is mediated by the dopamine transporter and organic cation transporter-3|url=https://pnas.org/doi/full/10.1073/pnas.1115141108|work=[[Proceedings of the National Academy of Sciences]]|date=2011-12-20|accessdate=2023-12-22|issn=0027-8424|pmc=PMC3251116|pmid=22143804|doi=10.1073/pnas.1115141108|pages=20766–20771|volume=108|issue=51|language=en|first=Phillip M.|last=Rappold|first2=Mei|last2=Cui|first3=Adrianne S.|last3=Chesser|first4=Jacqueline|last4=Tibbett|first5=Jonathan C.|last5=Grima|first6=Lihua|last6=Duan|first7=Namita|last7=Sen|first8=Jonathan A.|last8=Javitch|first9=Kim|last9=Tieu}}</ref> і ротенон<ref>{{Cite news|title=Rotenone destroys dopaminergic neurons and induces parkinsonian symptoms in rats|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0166432802001808|work=Behavioural Brain Research|date=2002-10-17|accessdate=2023-12-22|issn=0166-4328|doi=10.1016/S0166-4328(02)00180-8|pages=317–324|volume=136|issue=1|first=M|last=Alam|first2=W. J|last2=Schmidt}}</ref><ref>{{Cite news|title=Rotenone induces oxidative stress and dopaminergic neuron damage in organotypic substantia nigra cultures|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0169328X04005923|work=Molecular Brain Research|date=2005-03-24|accessdate=2023-12-22|issn=0169-328X|doi=10.1016/j.molbrainres.2004.11.007|pages=109–118|volume=134|issue=1|first=Claudia M.|last=Testa|first2=Todd B.|last2=Sherer|first3=J. Timothy|last3=Greenamyre}}</ref>, {{Не перекладено|Органофосфати|органофосфати|en|Organophosphate}}<ref>{{Cite news|title=Organophosphates dysregulate dopamine signaling, glutamatergic neurotransmission, and induce neuronal injury markers in striatum|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1471-4159.2011.07428.x|work=Journal of Neurochemistry|date=2011-10|accessdate=2023-12-22|issn=0022-3042|pmc=PMC3188672|pmid=21848865|doi=10.1111/j.1471-4159.2011.07428.x|pages=303–313|volume=119|issue=2|language=en|first=Melissa I.|last=Torres‐Altoro|first2=Brian N.|last2=Mathur|first3=Justin M.|last3=Drerup|first4=Rachel|last4=Thomas|first5=David M.|last5=Lovinger|first6=James P.|last6=O’Callaghan|first7=James A.|last7=Bibb}}</ref> та промислові хімікати, такі як [[поліхлоровані дифеніли]]<ref>{{Cite news|title=Polychlorinated Biphenyl–Induced Reduction of Dopamine Transporter Expression as a Precursor to Parkinson's Disease–Associated Dopamine Toxicity|url=https://doi.org/10.1093/toxsci/kfl018|work=Toxicological Sciences|date=2006-05-15|accessdate=2023-12-22|issn=1096-6080|doi=10.1093/toxsci/kfl018|pages=490–499|volume=92|issue=2|first=W. Michael|last=Caudle|first2=Jason R.|last2=Richardson|first3=Kristin C.|last3=Delea|first4=Thomas S.|last4=Guillot|first5=Minzheng|last5=Wang|first6=Kurt D.|last6=Pennell|first7=Gary W.|last7=Miller}}</ref>, [[поліциклічні ароматичні вуглеводні]]<ref>{{Cite news|title=Effect of exposure to polycyclic aromatic hydrocarbons on basal ganglia and attention-deficit hyperactivity disorder symptoms in primary school children|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0160412017300685|work=Environment International|date=2017-08-01|accessdate=2023-12-22|issn=0160-4120|doi=10.1016/j.envint.2017.04.011|pages=12–19|volume=105|first=Marion|last=Mortamais|first2=Jesus|last2=Pujol|first3=Barend L.|last3=van Drooge|first4=Didac|last4=Macià|first5=Gerard|last5=Martínez-Vilavella|first6=Christelle|last6=Reynes|first7=Robert|last7=Sabatier|first8=Ioar|last8=Rivas|first9=Joan|last9=Grimalt}}</ref><ref>{{Cite news|title=Polycyclic aromatic hydrocarbons exposure was associated with microRNA differential expression and neurotransmitter changes: a cross-sectional study in coal miners|url=https://doi.org/10.1007/s11356-022-23230-2|work=Environmental Science and Pollution Research|date=2023-02-01|accessdate=2023-12-22|issn=1614-7499|doi=10.1007/s11356-022-23230-2|pages=14838–14848|volume=30|issue=6|language=en|first=Fang|last=Wang|first2=Teng|last2=Jia|first3=Yu|last3=Wang|first4=Haiyuan|last4=Hu|first5=Yuying|last5=Wang|first6=Li|last6=Chang|first7=Xiaojun|last7=Shen|first8=Gaisheng|last8=Liu}}</ref>, [[бісфенол А]]<ref>{{Cite news|title=Adverse effects of bisphenol A (BPA) on the dopamine system in two distinct cell models and corpus striatum of the Sprague-Dawley rat|url=https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/15287394.2016.1204577|work=Journal of Toxicology and Environmental Health, Part A|date=2016-10-17|accessdate=2023-12-22|issn=1528-7394|doi=10.1080/15287394.2016.1204577|pages=912–924|volume=79|issue=20|language=en|first=Brittney A.|last=Nowicki|first2=Matt A.|last2=Hamada|first3=Gina Y.|last3=Robinson|first4=Douglas C.|last4=Jones}}</ref><ref>{{Cite news|title=Bisphenol A Represses Dopaminergic Neuron Differentiation from Human Embryonic Stem Cells through Downregulating the Expression of Insulin-like Growth Factor 1|url=https://doi.org/10.1007/s12035-016-9898-y|work=Molecular Neurobiology|date=2017-07-01|accessdate=2023-12-22|issn=1559-1182|doi=10.1007/s12035-016-9898-y|pages=3798–3812|volume=54|issue=5|language=en|first=Boxian|last=Huang|first2=Song|last2=Ning|first3=Qinjing|last3=Zhang|first4=Aiqin|last4=Chen|first5=Chunyan|last5=Jiang|first6=Yugui|last6=Cui|first7=Jian|last7=Hu|first8=Hong|last8=Li|first9=Guoping|last9=Fan}}</ref><ref>{{Cite news|title=Immunomodulatory effect of dopamine in human keratinocytes and macrophages under chronical bisphenol-A exposure conditions|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0171298523000037|work=Immunobiology|date=2023-03-01|accessdate=2023-12-22|issn=0171-2985|doi=10.1016/j.imbio.2023.152335|pages=152335|volume=228|issue=2|first=Andrea Cecilia|last=Parrado|first2=Luciana S.|last2=Salaverry|first3=Rosario|last3=Macchi|first4=Marco L.|last4=Bessone|first5=Franco M.|last5=Mangone|first6=Marisa|last6=Castro|first7=Andrea M.|last7=Canellada|first8=Estela B.|last8=Rey-Roldán}}</ref>, [[Перфторовані органічні сполуки|перфторовані хімічні речовини]]<ref>{{Cite news|title=Impairment of human dopaminergic neurons at different developmental stages by perfluoro-octanoic acid (PFOA) and differential human brain areas accumulation of perfluoroalkyl chemicals|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0160412021006073|work=Environment International|date=2022-01-01|accessdate=2023-12-22|issn=0160-4120|doi=10.1016/j.envint.2021.106982|pages=106982|volume=158|first=Andrea|last=Di Nisio|first2=Micaela|last2=Pannella|first3=Stefania|last3=Vogiatzis|first4=Stefania|last4=Sut|first5=Stefano|last5=Dall'Acqua|first6=Maria Santa|last6=Rocca|first7=Angelo|last7=Antonini|first8=Andrea|last8=Porzionato|first9=Raffaele|last9=De Caro}}</ref>, можуть порушувати передачу сигналів дофаміну та функцію нейронів, потенційно збільшуючи ризик [[Неврологічний розлад|неврологічних розладів]].

===== Вплив ліків і зовнішніх подразників =====
Речовини, починаючи від ліків, що діють на рецептори або транспортери дофаміну, до психоактивних наркотичних речовин, таких як [[кокаїн]] та інші, можуть сильно впливати на вивільнення дофаміну. Ці речовини впливають безпосередньо на вивільнення дофаміну, його зворотне захоплення або активацію рецепторів, що призводить до змін у настрої, когнітивних здібностях і поведінці.

Серед медичних препаратів, [[антипсихотики]] (як типові, так і атипові), стимулятори, [[опіоїди]], та агоністи дофаміну можуть негативно впливати на дофамінергічну систему при надмірному або тривалому застосуванні. Ці препарати можуть змінювати рівень дофаміну, чутливість рецепторів і шляхи передачі сигналів, потенційно призводячи до несприятливих ефектів. Належний медичний нагляд і дотримання призначених доз є вирішальними для мінімізації ризику порушення тонкого балансу дофамінергічної системи та пом’якшення потенційних негативних наслідків для психічного та фізичного здоров’я.

===== Звички способу життя =====
[[Фізичні вправи]], режим [[Сон|сну]] та соціальні взаємодії можуть модулювати рівень дофаміну.

* Доведено, що регулярна [[фізична активність]] збільшує вивільнення дофаміну, сприяючи [[Психічне здоров'я|психічному здоров'ю]] та профілактиці психічних розладів.<ref>{{Cite news|title=Exercise Benefits Brain Function: The Monoamine Connection|url=https://www.mdpi.com/2076-3425/3/1/39|work=Brain Sciences|date=2013-03|accessdate=2023-12-22|issn=2076-3425|pmc=PMC4061837|pmid=24961306|doi=10.3390/brainsci3010039|pages=39–53|volume=3|issue=1|language=en|first=Tzu-Wei|last=Lin|first2=Yu-Min|last2=Kuo}}</ref><ref>{{Cite news|title=Bidirectional Association between Physical Activity and Dopamine Across Adulthood—A Systematic Review|url=https://www.mdpi.com/2076-3425/11/7/829|work=Brain Sciences|date=2021-07|accessdate=2023-12-22|issn=2076-3425|pmc=PMC8301978|pmid=34201523|doi=10.3390/brainsci11070829|pages=829|volume=11|issue=7|language=en|first=Adilson|last=Marques|first2=Priscila|last2=Marconcin|first3=André O.|last3=Werneck|first4=Gerson|last4=Ferrari|first5=Élvio R.|last5=Gouveia|first6=Matthias|last6=Kliegel|first7=Miguel|last7=Peralta|first8=Andreas|last8=Ihle}}</ref><ref>{{Cite news|title=Associations between aerobic exercise and dopamine-related reward-processing: Informing a model of human exercise engagement|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0301051122000928|work=Biological Psychology|date=2022-05-01|accessdate=2023-12-22|issn=0301-0511|pmc=PMC9869713|pmid=35561818|doi=10.1016/j.biopsycho.2022.108350|pages=108350|volume=171|first=Sasha|last=Gorrell|first2=Megan E.|last2=Shott|first3=Guido K. W.|last3=Frank}}</ref><ref>{{Cite news|title=Exercise for Mental Well-Being: Exploring Neurobiological Advances and Intervention Effects in Depression|url=https://www.mdpi.com/2075-1729/13/7/1505|work=Life|date=2023-07|accessdate=2023-12-22|issn=2075-1729|pmc=PMC10381534|pmid=37511879|doi=10.3390/life13071505|pages=1505|volume=13|issue=7|language=en|first=Jianchang|last=Ren|first2=Haili|last2=Xiao}}</ref>
* Адекватний сон також життєво важливий для підтримки оптимальної функції дофаміну<ref>{{Cite news|title=Sleep deprivation differentially affects dopamine receptor subtypes in mouse striatum|url=https://journals.lww.com/neuroreport/abstract/2011/07130/sleep_deprivation_differentially_affects_dopamine.6.aspx|work=NeuroReport|date=2011-07-13|accessdate=2023-12-22|issn=0959-4965|pmc=PMC3116438|pmid=21642879|doi=10.1097/WNR.0b013e32834846a0|pages=489|volume=22|issue=10|language=en-US|first=Miranda M.|last=Lim|first2=Jinbin|last2=Xu|first3=David M.|last3=Holtzman|first4=Robert H.|last4=Mach}}</ref><ref>{{Cite news|title=Evidence That Sleep Deprivation Downregulates Dopamine D2R in Ventral Striatum in the Human Brain|url=https://www.jneurosci.org/content/32/19/6711|work=Journal of Neuroscience|date=2012-05-09|accessdate=2023-12-22|issn=0270-6474|pmc=PMC3433285|pmid=22573693|doi=10.1523/JNEUROSCI.0045-12.2012|pages=6711–6717|volume=32|issue=19|language=en|first=Nora D.|last=Volkow|first2=Dardo|last2=Tomasi|first3=Gene-Jack|last3=Wang|first4=Frank|last4=Telang|first5=Joanna S.|last5=Fowler|first6=Jean|last6=Logan|first7=Helene|last7=Benveniste|first8=Ron|last8=Kim|first9=Panayotis K.|last9=Thanos}}</ref>, депривація сну порушує передачу сигналів дофаміну і погіршує увагу.<ref>{{Cite news|title=Association between striatal dopamine D2/D3 receptors and brain activation during visual attention: effects of sleep deprivation|url=https://www.nature.com/articles/tp201693|work=[[Translational Psychiatry]]|date=2016-05|accessdate=2023-12-22|issn=2158-3188|doi=10.1038/tp.2016.93|pages=e828–e828|volume=6|issue=5|language=en|first=D.|last=Tomasi|first2=G.-J.|last2=Wang|first3=N. D.|last3=Volkow}}</ref>
* Соціальна взаємодія та досвід, що зумовлює відчуття винагороди, викликають вивільнення дофаміну в областях мозку, пов’язаних з обробкою винагороди, сприяючи почуттю задоволення та зміцненню соціальних зв’язків.<ref>{{Cite news|title=The rewarding nature of social interactions|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fnbeh.2010.00022|work=Frontiers in Behavioral Neuroscience|date=2010|accessdate=2023-12-22|issn=1662-5153|pmc=PMC2889690|pmid=20577590|doi=10.3389/fnbeh.2010.00022|volume=4|first=Sören|last=Krach|first2=Frieder|last2=Paulus|first3=Maren|last3=Bodden|first4=TIlo|last4=Kircher}}</ref> Позитивні соціальні взаємодії, [[емпатія]] та [[співпраця]] активують дофамінові шляхи, сприяючи просоціальній поведінці. Заняття приємною діяльністю та досягнення цілей також стимулюють вивільнення дофаміну, мотивуючи людей і впливаючи на регуляцію настрою. Загалом, цей досвід відіграє ключову роль у модулюванні рівня дофаміну, впливаючи на настрій, мотивацію та соціальну поведінку, що має важливе значення для загального благополуччя.<ref>{{Cite news|title=The neuroscience of social feelings: mechanisms of adaptive social functioning|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0149763421002384|work=Neuroscience & Biobehavioral Reviews|date=2021-09-01|accessdate=2023-12-22|issn=0149-7634|pmc=PMC8388127|pmid=34089764|doi=10.1016/j.neubiorev.2021.05.028|pages=592–620|volume=128|first=Paul J.|last=Eslinger|first2=Silke|last2=Anders|first3=Tommaso|last3=Ballarini|first4=Sydney|last4=Boutros|first5=Sören|last5=Krach|first6=Annalina V.|last6=Mayer|first7=Jorge|last7=Moll|first8=Tamara L.|last8=Newton|first9=Matthias L.|last9=Schroeter}}</ref><ref>{{Cite news|title=Neural basis of prosocial behavior|url=https://doi.org/10.1016/j.tins.2022.06.008|work=Trends in Neurosciences|date=2022-10|accessdate=2023-12-22|issn=0166-2236|pmc=PMC10039809|pmid=35853793|doi=10.1016/j.tins.2022.06.008|pages=749–762|volume=45|issue=10|first=Ye Emily|last=Wu|first2=Weizhe|last2=Hong}}</ref>
* Улюблена [[музика]] або візуальні стимули, можуть активувати ділянки мозку, що беруть участь у вивільненні дофаміну.<ref>{{Cite news|title=Anatomically distinct dopamine release during anticipation and experience of peak emotion to music|url=https://www.nature.com/articles/nn.2726|work=[[Nature Neuroscience]]|date=2011-02|accessdate=2023-12-22|issn=1546-1726|doi=10.1038/nn.2726|pages=257–262|volume=14|issue=2|language=en|first=Valorie N.|last=Salimpoor|first2=Mitchel|last2=Benovoy|first3=Kevin|last3=Larcher|first4=Alain|last4=Dagher|first5=Robert J.|last5=Zatorre}}</ref> Ці стимули запускають мезолімбічну дофамінову систему, що призводить до відчуття задоволення або підкріплення, впливаючи на мотивацію та прийняття рішень.

== Функції (дофамін як гормон) ==
Дофамін мало проникає через [[гематоенцефалічний бар'єр]], і синтез та функції дофаміну у тілі великою мірою незалежні від синтезу та функцій дофаміну у головному мозку{{Частина зображення
|зобр = Dopamine scheme.jpg
|зобр = Dopamine scheme.jpg
|позиція = center
|позиція = center
Рядок 49: Рядок 137:
|низ = 340
|низ = 340
}}
}}

== Синтез дофаміну ==

Процес синтезу дофаміну відбувається в [[Цитоплазма|цитоплазмі]] [[нейрон]]а. При [[гідроксилювання|гідроксилюванні]] L-[[тирозин]]у (який синтезується з [[фенілаланін]]у) за допомогою тирозин-гідроксилази утворюється L-ДОФА (дигідроксифенілаланін), що за допомогою L-ДОФА-декарбоксилази перетворюється в дофамін. Під дією дофамін-β-гідроксилази дофамін може перетворюватись на [[Норадреналін|норепінефрин]], з якого за допомогою фенілетаноламін-N-метилтрансферази синтезується [[Адреналін|епінефрин]].

Синтезований нейроном дофамін накопичується у [[везикула]]х. Цей процес називається протон-спряженим транспортом&nbsp;— у везикулу за допомогою протон-залежної АТФази накачуються йони [[Водень|Н<sup>+</sup>]], і при їхньому виході за градієнтом у везикулу потрапляють молекули дофаміну. Далі дофамін виводиться в [[Хімічний синапс#Структура хімічного синапсу|синаптичну щілину]]. Частина його бере участь в передачі [[Потенціал дії|нервового імпульсу]], діючи на дофамінові рецептори [[Синапс|постсинаптичної]] мембрани, а частина повертається в пресинаптичний нейрон за допомогою дофамінового транспортера. Дофамін, що повернувся в клітину, може розщеплюватись за допомогою моноамінооксидази.

== Функції (дофамін як гормон) ==
Дофамін мало проникає через [[гематоенцефалічний бар'єр]], і синтез та функції дофаміну у тілі великою мірою незалежні від синтезу та функцій дофаміну у головному мозку


Дофамін має низку [[фізіологія|фізіологічних]] властивостей, характерних для адренергічних речовин.
Дофамін має низку [[фізіологія|фізіологічних]] властивостей, характерних для адренергічних речовин.
Рядок 87: Рядок 166:
* [[Біологічні основи кохання]]
* [[Біологічні основи кохання]]


== Додаткова література ==
== Література ==


=== Книги ===
=== Книги ===


* Yenisetti, Sarat Chandra, ред. (31 жовтня 2018). ''[https://www.intechopen.com/books/7256 Dopamine - Health and Disease]'' (англ., [[відкритий доступ]] по главам). InTech. [[ISBN]]&nbsp;[[Спеціальна:Джерела книг/978-1-78984-269-2|978-1-78984-269-2]].
* Kabbani, Nadine, ред. (2013). ''Dopamine: Methods and Protocols''. Methods in Molecular Biology (англ.) '''964'''. Totowa, NJ: Humana Press, Springer Nature. [[ISBN]]&nbsp;[[Спеціальна:Джерела книг/978-1-62703-250-6|978-1-62703-250-6]].
* Cumming, Paul (2009). ''Imaging Dopamine''. Cambridge: [[Cambridge University Press]]. [[ISBN]]&nbsp;[[Спеціальна:Джерела книг/978-0-521-79002-4|978-0-521-79002-4]].
* ''Basic Neurochemistry: Molecular, Cellular and Medical Aspects (8th ed.)'' / Edited by Scott T. Brady, George J. Siegel et al.&nbsp;— Academic Press, 2012. ISBN 978-0-12-374947-5
* ''Basic Neurochemistry: Molecular, Cellular and Medical Aspects (8th ed.)'' / Edited by Scott T. Brady, George J. Siegel et al.&nbsp;— Academic Press, 2012. ISBN 978-0-12-374947-5
* ''Molecular biology of the cell'' (6th ed) / Alberts B. Johnson A. Lewis J. Morgan D. Raff M. C. Roberts K. Walter P. Wilson J. H. & Hunt T. Garland Science Taylor and Francis Group, 2015.
* ''Molecular biology of the cell'' (6th ed) / Alberts B. Johnson A. Lewis J. Morgan D. Raff M. C. Roberts K. Walter P. Wilson J. H. & Hunt T. Garland Science Taylor and Francis Group, 2015.
* ''From Molecules to Networks An Introduction to Cellular and Molecular Neuroscience.'' / John H. Byrne, Ruth Heidelberger and M. Neal. Academic Press, 2014. ISBN 978-0-12-397179-1
* ''From Molecules to Networks An Introduction to Cellular and Molecular Neuroscience.'' / John H. Byrne, Ruth Heidelberger and M. Neal. Academic Press, 2014. ISBN 978-0-12-397179-1
* ''Principles of neural science'' (6th ed.) / [[Ерік Кендел|Kandel, E. R]]., Schwartz, J. H., & Jessell, T. M. McGraw-Hill, Health Professions Division, 2019.


=== Журнали ===
=== Журнали ===


* ''[[Neuropsychopharmacology]]''
* [https://onlinelibrary.wiley.com/journal/14714159 Journal of Neurochemistry]
* [https://www.sciencedirect.com/journal/neurochemistry-international Neurochemistry International]
* [https://onlinelibrary.wiley.com/journal/14714159 ''Journal of Neurochemistry'']
* [https://www.nature.com/npp/ Nature: Neuropsychopharmacology]
* [https://www.sciencedirect.com/journal/neurochemistry-international ''Neurochemistry International'']
* [https://www.sciencedirect.com/journal/neuropharmacology NeuroPharmacology]
* [https://www.sciencedirect.com/journal/neuropharmacology ''NeuroPharmacology'']
* [https://www.springer.com/journal/12035 Molecular Neurobiology]
* [https://www.cell.com/neuron/home Neuron]
* [https://www.jneurosci.org/ Journal of Neuroscience]
* [https://www.nature.com/neuro/ Nature: Neuroscience]
* [https://www.nature.com/nrn/ Nature Reviews: Neuroscience]
* [https://www.cell.com/trends/neurosciences/home Cell: Trends in Neurosciences]


== Посилання ==
== Посилання ==

Версія за 18:32, 22 грудня 2023

Дофамін
Систематична назва 4-(2-аміноетил)бензол-1,2-діол
Інші назви Допамін, ДА
Ідентифікатори
Номер CAS 51-61-6
PubChem 681
Номер EINECS 200-110-0
DrugBank DB00988
KEGG D07870
Назва MeSH D004298
ChEBI 18243
Код ATC C01CA04
SMILES C1=CC(=C(C=C1CCN)O)O
InChI InChI=1S/C8H11NO2/c9-4-3-6-1-2-7(10)8(11)5-6/h1-2,5,10-11H,3-4,9H2
Номер Бельштейна 1072822
Властивості
Молекулярна формула C8H11NO2
Молярна маса 153,18 г/моль
Зовнішній вигляд тверда, біла порошкоподібна з характерним запахом речовина
Густина 1,26 г/см³ [джерело?]
Тпл 128 °C [джерело?]
Розчинність (вода) 60 г у 100 мл води [джерело?]
Кислотність (pKa) 8,93 [джерело?]
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Дофамі́н або допамі́н (4-(2-аміноетил)бензол-1,2-діол) — нейромедіатор з групи катехоламінів, біологічно активна хімічна речовина, яка в мозку тварин передає емоційну реакцію, і відповідає за рух, тому виробляється у певних клітинах мозку, що контролюють м'язову активність. За хімічною структурою дофамін є моноамінном, синтезованим з амінокислоти тирозину.

Функціонально дофамін регулює спектр фізіологічних і когнітивних процесів, надаючи свій вплив через складну мережу рецепторів і нервових шляхів. Однією з його головних ролей є модуляція мотивованої винагородою поведінки, сприяння почуттю задоволення, підсилення поведінки та мотивації. Крім того, дофамін впливає на руховий контроль, сприяючи плавним і скоординованим рухам, і бере участь у навчанні, пам’яті та уважності.

Також дофамін є одним з головних компонентів біохімічного механізму закоханості — мозок людини, що закохалася, починає стрімко виробляти дофамін. Підвищення концентрації дофаміну спостерігається під час очікування споживання приємної на смак їжі чи очікування певної іншої винагороди. Вживання речовин, що викликають залежність: алкоголь, нікотин чи кокаїн, тимчасово збільшує концентрацію дофаміну в мозку. У тих, хто має депресію, його рівень низький. Також нестача дофаміну призводить до сповільненості та загальмованості когнітивних процесів в мозку людини, скутості рухів, утруднення ходи, обмеженості рухової активності.

Значення дофаміну виходить за межі його позитивних властивостей — дисрегуляція або дисбаланс функції дофаміну пов’язані з різними неврологічними та психіатричними станами. Хвороба Паркінсона, що характеризується руховими порушеннями, виникає внаслідок втрати нейронів, що виробляють дофамін, у певній області мозку.

Дія дофаміну опосередковується кількома підтипами рецепторів, розподілених по всьому мозку. Ці рецептори, класифіковані як D1-подібні та D2-подібні рецептори, сприяють різноманітному впливу дофаміну на пізнання, емоції та поведінку. Окрім нейромедіаторних властивостей у центральній нервовій системі, дофамін діє як гормон. Він здійснює специфічний вплив на функцію серцево-судинної системи — підвищує систолічний артеріальний тиск в результаті стимуляції α-адренорецепторів, збільшує силу серцевих скорочень в результаті стимуляції β-адренорецепторів, збільшує серцевий викид і частоту серцевих скорочень. Також дофамін спричиняє дилатацію судин нирок, збільшує діурез та натрійурез, підвищує синтез простагландинів тканиною нирок, стимулює екзокринну функцію підшлункової залози.

Регуляція та гомеостаз дофаміну

Дофамін, нейромедіатор, важливий для функціонування мозку, ретельно регулюється для підтримки делікатної рівноваги, необхідної для правильних фізіологічних і когнітивних процесів. Контроль рівня дофаміну включає складну взаємодію синтезу, вивільнення, зворотного захоплення, шляхів деградації та різноманітних механізмів зворотного зв’язку.[1]

Синтез дофаміну

Процес синтезу дофаміну відбувається в цитоплазмі нейрона. При гідроксилюванні L-тирозину (який синтезується з фенілаланіну) за допомогою тирозин-гідроксилази утворюється L-ДОФА (дигідроксифенілаланін), що за допомогою L-ДОФА-декарбоксилази перетворюється в дофамін. Під дією дофамін-β-гідроксилази дофамін може перетворюватись на норепінефрин, з якого за допомогою фенілетаноламін-N-метилтрансферази синтезується епінефрин.

Синтезований нейроном дофамін накопичується у везикулах. Цей процес називається протон-спряженим транспортом — у везикулу за допомогою протон-залежної АТФази накачуються йони Н+, і при їхньому виході за градієнтом у везикулу потрапляють молекули дофаміну.

Вивільнення дофаміну та нейротрансмісія

Везикулярне зберігання та вивільнення

Зберігання дофаміну в синаптичних везикулах і його подальше вивільнення при стимуляції нейронів є високорегульованими процесами, вирішальними для нейротрансмісії[en]. У дофамінергічних нейронах везикулярні транспортери моноамінів[en] (VMAT) упаковують дофамін у везикули, концентруючи його для вивільнення.[2] Після надходження потенціалу дії до нервового закінчення, приплив іонів кальцію в клітину запускає везикулярне злиття з пресинаптичною мембраною, уможливлюючи вивільнення дофаміну в синаптичну щілину через екзоцитоз.

Регулювання вивільнення через нейронну активність

Вивільнення дофаміну тісно пов'язане з активністю нейронів. Патерни активації в дофамінергічних нейронах під впливом ряду вхідних сигналів з різних областей мозку регулюють кількість і час вивільнення дофаміну. Швидкість активації нейронів впливає на кількість вивільненого дофаміну, дозволяючи динамічно модулювати нейротрансмісію у відповідь на різні фізіологічні сигнали та сигнали навколишнього середовища.

Крім того, вивільнення дофаміну не є рівномірним у всіх дофамінергічних нейронах, а скоріше відбувається в певних моделях і місцях у мозку, сприяючи різноманітним функціям дофаміну в різних нейронних ланцюгах[en] та ансамблях.[3]

Ауторецепторний зворотний зв'язок і модуляція вивільнення

Ауторецептори[en], особливо D2-подібні рецептори, діють як регулятори зворотного зв'язку в контролі вивільнення дофаміну. Ці рецептори розташовані на пресинаптичних дофамінергічних нейронах і чутливі до рівнів позаклітинного дофаміну.[4]

Коли рівень дофаміну підвищується, ці ауторецептори пригнічують подальше вивільнення дофаміну через механізми негативного зворотного зв’язку, зменшуючи синтез і вивільнення дофаміну для підтримки оптимальних концентрацій. І навпаки, зниження рівня дофаміну призводить до зниження активації цих ауторецепторів, сприяючи збільшенню синтезу та вивільнення дофаміну, таким чином допомагаючи підтримувати баланс у системі.

Також, адаптивні зміни в чутливості рецепторів і шляхах передачі сигналів нижче регулюють рівні дофаміну. Крім того, нейрони володіють внутрішніми механізмами для регулювання синтезу та вивільнення дофаміну у відповідь на зміни позаклітинних рівнів дофаміну, що сприяє загальній стабільності нейротрансмісії дофаміну.

А ще, астроцити, тип гліальних клітин у мозку, відіграють певну роль у регуляції гомеостазу дофаміну шляхом модулювання поглинання, вивільнення та метаболізму дофаміну.[5][6] Вони беруть активну участь у виведенні надлишку позаклітинного дофаміну, сприяючи підтримці належного рівня нейромедіаторів.

Шляхи зворотного захоплення та деградації

Транспортери дофаміну

Транспортери дофаміну (DAT) є інтегральними мембранними білками, розташованими на мембрані пресинаптичного нейрона. Ці транспортери відіграють ключову роль у зворотному захопленні дофаміну із синаптичної щілини назад у пресинаптичний нейрон. Коли дофамін починає впливати на постсинаптичні рецептори, повторне захоплення через DAT швидко видаляє нейромедіатор із синаптичного простору, регулюючи тривалість його дії та запобігаючи тривалій стимуляції постсинаптичних рецепторів.

Швидке повторне захоплення дофаміну за допомогою DAT забезпечує точний контроль над часом і величиною сигналу дофаміну. Порушення регуляції або збій у роботі DAT може призвести до змін рівня дофаміну, впливаючи на нейротрансмісію та сприяючи різноманітним неврологічним і психіатричним захворюванням.

Крім того, такі речовини, як певні ліки та психостимулятори (наприклад, амфетаміни), можуть впливати на функцію DAT, впливаючи на зворотне захоплення дофаміну та згодом змінюючи доступність дофаміну в синапсі, що призводить до значних поведінкових і когнітивних ефектів.

Ферментативна деградація

Моноаміноксидаза (МАО)

Ферменти моноаміноксидази (МАО), які містяться у зовнішній мітохондріальній мембрані нейронів, відповідають за окисне дезамінування дофаміну. MAO розщеплює дофамін на його метаболіти, такі як дигідроксифенілоцтова кислота[en] (DOPAC) і гомованілінова кислота[en] (HVA). Цей ферментативний розпад відіграє вирішальну роль у припиненні дії дофаміну в синаптичній щілині.

Катехол-О-метилтрансфераза (КОМТ)

Ферменти катехол-О-метилтрансферази (КОМТ), розташовані як внутрішньо-, так і позаклітинно, сприяють розщепленню дофаміну та його метаболітів. КОМТ метилює дофамін, перетворюючи його на 3-метокситирамін[en] (3-MT). Цей процес відбувається переважно поза синаптичною щілиною, доповнюючи процеси деградації, опосередковані МАО.

Комбінована дія MAO і COMT забезпечує ефективне розщеплення дофаміну, полегшуючи припинення його сигналізації та запобігаючи надмірній або тривалій стимуляції дофамінових рецепторів.

Зміни в активності цих ферментів або генетичні варіації, що впливають на їхню функцію, можуть призвести до змін метаболізму дофаміну, потенційно сприяючи порушенням гомеостазу дофаміну та розвитку неврологічних або психічних розладів.

Розуміння складної взаємодії між механізмами зворотного захоплення через DAT і процесами ферментативної деградації, опосередкованими MAO і COMT, дає розуміння точної регуляції та підтримки рівня дофаміну. Дисфункції в цих шляхах можуть суттєво впливати на нейротрансмісію дофаміну, підкреслюючи їх важливість як для нормального функціонування мозку, так і для патофізіології різних розладів.

Фактори, що впливають на рівень дофаміну

Генетичний вплив на регуляцію дофаміну

Генетичні варіації в генах, що кодують ферменти, транспортери та рецептори, залучені в дофамінові шляхи, можуть значно впливати на індивідуальні відмінності в регуляції дофаміну. Поліморфізми генах, які кодують дофамінові рецептори (наприклад, DRD2, DRD3) або транспортери дофаміну (DAT1, DAT2), можуть впливати на чутливість дофамінових рецепторів, ефективність транспортера та загальну функцію дофамінергічної системи. Ці варіації можуть сприяти відмінностям у обробці винагороди, мотивації та сприйнятливості до неврологічних або психіатричних розладів.

Фактори навколишнього середовища та способу життя

Дієтичні компоненти

Фактори харчування відіграють певну роль у синтезі дофаміну. Амінокислоти-попередники, такі як тирозин, містяться в продуктах, багатих білком, необхідні для виробництва дофаміну. Крім того, такі мікроелементи та вітаміни, як залізо, цинк і вітаміни B6 і B12, є важливими кофакторами метаболізму дофаміну. Дисбаланс або дефіцит цих поживних речовин може потенційно вплинути на синтез і функцію дофаміну.

  • Залізо має важливе значення для активності ферментів, які беруть участь у синтезі дофаміну, зокрема як кофактор для тирозингідроксилази, ферменту, що обмежує швидкість виробництва дофаміну.[7][8] Існує певний зв’язок між дефіцитом заліза та зміною синтезу дофаміну, що потенційно впливає на неврологічні функції та регуляцію настрою.[8][9] Втома, м’язова слабкість, знижена фізична працездатність, зміни в настрої та депресія є найпоширенішими симптомами, пов'язаними з дефіцитом заліза, залежно чи ні від концентрації гемоглобіну.[10]
  • Цинк відіграє важливу роль у модулюванні функції рецепторів дофаміну та синаптичної передачі. Він впливає на вивільнення дофаміну та передачу сигналів, впливаючи на збудливість нейронів і синаптичну пластичність. Дослідження показують, що зміни рівня цинку можуть впливати на поведінку та когнітивні функції, пов’язані з дофаміном. Цинк може взаємодіяти з рецепторами дофаміну, зокрема з сімействами рецепторів D1 і D2, змінюючи їх спорідненість зв’язування та шляхи передачі сигналів. Ці взаємодії можуть модулювати реакцію нейронів на дофамін, впливаючи на збудливість нейронів і синаптичну передачу. Дослідження на тваринах показують, що дефіцит цинку впливає на поведінку, демонструючи поведінку, схожу на депресію, тривогу, агресію та погіршення пам’яті та навчання, що відображає деякі спостереження на людях.[11]
  • Вітаміни групи B: Вітамін B6 бере участь у перетворенні L-ДОФА на дофамін, діючи як кофактор для ферменту декарбоксилази ароматичних L-амінокислот[en].[12] Вітамін B12 сприяє синтезу S-аденозилметіоніну, який опосередковано впливає на метаболізм дофаміну.[13] Дефіцит цих вітамінів може вплинути на синтез дофаміну та нейротрансмісію. Крім того, вітамін B1 відомий своєю значною роллю в енергетичному метаболізмі та підтримці функції нервової мембрани, тому його дефіцит також може вплинути на функціонування нейронів дофамінергічної системи.[14]
Стрес і вплив навколишнього середовища

Хронічний стрес[en] і вплив факторів навколишнього середовища, таких як токсини, можуть впливати на рівень дофаміну.

Гормони стресу, такі як кортизол, можуть впливати на вивільнення дофаміну та чутливість рецепторів. Аверсивні (шкідливі) стресові події можуть негативно регулювати дофамінергічну систему винагороди, порушуючи чутливість до винагороди, яка тісно пов’язана з хронічною депресією, спричиненою стресом[15][16]

Токсини навколишнього середовища, включаючи певні пестициди або важкі метали, можуть порушувати дофамінергічні сигнали, сприяючи неврологічним порушенням. Важкі метали, такі як свинець і марганець, пестициди, такі як паракват[17] і ротенон[18][19], органофосфати[en][20] та промислові хімікати, такі як поліхлоровані дифеніли[21], поліциклічні ароматичні вуглеводні[22][23], бісфенол А[24][25][26], перфторовані хімічні речовини[27], можуть порушувати передачу сигналів дофаміну та функцію нейронів, потенційно збільшуючи ризик неврологічних розладів.

Вплив ліків і зовнішніх подразників

Речовини, починаючи від ліків, що діють на рецептори або транспортери дофаміну, до психоактивних наркотичних речовин, таких як кокаїн та інші, можуть сильно впливати на вивільнення дофаміну. Ці речовини впливають безпосередньо на вивільнення дофаміну, його зворотне захоплення або активацію рецепторів, що призводить до змін у настрої, когнітивних здібностях і поведінці.

Серед медичних препаратів, антипсихотики (як типові, так і атипові), стимулятори, опіоїди, та агоністи дофаміну можуть негативно впливати на дофамінергічну систему при надмірному або тривалому застосуванні. Ці препарати можуть змінювати рівень дофаміну, чутливість рецепторів і шляхи передачі сигналів, потенційно призводячи до несприятливих ефектів. Належний медичний нагляд і дотримання призначених доз є вирішальними для мінімізації ризику порушення тонкого балансу дофамінергічної системи та пом’якшення потенційних негативних наслідків для психічного та фізичного здоров’я.

Звички способу життя

Фізичні вправи, режим сну та соціальні взаємодії можуть модулювати рівень дофаміну.

  • Доведено, що регулярна фізична активність збільшує вивільнення дофаміну, сприяючи психічному здоров'ю та профілактиці психічних розладів.[28][29][30][31]
  • Адекватний сон також життєво важливий для підтримки оптимальної функції дофаміну[32][33], депривація сну порушує передачу сигналів дофаміну і погіршує увагу.[34]
  • Соціальна взаємодія та досвід, що зумовлює відчуття винагороди, викликають вивільнення дофаміну в областях мозку, пов’язаних з обробкою винагороди, сприяючи почуттю задоволення та зміцненню соціальних зв’язків.[35] Позитивні соціальні взаємодії, емпатія та співпраця активують дофамінові шляхи, сприяючи просоціальній поведінці. Заняття приємною діяльністю та досягнення цілей також стимулюють вивільнення дофаміну, мотивуючи людей і впливаючи на регуляцію настрою. Загалом, цей досвід відіграє ключову роль у модулюванні рівня дофаміну, впливаючи на настрій, мотивацію та соціальну поведінку, що має важливе значення для загального благополуччя.[36][37]
  • Улюблена музика або візуальні стимули, можуть активувати ділянки мозку, що беруть участь у вивільненні дофаміну.[38] Ці стимули запускають мезолімбічну дофамінову систему, що призводить до відчуття задоволення або підкріплення, впливаючи на мотивацію та прийняття рішень.

Функції (дофамін як гормон)

Дофамін мало проникає через гематоенцефалічний бар'єр, і синтез та функції дофаміну у тілі великою мірою незалежні від синтезу та функцій дофаміну у головному мозку

Ферментативний розпад дофаміну в синаптичній щілині

Дофамін має низку фізіологічних властивостей, характерних для адренергічних речовин.

Вплив на серце, судини

Дофамін викликає підвищення опору периферичних судин (не таке сильне, як під впливом норадреналіну). Підвищує систолічний артеріальний тиск в результаті стимуляції α-адренорецепторів. Також дофамін збільшує силу серцевих скорочень в результаті стимуляції β-блокаторів. Збільшує серцевий викид. Збільшує частоту серцевих скорочень, але не так сильно, як під впливом адреналіну.

Підвищує потребу міокарду в кисні під впливом дофаміну, проте в результаті збільшення коронарного кровотоку забезпечує підвищене доставляння кисню.

Вплив на нирки

В результаті специфічного зв'язування з дофаміновими рецепторами нирок дофамін зменшує опір ниркових судин, збільшує в них кровотік і ниркову фільтрацію. Поряд з цим підвищується натрійурез. Відбувається також розширення мезентеріальних судин. Цією дією на ниркові і мезентеріальні судини дофамін відрізняється від інших катехоламінів (норадреналіну, адреналіну і т. д.). Однак у великих концентраціях дофамін може викликати звуження ниркових судин.

Дофамін також інгібує синтез альдостерону в корі надниркових залоз, знижує секрецію реніну нирками, підвищує секрецію простагландинів тканиною нирок.

Вплив на травлення

Дофамін гальмує перистальтику шлунка і кишечника, викликає розслаблення нижнього стравохідного сфінктера і підсилює шлунково-стравохідний і дуодено-шлунковий рефлюкс. В ЦНС дофамін стимулює хеморецептори триггерної зони і блювотного центру і тим самим бере участь у здійсненні акту блювоти.

Вплив на нервову систему

Через гематоенцефалічний бар'єр дофамін мало проникає, і підвищення рівня дофаміну в плазмі крові мало впливає на функції ЦНС, за винятком дії на ділянки, що знаходяться поза гематоенцефалічним бар'єром, такі як тригерна зона.

Підвищення рівня дофаміну

Підвищення рівня дофаміну в плазмі крові відбувається під час шоку, травм, опіків, крововтраті, стресових станах, при різних больових синдромах, тривозі, страху. Дофамін грає роль в адаптації організму до стресових ситуацій, травм, крововтраті і т. д.

Рівень дофаміну в крові так само підвищується при погіршенні кровопостачання нирок або при підвищеному вмісті іонів натрію, а також ангіотензиногену чи альдостерону в плазмі крові. Імовірно, це відбувається внаслідок підвищення синтезу дофаміну з ДОФА в тканини нирок при їх ішемії або при впливі ангіотензиногену і альдостерону. Ймовірно, цей фізіологічний механізм служить для корекції ішемії нирок та для протидії гіперальдостеронемії та гіпернатріємії.

Див. також

Додаткова література

Книги

  • Yenisetti, Sarat Chandra, ред. (31 жовтня 2018). Dopamine - Health and Disease (англ., відкритий доступ по главам). InTech. ISBN 978-1-78984-269-2.
  • Kabbani, Nadine, ред. (2013). Dopamine: Methods and Protocols. Methods in Molecular Biology (англ.) 964. Totowa, NJ: Humana Press, Springer Nature. ISBN 978-1-62703-250-6.
  • Cumming, Paul (2009). Imaging Dopamine. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-79002-4.
  • Basic Neurochemistry: Molecular, Cellular and Medical Aspects (8th ed.) / Edited by Scott T. Brady, George J. Siegel et al. — Academic Press, 2012. ISBN 978-0-12-374947-5
  • Molecular biology of the cell (6th ed) / Alberts B. Johnson A. Lewis J. Morgan D. Raff M. C. Roberts K. Walter P. Wilson J. H. & Hunt T. Garland Science Taylor and Francis Group, 2015.
  • From Molecules to Networks An Introduction to Cellular and Molecular Neuroscience. / John H. Byrne, Ruth Heidelberger and M. Neal. Academic Press, 2014. ISBN 978-0-12-397179-1

Журнали

Посилання

Вестибуло-окулярний рефлекс Це незавершена стаття з фізіології тварин.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Клітина Це незавершена стаття з клітинної біології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Альфа-спіраль аланіну Це незавершена стаття з біохімії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. ↑ Best, Janet A; Nijhout, H Frederik; Reed, Michael C (2009-12). Homeostatic mechanisms in dopamine synthesis and release: a mathematical model. Theoretical Biology and Medical Modelling (англ.). Т. 6, № 1. doi:10.1186/1742-4682-6-21. ISSN 1742-4682. PMC 2755466. PMID 19740446. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  2. ↑ German, Christopher L.; Baladi, Michelle G.; McFadden, Lisa M.; Hanson, Glen R.; Fleckenstein, Annette E. (2015-10). Daws, Lynette C. (ред.). Regulation of the Dopamine and Vesicular Monoamine Transporters: Pharmacological Targets and Implications for Disease. Pharmacological Reviews (англ.). Т. 67, № 4. с. 1005—1024. doi:10.1124/pr.114.010397. ISSN 0031-6997. PMC 4630566. PMID 26408528. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  3. ↑ Liu, Changliang; Kaeser, Pascal S (1 серпня 2019). Mechanisms and regulation of dopamine release. Current Opinion in Neurobiology. Т. 57. с. 46—53. doi:10.1016/j.conb.2019.01.001. ISSN 0959-4388. PMC 6629510. PMID 30769276. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  4. ↑ Ford, C.P. (2014-12). The role of D2-autoreceptors in regulating dopamine neuron activity and transmission. Neuroscience. Т. 282. с. 13—22. doi:10.1016/j.neuroscience.2014.01.025. ISSN 0306-4522. PMC 4108583. PMID 24463000. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  5. ↑ Corkrum, Michelle; Covelo, Ana; Lines, Justin; Bellocchio, Luigi; Pisansky, Marc; Loke, Kelvin; Quintana, Ruth; Rothwell, Patrick E.; Lujan, Rafael (2020-03). Dopamine-Evoked Synaptic Regulation in the Nucleus Accumbens Requires Astrocyte Activity. Neuron. Т. 105, № 6. с. 1036—1047.e5. doi:10.1016/j.neuron.2019.12.026. ISSN 0896-6273. PMC 7322729. PMID 31954621. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  6. ↑ Requie, Linda Maria; Gómez-Gonzalo, Marta; Speggiorin, Michele; Managò, Francesca; Melone, Marcello; Congiu, Mauro; Chiavegato, Angela; Lia, Annamaria; Zonta, Micaela (2022-12). Astrocytes mediate long-lasting synaptic regulation of ventral tegmental area dopamine neurons. Nature Neuroscience (англ.). Т. 25, № 12. с. 1639—1650. doi:10.1038/s41593-022-01193-4. ISSN 1546-1726. Процитовано 22 грудня 2023.
  7. ↑ Daubner, S. Colette; Le, Tiffany; Wang, Shanzhi (1 квітня 2011). Tyrosine hydroxylase and regulation of dopamine synthesis. Archives of Biochemistry and Biophysics. Т. 508, № 1. с. 1—12. doi:10.1016/j.abb.2010.12.017. ISSN 0003-9861. PMC 3065393. PMID 21176768. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  8. ↑ а б Kim, Jonghan; Wessling-Resnick, Marianne (1 листопада 2014). Iron and mechanisms of emotional behavior. The Journal of Nutritional Biochemistry. Т. 25, № 11. с. 1101—1107. doi:10.1016/j.jnutbio.2014.07.003. ISSN 0955-2863. PMC 4253901. PMID 25154570. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  9. ↑ Jáuregui-Lobera, Ignacio (10 листопада 2014). Iron deficiency and cognitive functions. Neuropsychiatric Disease and Treatment (English) . Т. 10. с. 2087—2095. doi:10.2147/NDT.S72491. PMC 4235202. PMID 25419131. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  10. ↑ Berthou, Christian; Iliou, Jean Paul; Barba, Denis (2022-02). Iron, neuro‐bioavailability and depression. eJHaem (англ.). Т. 3, № 1. с. 263—275. doi:10.1002/jha2.321. ISSN 2688-6146. PMC 9175715. PMID 35846210. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  11. ↑ Hagmeyer, Simone; Haderspeck, Jasmin Carmen; Grabrucker, Andreas Martin (2015). Behavioral impairments in animal models for zinc deficiency. Frontiers in Behavioral Neuroscience. Т. 8. doi:10.3389/fnbeh.2014.00443. ISSN 1662-5153. PMC 4285094. PMID 25610379. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  12. ↑ Rizzi, Susanna; Spagnoli, Carlotta; Frattini, Daniele; Pisani, Francesco; Fusco, Carlo (11 жовтня 2022). Clinical Features in Aromatic L-Amino Acid Decarboxylase (AADC) Deficiency: A Systematic Review. Behavioural Neurology (англ.). Т. 2022. с. e2210555. doi:10.1155/2022/2210555. ISSN 0953-4180. PMC 9578880. PMID 36268467. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  13. ↑ Orozco-Barrios, Carlos Enrique; Battaglia-Hsu, Shyue-Fang; Arango-Rodriguez, Martha Ligia; Ayala-Davila, Jose; Chery, Celine; Alberto, Jean-Marc; Schroeder, Henry; Daval, Jean-Luc; Martinez-Fong, Daniel (21 груд. 2009 р.). Vitamin B12-Impaired Metabolism Produces Apoptosis and Parkinson Phenotype in Rats Expressing the Transcobalamin-Oleosin Chimera in Substantia Nigra. PLOS ONE (англ.). Т. 4, № 12. с. e8268. doi:10.1371/journal.pone.0008268. ISSN 1932-6203. PMC 2791211. PMID 20027219. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  14. ↑ Calderón‐Ospina, Carlos Alberto; Nava‐Mesa, Mauricio Orlando (2020-01). B Vitamins in the nervous system: Current knowledge of the biochemical modes of action and synergies of thiamine, pyridoxine, and cobalamin. CNS Neuroscience & Therapeutics (англ.). Т. 26, № 1. с. 5—13. doi:10.1111/cns.13207. ISSN 1755-5930. PMC 6930825. PMID 31490017. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  15. ↑ Baik, Ja-Hyun (2020-12). Stress and the dopaminergic reward system. Experimental & Molecular Medicine (англ.). Т. 52, № 12. с. 1879—1890. doi:10.1038/s12276-020-00532-4. ISSN 2092-6413. Процитовано 22 грудня 2023.
  16. ↑ Bloomfield, Michael AP; McCutcheon, Robert A; Kempton, Matthew; Freeman, Tom P; Howes, Oliver (12 листопада 2019). Büchel, Christian (ред.). The effects of psychosocial stress on dopaminergic function and the acute stress response. eLife. Т. 8. с. e46797. doi:10.7554/eLife.46797. ISSN 2050-084X. PMC 6850765. PMID 31711569. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  17. ↑ Rappold, Phillip M.; Cui, Mei; Chesser, Adrianne S.; Tibbett, Jacqueline; Grima, Jonathan C.; Duan, Lihua; Sen, Namita; Javitch, Jonathan A.; Tieu, Kim (20 грудня 2011). Paraquat neurotoxicity is mediated by the dopamine transporter and organic cation transporter-3. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 108, № 51. с. 20766—20771. doi:10.1073/pnas.1115141108. ISSN 0027-8424. PMC 3251116. PMID 22143804. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  18. ↑ Alam, M; Schmidt, W. J (17 жовтня 2002). Rotenone destroys dopaminergic neurons and induces parkinsonian symptoms in rats. Behavioural Brain Research. Т. 136, № 1. с. 317—324. doi:10.1016/S0166-4328(02)00180-8. ISSN 0166-4328. Процитовано 22 грудня 2023.
  19. ↑ Testa, Claudia M.; Sherer, Todd B.; Greenamyre, J. Timothy (24 березня 2005). Rotenone induces oxidative stress and dopaminergic neuron damage in organotypic substantia nigra cultures. Molecular Brain Research. Т. 134, № 1. с. 109—118. doi:10.1016/j.molbrainres.2004.11.007. ISSN 0169-328X. Процитовано 22 грудня 2023.
  20. ↑ Torres‐Altoro, Melissa I.; Mathur, Brian N.; Drerup, Justin M.; Thomas, Rachel; Lovinger, David M.; O’Callaghan, James P.; Bibb, James A. (2011-10). Organophosphates dysregulate dopamine signaling, glutamatergic neurotransmission, and induce neuronal injury markers in striatum. Journal of Neurochemistry (англ.). Т. 119, № 2. с. 303—313. doi:10.1111/j.1471-4159.2011.07428.x. ISSN 0022-3042. PMC 3188672. PMID 21848865. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  21. ↑ Caudle, W. Michael; Richardson, Jason R.; Delea, Kristin C.; Guillot, Thomas S.; Wang, Minzheng; Pennell, Kurt D.; Miller, Gary W. (15 травня 2006). Polychlorinated Biphenyl–Induced Reduction of Dopamine Transporter Expression as a Precursor to Parkinson's Disease–Associated Dopamine Toxicity. Toxicological Sciences. Т. 92, № 2. с. 490—499. doi:10.1093/toxsci/kfl018. ISSN 1096-6080. Процитовано 22 грудня 2023.
  22. ↑ Mortamais, Marion; Pujol, Jesus; van Drooge, Barend L.; Macià, Didac; Martínez-Vilavella, Gerard; Reynes, Christelle; Sabatier, Robert; Rivas, Ioar; Grimalt, Joan (1 серпня 2017). Effect of exposure to polycyclic aromatic hydrocarbons on basal ganglia and attention-deficit hyperactivity disorder symptoms in primary school children. Environment International. Т. 105. с. 12—19. doi:10.1016/j.envint.2017.04.011. ISSN 0160-4120. Процитовано 22 грудня 2023.
  23. ↑ Wang, Fang; Jia, Teng; Wang, Yu; Hu, Haiyuan; Wang, Yuying; Chang, Li; Shen, Xiaojun; Liu, Gaisheng (1 лютого 2023). Polycyclic aromatic hydrocarbons exposure was associated with microRNA differential expression and neurotransmitter changes: a cross-sectional study in coal miners. Environmental Science and Pollution Research (англ.). Т. 30, № 6. с. 14838—14848. doi:10.1007/s11356-022-23230-2. ISSN 1614-7499. Процитовано 22 грудня 2023.
  24. ↑ Nowicki, Brittney A.; Hamada, Matt A.; Robinson, Gina Y.; Jones, Douglas C. (17 жовтня 2016). Adverse effects of bisphenol A (BPA) on the dopamine system in two distinct cell models and corpus striatum of the Sprague-Dawley rat. Journal of Toxicology and Environmental Health, Part A (англ.). Т. 79, № 20. с. 912—924. doi:10.1080/15287394.2016.1204577. ISSN 1528-7394. Процитовано 22 грудня 2023.
  25. ↑ Huang, Boxian; Ning, Song; Zhang, Qinjing; Chen, Aiqin; Jiang, Chunyan; Cui, Yugui; Hu, Jian; Li, Hong; Fan, Guoping (1 липня 2017). Bisphenol A Represses Dopaminergic Neuron Differentiation from Human Embryonic Stem Cells through Downregulating the Expression of Insulin-like Growth Factor 1. Molecular Neurobiology (англ.). Т. 54, № 5. с. 3798—3812. doi:10.1007/s12035-016-9898-y. ISSN 1559-1182. Процитовано 22 грудня 2023.
  26. ↑ Parrado, Andrea Cecilia; Salaverry, Luciana S.; Macchi, Rosario; Bessone, Marco L.; Mangone, Franco M.; Castro, Marisa; Canellada, Andrea M.; Rey-Roldán, Estela B. (1 березня 2023). Immunomodulatory effect of dopamine in human keratinocytes and macrophages under chronical bisphenol-A exposure conditions. Immunobiology. Т. 228, № 2. с. 152335. doi:10.1016/j.imbio.2023.152335. ISSN 0171-2985. Процитовано 22 грудня 2023.
  27. ↑ Di Nisio, Andrea; Pannella, Micaela; Vogiatzis, Stefania; Sut, Stefania; Dall'Acqua, Stefano; Rocca, Maria Santa; Antonini, Angelo; Porzionato, Andrea; De Caro, Raffaele (1 січня 2022). Impairment of human dopaminergic neurons at different developmental stages by perfluoro-octanoic acid (PFOA) and differential human brain areas accumulation of perfluoroalkyl chemicals. Environment International. Т. 158. с. 106982. doi:10.1016/j.envint.2021.106982. ISSN 0160-4120. Процитовано 22 грудня 2023.
  28. ↑ Lin, Tzu-Wei; Kuo, Yu-Min (2013-03). Exercise Benefits Brain Function: The Monoamine Connection. Brain Sciences (англ.). Т. 3, № 1. с. 39—53. doi:10.3390/brainsci3010039. ISSN 2076-3425. PMC 4061837. PMID 24961306. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  29. ↑ Marques, Adilson; Marconcin, Priscila; Werneck, André O.; Ferrari, Gerson; Gouveia, Élvio R.; Kliegel, Matthias; Peralta, Miguel; Ihle, Andreas (2021-07). Bidirectional Association between Physical Activity and Dopamine Across Adulthood—A Systematic Review. Brain Sciences (англ.). Т. 11, № 7. с. 829. doi:10.3390/brainsci11070829. ISSN 2076-3425. PMC 8301978. PMID 34201523. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  30. ↑ Gorrell, Sasha; Shott, Megan E.; Frank, Guido K. W. (1 травня 2022). Associations between aerobic exercise and dopamine-related reward-processing: Informing a model of human exercise engagement. Biological Psychology. Т. 171. с. 108350. doi:10.1016/j.biopsycho.2022.108350. ISSN 0301-0511. PMC 9869713. PMID 35561818. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  31. ↑ Ren, Jianchang; Xiao, Haili (2023-07). Exercise for Mental Well-Being: Exploring Neurobiological Advances and Intervention Effects in Depression. Life (англ.). Т. 13, № 7. с. 1505. doi:10.3390/life13071505. ISSN 2075-1729. PMC 10381534. PMID 37511879. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  32. ↑ Lim, Miranda M.; Xu, Jinbin; Holtzman, David M.; Mach, Robert H. (13 липня 2011). Sleep deprivation differentially affects dopamine receptor subtypes in mouse striatum. NeuroReport (амер.). Т. 22, № 10. с. 489. doi:10.1097/WNR.0b013e32834846a0. ISSN 0959-4965. PMC 3116438. PMID 21642879. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  33. ↑ Volkow, Nora D.; Tomasi, Dardo; Wang, Gene-Jack; Telang, Frank; Fowler, Joanna S.; Logan, Jean; Benveniste, Helene; Kim, Ron; Thanos, Panayotis K. (9 травня 2012). Evidence That Sleep Deprivation Downregulates Dopamine D2R in Ventral Striatum in the Human Brain. Journal of Neuroscience (англ.). Т. 32, № 19. с. 6711—6717. doi:10.1523/JNEUROSCI.0045-12.2012. ISSN 0270-6474. PMC 3433285. PMID 22573693. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  34. ↑ Tomasi, D.; Wang, G.-J.; Volkow, N. D. (2016-05). Association between striatal dopamine D2/D3 receptors and brain activation during visual attention: effects of sleep deprivation. Translational Psychiatry (англ.). Т. 6, № 5. с. e828—e828. doi:10.1038/tp.2016.93. ISSN 2158-3188. Процитовано 22 грудня 2023.
  35. ↑ Krach, Sören; Paulus, Frieder; Bodden, Maren; Kircher, TIlo (2010). The rewarding nature of social interactions. Frontiers in Behavioral Neuroscience. Т. 4. doi:10.3389/fnbeh.2010.00022. ISSN 1662-5153. PMC 2889690. PMID 20577590. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  36. ↑ Eslinger, Paul J.; Anders, Silke; Ballarini, Tommaso; Boutros, Sydney; Krach, Sören; Mayer, Annalina V.; Moll, Jorge; Newton, Tamara L.; Schroeter, Matthias L. (1 вересня 2021). The neuroscience of social feelings: mechanisms of adaptive social functioning. Neuroscience & Biobehavioral Reviews. Т. 128. с. 592—620. doi:10.1016/j.neubiorev.2021.05.028. ISSN 0149-7634. PMC 8388127. PMID 34089764. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  37. ↑ Wu, Ye Emily; Hong, Weizhe (2022-10). Neural basis of prosocial behavior. Trends in Neurosciences. Т. 45, № 10. с. 749—762. doi:10.1016/j.tins.2022.06.008. ISSN 0166-2236. PMC 10039809. PMID 35853793. Процитовано 22 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  38. ↑ Salimpoor, Valorie N.; Benovoy, Mitchel; Larcher, Kevin; Dagher, Alain; Zatorre, Robert J. (2011-02). Anatomically distinct dopamine release during anticipation and experience of peak emotion to music. Nature Neuroscience (англ.). Т. 14, № 2. с. 257—262. doi:10.1038/nn.2726. ISSN 1546-1726. Процитовано 22 грудня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дофамін&oldid=41198251