Ємчиха

Зовнішні відеофайли
	Село Ємчиха (2015 р.)

село Ємчиха
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Обухівський район
Рада	Ємчиська сільська рада
Облікова картка	Ємчиха
Основні дані
Засноване	1700
Населення	530
Площа	24,99 км²
Густота населення	21,21 осіб/км²
Поштовий індекс	08852
Телефонний код	+380 4574
Географічні дані
Географічні координати	49°40′49″ пн. ш. 31°09′21″ сх. д. / 49.68028° пн. ш. 31.15583° сх. д.Координати: 49°40′49″ пн. ш. 31°09′21″ сх. д. / 49.68028° пн. ш. 31.15583° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	134 м
Водойми	струмок Городок
Відстань до; районного центру	18 км
Найближча залізнична станція	Миронівка
Місцева влада
Адреса ради	08852, с. Ємчиха, вул. Миру, 2
Карта
	Ємчиха
	Ємчиха
Мапа

Є́мчиха — село в Україні, у Обухівському районі Київської області. Населення становить 530 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Селом тече струмок Городок.

Історія[ред. | ред. код]

В історичних документах вперше згадується наприкінці XVIII ст. (1790 рік) під назвою Ямчуха.

Поблизу Ємчихи розкопано кургани доби бронзи (III — І тисячоліття до н. е.), скіфського (VII—VI ст. до н. е.) та сарматського (II — І ст. до н. е.) часів, а також курган кочівників X—XII ст. Біля села збереглися залишки городища часів Київської Русі.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Козинської волості Канівського повіту Київської губернії мешкало 1514 осіб, налічувалось 280 дворових господарств, існувала православна церква, школа та 2 постоялих будинки^[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2047 осіб (990 чоловічої статі та 1057 — жіночої), з яких 2017 — православної віри^[2].

Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Ємчиха Богуславського, з 1846 р. Козинської волості Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/yemc_001.xml [Архівовано 23 липня 2019 у Wayback Machine.]

11 травня 1918 року Ємчиха опинилася у самому центрі польсько-німецького конфлікту: ІІ польський корпус було зусібіч оточено у Ємчисі німецькими частинами з метою силового роззброєння. В результаті бою польські частини були змушені скласти зброю.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 577 осіб, з яких 229 чоловіків та 348 жінок.^[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 527 осіб.^[4]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[5]

Мова	Відсоток
українська	98,30 %
російська	1,51 %
білоруська	0,19 %

Інфраструктура[ред. | ред. код]

В селі діє десятирічна загальноосвітня середня школа та Будинок культури. У 2002 році проведено реконструкцію з розширенням будівлі місцевої школи за проєктом архітектора Леоніда Данилка.