Сілезці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ślůnzoki Сілезці
Прапор Верхньої Сілезії за німецького панування. Використовується сілезькими націоналістами (прибічниками самостійности сілезців і їньої мови)
Загальна кількість	кілька мільйонів (~200 тисяч - офіційні дані по національності)
Найбільші розселення	Польща:    173 200 як національність; загалом близько 2 мільйонів Чехія:    10 878 як національність; загалом кілька сотень тисяч Німеччина:    ?
Мова	Сілезька, польська, німецька, чеська
Релігія	Католицизм, протестантизм
Близькі етнічні групи	Західні слов’яни, германці

Сілезці (силезці, сіл. Ślůnzoki, пол. Ślązacy, чеськ. Slezané, нім. Schlesier) — західнослов’янський нарід, що мешкає в Сілезії, яка розділена між Польщею, Німеччиною й Чехією.

Тривають дискусії щодо того чи сілезці є самостійним народом або етнічною групою. Тим не менш, 170 тисяч мешканців Польщі за переписом 2002 року назвали себе сілезцями за національністю, що зробило їх найбільшою меншістю Польщі. Понад 10 тисяч сілезців 2001 року живуть у Чехії.

Термін сілезець може так само стосуватися загалом кожного мешканця Сілезії, не зважаючи на національність.

[ред.] Історія

З незапам’ятних часів Сілезію завойовувало чимало народів, держав і князівств. Різкі зміни в Сілезії піді владою Чехії/Австрії, Польщі, Німеччини призвели до багатомовности сілезців, що мали свою культуру, яка збагачувалася сусідською.

У Середні віки Сілезія була частиною П’ястського герцогства, яке згодом стало володінням Богемської корони в Священній Римській Імперії протягом 14 сторіччя, а 1526 року Богемія перейшла піді владу Габсбурґів Австрійської імперії. У війні за австрійську спадщину 1742 року більша частина Сілезії перейшла до Прусії. Ця частина Сілезії складала Провінцію Сілезія (згодя пруські провінції Верньої й Нижної Сілезії) до 1945 року.

За підсумками 2 Світової війни, більшість сілезьких земель були включені до Польщі, лише маленькі шматочки залишилися в Німеччині й Чехословаччині. Мільйони етнічних німців були виселені, а етнічні сілезці розцінювалися польською владою як „місцеві поляки”, що просто „недостатньо обізнані про свою польськість”, їм було дозволено лишитися після відокремлення від німців шляхом „засвідчення своєї національности”. Для цього було достатньо трохи розмовляти верхньосилезьким діалектом польської мови (сілезькою мовою) або мати слов’янське прізвище. Багатьом таким сілезцям дозволили залишатися в Ополі.

Протягом всевладдя комунізму в Польщі близько 600 тисяч сілезців виїхало до Західної Німеччини.

Від часу, як комуністична ера скінчилася, почалося сілезьке національне відродження. В 1997 році в Катовіці зареєструвано Союз Сілезців (ZLNS), що мав політично представляти права сілезької меншости, та вже за 2 місяці місцевий суд реєстрацію скасував.

[ред.] Принагідне

• Рух за автономію Сілезії (пол.)
• Використано матеріали зі статті в англійській Вікіпедії.

п • о • р Сучасні слов’янські народи
Західні слов'яни	гуралі • кашуби • лужичани • моравцi • поляки • сілезці • словаки • чехи
Східні слов'яни	білоруси • росіяни • українці
Південні слов'яни	болгари • босняки • македонці • серби (ґоранцi ) • словенці • хорвати (бунєвцi • шокцi) • чорногорці