Ан-30

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ан-30
Ан-30
Ан-30
Тип фотокартографічний літак
Розробник ДКБ Берієва
Виробник Київський авіаційний завод «Авіант»
Головний конструктор В. В. Волков
Перший політ 21 серпня 1967
Початок експлуатації 1975
Статус експлуатується
Основні експлуатанти ВПС СРСР
Інші експлуатанти ВПС України,
ВПС Росії,
Національні Авіалінії України
Роки виробництва 19711980
Одиниць вироблено 115
Базова модель Ан-24
Commons-logo.svg  Зображення у ВікіСховищі

Ан-30кодифікації НАТО: Clank — «Брязкіт») — літак повітряного спостереження та аерофотозйомки. Розроблений в АНТК імені Олега Антонова спільно з ДКБ Берієва. Ан-30 є модифікацією літака Ан-24 і призначений для аерофотознімальних і аерогеофізичних робіт. Як і попередні — Ан-24 і Ан-26 — машина мала в народі прізвисько «Настя» («Настенька»).

Карта операторів літака Ан-30

Історія створення[1][ред.ред. код]

Розробка дводвигунового літака для аерофотозйомки Ан-24ФК почалася в 1964 році згідно з Постановою РМ СРСР № 565–235 від 6 липня 1964 року. Головним конструктором був призначений В. В. Волков. 12 липня 1965 року макетній комісії замовника був пред'явлений ескізний макет. За результатами комісії літом 1967 року було переобладнано у варіант виріб «ФК» (кодова назва Ан-24ФК під час розробки) один серійний Ан-24. Виріб «ФК» відрізнявся від оригіналу повністю зміненою носовою частиною фюзеляжу, вона була розширена та засклена. Також в нижній частині фюзеляжу, між 21 ти 30 шпангоутами, було обладнано п'ять засклених фотолюків. У центроплані встановлено 6 додаткових паливних баків загальною ємністю 1600 л.

Перший політ Ан-24ФК здійснив 21 серпня 1967 року. Перша публічна демонстрація літака відбулася 1975 року на авіасалоні в Ле Бурже. З грудня 1968 по вересень 1969 пройшли державні випробування літака. Серійне виробництво було організовано на Київському авіаційному заводі «Авіант» під назвою Ан-30. Виробництво літака тривало до 1980 року. З 1971 по 1980 було випущено 115 машин.

Технічний опис[1][ред.ред. код]

Технічні характеристики[ред.ред. код]

Джерело: [2]

Основні характеристики

  • Екіпаж: 7 чоловік
  • Довжина:
  • Розмах крила: 29,20 м
  • Висота: 8,32 м
  • Площа крила: 74,98 м²
  • Профіль крила: трапецієвидне
  • Нормальна злітна маса: 20300 кг
  • Максимальна злітна маса: 23000 кг
  • Маса палива у внутрішніх баках: 4820 кг
  • Силова установка: 2 × Турбогвинтовий АІ-24ВТ
  • Потужність двигунів: 2 × 2820 к.с. (2 × 2074 кВт)
  • Повітряний гвинт: АВ-72
  • Діаметр гвинта: 3,9 м
  • Допоміжна силова установка: 1 × турбореактивний РУ19А-300
    • Тяга допоміжної силової установки: 1 × 800 кгс

Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість: 540 км/год
  • Крейсерська швидкість: 430 км/год
  • Практична дальність: 1240 км
  • Перегінна дальність: 2600 км
  • Практична висота польоту: 8300 м
  • Довжина розгону: 710 м
  • Довжина пробігу: 525 — 670 м


Модифікації[3][ред.ред. код]

  • Ан-24ФК — прототип. Перший політ 21 серпня 1967 року.
  • Ан-30А — цивільний фотокартограф. Виготовлено 66 літаків.
  • Ан-30Б — військовий фоторозвідник. На борту несе фотокамери: 1 АФП-42/100, 3 АФА-54/50, 1 А-72. Виготовлено 26 літаків.
  • Ан-30Д «Сибіряк» — далекий. Відрізняється додатковими паливними баками та складом обладнання.
  • Ан-30М «Метеозащіта» — модернізований. Відрізняється РЛС «Гроза М-30» (встановлено під кабіною штурмана).

Катастрофи та аварії[4][ред.ред. код]

За даними на лютий 2011 року було втрачено 2 літаки типу Ан-30.

Дата Бортовий номер Місце катастрофи Жертви Короткий опис
11.03.85 СРСР 05 red Афганістан біля Кабула 2/5 Ан-30Б при поверненні з бойового вильоту в районі Баграма був вражений ракетою ПЗРК, яка потрапила у лівий двигун. Екіпаж врятувався на парашутах, за винятком льотчиків капітана А. Горбачевського та старшого лейтенанта В. Іванова, загиблих при спробі посадити палаючу машину.
22.03.92 РосіяRA-30002 Росія біля Нижньоянська 10/10 Розбився під час експерименту.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Аерофотознімальний літак Ан-30. // Авіація і космонавтика.- 2003.- № 8.- С. 36-37.
  • Біляєв В. В., Ільїн В. Є. Російська сучасна авіація.- М.: АСТ, «Астрель», 2001.- С. 19-21.
  • Військова авіація.- Кн.2.- Мн.: «Попурі», 1999.- С. 106–107.
  • Коряка В. Ан-24 і його «брати». // Крила Батьківщини.- 1980.- № 11.- С. 25-27.
  • Нікіфоров А. П. Ан-30 в Афганістані. // Авіація і Час.- 1997.- № 1.- С. 25-34.
  • Шунка В. М. Літаки спецпризначення.- Мн.: «Харвест», 1999.- С. 35-38.
  • Якубович Н. В. Фоторозвідник і картограф: Про літак Ан-30. // Крила Батьківщини.- 1997.- № 9.- С. 1-4.
  • Якубович Н. В. Всі літаки О. К. Антонова.- М.: АСТ, «Астрель», 2001.- С. 121–124

Примітки[ред.ред. код]