Атирауська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Атирауська область
Атырау облысы
Atyrau in Kazakhstan.svg
Адм. центр Атирау
Найбільше місто Атирау
Країна Казахстан Казахстан
область Західний Казахстан
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне &&&&&&&&&0 567 938,&&&&&0567 938 (2014) [1] (3,3%, 16-е)
 - густота 4,79 осіб/км² (10-е місце)
Етнікон казахи — 91,5%
росіяни — 6,4%
корейці — 0,5%
татари — 0,5% [2]
Площа
 - повна 118 631 км² (4,4%, 12-е місце)
Висота
 - максимальна 221 м (гори Жельтау)
 - мінімальна −28 м (Прикаспійська низовина)
Часовий пояс UTC+5
Дата заснування 15 січня 1938 року
Аким Бактикожа Ізмухамбетов
Веб-сторінка офіційний сайт

Атирауська область (каз. Атырау облысы) — область в складі Казахстану. До 1991 року — Гур'євська область. Утворена 15 січня 1938 року. Центр — місто Атирау.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Кількість районів — 7, міст — 2, міських селищ — 2, аульних (сільських) округів — 73.

Райони[ред.ред. код]

Район Площа,
км²
Населення,
осіб (2009)
Центр Сільські
округи
Міські
адміністрації
Селищні
адміністрації
Населені
пункти
1 Жилиойський район 29400 70156 Кульсари 5 1 1 13
2 Індерський район 10900 30582 Індерборський 6 - 1 14
3 Ісатайський район 14700 24643 Аккістау 7 - - 16
4 Курмангазинський район 20800 55502 Ганюшкіно 19 - - 49
5 Кзилкогинський район 24900 20544 Міяли 10 - - 28
6 Макатський район 4900 29269 Макат 2 - 2 4
7 Махамбетський район 9600 29167 Махамбет 11 - - 24
8 Атирауська м.а. - 240570 Атирау 7 - 2 28

Найбільші населені пункти[ред.ред. код]

Населений пункт Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
1 Атирау 143 184 165 387
2 Кульсари 38 518 51 097
3 Макат 12 593 14 266
4 Баликші 11 207 12 954
5 Індерборський 11 433 12 915
6 Ганюшкіно 12 419 12 750
7 Доссор 9 283 11 470
8 Жумискер 4 702 9 498
9 Геолог 4 108 8 256
10 Махамбет 6 685 8 012

Населення[ред.ред. код]

Населення Атирауської області — моноетнічне. На 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 91,5%, значно менше становили росіяни — 6,4%, корейці — 0,5%, татари — 0,5%, українці — 0,3%. Інші національності складають близько 0,8% від загальної чисельності населення краю.[2]

Найбільше місто: Атирау.

Зміна чисельності населення:[3][4]
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення 451 928  457 215 463 466 472 384 480 687 490 369
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення 509 123 520 982 532 020 542 987 555 198

Географія[ред.ред. код]

Область розташована в Прикаспийской низовині, на північ і схід від Каспійського моря між низов'ями Волги на північному заході і плато Устюрт на південному сході.

Поверхня рівнинна, невеликі гори на півночі, на кордоні із Західно-Казахстанською областю (Індерські(рос.)укр. — 150 м), на крайньому південному сході — гори Жельтау (221 м).[5]

Велика частина Прикаспійської низовини лежить нижче за рівень океану, найнижча западина становить −28 м. На Прикаспійській низовині обширні масиви грядкових і барханних пісків (Рин-піски, Тайсойган тощо), поблизу дельти Волги бугри Бера.

Клімат різко континентальний, вкрай посушливий, зі спекотним літом і помірно холодною зимою. Середня температура січня — 3,4°С на півдні, —10,6°С на півночі; липня 26 °C на півдні, 24 °C на півночі. Опадів випадає від 100–116 мм на півдні до180—200 мм в рік на півночі, сніжний покрив нестійкий. Вегетаційний період 230 днів на півдні, 200 днів на півночі. Характерні сильні вітри — пилові бурі і суховії влітку.

Каспійське море у прилеглій до області частині має глибину менш ніж 50 м. Берегова лінія порізана мало, зустрічаються невеликі піщані коси й прибережні острови.

Вздовж північного узбережжя Каспійського моря тягнеться нерідко заболочена очеретяна смуга, в заплавах Урала і Емби — невеликі деревно-чагарникові хащі (тугаї). Лісами і чагарниками зайнято менше 1% території області.

Збереглися багато диких тварин: хижі (вовк, лис корсак), гризуни (ховрахи, тушканчики, зайці — русак і толай), копитні (кабан, сайгак), птахи (дрохва, стрепет, степовий орел).

Економіка[ред.ред. код]

Основу економіки Атирауської області складає нафтовидобуток.[6] В області знаходяться такі нафтові родовища як «Тенгіз», «Даулетали», «Жана-Макат», «Боркілдакти», «Східно-Тегенське».

Найбільшими підприємствами регіону є:

  • ТОВ «Тенгізшевройл» — виробництво сирої нафти, скрапленого вуглеводневого газу, сірки і осушеного газу.[7]
  • Виробнича філія «ЕмбаМунайГаз».
  • Атирауський нафтопереробний завод

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Казахстан Це незавершена стаття з географії Казахстану.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.