Алматинська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алматинська область
Алматы облысы
Алматы облысы герб.png
Герб
Almaty (province) in Kazakhstan.svg
Адм. центр Талдикорган
Країна Казахстан Казахстан
Регіон Південний Казахстан
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне 1 946 627 (2013) [1] (11,5%, 2-е)
 - густота 8,69 осіб/км² (4-е місце)
Етнікон казахи — 64,7%
росіяни — 17,3%
уйгури — 9,26%
турки — 1,9% [2]
Площа
 - повна 223 911 км² (8,2%, 5-е місце)
Висота
 - максимальна 7 010 м (пік Хан-Тенгрі,
Тянь-Шань)
 - мінімальна 0 м
Часовий пояс UTC+6
Дата заснування 10 березня 1932 року
Аким Ансар Мусаханов [3]
Веб-сторінка офіційний сайт

Алматинська область (до 1992 року — Алма-Атинська; каз. Алматы облысы, рос. Алматинская область) — адміністративна одиниця на південному сході Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року. Центр області — місто Талдикорган.

Площа області становить 223,2 тис. км². Населення — 1 559 522 мешканців (перепис 1999).

Область межує на північному заході з Карагандинською, на півночі зі Східно-Казахстанською областями, на сході з Китаєм (Сіньцзян-Уйгурський автономний район), на півдні з Киргизстаном (Іссик-Кульська і Чуйська області), на заході із Жамбилською областю, у центрі з Алматинською міськрадою. Територією області течуть річки Ілі з притоками Чарином, Чіликом, Текесом, Куртами; Каратал[прибрати шаблон] із притокою Коксу; Аксу; Лепси(рос.)укр.; Аягуз; Тентек; Кеген. Тут знаходяться озера Алаколь, Балхаш, Сасикколь, Капчагайське водосховище.

Історія[ред.ред. код]

  • 11 липня 1867 — утворена Семиріченська область Російської імперії
  • червень 19181924 — Алма-Атинська область у складі Туркестанської Радянської Федеративної Республіки
  • 19241928 — Джетисуйська губернія
  • 10 березня 1932 — утворена Алма-Атинська область Казахської АСРР (у складі РСФРР)
  • 5 грудня 1936 — область входить до Казахської РСР
  • 16 березня 1944 — з Алма-Атинської області виділена Талди-Курганська область
  • 6 червня 1959 — Талди-Курганська область об'єднана з Алма-Атинською
  • 23 грудня 1967 — з Алма-Атинської області знову виділена Талди-Курганська область
  • 1992 — Алма-Атинська область перейменована на Алматинську,
  • 4 травня 1993 — Талди-Курганська область перейменована на Талдикорганську, перейменовані райони Алматинської області: Джамбулський на Жамбилський, Енбекшиказахський на Єнбекшиказахський, Наринкольський на Райимбецький; Талдикорганської: Андріївський на Уйгентаський, Кіровський район на Коксуський;
  • 22 квітня 1997 — до складу Алматинської області знову включена Талдикорганська область
  • 23 травня 1997 — скасовані Гвардійський, Капальський, Кегенський, Куртинський, Уйгентаський і Чилікський райони
  • 3 вересня 1998 року — Каскеленський район перейменовано на Карасайський
  • 10 березня 2000 року — Талдикорганський район перейменовано на Єскельдинський
  • 22 вересня 2001 — центр області перенесено з міста Алмати до міста Талдикорган.

Промисловість[ред.ред. код]

Машинобудування, металообробна, харчова, легка промисловість, промисловість будматеріалів. Капчагайська ГЕС(рос.)укр., Алматинський каскад ГЕС. Район поливного землеробства. Посіви пшениці, ячменю, кукурудзи, рису. Вирощують цукровий буряк, тютюн. Плодівництво і виноградарство. Тваринництво (вівці, велика рогата худоба, коні), птахівництво.

Судноплавство по озеру Балхаш і річці Ілі.

Губернатор (акім) області — Серик Абікенович Умбетов.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Райони[ред.ред. код]

Район Площа,
км²
Населення,
осіб (2009)
1 Аксуський район 12600 38839
2 Алакольський район 23700 69398
3 Балхаський район 37400 30037
4 Єнбекшиказахський район 8300 257506
5 Єскельдинський район 4300 50082
6 Жамбильський район 19300 117599
7 Ілійський район 7800 170695
8 Карасайський район 2300 247616
9 Каратальський район 24200 47824
10 Кербулацький район 11500 47992
11 Коксуський район 7100 38417
12 Панфіловський район 10600 113059
13 Райимбецький район 14200 80377
14 Саркандський район 24400 41016
15 Талгарський район 3700 170221
16 Уйгурський район 8700 60792

Найбільші населені пункти[ред.ред. код]

Населений пункт Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
1 Талдикорган 97 996 123 038
2 Каскелен 37 221 58 418
3 Талгар 43 353 45 529
4 Капчагай 33 428 39 855
5 Єсік 31 254 34 355
6 Жаркент 32 656 33 350
7 Узинагаш 23 887 30 589
8 Боралдай 18 999 28 142
9 Шелек 22 703 26 688
10 Текелі 23 982 26 062
11 Уштобе 22 742 24 895
12 Отеген-батира 17 301 20 163
13 Каргали 17 501 20 114
14 Чунджа 20 095 18 008
15 Карабулак 14 873 16 037
16 Ушарал 15 379 15 991
17 Жетиген 13 103 15 616
18 Бесагаш 8 857 15 458
19 Шамалган 8 923 15 163
20 Байсерке 8 673 15 124
21 Сарканд 15 347 14 305
22 Шамалган 10 013 13 616
23 Акжар 4 670 13 317
24 Балпик 12 145 12 654
25 Туздибастау 9 182 12 577
26 Сариозек 12 236 12 291
27 Тургень 9 741 12 116
28 Єркін 9 701 11 465
29 Абай 4 492 10 439
30 Коктал 10 814 10 360
31 Мухаметжана Туймебаєва 6 541 10 312

Населення[ред.ред. код]

Населення Алматинської області — поліетнічне. На 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 64,7%, потім росіяни — 17,3%, уйгури — 9,1%, турки — 1,9%, азербайджанці — 1,1%. Інші національності складають близько 5,9% від загальної кількості населення краю.[2]

Міського населення — 47%. Пересічна густота — 8,53 чол. на 1 км² (2012). Майже все сільське населення зосереджене в передгірній смузі і долинах рік. Найбільші міста: Талдикорган, Текелі, Жаркент.

Зміна чисельності населення:[4][5]
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення 1 560 267 1 571 194 1 589 751 1 603 758 1 620 696 1 643 278
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення 1 804 004 1 836 563 1 873 374 1 909 362 1 946 627

Населені пункти[ред.ред. код]

До складу області входять 10 міст і 15 селищ.

Міста[ред.ред. код]

Селища[ред.ред. код]

Сусідні області[ред.ред. код]

Природа[ред.ред. код]

Східну частину області займає хребет Джунгарський Алатау (4464 м), південну — Заілійський Алатау (4951 м), Кетмень та відроги Кунгей-Алатау; північну і західну частини — велика рівнина з нахилом до озер Балхаш, Сасикколь і Алаколь.

Копалини: поліметалічні руди, буре вугілля, мармур, гіпс, кам'яна сіль, сульфат натрію.

Клімат різко континентальний: холодна зима (січень від —5 до —10°), жарке літо (липень від +24 до +27°).

Опадів 100—150 мм (на рівнині) і 700—800 мм (в горах) за рік, на вершинах гір — льодовики. З гір тече багато річок: Ілі, Каратал, Аксу, Лепси — впадають в озеро Балхаш; використовуються для зрошення.

Ґрунти на рівнині — глинясті буроземи, сіроземи та солончаки, в долині річки Ілі — алювіально-лучні, в передгір'ях і на схилах гір — каштанові та чорноземовидні підзолистого типу. Велику площу займають піски Сари-Ішикотрау. Рослинність на рівнині напівпустельна і пустельна; переважають полиновокураєві угруповання, зарості саксаулу, навесні — ефемерні злаки й осоки; на узбережжі озера Балхаш та в долині Ілі — зарості очерету і тугайні ліси; в горах — з 600 м сухі ковилово-типчакові степи з 800—1500 м — луки, що переметаються з листяними лісами (серед них зарості диких яблунь); з 1500—1700 м хвойні ліси і субальпійські луки; вище 2800 м — альпійські луки.

Тварини: бурий ведмідь, марал, архар, сайгак, вовк, лисиця, заєць, дика свиня та ін.

Господарство[ред.ред. код]

Алматинська область входить до Південного Казахстанського економічно-географічного регіону. Сучасна промисловість (гірничодобувна, машинобудівна, легка, харчова, деревообробна) створена за роки Радянської влади. Більшість промислових підприємств зосереджено у місті Алмати. В області — свинцево-цинковий комбінат (Текелі), Талгарський спиртозавод, 3 цукрові заводи (Карабулак, Бурундай, Талди-Курган), м'ясокомбінат (Уш-Тобе), Ілійські заводи: рибний, лісопильний, брикетно-комишитовий; Алакольський і Алгазінський рибозаводи, кукурудзо-калібрувальний, 2 комишитові, кілька масло- та олійних заводів, суконна фабрика та ін.

На річках — ряд ГЕС: Талди-Курганська, Озерна, Чилікська, Каргалінська, Талгарська, Каскеленська; каскад ГЕС на річці Великій Алмаатинці. Будується (1959) Абакумовська ГЕС на р. Аксу.

В А.-А. о.—178 колгоспів і 48 радгоспів.

Землеробство ведеться переважно на зрошуваних землях. Посівна площа становить 1263,5 тис. га (1958); майже 50 % посівної площі під пшеницею, решта під ячменем, кукурудзою, вівсом, просом; вирощують цукрові буряки (21,5 тис. га, 1958), тютюн, соняшник, рис, картоплю, овочі, баштанні культури. Поширене садівництво (особливо яблуні «апорт») і виноградарство. На озері Балхаш — рибальство. Розвинуте тонкорунне і м'ясо-сальне вівчарство, конярство, м'ясо-молочне і м'ясне тваринництво. Поголів'я (на 1 січня 1958 в тис. голів): великої рогатої худоби — 492 (в тому числі корів—180), овець і кіз — 4092, свиней — 107, коней — 166. Територією Алматинської області на протязі 770 км проходить Казахська залізниця.

Судноплавство по озеру Балхаш і річці Ілі від Баканаса до китайського кордону.

Автогужові шляхи: Алма-Ата — Ілі, Алма-Ата — Бішкек та ін.

Культура[ред.ред. код]

В Алматинській області — 9 вузів і 25 середніх спеціальних навчальних закладів, 6 театрів, З музеї.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Казахстан Це незавершена стаття з географії Казахстану.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.