Алматинська область

Алматинська область
Алматы облысы
Герб
Адм. центр	Талдикорган
Країна	Казахстан
Офіційна мова	казахська
Населення
- повне	1642,3 тис. осіб
- густота	7,3
Етнікон	росіяни — 19 % казахи — 63 %
Площа
- повна	223,9 тис. км²
Висота
- мінімальна	0 м
Часовий пояс	UTC+6
Дата заснування	10 березня 1932 року
Аким	Серік Умбетов
Веб-сторінка	[1]

Алматинська область (до 1992 року — Алма-Атинська; каз. Алматы облысы, рос. Алматинская область) — адміністративна одиниця на південному сході Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року. Центр області — місто Талдикорган.

Площа області становить 223,2 тис. км². Населення — 1 559 522 мешканців (перепис 1999).

Область межує на північному заході з Карагандинською, на півночі зі Східно-Казахстанською областями, на сході з Китаєм (Сіньцзян-Уйгурський автономний район), на півдні з Киргизстаном (Іссик-Кульська і Чуйська області), на заході із Жамбилською областю, у центрі з Алматинською міськрадою. Територією області течуть річки Ілі з притоками Чарином, Чілією, Текесом, Куртами; Каратал із притокою Коксу; Аксу; Лепси; Аягуз; Тентек; Кеген. Тут знаходяться озера Алаколь, Балхаш, Сасикколь, Капчагайське водосховище.

Історія

• 11 липня 1867 — утворена Семиріченська область Російської імперії
• червень 1918—1924 — Алма-Атинська область у складі Туркестанської Радянської Федеративної Республіки
• 1924—1928 — Джетисуйська губернія
• 10 березня 1932 — утворена Алма-Атинська область Казахської АСРР (у складі РСФРР)
• 5 грудня 1936 — область входить до Казахської РСР
• 16 березня 1944 — з Алма-Атинської області виділена Талди-Курганська область
• 6 червня 1959 — Талди-Курганська область об'єднана з Алма-Атинською
• 23 грудня 1967 — з Алма-Атинської області знову виділена Талди-Курганська область
• 1992 — Алма-Атинська область перейменована на Алматинську, Талди-Курганська — на Талдикорганську
• 22 квітня 1997 — до складу Алматинської області знову включена Талдикорганська область
• 23 травня 1997 — скасовані Гвардійський, Капальський, Куртинський, Уйгентаський і Чилікський райони; Кегенський і Наринкольський райони об'єднані в Райимбекський район
• 22 вересня 2001 — центр області перенесено з міста Алмати до міста Талдикорган.

Промисловість

Машинобудування, металообробна, харчова, легка промисловість, промисловість будматеріалів. Капчагайська ГЕС, Алматинський каскад ГЕС. Район поливного землеробства. Посіви пшениці, ячменю, кукурудзи, рису. Вирощують цукровий буряк, тютюн. Плодівництво і виноградарство. Тваринництво (вівці, велика рогата худоба, коні), птахівництво.

Судноплавство по озеру Балхаш і річці Ілі.

Губернатор (акім) області — Серик Абікенович Умбетов.

Адміністративний поділ

Область поділена на 3 міськради і 16 районів.

Міськради

1. Капчагайська (центр — Капчагай)
2. Талдикорганська (Талдикорган)
3. Текелійська (Текелі)

Райони

1. Аксуський (центр — Жансугуров)
2. Алакольский (Ушарал)
3. Балхашський (Баканас)
4. Єнбекшиказахський (Єсік)
5. Єскельдинський (Карабулак)
6. Жамбилський (Узинагаш)
7. Ілійський (Отеген батира)
8. Карасайський (Каскелен)
9. Каратальський (Уштобе)
10. Кербулацький (Сариозек)
11. Коксуський (Балпик)
12. Панфіловський (Жаркент)
13. Райимбекський (Кеген)
14. Саркандський (Сарканд)
15. Талгарський (Талгар)
16. Уйгурський (Чунджа)

Населені пункти

До складу області входять 10 міст і 15 селищ.

Міста

• Єсік
• Жаркент
• Капчагай
• Каскелен
• Сарканд
• Талгар
• Талдикорган
• Текелі
• Ушарал
• Уштобе

Селища

• Балпик
• Боралдай
• Достик
• Жансугуров
• Карабулак
• Лепси
• Матай
• Молали
• Отеген батира (Енергетичний)
• Первомайський
• Покровка
• Рудничний
• Сариозек
• Туюк
• Улькен

Сусідні області

• Жамбилська
• Карагандинська
• Східно-Казахстанська
• Місто Алмати
• Іссик-Кульська (Киргизстан)
• Чуйська (Киргизстан)
• Сіньцзян-Уйгурський автономний район (Китай)

Природа

Східну частину області займає хребет Джунгарський Алатау (4464 м), південну — Заілійський Алатау (4951 м), Кетмень та відроги Кунгей-Алатау; північну і західну частини — велика рівнина з нахилом до озер Балхаш, Сасикколь і Алаколь.

Копалини: поліметалічні руди, буре вугілля, мармур, гіпс, кам'яна сіль, сульфат натрію.

Клімат різко континентальний: холодна зима (січень від —5 до —10°), жарке літо (липень від +24 до +27°).

Опадів 100—150 мм (на рівнині) і 700—800 мм (в горах) за рік, на вершинах гір— льодовики. З гір тече багато річок: Ілі, Каратал, Аксу, Лепси — впадають в озеро Балхаш; використовуються для зрошення.

Ґрунти на рівнині — глинясті буроземи, сіроземи та солончаки, в долині річки Ілі — алювіально-лучні, в передгір'ях і на схилах гір — каштанові та чорноземовидні підзолистого типу. Велику площу займають піски Сари-Ішикотрау. Рослинність на рівнині напівпустельна і пустельна; переважають полиновокураєві угруповання, зарості саксаулу, навесні — ефемерні злаки й осоки; на узбережжі озера Балхаш та в долині Ілі — зарості очерету і тугайні ліси; в горах — з 600 м сухі ковилово-типчакові степи з 800—1500 м — луки, що переметаються з листяними лісами (серед них зарості диких яблунь); з 1500—1700 м хвойні ліси і субальпійські луки; вище 2800 м — альпійські луки.

Тварини: бурий ведмідь, марал, архар, сайгак, вовк, лисиця, заєць, дика свиня та ін.

Населення

Більшість населення становлять казахи, потім росіяни, уйгури, українці, узбеки, татари, білоруси та ін.

Міського населення — 47 % . Пересічна густота — 6,2 чол. на 1 км².

Майже все сільське нас. зосереджене в передгірній смузі і долинах рік. Найбільші міста: Талдикорган, Текелі, Жаркент.

Господарство

А.-А. о. входить до А.-А. економічного адм. району. Сучасна промисловість (гірничодобувна, маш.-буд., легка, харчова, деревооброб.) створена за роки Рад. влади. Більшість пром. підприємств зосереджено в Алма-Аті. В області — свинцево-цинковий комбінат (Текелі), Талгарський спиртозавод, 3 цукрові заводи (Карабулак, Бурундай, Талди-Курган), м'ясокомбінат (Уш-Тобе), Ілійські заводи: рибний, лісопильний, брикетно-комишитовий; Алакольський і Алгазінський рибозаводи, кукурудзо-калібрувальний, 2 комишитові, кілька масло- та олійних заводів, суконна фабрика та ін.

На ріках — ряд ГЕС: Талди-Курганська, Озерна, Чилікська, Каргалінська, Тал-гарська, Каскеленська; каскад ГЕС на р. Великій Алмаатинці. Будується (1959) Абакумов-ська ГЕС на р. Аксу.

В А.-А. о.—178 колгоспів і 48 радгоспів.

Землеробство ведеться переважно на зрошуваних землях. Посівна площа становить 1263,5 тис. га (1958); майже 50 % посівної площі під пшеницею, решта під ячменем, кукурудзою, вівсом, просом; вирощують цукрові буряки (21,5 тис. га, 1958), тютюн, соняшник, рис, картоплю, овочі, баштанні культури. Поширене садівництво (особливо яблуні «апорт») і виноградарство. На оз. Балхаш — рибальство. Розвинуте тонкорунне і м'ясо-сальне вівчарство, конярство, м'ясо-молочне і м'ясне тваринництво. Поголів'я (на 1 січня 1958 в тис. голів): великої рогатої худоби — 492 (в тому числі корів—180), овець і кіз — 4092, свиней—107, коней—166. Територією А.-А. о. на протязі 770 км проходить Казахська залізниця.

Судноплавство по оз. Балхаш і р. Ілі від Баканаса до китайського кордону.

Автогужові шляхи: Алма-Ата—Ілі, Алма-Ата—Фрунзе та ін.

Культура

В А.-А. о. — 9 вузів і 25 серед, спец. уч. закладів, 6 театрів, З музеї.

Література

• Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.

Див. також

• Талдикорган
• Алмати