Лакці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лакці
Лак
Загальна кількість бл. 170 тис. чол. (сер. 2000-х рр., оцінка)  
Найбільші розселення Росія Росія:
Дагестан
Близькі етнічні групи дагестанські народи
Мова лакська мова, російська мова
Релігія мусульманисуніти

Ла́кці (лаки, казикумухці; самоназва — лак) — народ в Республіці Дагестан (Росія).

Народ належить до кавказької раси. Віряни — мусульмани-суніти.

Назви[ред.ред. код]

Крім самоназв лакців — лак та лак-чу, існуює низка екзонімів:

Чисельність[ред.ред. код]

Розселення лакців у Дагестані за переписом 2002 р.

Загальна чисельність лакців в Росії в 2002 році склала 156 545 осіб, з них у містах (Махачкала) проживає 109 750 осіб, у Дагестані — 139 700 осіб.

Лакці проживають також (на 1989 рік) в Узбекистані (2 807 осіб), Таджикистані (2 441 осіб), Азербайджані (1 878 осіб), Туркменістані (1 398 осіб), Казахстані (1 234 осіб), Україні (1 035 осіб). Невелика група проживає в Туреччині, в 4 поселеннях ілу Карс — 300 осіб.

Основні райони проживання лакців у Дагестані за даними перепису 2010 р.[1]

населення
району
% лакців
Кулинський район 11 174 97,4%
Лакський район 12 161 95,2%
Новолакський район 28 556 48,5%
Каспійськ 100 129 14,3%
Махачкала (м/о) 696 885 12,4%
Южно-Сухокумськ 10 035 9,2%
Буйнакськ 62 623 6,8%
Кизилюрт (м/о) 43 421 5,0%
Рутульський район 22 926 3,8%
Кизляр (м/о) 51 707 3,6%
Кізлярський район 67 287 3,5%
Хасавюрт 131 187 3,3%
Акушинський район 53 558 3,2%
Ізбербаш 55 646 2,5%
Тарумовський район 31 683 1,7%
Кизилюртовський район 61 876 1,5%
Чародінський район 11 777 1,5%
Кумторкалинський район 24 848 1,1%
Дагестан 2 910 249 5,6%

Мова[ред.ред. код]

Лакці розмовляють на лакській мові, що входить до нахсько-дагестанських мов. Мова має кілька діалектів: кумухський, віцхінський, шаднінський, віхлінський, аракульський, бартхінський (балхарський), вачі-кулінський. Поширена також російська мова.

Писемність[ред.ред. код]

Писемність сформована з XV ст. на основі арабиці, з 1928 — латиниці, з 1938 на основі кирилиці.

Історія[ред.ред. код]

На території історичного проживання лакців з XII ст. почало формуватись Казикумухське шамхальство, в XVIII ст. — створюється Казикумухське ханство, яке об'єднувало крім лакців також агульців, лезгин-кюрінців, деякі аварські та даргинські спільноти. 1820 року ханство було приєднано до Російської імперії, 1859 року ханство було ліквідоване, а територія перетворена на Казикумухський округ Дагестанської області, з 1922 року — Лакський округ, 1935 року поділений на Лакський та Кулінський райони. 1944 року частина лакців була переселена до Новолакського району.

Лакські поселення[ред.ред. код]

Лакський район: Кумух, Куба, Чара, Курклі, Кума, Кунди, Хараша, Унчукатль, Хуна, Хурі, Читтур, Кубра, Урі, Шовкра, Щара, Хурхі, Хурукра, Кулушац, Чуртах, Хулісма, Бурши, Шахува

Кулінський район: Кані, Віхлі, Кулі, Хайхі, Цийши, Вачі, Кая, Сумбатль, Цушар, Цовкра-2, Хосрех, Цовкра-1

Новолакський район: Тухчар, Гаміях, Новочуртах, Дучі, Ахар, Новокулі, Новолакське, Чапаєво, Шушия.

В інших районах: Балхар, Уллучара, Кулі, Цулікана, Аракул, Шадні, Шаліб, Советське.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. — Том 3. Национальный состав и владение языками

Джерела і посилання[ред.ред. код]