Бабель Ісак Еммануїлович
| Ісак Еммануїлович Бабель | |
| Исаак Эммануилович Бабель | |
 |
|
| Дата народження: |
12 липня 1894 |
|---|---|
| Місце народження: |
Одеса |
| Дата смерті: |
27 січня 1940 (45 років) |
| Місце смерті: |
Москва |
| Рід діяльності: | прозаїк |
| Роки активності: | від 1916 |
| Magnum opus: | «Кінармія» (1926) |
Іса́к Еммануї́лович Ба́бель (* 12 липня 1894, Одеса — †27 січня 1940, Москва) — радянський російськомовний письменник, єврейського[1] походження.
Друкуватися почав 1916 року. У численних оповіданнях яскраво показав життя Одеси. Автор п'єс «Занепад» (1928), «Мандрівні зірки» (1926), «Марія» (1935). Краща збірка оповідань — «Кінармія» (1926).
Біографія [ред.]
Народився в Одесі в сім'ї торговця. Початок століття був часом суспільних безладів і масового виходу євреїв з Російської імперії. Сам Бабель вижив під час погрому 1905 року (його заховала християнська сім'я), а його дід Шойл був одним із 300 убитих євреїв.
Вільно володіючи їдишем, російською і французькою мовами, Бабель перші свої твори писав французькою мовою, але вони до нас не дійшли. Перші оповідання російською Бабель опублікував у журналі «Літопис». Потім, за порадою Горького «пішов у люди» і змінив декілька професій.
У грудні 1917 року пішов працювати в ЧК — факт, з якого довго дивувалися його знайомі. Як боєць більшовицької 1-ї Кінної армії в липні 1920 воював на півночі Тернопільщини, про що залишив спогади у збірнику оповідань «Кінармія» (1926)[2]. У 1924 в журналах «Леф» і «Червона новина» опублікував низку оповідань, що пізніше склали цикли «Кінармія» і «Одеські оповідання». Бабель зумів майстерно передати російською мовою стилістику літератури, створеної на їдиш (особливо це помітно в «Одеських оповіданнях», де місцями пряма мова його героїв є підрядковим перекладом з їдиш).
Радянська критика тих років, віддаючи належне таланту і значенню творчості Бабеля, указувала на «антипатію справі робітничого класу» і дорікала йому в «натуралізмі і апології стихійного початку і романтизації бандитизму».
В «Одеських оповіданнях» Бабель у романтичному ключі малює життя єврейських карних злочинців початку XX століття, знаходячи в побуті злодіїв, нальотчиків, а також і дрібних торговців екзотичні риси і сильні характери.
У 1928 Бабель опублікував п'есу «Захід» (поставлена в 2-му МХАТ), в 1935 — п'єсу «Марія». Перу Бабеля належить також декілька сценаріїв. Майстер короткої розповіді, Бабель прагне до лаконізму і точності, поєднуючи в образах своїх персонажів, сюжетних колізіях і описах величезний темперамент із зовнішньою безпристрасністю. Колоритна, переобтяжена метафорами мова його ранніх оповідань надалі змінювалася суворою і стриманою оповідною манерою.
У травні 1939 року Бабель був заарештований за звинуваченням в «антирадянській змовницькій терористичній діяльності» і розстріляний 27 січня 1940 року. 1954 року письменника посмертно реабілітовано.
Творчість Бабеля справила величезний вплив на літераторів так званої «південноросійської школи» (Ілля Ільф, Євген Петров, Юрій Олеша, Валентин Катаєв, Костянтин Паустовський, Михайло Свєтлов, Едуард Багрицький) і здобула широке визнання в Радянському Союзі, його книги перекладено багатьма мовами.
Українська тематика пройшла через всю творчість І. Бабеля, який ніколи не забував своєї «малої» батьківщини, з творчою інтелігенцією якої плідно співпрацював. На початку 20-х років публікувався в одеських журналах. За сценарієм І. Бабеля на Одеській кіностудії були зняті фільми «Сіль»(1925), «Беня Крик» і «Мандрівні зорі»(обидва 1927). Письменник працював над сценарієм фільму «Як гартувалася сталь»(за М. Островським) на замовлення О. Довженка.
Бабель писав дружіні про колективізацію:«…Повидал я в Гражданскую потасовку много унижений, топтаний и изничтожений человека как такового, но все это было физическое унижение, топтание и изничтожение. Здесь же, под Киевом, добротного, мудрого и крепкого человека превращают в бездомную, шелудивую и паскудную собаку, которую все чураются, как чумную. Даже не собаку, а нечто не млекопитающееся…»".
Примітки [ред.]
- ↑ (англ.) Ukrainian Jews, Bible Discovered
- ↑ Б. Мельничук. Бабель Ісак Еммануїлович // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.. — стор. 59
Література [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — Київ, 1977. — С. 311.
- Кравець В. В. Бабель Ісак Еммануїлович // Енциклопедія сучасної України. — Т. 2. — К., 2003. — С. 12.
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
