Бабель Ісак Еммануїлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ісак Еммануїлович Бабель
Исаак Эммануилович Бабель
Isaac Babel.png
Дата народження: 30 червня (12 липня) 1894(1894-07-12)
Місце народження: Одеса
Дата смерті: 27 січня 1940(1940-01-27) (45 років)
Місце смерті: Москва
Громадянство: СРСР СРСР
Рід діяльності: прозаїк
Роки активності: від 1916
Magnum opus: «Кінармія» (1926)

Іса́к Еммануї́лович Ба́бель (* 30 червня (12 липня) 1894(18940712), Одеса — 27 січня 1940, Москва) — радянський російськомовний письменник, єврейського[1] походження.

Друкуватися почав 1916 року. У численних оповіданнях яскраво показав життя Одеси. Автор п'єс «Занепад» (1928), «Мандрівні зірки» (за романом Шолом-Алейхема,1926), «Марія» (1935). Найбільш відома збірка оповідань — «Кінармія» (1926).

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Одесі в сім'ї торговця. Початок століття був часом суспільних безладів і масового виходу євреїв з Російської імперії. Сам Бабель вижив під час погрому 1905 року (його заховала християнська сім'я), а його дід Шойл був одним із 300 убитих євреїв.

Вільно володіючи їдишем, російською і французькою мовами, Бабель перші свої твори писав французькою мовою, але вони до нас не дійшли. Перші оповідання російською Бабель опублікував у журналі «Літопис». Потім, за порадою Горького «пішов у люди» і змінив декілька професій.

У грудні 1917 року пішов працювати в ЧК — факт, з якого довго дивувалися його знайомі. Як боєць більшовицької 1-ї Кінної армії в липні 1920 воював на півночі Тернопільщини, про що за­лишив спогади у збірнику оповідань «Кінармія» (1926)[2]. У 1924 в журналах «Леф» і «Червона новина» опублікував низку оповідань, що пізніше склали цикли «Кінармія» і «Одеські оповідання». Бабель зумів майстерно передати російською мовою стилістику літератури, створеної на їдиш (особливо це помітно в «Одеських оповіданнях», де місцями пряма мова його героїв є підрядковим перекладом з їдиш).

Радянська критика тих років, віддаючи належне таланту і значенню творчості Бабеля, указувала на «антипатію справі робітничого класу» і дорікала йому в «натуралізмі і апології стихійного начала та романтизації бандитизму».

В «Одеських оповіданнях» Бабель у романтичному ключі малює життя єврейських карних злочинців початку XX століття, знаходячи в побуті злодіїв, нальотчиків, а також і дрібних торговців екзотичні риси і сильні характери.

У 1928 Бабель опублікував п'есу «Захід» (поставлена в 2-му МХАТ), в 1935 — п'єсу «Марія». Перу Бабеля належить також декілька сценаріїв. Майстер короткої розповіді, Бабель прагне до лаконізму і точності, поєднуючи в образах своїх персонажів, сюжетних колізіях і описах величезний темперамент із зовнішньою відстороненістю. Колоритна, переобтяжена метафорами мова його ранніх оповідань надалі змінювалася суворою і стриманою оповідною манерою.

Бабель перед стратою

У травні 1939 року Бабель був заарештований за звинуваченням в «антирадянській змовницькій терористичній діяльності» і розстріляний 27 січня 1940 року. 1954 року письменника посмертно реабілітовано.

Творчість Бабеля справила величезний вплив на літераторів так званої «південноросійської школи» (Ілля Ільф, Євген Петров, Юрій Олеша, Валентин Катаєв, Костянтин Паустовський, Михаїл Свєтлов, Едуард Багрицький) і здобула широке визнання в Радянському Союзі, його книги перекладено багатьма мовами.

Українська тематика пройшла через всю творчість І. Бабеля, який ніколи не забував своєї «малої» батьківщини, з творчою інтелігенцією якої плідно співпрацював. На початку 20-х років публікувався в одеських журналах. За сценарієм І. Бабеля на Одеській кіностудії були зняті фільми «Сіль»(1925), «Беня Крик» і «Мандрівні зірки»(обидва 1927). Письменник працював над сценарієм фільму «Як гартувалася сталь»(за М. Островським) на замовлення О. Довженка.

Бабель писав дружині про колективізацію:

«
…Повидал я в Гражданскую потасовку много унижений, топтаний и изничтожений человека как такового, но все это было физическое унижение, топтание и изничтожение. Здесь же, под Киевом, добротного, мудрого и крепкого человека превращают в бездомную, шелудивую и паскудную собаку, которую все чураются, как чумную. Даже не собаку, а нечто не млекопитающееся…
 »

.

Примітки[ред.ред. код]

  1. (англ.) Ukrainian Jews, Bible Discovered
  2. Б. Мельничук. Бабель Ісак Еммануїлович // Тернопільський енциклопедичний словник / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — Т. 1–4.  — ISBN 966-528-197-6. — Т. 1: А-Й. — 2004. — 696 c.. — стор. 59

Література[ред.ред. код]