Талмуд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Талмуд (староєвр. вчення, наука) — це великий кодекс релігійно-юридичних правил життя євреїв. Талмуд сформувався впродовж багатьох віків — з IV ст. до н.е. до IV ст. н.е. Століттями первинний зміст Талмуду передавався усно із покоління в покоління. Тому на відміну від Тори («Закону», «писаного Закону») його називають «усним законом» або «коментуванням закону». Писемне оформлення накопиченого матеріалу почалось ще у ІІІ ст.н.е., а закінчилось у V ст., коли постав «Єрусалимський талмуд». «Вавилонський талмуд» було завершено у VI ст. н.е.

В основу Талмуду покладено П'ятикнижжя, Закон Моїсея, або Тора. Основною метою укладачів Талмуду було збереження Усного Закону, а також пристосування його до мінливих умов реального життя. Правила, які вони розробляли, були, власне, рецептами для практичного виконання «теоретичних» заповідей, які отримав Мойсей на горі Сінай.

Перші законоположення Талмуду належать до періоду, коли Юдея була включена до імперії Олександра Македонського (322 р. до н.е.) та еллінізм увірвався у замкнений світ давніх юдеїв. Впродовж трьох столітть (з IV по II ст. до н.е.) Юдея знаходилась під значним впливом грецької культури. У III ст. до н.е. книжники-хасидеї повстали проти еллінського засилля та встали на захист «віри батьків». Аби зберегти Закон Моїсея в нових умовах хасидеї зайнялись записом тлумачень Тори, які передавались з покоління в покоління в усній формі, в результаті чого з'явилась збірка Мишна «Перше повторення Тори». Частина Талмуду, власне, є поширеним тлумаченням Тори, зробленим на основі Мишни. Мишну цитують за трактатами, главами та параграфами.

У 141 р. до н.е. в Юдеї встановилась влада Маковіїв, що поєднали і духовну, і світську владу. Проти них повстала давня першосвященницька династія Саддокідів (слов'янський переклад - "саддукеї"), які були прихильниками компромісу між Моїсеєвим законом та грецькою філософією. Гасмонеї у боротьбі проти Саддокідів спирались на прушім (оборонців Закону, слов'янський переклад - "фарисеї"), оборонців віри праотців і Закону (Тори), виступали проти чужеземної грецької філософії і зазвичай походили із середніх прошарків населення.

Вавилонський Талмуд містить 2711 листів.

Перше видання Талмуду на території Російської імперії було зроблено братами Шапіро в місті Славута. Велика робота по редакції Талмуда пророблена перед випуском знаменитого Віленського видання Талмуду (1880), вона була здійснена колективом рабинів литовських єшив та видавництвом «Вдова и сыновья Ромм». Це видання покладено в основу майже всіх наступних. Єдиним текстом кирилицею в цьому виданні є рядок «Дозволено цензурой».

Мова Талмуду[ред.ред. код]

Талмуд написаний, головним чином, на різноманітних говірках арамейської мови, яка була розмовною на той час. Проте спостерігається чітке розмежування: частини, які описують побутові сцени, розмови, різноманітні історії, написані арамейською, а частини, які передають учені дискусії мудреців, галахічні постанови - давньоєврейською (лашон акойдеш, святою мовою). Також на лашон акойдеш передані цитати з ТаНаХу. У Талмуді зустрічається біля 2'500 слів і навіть фраз із класичної грецької мови та ще більше грецьких слів з різних далекосхідних діалектів.

Розділи та трактати Талмуду[ред.ред. код]

Гемара містить такі трактати на розділи Мішни:

Розділ Мішни Трактати Гемари
I. Зераїм Берахот
II. Моед Шаббат, Ейрувін, Песахім, Шекалім, Йома, Сукка, Бейца, Рош-Ашана, Тааніт, Меґілла, Моед-Катан, Хаґіґа
III. Нашім Євамот, Кетубот, Недарім, Назір, Сота, Ґіттін, Кіддушин
IV. Незікін Баба-Камма, Баба-Меціа, Баба-Батра, Сангедрін, Маккот, Шевуот, Авода-Зара, Орайот
V. Кадашім Зевахім, Менахот, Хулін, Бехорот, Эрахін, Темура, Керітут, Меїла, Тамід
VI. Таарот Ніда
  • Зраїм (івр. זרעים‎, сівби) — з Вавілонського Талмуду зберігся лише один трактат, що відповідає цьому розділу Мішни, — трактат Брахот («благословення»), який включає галахічні дискусії стосовно молитви Шма, Аміда, а також багатьох благословінь. Існує думка, що у Вавілонії не був складений Талмуд до цього розділу, оскільки його тематика (обговорення законів про землеробські работи та врожай злакових культур у межах Ерец-Ісраель) не була там актуальною. Також можливо, що Талмуд до трактатів розділу Зраїм існував, але був втрачений.
  • Моед (івр. מועד‎, строк) — присвячений законам Шаббату та свят. У ньому виписано закони, загальні для усіх свят та специфічні закони для деяких із них.
  • Нашим (івр. נשים‎, жінки) — присвячений законам вступу до шлюбу та його розірвання, батьківським обов'язкам, вихованню дітей та навчанню їх ремесел. Два трактата цього разділу — Недарим та Назир — не мають прямого відношення до цієї тематики.
  • Незикин (івр. נזיקין‎, збитки) — присвячений обговоренню законів про нанесення матеріальних збитків, системі покарань та стягнень. Також наведено основні принципи єврейского права. Трактат Авода Зара обговорює проблемі ідолопоклоніння. Пиркей авот — трактат, що містить головним чином етичне вчення єврейського народу. Багато висловів з цього розділу зробилися відомими прислів'ями єврейського народу, наприклад "Якщо не я собі - хто мені. Але якщо я тількі собі - що я. Та якщо не зараз - коли.".
  • Теорот (івр. טהרות‎, ритуально-чисті) — цілком присвячений темі ритуальної чистоти та нечистоти. У Вавілонському Талмуді є тільки трактат Ніда з цього розділу.

Переносне значення[ред.ред. код]

Через свій об'єм слово талмуд часто використовується як загальнезбірка догматичних положень; товста нудна книга.[1]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]