Богдан III Сліпий
| Богдан ІІІ Сліпий | |
| рум. Bogdan al III-lea cel Orb' | |
 |
|
| Господар Молдови | |
| Початок правління: | 1504 |
|---|---|
| Кінець правління: | 20 квітня 1517 |
| Попередник: | Штефан III |
| Дата народження: | 1478 |
| Дата смерті: | 20 квітня 1517 |
| Діти: | Штефан IV, Александру IV (нешлюбні) |
| Династія: | Мушати |
| Батько: | Штефан III |
Богдан ІІІ Сліпий, званий Кривим, Однооким (молд. Bogdan al III-lea cel Orb; пол. Bogdan III Ślepy; рум. Bogdan cel Chior, англ. Bogdan III the One-Eyed ) (* 1478 — † 20 квітня 1517) — господар Молдавського князівства (1504—1517) з династії Мушатовичів, син Штефана III.
Біографія[ред.]
За життя батька отримав від нього в управління південну частину країни. У битві з польсько-литовським військом під Козміним на Буковині у жовтні 1497 р. втратив око.
2 липня 1504 року став господарем; намагався продовжувати незалежну політику Штефана ІІІ.
Шукаючи противаги зрослим впливам Османської імперії, вислав посольство до польського короля Александра Яґеллончика, просячи руки його наймолодшої сестри Ельжбети. Цьому спротивилася її мати Ельжбета Австріячка, при дворі якої та перебувала. Після смерті королеви-матері господар знову посватався до Ельжбети, повернувши 1505 року Польській Короні на знак своєї доброї волі спірні землі Покуття, завойовані його батьком Штефаном ІІІ (1503 р.). Король відмовив через опір сестри, яка не бажала виходити за одноокого господаря. Військо ображеного Богдана ІІІ атакувало Поділля і зазнало поразки (полонених молдавських бояр стратили у Кам'янці). Незабаром за посередництвом угорського короля Ласло (Владислава) ІІ Яґеллончика сторони замирились за умови, що король Польщі Александр Яґеллончик віддасть сестру за Богдана ІІІ, а той прийме католицьку віру і визнає себе васалом Корони. Король Александр помер 1506 року, а його наступник Сиґізмунд І Старий відмовився від планованого союзу, тому польний гетьман корониий Миколай Каменецький розбив під Чернівцями загони перкулаба Копача.
На певен час напругу між державами зменшило те, що Молдавію атакувало 1507 р. військо васала Порти волоського господаря Раду IV, яке Богдан ІІІ розбив і переслідував у Волощині, де Раду IV запросив миру.
Через образу на Корону та династію Яґеллонів господар Молдавії зблизився з московським князем Васілієм ІІІ, який тоді воював з Литовським князівством.
Скориставшись зайнятістю війська короля Сиґізмунда І Старого у другій литовсько-русько-московській війні, задля помсти за свої образи Богдан ІІІ розпочав 29 червня 1509 р. похід на Поділля та Руське воєводство, маючи намір повернути Покуття. У його війську брали участь волохи, татари, турки. До них приєднувались місцеві бояри, які через загрозу конфіскації володінь згодом заявляли про свою примусову участь у поході. Молдавське військо зробило невдалу облогу Кам'янця, Галича і на початку серпня — Львова. Господар атакував місто з найменш захищеної західної сторони, де проходила лише одна лінія оборони міста. Обстріл із бомбард Низького замку та Високого муру чергувались з «атаками, перемовинами, погрозами, улещуванням». Міщани відповідали нічними вилазками. На 3-й день облоги артилерія волохів пробила пролом у міському мурі, але міська артилерія знищила частину бомбард і головного пушкаря Богдана ІІІ. Волохи підпалили передмістя і відступили на звістку про підхід коронного війська короля Сиґізмунда І Старого, який прибув до Львова 24 серпня. У відповідь військо під проводом великого коронного гетьмана Миколая Каменецького спустошило декілька міст за Дністром, повітовий центр Чернівці; при відході під Хотином його атакувало військо господаря. Тривала битва не виявила переможця; 17 січня 1510 р. був підписаний мирний договір, за яким Молдавське князівство виходило з васальної залежності від Корони.
Цим негайно скористалась Османська імперія, з наказу якої Молдавію вже до літа 1510 р. атакували значні татарські орди та волохи. Чамбули татарів 1511 р. спустошили майже всю територію князівства. Богдан ІІІ попросив 1512 р. військової допомоги у польського короля проти татарів, яких їхнє спільне військо розбило у травні, але 1513 р. господар змушений був підтвердити васальну залежність від Порти. У договорах Молдавське князівство визнали не завойованим силою зброї, а таким, що добровільно піддалось османам, тому князівство зберігало доволі широку автономію — використовувало власні закони, молдавську мову у шкільництві і богослужіннях, самостійно обирало господаря, укладало міжнародні договори. Султан взяв зобов'язання захищати терени Молдавського князівства, яке мало платити щорічну данину — 4000 золотих.
1511 р. дерев'яний монастир згорів під час облоги Львова молдавським господаром Богданом III Сліпим.[1]
15 серпня 1513 р. Богдан ІІІ одружився з Роксаною - донькою господаря Валахії Михая І Злого, сина Влада ІІІ Дракули.
Похований у монастирській церкві Путни в Сучаві біля батька, Штефана ІІІ.
Література[ред.]
- Вирський Д. Богдан III Одноокий // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. — Київ: Наукова думка, 2003. — Т.1 — С. 311—312
- Стати В. История Молдовы. — Кишинёв: Tipografia Centrală, 2002. — С. 133—134, 428. — 480 с. — ISBN 9975-9504-1-8
- Энциклопедический Словарь Брокгауза и Ефрона (1890—1907) рос.
- J.Demel. Historia Rumunii. — Wrocław, 1970пол.
- Pulaski R. Wojna Zygmunta I z Bogdanem wojewodą mołdawskim w 1509 r.: Szkice і poszukiwania historyczne. — Kraków — Poznań, 1887пол.
Примітки[ред.]
- ↑ В.Вечерський. Українські монастирі.-К., Харків:ТзОВ «Інформаційно-аналітична аґенція «Наш час»», ВАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус»»,2008.-400с.,іл. ISBN 978-966-1530-06-4, ISBN 966-8174-12-7 (серія) с.333
| Попередник Штефан III |
 |
господар Молдавського князівства 1504-1517 |
|
Наступник Штефан IV Молодий |
