Вулиця Ференца Ліста (Львів)
| Вулиця Ліста Львів | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Ференца Ліста |
| Колишні назви | |
| Ковальська, Лінде, Бухенґассе, Руднєва | |
| польського періоду (польською) | Lindego |
| радянського періоду (українською) | Руднєва |
| радянського періоду (російською) | Руднева |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 125 м |
| Координати початку | 49°50′16″ пн. ш. 24°01′43″ сх. д. / 49.837944° пн. ш. 24.028639° сх. д.Координати: 49°50′16″ пн. ш. 24°01′43″ сх. д. / 49.837944° пн. ш. 24.028639° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′19″ пн. ш. 24°01′38″ сх. д. / 49.838833° пн. ш. 24.027306° сх. д. |
| поштові індекси | 79005[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Державні установи | Галицька РДА |
| Поштові відділення | ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1] |
| Забудова | класицизм, історизм, конструктивізм |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2630346 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Ференца Ліста у Вікісховищі | |
Вулиця Ліста — вулиця у Галицькому районі[2][3] міста Львова, у межах історичного центру міста. Сполучає вулиці Миколи Вороного та Коперника.
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця відома з XVIII століття під назвою Ковальська, у 1871 році, під час першого масового перейменування львівських вулиць, отримала назву вулиця Лінде, на честь польського вченого-мовознавця Самуеля Лінде. Під час нацистської окупації Львова, з листопада 1941 року по липень 1944 року мала назву Бухенґассе. У радянські часи з 1950 року мала назву вулиця Руднєва, за однією версією — на честь російського адмірала Всеволода Руднєва[4], за іншою — на честь Семена Руднєва, комісара партизанського загону Сидора Ковпака[5]. Сучасну назву вулиця отримала у 1991 році, на честь угорського композитора Ференца Ліста.
Забудова[ред. | ред. код]
В архітектурному ансамблі вулиці Ліста переважають історизм, конструктивізм та класицизм.
Будинок № 1 споруджений у 1930-х роках у стилі конструктивізму. Під час німецької окупації Львова 1941—1944 років у цьому будинку містився штаб командувача СС, що одночасно обіймав посаду заступника губернатора дистрикту Галичина. З 1995 року тут міститься Галицька районна адміністрація ЛМР[6]. В інтер'єрах будівлі, сходовій клітці, збереглися цікаві барельєфи на селянську тематику.
Будинок № 2 — колишній прибутковий будинок Едварда Гелвіґа, зведений за проєктом архітектора В. Шульмана у 1909—1910 роках. На початку XX століття в будинку містилася редакція видань українських соціал-демократів: «Червоний прапор» та «Земля і воля», за часів Польської республіки — крамниця дамського одягу Райнкраута.
Чотириповерховий будинок № 3, споруджений у 1930-х роках у стилі функціоналізму, за проєктом архітектора Владислава Дердацького, на місці старішої кам'яниці, що належала бондарю Олександру Янковському. У 1880-х роках тут мешкав інженер і громадський діяч Василь Нагірний, у якого зупинявся Іван Франко.
Будинок № 4, споруджений у 1895 році за проєктом Вінцента Равського-молодшого під друкарню. Збереглися маскарони у вигляді голови першодрукаря Йоганна Гутенберга.
У двоповерховій кам'яниці під № 5 наприкінці XIX століття діяла перша у Львові поліклініка. У приміщенні кам'яниці у 1904 році встановили пам'ятну табличку роботи скульптора Антонія Попеля, на згадку про засновника поліклініки доктора Владислава Татарчука.
У будинку № 7 на початку XX століття містилася редакція радикально-політичного часопису «Громадський голос».
За часів Польської республіки у будинку № 6 розташовувалися фабрика туалетного мила та парфумерії «Кляйн і Син», крамниця тканин Ривіцького та магазин електротехнічних товарів «Ge-Zet», у будинку № 8 — ще один магазин електротехнічних товарів «Сіменс і Шукерт», у будинку № 9 — почесне віцеконсульство Бразилії та магазин зброї Львівської мисливської спілки.
-
Будинок № 1 -
Колишній прибутковий будинок Едварда Гелвіґа -
Будинок № 4 -
Будинок № 5 -
Будинок № 6 -
Будинок № 9
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Цікавий факт[ред. | ред. код]
Вулиця Ліста є однією з найвужчих у Львові: її мінімальна ширина становить 4,5 м.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- ↑ Списки вулиць Галицького району м. Львова. gl.lv.court.gov.ua. Галицький районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 17 грудня 2016.
- ↑ Список вулиць Львова (Л). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 17 грудня 2016.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 113.
- ↑ Мельник, 2012, с. 47.
- ↑ Львівська міська рада. Галицька райадміністрація. city-adm.lviv.ua. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 17 листопада 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 112—113. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 34. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 47—48. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — ISBN 978-617-629-076-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Ліста Ф. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.