Мала Виска

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мала Виска
Mala vyska s.png Мала Виска пр.png
Герб Малої Виски Прапор Малої Виски
Маловисківська районна державна адміністрація
Маловисківська районна державна адміністрація
Мала Виска
Мала Виска на карті Маловисківського району
Мала Виска на карті Маловисківського району
Мала Виска
Мала Виска на карті України
Мала Виска на карті України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Кіровоградська область Кіровоградська область
Район/міськрада Malayaviska rayon fl.png Маловисківський район
Код КОАТУУ 3523110100
Засноване 1752
Статус міста з 1957 року
Населення 11 014 (01,01,2014)[1]
Площа 12,1 км²
Густота населення 931 осіб/км²
Поштові індекси 26200—204
Телефонний код +380-5258
Координати 48°38′27″ пн. ш. 31°37′38″ сх. д. / 48.64083° пн. ш. 31.62722° сх. д. / 48.64083; 31.62722Координати: 48°38′27″ пн. ш. 31°37′38″ сх. д. / 48.64083° пн. ш. 31.62722° сх. д. / 48.64083; 31.62722
Висота над рівнем моря 190 м
Водойма р. Мала Вись
Відстань
Найближча залізнична станція Виска
До обл./респ. центру
 - автошляхами 60,8 км
До Києва
 - залізницею 353 км
 - автошляхами 250 км
Міська влада
Адреса 26200, м. Мала Виска, вул. Спортивна, 6
Веб-сторінка Офіційний сайт Маловисківської міської ради
Маловисківська міська рада
Міський голова Гульдас Юрій Леонідович

Мала́ Ви́ска (колишня назва — Куда́шеве) — місто в Кіровоградській області, центр Маловисківського району. Населення — 11 614 осіб (2010).[2] Маловисківській міській раді підпорядковані села Комсомольське, Улянівка та Краснопілка.

Географія[ред.ред. код]

Ставок на Малій Висі в межах міста

Місто розташоване в долині річки Мала Вись і частково на узгір'ї. Відстань до облцентру становить близько 60 км і проходить автошляхом E50.

Історія[ред.ред. код]

XVIII століття[ред.ред. код]

За переказами, на місці сучасної Малої Виски існував хутір козака Никодима.[2]

Офіційна історія Малої Виски розпочинає свій відлік з 1752 року коли, за даними місцевого краєзнавця Григорія Перебийноса, до берегів річки Малої Висі прибув перший гурт молдаван-переселенців, які заснували тут постійне поселення. До цього моменту обабіч Висі періодично з'являлися і щезали скіфські табори, намети русичів, а пізніше — і козацькі зимівники. Однак ніхто тут довго не затримувався, і саме цим історики пояснюють практично цілковиту відсутність археологічних свідчень. Тому саме молдавани вважаються першими мешканцями, а один із районів Малої Виски має місцеву назву Бессарабія.

XIX століття[ред.ред. код]

Понад 8 тисяч десятин землі, що прилягали до новоствореного поселення, а також 918 селян Катерина ІІ подарувала князю Кудашеву.[2] Він назвав поселення своїм іменем — Кудашеве, спорудив тут економію, церкву та маєток.

В середині XIX століття маєток у Кудашева купив ще один представник російської знаті — дворянин Улашин, який і дав містечку сучасну назву — Мала Виска.

Станом на 1863 рік у Малій Висці налічувалося вже 376 дворів. Через півстоліття кількість населення зросла до чотирьох тисяч чоловік.

В 1886 році у містечку, центрі Маловисківської волості Єлизаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 2759 осіб, налічувалось 486 дворових господарств, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, лавка та винокурний завод[3]. За 6 верст перебував постоялий двір, за 8 — цегельний завод.

XX століття[ред.ред. код]

В 1915 році було збудовано залізницю та залізничну станцію. У цей час стали до ладу цукровий і спиртовий заводи, млин, олійня, лікарня та школи.

У листопаді 1917 року до Малої Виски прийшла звістка про Жовтневий переворот. В січні 1918 року тут було встановлено радянську владу.

У 1922 році чимало маловищан отримали земельні наділи та ділянки під садиби (по 1 десятині). Були забудовані нові території вздовж Висі, від відгодівельного господарства аж до Люцого лісу. В ці роки швидко зміцніли індивідуальні господарства.

Період бурхливого росту та господарського піднесення виявився ко­ротким. Розпочались поспішна колективізація та масове розкуркулення, внаслідок чого селище втратило багато вмілих господарів. В роки Голодомору 19321933 років Мала Виска втратила четверту частину населення.

Друга світова війна[ред.ред. код]

Рідна мова населення Малої Виски за даними перепису 2001 року

1 серпня 1941 року розпочалася німецька окупація селища. Систематично чинились арешти та розстріли. Так, в Люцому лісі було розстріляно групу осіб єврейської національності. Понад 200 чоловік насильно відправили до Німеччини.

В Малій Висці створювалися підпільні групи, парти­занські загони. Більше двох тисяч жителів селища було призвано до діючої армії; 673 з них не повернулися до своїх домівок — загинули в бою, померли від ран, були замучені в таборах для військовополонених. Уродженцю Малої Виски, війсь­ковому льотчику, полковнику І. Сухомлину за виявлену муж­ність було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Жорстокі бої на вулицях Малої Виски розгорталися з 7 по 10 січня 1944 року, коли бойові підрозділи 8-го Олександрійського мехкорпусу (полковник М. Крічман) в складі 116-ої танкової, 66, 67 та 68-ої мехбригад, 83-го танкового полку (командири полковники Є. Юревич, М. Лазарєв, К. Яндерсон, В. Мироненко та Г. Кушнір) увірвалися в розташування німецьких військ, знищили ворожий аеродром та багато бойової техніки.

13 березня 1944 року частини 214-ої стрілецької дивізії (командир — генерал Г. Жуков) 780-го стрілецького полку (командир-полков­ник С. Юдін) звільнили Малу Виску від окупації. Під час оборони та в тяжких боях загинуло 76 солдат і офіцерів Радянської Армії, яких було поховано в братській могилі в центрі селища.

Повоєнний час[ред.ред. код]

Німецька окупація завдала величезних збитків місту. В руїнах перебували залізнична станція, спиртовий завод, клуб «Цукровик», магазини, школа та сотні будинків маловищан.

Розпочалась повоєнна відбудова селища. Вже у жовтні 1944 року цукровий за­вод дав перший цукор. Через короткий час станція Виска знову прийняла поїзди. В 1948 році вступив у дію новозбудований спиртовий завод. За період з 1944 року було збудовано завод сухого молока, ТЕЦ, комбікормовий завод, станцію техобслуговування автома­шин, залізничний вокзал, будинок культури на 800 місць, кінотеатр, шість шкіл та шість дитячих садків, комплекс приміщень системи охо­рони здоров'я — лікарню на 240 ліжок, поліклініку, аптеку та станцію переливання крові.

Перебудова[ред.ред. код]

В 1986 році було введено в дію навчальне містечко — СПТУ № 16. Зріс житловий фонд міста: було завершене будівництво мікрорайону «Вись», зведено більше десяти багатоповерхових будинків. З'явилися нові вулиці, набрала вигляду центральної вулиця Жовтнева.[4]

Місцевості[ред.ред. код]

  • Місте́чко — північна частина міста, розташована на узгір'ї і відділена від центру річкою Мала Вись.
  • Мікрорайо́н Вись — житловий масив багатоповерхової забудови 1980-х років в районі вулиці Шевченка та 40 років Жовтня.
  • Бессара́бія, Бессарабка — народна назва місцевості, де у XVIII столітті поселились переселенці-молдавани.
  • Сторчаківка
  • Кудрівка

Інфраструктура[ред.ред. код]

Будинки в районі цукрового заводу
В центрі міста (на розі вулиць Велігіна та Жовтневої)

Економіка[ред.ред. код]

Сільське господарство[ред.ред. код]

В Малій Висці діють такі сільськогосподарські підприємства:[5]

  • СТОВ «Маяк»
  • ПСП «Зоряне»
  • СТОВ «Птахівник»
  • СФГ «Степове»

Промисловість[ред.ред. код]

У промисловості міста домінує харчовий сектор. Серед основних промислових підприємств міста:[6]

  • ЗАТ «Маловисківський молочний комбінат» (Новомиргородське шосе, 1)
  • Хлібокомбінат райспоживспілки (Новомиргородське шосе, 3)
  • ПП «Хлібний дар» (вул. Велігіна, 141)
  • Підприємство «Харчовик» (вул. Київська, 2)

Недіючі підприємства:

  • ДП «Маловисківський спиртовий завод» (вул. Промислова, 1)
  • ВАТ «Маловисківський цукровий завод» (вул. Кондратюка, 10)

Торгівля[ред.ред. код]

В місті активно розвивається приватне підприємництво. Тут діє міський ринок, кілька продуктових супермаркетів та декілька десятків спеціалізованих магазинів.

Транспорт[ред.ред. код]

Маловисківська автостанція

Через Малу Виску проходить міжобласна автомобільна дорога Т 2401 (ГородищеУстинівка). Неподалік від міста проходить міжнародна автотраса E50, що робить зручним транспортне сполучення з Кіровоградом, Уманню та іншими важливими населеними пунктами.

В Малій Висці діє АТП-13543 (вул. 40 років Жовтня, 85) та автобусна станція.[7] Маловисківська автостанція (пров. Авіаційний, 6) здійснює автобусне сполучення з Києвом, Кривим Рогом, Кіровоградом, Світловодськом, а також із селами Маловисківського і сусідніх районів.

Залізнична станція обслуговує пасажирів далекого та приміського сполучення, а також виконує вантажні операції.

У місті працюють таксі численних приватних перевізників.

Гуртожиток на мікрорайоні Вись

Житло[ред.ред. код]

У Малій Висці переважає приватна забудова, загальна кількість дворів — 4 494. Із 37 міських багатоквартирних будинків близько третини розташовані на мікрорайоні Вись. Загальна кількість квартир у Малій Висці — 874.[8]

Освіта[ред.ред. код]

В Малій Висці функціонують три загальноосвітні школи та гімназія,яка майже кожного року виграє кубок Феміди,учні якої займають призові місця в олімпіадах та в інтелектуальних іграх, школа-інтернат I—II ступенів, центр дитячої та юнацької творчості та два дитсадки.

Середню спеціальну освіту надає ПТУ № 16 (вул. Шевченка, 56/1), в якому навчається 295 учнів.[9] Тут вони здобувають професії слюсарів з ремонту автомобілів та сільськогосподарських машин, електрогазозварника, електрослюсаря, електрозварника, муляра, штукатура, перукаря, модельєра, кухаря-кондитера, швачки та оператора комп'ютерного набору.[10]

Медицина[ред.ред. код]

Медичне забезпечення населенню міста та району надає центральна районна лікарня на 210 ліжок з поліклінікою.[11]

Культура[ред.ред. код]

Докладніше у статті Пам'ятники Малої Виски

В Малій Висці знаходиться Будинок культури, музей історії Маловисківського району, районна бібліотека імені Лесі Українки та школа мистецтв.

У сучасному місті споруджено чимало пам'ятників та встановлено меморіальні дошки.

На Містечку

ЗМІ[ред.ред. код]

У місті видається районна газета «Маловисківські вісті» (адреса редакції — вул. Шевченка, 62).

Релігія[ред.ред. код]

У Малій Висці знаходиться три православні церкви, розташовані в пристосованих приміщеннях.

Спорт[ред.ред. код]

На міському стадіоні Колос тренується «ФК Вись», що виступає в другій групі Чемпіонату області з футболу.

Персоналії[ред.ред. код]

Фотогалерея[ред.ред. код]

Центральна площа (Мала Виска).jpg Мікрорайон Вись (Мала Виска).jpg Вулиця Велігіна.jpg Будинок культури (Мала Виска).jpg Стадіон (Мала Виска).jpg
Центральна площа
Бульвар на вулиці Велігіна
Будинок культури
Стадіон «Колос»

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014
  2. а б в Матвієнко Л. В. Ми — з колишнього дикого поля. Наш край в легендах, переказах, художніх творах. — 1992.
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Г. М. Перебийніс. Мала Виска. Історико-краєзнавчий нарис. — 1996.
  5. Сільськогосподарські підприємства. Офіційний сайт Маловисківської районної державної адміністрації
  6. Соціально-економічна довідка Маловисківського району. Офіційний сайт Маловисківської районної державної адміністрації
  7. Транспорт, зв'язок, будівництво. Офіційний сайт Маловисківської районної державної адміністрації
  8. Загальні відомості про Маловисківську міську раду. Офіційний сайт Маловисківської міської ради
  9. Професійно-технічне училище № 16
  10. Наші спеціальності. Професійно-технічне училище № 16
  11. Інвестиційний паспорт району. Офіційний сайт Маловисківської районної державної адміністрації

Посилання[ред.ред. код]