Кустодія Святої Землі
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Кустодія Святої Землі | |
|---|---|
| лат. Custodia Terræ Sanctæ | |
 Офіційний герб Кустодії Святої Землі | |
| Інші назви: | Захист Святої Землі |
| Засновник: | святий Франциск Ассізький |
| Країни: |
 Ізраїль  Палестина  Йорданія St. Francis Street 91001 Jerusalem, Israel |
| Кількість членів: | понад 400 осіб |
| Кустод: | Франческо Паттон, гвардіан монастиря Гори Сіон |
| Заступники: |
Ібрагім Фальтас, вікарій Кустодії Святої Землі Марко Каррара, генеральний секретар Кустодії Святої Землі Рамзі Сідаві, скарбник |
| Адреса: | St. Francis Street 91001 Jerusalem, Israel |
| Резиденція: | Єрусалим |
| Головний храм: | монастир святого Спасителя |
| Дата створення: | 1217 |
| Структура: | збереження і догляд за святинями, пастирське піклування над католиками, обслуговування паломників |
| Органи управління: | кустод, кустодіальна курія |
| Доктрина: | католицтво |
| Віровчення: | християнство |
| Орден: | Орден братів менших (францисканці) |
| Союзники: | православні |
| Видавництва: | Franciscan Printing Press |
| Офіційний сайт: | www.custodia.org |
Кустодія Святої Землі або Захист Святої Землі (лат. Custodia Terrae Sanctae — «Захист Святої Землі», івр. משמורת ארץ הקודש) — самостійний адміністративний округ францисканського ордену. Кустодія Святої Землі є однією з провінцій чернечого ордену францисканців (міноритів), чисельністю понад 400 осіб. Конкретне завдання робочої групи визначене спеціальними папськими буллами Папи Римського Климента IV «Gratias Agimus» і «Nuper carissimae» від 21 листопада 1342 р.. Організація включає в себе території сучасного Ізраїлю, Палестинської автономії, Йорданії, Сирії, Лівану, Єгипту, Кіпру і Родосу. Відділи організації є в Італії, Іспанії, Аргентині, Німеччині, Польщі та США.
Історія[ред. | ред. код]
- У XIII столітті францисканці, які жили у Святій землі, належали до заморської провінції чернечого ордену створеного у 1217 р. Ще за життя святого Франциска Ассізького (1181—1226) утворювалися кустодії (лат. custodia — «охорона», «стража») — адміністративні округи, що складалися із кількох монастирів.
- У 1333 р. вони отримали офіційний дозвіл від єгипетського султана бути присутніми у Палестині. Францисканці отримали право постійно служити в базиліці Гробу Господнього, в храмі Сіонської світлиці, каплиці Святого Духа і каплиці святого Фоми.
- У 1342 р. Римський Папа Климент VI буллою «Gratias Agimus» довірив францисканцям охороняти християнські святині, що знаходяться в місцях, пов'язаних із земним життям Ісуса Христа. На чолі «Кустодії Святої землі» знаходиться посада кустода (лат. custos — «хоронитель», «страж»), який прирівняний в правах до провінційного настоятеля з 1612 р.. Кустод обирається генеральною радою ордену строком на 6 років із отриманням титулу гвардіана монастиря Гори Сіон (від лат. guardianus — «хоронитель», «страж»).
- 24 лютого 1421 р. офіційно затверджена булою «His quae» Папою Римським Мартином V посада комісара Святої землі[1].
- До 1434 р. Захист Святої землі належав конвентуальним францисканцям, по 1434 р. — францисканцям-обсервантам.
Кустоди[ред. | ред. код]
XIII ст.
- Елія з Кортона (з 1217 р.)
- Франциск Ассізький (від 1219 р.)
- Джакомо (1247)
- Джакомо з Пюї (1266)
- Вінцентіус з Бургундії
- Джованіно з Парми (1270)
- Гелеберто (1286)
XVI ст.
ХХ ст.
- Фредіано Джаніні
- Роберто Рацолі (1906—1912 рр.)[3]
- Фердінандо Діоталеві (1917—1924 рр.)[3]
- Ауреліо Марота (1925—1931 рр.)[3]
- Назарета Іасороці (1931—1937 рр.)[3]
- Альберто Горі (1937—1949 рр.)[3]
- Карло Кечителі ( —1992 р.)
- Джузепе Нацаро (1992—1998 рр.)
- Джовані Батістелі (1998—2004 рр.)
XXI ст.
- П'єрбаттіста Піцабала (2004—2016 рр.)
- Франческо Патон (2016 —)
Хронологія[ред. | ред. код]
Поступове надбання християнських святинь для Церкви Христової в Святій землі[4]:
- 1217 р. — Орден Братів Менших ділиться на провінції, зокрема — провінцію Святої землі[5].
- 1219 р. — Святий Франциск Ассізький йде з Палестини в Єгипет, де він зустрічається з султаном аль-Камілем[5].
- 1229 р. — Брати Менші заснували монастир в Єрусалимі в безпосередній близькості від сьогоднішньої V стації Віа Долороза.
- 1323 р. — францисканців включають в службу в базиліці Гробу Господнього.
- 1335 р. — заснований монастир у Сіонській світлиці.
- 1342 р. — канонічне підтвердження місії Братів Менших на Сході Папою Климентом IV.
- 1347 р. — взяття опіки над Храмом Різдва Христового у Вифлеємі[6].
- 1363 р. — дбає за гробницю Богоматері у долині Йосафата (до 1757 р.).
- 1485 р. — викуплено місце народження святого Іоанна Хрестителя у Ейн-Керем.
- 1551 р. — від францисканців відбирають Сіонську світлицю на користь Вірменської апостольської церкви.
- 1557 р. — осідок Кустодії придбаний у Грузинської православної церкви, монастир Святого Спасителя в Єрусалимі.
- 1620 р. — францисканці оволоділи руїнами всього Гроту Благовіщення Богородиці в Назареті[7].
- 1631 р. — купили руїни святилища Преображення на горі Фаворі[8].
- 1679 р. — придбання земельної ділянки храму святої Елізабети в Ейн-Керем.
- 1889 р. — стає власністю Кустодії V стація на Віа Долороза в Єрусалимі, святилище «Церква Сліз Господніх» на схилі Оливної гори, на місці першості святого апостола Петра в Табсі і руїни Магдали на Галілейському морі.
- 1894 р. — вступили у володіння над руїнами стародавнього Капернауму[9].
- 1917 р. — частина ченців Кустодії у зв'язку з Першою світовою війною ризикувала позбавленням волі.
- 1920 р. — Папа Римський Бенедикт XV проголосив святого Антонія Падуанського патроном і опікуном Кустодії Святої землі.
- 1964 р. — Кустодію Святої землі та численні монастирі відвідав Папа Римський Павло VI під час його першої апостольської подорожі.
- 2000 р. — на теренах Кустодії гостював Папа Іван Павло II під час його 91 апостольської подорожі[10].
- 2002 р. — брати монахи Кустодії пережили облогу базиліки Різдва Христового у Вифлеємі[11].
- 2009 р. — у Кустодії гостював Папа Римський Бенедикт XVI під час своєї 12 апостольської подорожі.
- 2014 р. — Папа Римський Франциск оголосив про свою першу поїздку до Святої землі як понтифіка, яка відбудеться з 24 по 26 травня 2014 р.[12].
Діяльність[ред. | ред. код]
Метою створення Кустодії Святої землі було і є збереження та догляд за святинями Римо-Католицької Церкви, які перебувають у Святій землі, пастирське піклування над місцевими католиками, обслуговування паломників.
Францисканці Кустодії Святої землі служать у місцевих парафіях католицької церкви, працюють у католицьких навчальних закладах, організовують паломництва, займаються науковою та благодійною діяльністю. Ченці «Кустодії Святої землі» мають під своєю опікою 74 санктуарії, 5 базилік, 66 церков, 45 каплиць і 38 парафій, які знаходяться на Святій землі.
- Францисканці Кустодії Святої землі керують двома науково-дослідними центрами: «Францисканське біблійне дослідження» в Єрусалимі (лат. Studium Biblicum Franciscanum) і «Францисканський центр дослідження християнського Сходу» в Каїрі (англ. Franciscan Center of Christian Oriental Studies).
- У Каїрі знаходиться «францисканський Кінематографічний центр».
- Кустодія Святої землі має засноване в 1847 році «Францисканське Друкарське видавництво» (англ. Franciscan Printing Press).
- Кустодія Святої землі в Єрусалимі фінансує «Християнський інформаційний центр в Єрусалимі», який координує заходи з приймання паломників, які відвідують Святу землю.
- Кустодія має власну Вищу Духовну семінарію в Єрусалимі «Єрусалимське Теологічне навчання» (лат. Studium Theologicum Jerosolimitanum).
Регулярно збирається капітул Кустодії Святої землі[13][14].
Власність[ред. | ред. код]
| Номер | Назва | Місце |
|---|---|---|
| 1 | монастирі францисканців заснований в 1847 р. в базиліці Гробу Господнього | Єрусалим |
| 2 | монастир | Вифлеєм |
| 3 | монастир у базиліці Благовіщення | Назарет |
| 4 | монастир у Гефсиманії | Єрусалим |
| 5 | церква і монастир | Тіверіада |
| 6 | церква святого Йосипа | Назарет |
| 7 | Базиліка Преображення Господнього | Фавор |
| 8 | Церква засудження і накладення Хреста на Віа Долороза | Єрусалим |
| 9 | Церква Сліз Господніх | Єрусалим |
| 10 | Церква Всіх Націй у Гетсиманії | Єрусалим |
| 11 | монастир Доброго Пастиря | Єрихон |
| 12 | церква апостола Петра | Яффа |
| 13 | монастир Святої Землі | Емаус (Нікополіс) |
| 14 | базиліка святого Клеопи | Ель-Кубейбех |
| 15 | монастир Дейр ель-Кабір | Дамаск |
| 16 | церква Вінчання в Кані Галілейській | Кафр-Кана |
| 17 | монастир і церква святого Петра | Капернаум |
| 18 | церква поля пастушків | Вифлеєм — Бейт-Сахур |
| 19 | церква | Віфагія |
| 20 | церква святого Лазаря | Віфанія |
| 21 | церква Молочного Гроту | Вифлеєм |
| 22 | церква Відвідування Пресвятої Діви Марії | Ейн-Керем |
| 23 | Монастир Івана Хрестителя, Церква Івана Хрестителя | Єрусалим |
Видатні особи[ред. | ред. код]
- Томазо Обічіні да Новара (до 1585-†1632 рр.)
- Джироламо Голубович (*1865-†1941 рр.)
- Альберто Горі (*1889-†1970 рр.)[15]
Галерея[ред. | ред. код]
-
-
герб Кустодії в кольорі -
герб Кустодії (металевий) -
таблиця позначення Гетсиманського саду частиною Кустодії на стіні Церкви всіх націй -
таблиця позначення археологічного об'єкту «руїни Капернаума», що знаходиться під наглядом Кустодії Святої Землі -
таблиця позначення «Монастиря святого Спасителя» частиною Кустодії -
у «християнському кварталі» Єрусалиму на «з'єднанні Сан-Сальваторе» позначення Кустодії ліхтарем з символом єрусалимського хреста -
Готель для паломників "Новий дім" ("Каза Нова") Кустодії (Єрусалим) -
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Комиссариаты Святой Земли» — официальный сайт Кустодии Святой Земли [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ (рос.)Лисовой Николай, Откровение Святой Земли [Архівовано 5 грудня 2018 у Wayback Machine.] (путеводитель), изд. «Даръ», М., 2012. — С.123. — ISBN 978-5-485-00372-2.
- ↑ а б в г д Paolo Pieraccini, Custos of the Holy Land and Patriarch at the Second Vatican Council [Архівовано 17 березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Donato Baldi OFM: W Ojczyźnie Chrystusa. Przewodnik po Ziemi Świętej. Aleksander Kowalski (tłum. i uzupełn.). Wyd. 2. Kraków-Asyż: Franciszkanie, 1993 r. (пол.)
- ↑ а б Lázaro Iriarte OFMCap, Józef Salezy Kafel OFMCap, Andrzej Józef Zębik OFMCap, Krystyna Kuklińska OSC: Historia franciszkanizmu. Kraków: Bracia Mniejsi Kapucyni, 1998, s. 37-41. ISBN 83-910410-0-X (пол.)
- ↑ Eugene Hoade OFM: Guide to the Holy Land. Jerusalem: Franciscan Printing Press, 1984, s. 394. (англ.)
- ↑ Eugenio Alliata, Enrique Bermejo, Giovanni Claudio Bottini, Lino Cignelli, Abraham Sobkowski: Sulle orme di Gesù. Guida ai santuari di Terra Santa. Milano: Edizioni Terra Santa, 2011, s. 8. ISBN 978-88-6240-120-3 (італ.)
- ↑ John Abela OFM, Eugenio Alliata OFM, Enrique Bermejo OFM, Marina Mordin: Atto di donazione del monte Tabor alla Custodia di Terra Santa [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (італ.)
- ↑ Stanislao Loffreda OFM: Cafarnao V. Documentazione fotografica degli scavi (1968–2003). Jerusalem: Franciscan Printing Press, 2005, s. 11. ISBN 965-516-069-6 (італ.)
- ↑ Antoni Jackowski: Leksykon pielgrzymek Jana Pawła II. Kraków: WAM, 2006, s. 336–338. ISBN 83-7318-613-1 (пол.)
- ↑ 10.5.2002, «Koniec oblężenia w Betlejem» — BBC World Service [Архівовано 20 грудня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ 5 січня, 2014 p. «Папа Франциск здійснить перший візит на Святу Землю» — BBC World Service. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 1 лютого 2014.
- ↑ «На Святій Землі зібрався капітул Кустодії» — сайт «Католицький оглядач». Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 30 січня 2014.
- ↑ «На Святій Землі зібрався капітул Кустодії» — сайт «Католицький Медіа-Центр». Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 30 січня 2014.
- ↑ «Выдающиеся францисканцы Святой Земли» — официальный сайт Кустодии Святой Земли [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- «Католическая Энциклопедия», изд. Францисканцев, г. Москва, 2005 г., Т. 2 (И-Л), С. 1205–1206, 1445–1447 ISBN 5-89208-054-4 (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Свята Земля: «Зберегти святі місця і людей, які є живими каменями Церкви» — католицький суспільно-релігійний часопис «CREDO» [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- офіційний сайт Кустодії Святої Землі [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
|
