Хеврон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто
Хеврон
івр. חֶבְרוֹן‎, араб. الخليل
Хеврон

Координати 31°32′06″ пн. ш. 35°05′55″ сх. д. / 31.53500° пн. ш. 35.09861° сх. д. / 31.53500; 35.09861Координати: 31°32′06″ пн. ш. 35°05′55″ сх. д. / 31.53500° пн. ш. 35.09861° сх. д. / 31.53500; 35.09861

Країна Ізраїль Ізраїль
провінція Хеврон
Голова Халед Осаілі
Висота центру 930 м
Офіційна мова арабська, іврит
Населення 229 258  (2009)
Часовий пояс UTC+2, влітку UTC+3
Офіційний сайт www.hebron-city.ps
Хеврон (Ізраїль)
Хеврон
Хеврон

Хевро́н (івр. חֶבְרוֹן‎, Хеврон; араб. الخليل‎, Аль-Халіль) — найбільше місто в південній частині Західного берега ріки Йордан у Палестинській автономії, столиця провінції Хеврон. Розміщене за 30 км південніше Єрусалиму на висоті 927 м над рівнем моря. Населення біля 166 000 палестинців (2006)[1] и 800 ізраїльтян[2], що проживають в історичному єврейському кварталі і біля нього, для захисту яких частина міста знаходиться під контролем ізраїльської армії.

Хеврон — одне з найдавніших міст світу, знаходиться в історичній області Юдея (і є в коліні Юди), вшановується в іудаїзмі другим за святості містом після Єрусалима. Найвідоміше історичне місце в Хевроні — це Печера Патріархів, яка є святинею для юдеїв, християн і мусульман.

У Біблії також згадується як Кириаф-Арба (1 М. 23:2, 35:27); сьогодні цим ім'ям названо прилегле до Хеврону ізраїльське місто.

Історія[ред.ред. код]

До 1300 року до н. е. — центр ханаанської культури, місце проживання «великанів».

Після завоювання євреями Ханаану увійшов в наділ коліна Юди і був переданий сім'ї Халева, сина Єфонії  — Єг. 14:13-15, Навин 15:13.

Єврейське населення безперервно жило в Хевроні протягом більше 3 тисячоліть — з 13 ст. до н. е. і по 1929 рік.

Хеврон став першою столицею царя Давида у 950 р. до н. е. В Хевроні син Давида Авесалом проголосив себе царем та підняв повстання проти свого батька (2 Цар. 15:7-12). При Ровоамі Хеврон, як одно з найважливіших міст на півдні Юдеї, було сильно укріплене.

Після вавилонського полону був заселений переважно ідумеями. Потім увійшов до складу Хасмонейського царства при Александрі Яннаї, потім, при Іроді Великому і його синах, був частиною Юдеї і нарешті — частиною римської провінції Юдея, пізніше перейменованої в Палестину. Візантійці перетворюють «Печеру Патріархів» (Печера Махпела) у церкву. У 614 році місто було зайняте перської армією Хосрова II, але незабаром було повернено до Візантії. У 638 завойоване мусульманами. У 1100–1187 роках — знаходиться під владою хрестоносців, потім — до 1517 р. — в руках мамлюків. До Першої світової війни — під османським управлінням, за результатами війни — під британським мандатом. Англійська влада не звертала увагу на заклики арабських лідерів до знищення єврейської громади в Хевроні. У 1929 році це призвело до масового єврейського погрому в місті. Було вбито 67 євреїв, сотні євреїв були покалічені. Єврейська лікарня Бейт-Хадасса, в якій лікувалися всі жителі міста, була розграбована і зруйнована. У 1936 році єврейське населення Хеврона було евакуйовано з міста. У 1948-1967 рр. Хеврон був окупований Йорданією. У ході Шестиденної війни 1967 року опинився під контролем Ізраїлю.

У 1968 році ініціативна група на чолі з рабином Моше Левінгером вирішила відновити єврейську присутність у Хевроні. Згодом були створені 3 єврейських квартали: Авраам-Авін, Бейт-Хадасса і Тель-Румейда. На сьогоднішній день там проживає близько 650 осіб.

У відродженні єврейського Хеврона важливу роль зіграв репатріант з СРСР, професор фізики Бенціон Тавгер. Його зусиллями були відновлені з руїн синагога, що носить ім'я Авраама, і старе єврейське кладовище.

Сучасне становище[ред.ред. код]

На початку 1997 року, згідно з Хевронськими угодами (en:Hebron Agreement) місто було розділено на два сектори: H1 і H2. Сектор H1, у якому проживає 120 тис. палестинців, перейшов під контроль Палестинської адміністрації.[3] Сектор H2, який населяють 30 тис. палестинців,[4] залишається під контролем ізраїльської армії для захисту декількох сотень мешканців єврейського кварталу. Перейти з сектора в сектор можна через будь-який з 16 ізраїльських контрольно-пропускних пунктів. У Хевроні найчастіше відбуваються збройні зіткнення між ізраїльською армією, єврейськими поселенцями і арабами.

Печера Махпела́[ред.ред. код]

Печера патриархів (Махпела́).

Головна святыня Хеврона — печера Махпела́ (івр. מְעָרַת הַמַּכְפֵּלָה‎, Ме‘ара́т ха-махпела́, «Двойна пещера»; араб. الحرم الإبراهيمي‎, Хара́м-ал-Халіл). Згідно з монотеїстичною традицією, в цьому місці поховані перші люди, Адам і Єва, а також біблійні патріархи та їхні дружини — Авраам і Сара, Ісаак і Ревека, Яків та Лія. Будівля, що стоїть на місці їх можливих поховань, збереглося, щонайменше, з часів Ірода.

Сьогодні будівлю відкрито таким чином, що в ній проводяться як єврейські, так і мусульманські богослужіння. Відомості про саму печеру, над якою споруджено будинок, дуже незначні. Відомо лише про декілька ходів і підземні гроти — наукові дослідження на місці практично неможливі з-за релігійної протидії мусульманської вакфи.

25 лютого 1994 р. житель Барух ГольдштейнКір'ят-Арба(рос.)укр.) здійснив теракт, вбивши з автомата 29 мусульман з Хеврону, котрі там молилися, а потім був і він убитий тими, хто там молився.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Projected Mid -Year Population for Hebron Governorate by Locality 2004–2006 Palestinian Central Bureau of Statistics.
  2. Hebron settlers try to buy more homes
  3. «Protocol Concerning the Redeployment in Hebron». United Nations Information System on the Question of Palestine. Non-UN document. January 17, 1997. Архів оригіналу за 2011-08-24. 
  4. Rapoport, Meron (November 17, 2005). «Ghost town». Haaretz. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Архимандрит Никифор // «Библейская энциклопедія» (иллюстрированная полная популярная), г. Москва 1891 г., С.745-746 (рос.)

Посилання[ред.ред. код]