Мис Горн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Острови Мис Горн

Мис Горн (нід. Kaap Hoorn, ісп. Cabo de Hornos) — найпівденніший пункт материка Південної Америки, розташований на острові Горн, що до півдня від Вогняної Землі (55°59′ пд. ш. 67°16′ зх. д. / 55.983° пд. ш. 67.267° зх. д. / -55.983; -67.267). Відкритий у 1616 голландськими мореплавцями Я. Лемером та В. Схаутеном. Названий за ім'ям рідного міста Схаутена — Горн.

Клімат на мисі рівний — температура протягом року коливається від −2 °C до +14 °C. Погода в основному вітряна і хмарна. Опади випадають у великій кількості протягом всього року.

На мисі розташований відомий маяк. Команда маяка складається всього з декількох чоловік.

Мису присвячено велика кількість літературних творів. Один з найвідоміших — Жюль Верн Аварія корабля «Джонатан».

Відкриття[ред.ред. код]

У 1615 році група купців з голландського міста Горн організувала експедицію для пошуку нового шляху в Ост-Індію. 25 травня з гавані Горна вийшли два судна: «Ендрахт» («Згода») і «Хорн». На борту обох суден було 87 осіб. Командував експедицією Віллем Схаутен, а торговим директором був Якоб Ле-Мер.

7 грудня вони досягли Патагонії, де витягли кораблі на пляж для очищення корпусів від налиплих черепашок і водоростей. Один з кораблів, «Хорн», під час очищення запалав і згорів майже дотла. Команда «Хорна» зібрала врятовані пожитки і перебралася на «Ендрахт». Плавання тривало.

24 січня 1616 корабель минув Магелланову протоку. Схаутен підозрював, що земля повинна коли-небудь скінчитися. Це сталося увечері 29 січня. Схаутен назвав південний край Америки мисом Хорн (в українській і російській традиції — мис Горн) на честь рідного міста і загиблого судна.

Крім того, він довів, що Вогняна Земля — острів. Перетинаючи Тихий океан, експедиція зробила масу відкриттів: острови і цілі архіпелаги.

Нарешті, 26 жовтня 1616 корабель прибув до Батавії — центр голландської Ост-Індії. Однак по прибуттю моряків, губернатор Батавії наказав заарештувати їх за порушення прав Ост-Індійської компанії, що виразилося в тому, що вони пройшли без дозволу Магелланову протоку.

«Ендрахт» з вантажем був конфіскований. Схаутена, Ле-Мера і вірних їм моряків відправили до Голландії, де їх чекав суд. Ле-Мер помер в дорозі. Суд виправдав мандрівників, губернатор Батавії був відкликаний зі своєї посади, а батькові Ле-Мера було повернуто судно з усім вантажем.

Крім того, Ост-Індійська компанія оплатила морякам всі витрати, в тому числі і за смерть Ле-Мера. А Схаутен в 1619 році опублікував свої шляхові щоденники. Так мис Горн офіційно з'явився на картах.

Цікавий факт[ред.ред. код]

  • Насправді мис Горн не є крайньою південною точкою Південної Америки, ні як континенту, ні як частини світу. Приблизно за 100 км на південний захід від мису Горн знаходиться невелика група островів Дієго-Рамірес, які і є найпівденнішою точкою частини світу. Найпівденніша континентальна ж точка — мис Фроуорд на півострові Брансуік.
  • Відповідно до старовинної морської традиції, кожен, хто обігнув мис Горн під вітрилами, отримує право носити срібну сережку в лівому вусі. Ті, хто на цьому не заспокоївся і зумів повторити такий подвиг, можете замінити срібло на золото. Про третій раз традиція нічого не говорить, мабуть, до третього разу ніхто не доживав. [1]



Чилі Це незавершена стаття з географії Чилі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Чентаріо, Декостеріо.