Ландшафтний парк Долина Слупі
 | |
| 54°18′05″ пн. ш. 17°14′44″ сх. д. / 54.301389000027775467° пн. ш. 17.24555600002777922° сх. д.Координати: 54°18′05″ пн. ш. 17°14′44″ сх. д. / 54.301389000027775467° пн. ш. 17.24555600002777922° сх. д. | |
| Країна |
 Республіка Польща |
|---|---|
| Найближче місто | Слупськ |
| Водні об'єкти | р. Слупя |
| Площа | 370,40 км² |
| Засновано | 1981 |
  Ландшафтний парк Долина Слупі (Польща) | |
 | |
 Ландшафтний парк Долина Слупі у Вікісховищі | |
Долина Слупі (пол. Dolina Słupi) — природоохоронна територія у Польщі, ландшафтний парк, розташований в околицях міста Слупськ у Поморському воєводстві. Площа парку складає 370,40 км², а його буферна зона охоплює 831,70 км².
Історія[ред. | ред. код]
Парк був створений у 1981 році для захисту особливо цінних ландшафтів у долині річки Слупя та навколишніх моренових пагорбів. Листяні та мішані ліси становлять понад 70 % площі Парку. У невеликих селах тієї місцевості збереглись пам'ятки архітектури, переважно релігійні, а також палацово-паркові комплекси. Парк входить до складу мережі природоохоронних територій ЄС Natura 2000.
.jpg)
У парку розташовані три з чотирьох електростанцій, що складають енергетичну систему Słupi, створену у 1904—1925 роках. Є також місця зростання рідкісних рослин та місця гніздування птахів, що потребують охорони, в тому числі орлана-білохвоста. 2003 року там проживало щонайменше одне сімейство вовків, а до 1900 року зустрічали ведмедів[1].
Розташування[ред. | ред. код]
Парк розташований в західній частині Поморського воєводства і охоплює 3 гміни Слупського повіту (Кобильниця, Дембниця-Кашубська та Слупськ) і 4 гміни Битівського повіту (Чарна Домбрувка, Божитухом, Колчиґлови, Битів).[2] Він знаходиться у середній та нижній течії річки Слупя та її басейну від села Сошиця до муніципальної дороги Клепа Слупська — Лосіно. За 4 км на північ від парку знаходиться колишнє провінційне місто Слупськ. На північному кордоні розташоване велике комунне село Дембниця-Кашубська. У межах парку є два комунальні села: Колчиґлови та Божитухом.
Фізико-географічні умови[ред. | ред. код]
Рельєф Парку утворився внаслідок останнього зледеніння на території сучасної Польщі. Переважають хвилясті поверхні моренних плато, що перетинаються річковими долинами та мережею жолобів, в яких утворились озера. Вісь парку — долина річки Слупя, окремі ділянки якої різняться від широкого, рівного русла, до непроривних, вузьких фрагментів з гірським характером течії.[3]
Рослинність[ред. | ред. код]
В парку зростає 476 видів судинних рослин, з них 24 види підлягають цілковитій та 9 — частковій охороні. Серед рідкісних рослин — зозульки фукса, зозульки травневі, зозулині сльози яйцеподібні, вовчі ягоди звичайні.
Водно-болотна рослинність озер і торфовищ представлена такими видами: lobelia dortmanna, littorella uniflora, глечики жовті, пухирник звичайний, латаття біле, шейхцерія болотна, журавлина болотна, росичка круглолиста, росичка англійська, пухівка вузьколиста, пухівка піхвова та ін.
Лісистість Парку становить 72 % його площі. Найпоширенішими є листяні букові та дубово-грабові, а також мішані ліси. Інші деревні та чагарникові породи: вільха чорна, береза повисла, ясен звичайний, черемха звичайна, горобина звичайна, смородина чорна, калина звичайна, крушина ламка. Тут у трав'яному покриві зростають: гніздівка звичайна, чаполоч південна, хвощ великий, плющ звичайний, багатоніжка звичайна, конвалія звичайна, підмаренник запашний, печіночниця звичайна, зірочник гайовий, паслін солодко-гіркий, відьмине зілля низьке, жеруха гірка, жовтяниця черговолиста, жовтець вовнистий, кропива дводомна, м'ята водяна.
У заболочених місцевостях зростають хвойні ліси, де домінує сосна звичайна, також трапляються ялина європейська, псевдотсуга, ялиця біла, сосна Веймута, сосна жорстка. У підліску тут трапляються ялівець звичайний, сфагнум, багно звичайне, плаун колючий, гудієра повзуча, водянка чорна, чорниця, плаун булавовидний, тощо. Хвойні ліси Парку різноманітні за віком, але в більшості випадків він не перевищує 120 років. Найдавніші насадження, вік яких оцінюється в 160 років знайдено в районі села Ютшенка. [3][4]
Відповідно до Директиви 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» у Парку охороняються такі види оселищ:[5][6]
| Код | Тип оселища | Площа, га |
|---|---|---|
| 3110 | Оліготрофні водойми з незначним вмістом мінеральних речовин на піщаних рівнинах (Littorelletalia uniflorae) | 67 |
| 3140 | Оліго-мезотрофні водойми з твердою (жорсткою) водою і бентосною рослинністю Chara spp. | 0.89 |
| 3150 | Природні евтрофні озера з рослинністю типу Magnopotamion або Hydrocharition | 31.25 |
| 3160 | Природні дистрофні озера та стави | 25.57 |
| 3260 | Водотоки від рівнинних до монтанних поясів з рослинністю Ranunculion fluitantis та Callitricho-Batrachion | 342.27 |
| 6120 | Трав'яні угруповання на сухих карбонатних пісках | 2.39 |
| 6430 | Гідрофільні прибережні зарості високотравних угруповань рівнин і від монтанного до альпійського висотних поясів | 46.45 |
| 6510 | Низинні викошувані луки (Alopecurus pratensis, Sanguisorba officinalis) | 127.87 |
| 7110 | Активні верхові (оліготрофні) болота | 12.46 |
| 7120 | Деградовані верхові (оліготрофні) болота, які ще здатні до природного відновлення | 5.55 |
| 7140 | Перехідні трясовини та сплавини | 44.98 |
| 7150 | Западини на торф'яних субстратах з Rhynchosporion | 1.3 |
| 7230 | Лужні низинні болота | 24.65 |
| 9110 | Букові ліси Luzulo-Fagetum | 84.66 |
| 9130 | Букові ліси Asperulo-Fagetum | 333.13 |
| 9160 | Субатлантичні та середньоєвропейські дубові або дубово-грабові ліси Carpinion betuli | 52.7 |
| 9170 | Дубово-грабові ліси Galio-Carpinetum | 12.98 |
| 9190 | Старовікові ацидофільні дубові ліси з Quercus robur на піщаних рівнинах | 7.59 |
| 91D0 | Заболочені ліси | 28.55 |
| 91E0 | Заплавні ліси з Alnus glutinosa та Fraxinus excelsior (Alno-Padion, Alnion incanae, Salicion albae) | 191.42 |
Тваринний світ[ред. | ред. код]
У парку охороняються види тварин, вкючені до Директиви 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори»:[6]
- молюски: перлівниця товста, равлик-завиток лівозакручений, закрутка карликовата;
- комахи: бабка болотна, дукачик непарний, офіогомфус Цецилія;
- риби: щипавка звичайна, бабець європейський, мінога річкова, мінога струмкова, гірчак європейський, лосось атлантичний;
- земноводні: кумка червоночерева, тритон гребінчастий;
- рептилії: болотна черепаха європейська;
- ссавці: широковух звичайний, бобер європейський, видра річкова.
Територія парку є місцем мешкання, розмноження та відпочинку під час міграцій для видів птахів, що перебувають під охороною Директиви 2009/147/ЄС про захист диких птахів: набережник, сич волохатий, рибалочка блакитний, підорлик малий, чернь чубата, пугач звичайний, гоголь, дрімлюга, лелека білий, лелека чорний, лунь очеретяний, деркач, лебідь-кликун, дятел середній, жовна чорна, мухоловка мала, сичик-горобець, журавель сірий, сорокопуд терновий, жайворонок лісовий, крех великий, шуліка рудий, плиска гірська, осоїд, пірникоза велика, коловодник лісовий.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Wilk w Polsce i jego ochrona. Poznań: Wydawnictwo Akademii Rolniczej w Poznaniu. с. 36 i 39. ISBN 83-7160-299-5.
- ↑ Podstawowe informacje o Parku Krajobrazowym Dolina Słupi z oficjalnej strony internetowej (пол.). dolinaslupi.pl.
- ↑ а б Park Krajobrazowy Dolina Słupi. Park Krajobrazowy Dolina Słupi. с. 7. ISBN 83-904016-0-6.
- ↑ Pojezierze Zachodniopomorskie. Przyroda polska. Warszawa: Wiedza Powszechna. 1983. с. 204. ISBN 83-214-0359-X.
- ↑ Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / Ред. О. О. Кагало, Б. Г. Проць. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с
- ↑ а б Інформаційна картка сайту Natura 2000 PLH220052. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 4 квітня 2020.
- ↑ Інформаційна картка сайту Natura 2000 PLB220002. Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 3 квітня 2020.
|
