Ландшафтний парк Долина Слупі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ландшафтний парк Долина Слупі
54°18′05″ пн. ш. 17°14′44″ сх. д. / 54.301389000027775467° пн. ш. 17.24555600002777922° сх. д. / 54.301389000027775467; 17.24555600002777922Координати: 54°18′05″ пн. ш. 17°14′44″ сх. д. / 54.301389000027775467° пн. ш. 17.24555600002777922° сх. д. / 54.301389000027775467; 17.24555600002777922
Країна  Республіка Польща
Найближче місто Слупськ
Водні об'єкти р. Слупя
Площа 370,40 км²
Засновано 1981
Ландшафтний парк Долина Слупі. Карта розташування: Польща
Ландшафтний парк Долина Слупі
Ландшафтний парк Долина Слупі (Польща)
Мапа

CMNS: Ландшафтний парк Долина Слупі у Вікісховищі

Долина Слупі (пол. Dolina Słupi) — природоохоронна територія у Польщі, ландшафтний парк, розташований в околицях міста Слупськ у Поморському воєводстві. Площа парку складає 370,40 км², а його буферна зона охоплює 831,70 км².

Історія[ред. | ред. код]

Парк був створений у 1981 році для захисту особливо цінних ландшафтів у долині річки Слупя та навколишніх моренових пагорбів. Листяні та мішані ліси становлять понад 70 % площі Парку. У невеликих селах тієї місцевості збереглись пам'ятки архітектури, переважно релігійні, а також палацово-паркові комплекси. Парк входить до складу мережі природоохоронних територій ЄС Natura 2000.

Гідроелектростанція в парку

У парку розташовані три з чотирьох електростанцій, що складають енергетичну систему Słupi, створену у 1904—1925 роках. Є також місця зростання рідкісних рослин та місця гніздування птахів, що потребують охорони, в тому числі орлана-білохвоста. 2003 року там проживало щонайменше одне сімейство вовків, а до 1900 року зустрічали ведмедів[1].

Розташування[ред. | ред. код]

Парк розташований в західній частині Поморського воєводства і охоплює 3 гміни Слупського повіту (Кобильниця, Дембниця-Кашубська та Слупськ) і 4 гміни Битівського повіту (Чарна Домбрувка, Божитухом, Колчиґлови, Битів).[2] Він знаходиться у середній та нижній течії річки Слупя та її басейну від села Сошиця до муніципальної дороги Клепа Слупська — Лосіно. За 4 км на північ від парку знаходиться колишнє провінційне місто Слупськ. На північному кордоні розташоване велике комунне село Дембниця-Кашубська. У межах парку є два комунальні села: Колчиґлови та Божитухом.

Фізико-географічні умови[ред. | ред. код]

Рельєф Парку утворився внаслідок останнього зледеніння на території сучасної Польщі. Переважають хвилясті поверхні моренних плато, що перетинаються річковими долинами та мережею жолобів, в яких утворились озера. Вісь парку — долина річки Слупя, окремі ділянки якої різняться від широкого, рівного русла, до непроривних, вузьких фрагментів з гірським характером течії.[3]

Рослинність[ред. | ред. код]

В парку зростає 476 видів судинних рослин, з них 24 види підлягають цілковитій та 9 — частковій охороні. Серед рідкісних рослин — зозульки фукса, зозульки травневі, зозулині сльози яйцеподібні, вовчі ягоди звичайні.

Водно-болотна рослинність озер і торфовищ представлена такими видами: lobelia dortmanna, littorella uniflora, глечики жовті, пухирник звичайний, латаття біле, шейхцерія болотна, журавлина болотна, росичка круглолиста, росичка англійська, пухівка вузьколиста, пухівка піхвова та ін.

Лісистість Парку становить 72 % його площі. Найпоширенішими є листяні букові та дубово-грабові, а також мішані ліси. Інші деревні та чагарникові породи: вільха чорна, береза повисла, ясен звичайний, черемха звичайна, горобина звичайна, смородина чорна, калина звичайна, крушина ламка. Тут у трав'яному покриві зростають: гніздівка звичайна, чаполоч південна, хвощ великий, плющ звичайний, багатоніжка звичайна, конвалія звичайна, підмаренник запашний, печіночниця звичайна, зірочник гайовий, паслін солодко-гіркий, відьмине зілля низьке, жеруха гірка, жовтяниця черговолиста, жовтець вовнистий, кропива дводомна, м'ята водяна.

У заболочених місцевостях зростають хвойні ліси, де домінує сосна звичайна, також трапляються ялина європейська, псевдотсуга, ялиця біла, сосна Веймута, сосна жорстка. У підліску тут трапляються ялівець звичайний, сфагнум, багно звичайне, плаун колючий, гудієра повзуча, водянка чорна, чорниця, плаун булавовидний, тощо. Хвойні ліси Парку різноманітні за віком, але в більшості випадків він не перевищує 120 років. Найдавніші насадження, вік яких оцінюється в 160 років знайдено в районі села Ютшенка. [3][4]

Відповідно до Директиви 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» у Парку охороняються такі види оселищ:[5][6]

Код Тип оселища Площа, га
3110 Оліготрофні водойми з незначним вмістом мінеральних речовин на піщаних рівнинах (Littorelletalia uniflorae) 67
3140 Оліго-мезотрофні водойми з твердою (жорсткою) водою і бентосною рослинністю Chara spp. 0.89
3150 Природні евтрофні озера з рослинністю типу Magnopotamion або Hydrocharition 31.25
3160 Природні дистрофні озера та стави 25.57
3260 Водотоки від рівнинних до монтанних поясів з рослинністю Ranunculion fluitantis та Callitricho-Batrachion 342.27
6120 Трав'яні угруповання на сухих карбонатних пісках 2.39
6430 Гідрофільні прибережні зарості високотравних угруповань рівнин і від монтанного до альпійського висотних поясів 46.45
6510 Низинні викошувані луки (Alopecurus pratensis, Sanguisorba officinalis) 127.87
7110 Активні верхові (оліготрофні) болота 12.46
7120 Деградовані верхові (оліготрофні) болота, які ще здатні до природного відновлення 5.55
7140 Перехідні трясовини та сплавини 44.98
7150 Западини на торф'яних субстратах з Rhynchosporion 1.3
7230 Лужні низинні болота 24.65
9110 Букові ліси Luzulo-Fagetum 84.66
9130 Букові ліси Asperulo-Fagetum 333.13
9160 Субатлантичні та середньоєвропейські дубові або дубово-грабові ліси Carpinion betuli 52.7
9170 Дубово-грабові ліси Galio-Carpinetum 12.98
9190 Старовікові ацидофільні дубові ліси з Quercus robur на піщаних рівнинах 7.59
91D0 Заболочені ліси 28.55
91E0 Заплавні ліси з Alnus glutinosa та Fraxinus excelsior (Alno-Padion, Alnion incanae, Salicion albae) 191.42

Тваринний світ[ред. | ред. код]

У парку охороняються види тварин, вкючені до Директиви 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори»:[6]

Територія парку є місцем мешкання, розмноження та відпочинку під час міграцій для видів птахів, що перебувають під охороною Директиви 2009/147/ЄС про захист диких птахів: набережник, сич волохатий, рибалочка блакитний, підорлик малий, чернь чубата, пугач звичайний, гоголь, дрімлюга, лелека білий, лелека чорний, лунь очеретяний, деркач, лебідь-кликун, дятел середній, жовна чорна, мухоловка мала, сичик-горобець, журавель сірий, сорокопуд терновий, жайворонок лісовий, крех великий, шуліка рудий, плиска гірська, осоїд, пірникоза велика, коловодник лісовий.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wilk w Polsce i jego ochrona. Poznań: Wydawnictwo Akademii Rolniczej w Poznaniu. с. 36 i 39. ISBN 83-7160-299-5.
  2. Podstawowe informacje o Parku Krajobrazowym Dolina Słupi z oficjalnej strony internetowej (пол.). dolinaslupi.pl.
  3. а б Park Krajobrazowy Dolina Słupi. Park Krajobrazowy Dolina Słupi. с. 7. ISBN 83-904016-0-6.
  4. Pojezierze Zachodniopomorskie. Przyroda polska. Warszawa: Wiedza Powszechna. 1983. с. 204. ISBN 83-214-0359-X.
  5. Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / Ред. О. О. Кагало, Б. Г. Проць. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с
  6. а б Інформаційна картка сайту Natura 2000 PLH220052. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 4 квітня 2020.
  7. Інформаційна картка сайту Natura 2000 PLB220002. Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 3 квітня 2020.