Леопольд II (король Бельгії)
Леопольд II Léopold II | |||||
![]() | |||||
![]() | |||||
| |||||
---|---|---|---|---|---|
10 грудня 1865 — 17 грудня 1909 року | |||||
Попередник: | Леопольд I | ||||
Спадкоємець: | Альберт I | ||||
Ім'я при народженні: | фр. Léopold Louis-Philippe Marie Victor de Saxe-Cobourg-Gotha | ||||
Народження: |
9 квітня 1835 Брюссель, Бельгія | ||||
Смерть: |
17 грудня 1909 (74 роки) Брюссель, Бельгія | ||||
Причина смерті: | геморагічний інсульт | ||||
Поховання: | Royal Cryptd | ||||
Країна: | Бельгія[1] | ||||
Релігія: | католицька церква | ||||
Рід: | Саксен-Кобург-Готська | ||||
Батько: | Леопольд I | ||||
Мати: | Луїза Марія Орлеанська | ||||
Шлюб: | Марія Генрієтта Австрійська і Caroline Lacroixd | ||||
Діти: | Луїза Бельгійська, Леопольд Бельгійськийd, Стефанія Бельгійська, Клементина Бельгійська, Lucien Durrieuxd[2] і Philippe Durieuxd[2] | ||||
Автограф: | ![]() | ||||
Монограма: | ![]() | ||||
Нагороди: |
| ||||
|
Леопольд II (фр. Léopold II; 9 квітня 1835 — 17 грудня 1909) — король бельгійців з 17 грудня 1865 року, представник Саксен-Кобурзької династії, другий, але старший з тих, хто вижив, син Леопольда I і Луїзи Марії Орлеанської.
Король Леопольд II несе безпосередньо пряму відповідальність за геноцид корінного населення «Вільної держави Конго». Бельгійська колоніальна політика привела до загибелі близько 10 мільйонів африканців[3][4][5][6].
Вступив на престол 1865 року після смерті батька, Леопольда I.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cf/Leopoldo2dabelgica.jpg/150px-Leopoldo2dabelgica.jpg)
Відомий діяльністю із захоплення басейну річки Конго. За його вказівкою там були влаштовані різного роду комерційні компанії, які провадили жорстоку експлуатацію населення (до самого геноциду) й багатств регіону, а з 1885 до 1908 року існувала Вільна держава Конго, яка була особистим володінням і «бізнесом» короля (а не держави).
Леопольд проводив надзвичайно жорстоку колоніальну політику: жителів Конго вважали рабами короля; за невиконання робіт належало відсікання кисті руки. Бельгійська преса в різного ступеня затушовувала ці звірства, виправдовуючи тим, що в освоюваних районах Конго проживають племена, які практикують канібалізм, і суворі заходи бельгійських колоністів спрямовані на «гуманітарну» діяльність, щоб поліпшити і цивілізувати життя корінних народів.
Встановлена при Леопольді система жорстокої експлуатації привела до скорочення чисельності населення Конго з 30 млн в 1884 році до 15 млн в 1915 році.
При цьому, за даними бельгійських джерел, у 1887 році обсяг виробництва каучуку в Конго становив близько 30 тонн, через 10 років до 1897 року він збільшився в 40 з гаком разів (близько 1300 тонн), а в 1903 році становив уже близько 5900 тонн.[джерело?]
Діяльність Леопольда засуджували в Європі; австрійський імператор Франц Йосиф I (за сина якого Рудольфа Леопольд видав заміж свою доньку Стефанію) називав бельгійського короля «коронованим маклером», приблизно у таких самих висловах його характеризував й Ленін («ділок, фінансист, аферист»). Із сатирою на короля виступали Марк Твен і Артур Конан Дойл.
1902 року на життя короля скоїв замах італійський анархіст, який зробив кілька пострілів по його екіпажу, та не влучив. Леопольд II помер 17 грудня 1909 року і був похований у королівській усипальниці в Брюсселі. Корону Леопольда II, єдиний законний син якого помер у дитинстві, успадкував племінник Альберт I.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f1/Maria_Hendrika_of_Austria_and_Leopold_of_Belgium.jpg/220px-Maria_Hendrika_of_Austria_and_Leopold_of_Belgium.jpg)
22 серпня 1853 року Леопольд II одружився з Марією Генрієттою Габсбург-Лотарінгською, ерцгерцогинею Австрійською (1836–1902), дочкою ерцгерцога Йосифа, онукою імператора Священної Римської імперії Леопольда II. В цьому шлюбі народилось четверо дітей:
- Луїза Марія Амалія (1858–1924), принцеса Бельгійська, герцогиня Саксонська, принцеса Саксен-Кобург-Готська, 1875 року вийшла заміж за принца Філіпа Саксен-Кобург-Готського;
- Леопольд Фердинанд (1859–1869), принц Бельгійський, герцог Саксонський (помер від запалення легенів після того, як упав до ставка);
- Стефанія Клотільда Луїза (1864–1945), принцеса Бельгійська, герцогиня Саксонська, принцеса Саксен-Кобург-Готська, 1881 року вийшла заміж за Рудольфа, кронпринца Австрії;
- Клементина Альбертіна Марія (1872–1955), принцеса Бельгійська, герцогиня Саксонська, принцеса Саксен-Кобург-Готська, вийшла заміж за Наполеона Віктора Бонапарта.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0c/Timbre_Belgique_Leopold2_1905.jpg/100px-Timbre_Belgique_Leopold2_1905.jpg)
Багато років король мав зв'язок із французькою куртизанкою Бланш Делакруа, для якої збудував на Лазурному Березі віллу Ла-Леопольда і з якою одружився за 5 днів до своєї смерті у віці 74 років. Вона народила йому двох позашлюбних синів:
- Орден Серафимів (17 травня 1852)
- Орден Святого Олафа, великий хрест (13 липня 1897)
- Орден Леопольда I, великий хрест (9 квітня 1853)
- Королівський орден Лева, великий хрест (9 квітня 1891) — засновник ордена.
- Орден Корони (Бельгія), великий хрест (15 жовтня 1897) — засновник ордена.
- Орден Леопольда II, великий хрест (24 серпня 1900) — засновник ордена.
- Орден Африканської зірки, великий хрест (10 жовтня 1908) — засновник ордена.
- Орден Вежі й Меча, великий хрест (6 вересня 1953)
- Потрійний орден (8 січня 1966)
- Орден Золотого руна (1853)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (1853)
- Вищий орден Святого Благовіщення (14 липня 1855)
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (14 липня 1855)
- Орден Святого Георгія (Ганновер) (1858)
- Королівський гвельфський орден, великий хрест (1858)
- Орден Вірності (Баден) (1862)
- Орден Церінгенського лева, великий хрест (1862)
- Орден Лева і Сонця 1-го ступеня
- Орден портрету володаря (16 червня 1873)
- Орден Королівського дому Чакрі (9 вересня 1897)
- Орден Білого слона, великий хрест
- Орден Південного Хреста, великий хрест
- Хрест Дона Педро I, великий хрест
- Орден Почесного легіону, великий хрест
- Королівський орден Камбоджі, великий хрест
- Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді
- Орден Грифа, великий хрест
- Орден Меджида 1-го класу
- Орден «Османіє» 1-го класу
- Орден дому Османів
- Орден Чорного орла
- Орден Червоного орла, великий хрест
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест
- Орден Андрія Первозванного
- Орден Святого Олександра Невського
- Орден Білого Орла
- Орден Святої Анни 1-го ступеня
- Орден Святого Йосипа, великий хрест
- Цивільний і військовий орден Заслуг
- Орден Рутової корони (Королівство Саксонія; 1844)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (грудень 1853)
- Орден Святого Губерта (Королівство Баварія; 1853)
- Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське; 20 вересня 1854)
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною (Велике герцогство Ольденбург; 1 серпня 1856)
- Орден Карлоса III, великий хрест (Іспанія; 6 квітня 1863)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1864)
- Орден Людвіга (Гессен), великий хрест (10 грудня 1865)
- Орден Мексиканського орла, великий хрест (Мексиканська імперія; 1865)
- Орден Слона (Данія; 9 січня 1866)
- Орден Золотого лева (Гессен-Кассель; 29 січня 1866)
- Орден Підв'язки (Британська імперія; 23 лютого 1866)
- Орден Альберта Ведмедя, великий хрест (Герцогство Ангальт; 1874)
- Орден хризантеми з ланцюгом (Японська імперія)
- орден (7 травня 1880)
- ланцюг (12 липня 1905)
- Орден Камехамехи I, великий хрест (Королівство Гаваї; 1881)
- Орден Кароля I, великий хрест з ланцюгом (Румунське королівство; 1906)
- Орден Печатки Соломона, великий хрест (Ефіопська імперія)
- Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство)
- Орден Африканської спокути, великий командор (Ліберія)
- Бальї Великого хреста честі і відданості (Мальтійський орден)
- Орден Святого Карла (Монако), великий хрест
- Орден Нідерландського лева, великий хрест
- Орден Подвійного дракона 1-го ступеня, 1-й клас (Династія Цін)
- Орден Святого Марина, великий хрест (Сан-Марино)
- Орден Таковського хреста, великий хрест (Королівство Сербія)
- Орден Святого Фердинанда за заслуги, великий хрест (Королівство Обох Сицилій)
- Орден Визволителя, ланцюг (Венесуела)
- У відеогрі Zombie Army Trilogy, в замку Адольфа Гітлера Фольтершлосс висять портрети історичних постатей, які прославились своєю жорстокістю. Серед них є і портрет Леопольда.
-
Кронпринц Леопольд (1844).
-
Кронпринц Леопольд (1853).
-
Кронпринц Леопольд у гренадерській формі (1853).
-
Коронація Леопольда (17 грудня 1865).
-
Коронаційна медаль Леопольда II.
-
Король Леопольд з дружиною.
-
Король Леопольд з дружиною.
-
Король Леопольд з дружиною.
-
Король Леопольд з дружиною.
-
Король Леопольд з дружиною.
-
Король Леопольд з дружиною.
-
Останнє фото короля Леопольда (1909).
-
Гробниця короля і його дружини.
- ↑ RKDartists
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Григорий Мавров. В мире, История. 29 августа 2014. Как бельгийский король Леопольд II уничтожил 10 миллионов африканцев. [1] [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Екатерина Астафьева. Бельгийский геноцид Конго (18+) [2] [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ The hidden holocaust [3] [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ For over twenty years, King Leopold II of Belgium enslaved the people of the Congo for the rubber trade. He killed an estimated 8-12 million people. [4] [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Р. А. Кривонос. Леопольд II // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Леопольд II, бельгійський король // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- Народились 9 квітня
- Народились 1835
- Померли 17 грудня
- Померли 1909
- Кавалери ордена Серафимів
- Кавалери Великого хреста ордена Святого Олафа
- Кавалери Великого хреста ордена Леопольда I
- Кавалери Великого хреста ордена Корони
- Кавалери Великого хреста ордена Вежі й Меча
- Кавалери Потрійного ордена
- Кавалери ордена Золотого руна
- Кавалери Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
- Кавалери Вищого ордена Святого Благовіщення
- Кавалери Великого хреста ордена Святих Маврикія і Лазаря
- Лицарі Королівського Гвельфського ордена
- Кавалери ордена Святого Георгія (Ганновер)
- Нагороджені орденом Вірності (Баден)
- Кавалери Великого хреста ордена Церінгенського лева
- Кавалери ордена Лева і Сонця 1 ступеня
- Кавалери ордена Королівського дому Чакрі
- Лицарі Великого хреста ордена Білого слона
- Кавалери ордена Меджида 1 ступеня
- Кавалери ордена Османіє 1 ступеня
- Кавалери ордена Чорного орла
- Кавалери Великого Хреста ордена Червоного орла
- Великі командори ордена дому Гогенцоллернів
- Кавалери Великого хреста ордена Святого Йосипа
- Кавалери ордена Рутової корони
- Кавалери Великого хреста ордена дому Саксен-Ернестіне
- Кавалери Великого хреста ордена Південного Хреста
- Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена Вендської корони
- Нагороджені орденом Грифона (Мекленбург)
- Нагороджені орденом Святого Губерта
- Кавалери Великого хреста ордена Білого Сокола
- Кавалери ордена Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
- Кавалери Великого хреста ордена Карлоса III
- Кавалери Великого хреста ордена Корони (Вюртемберг)
- Кавалери ордена Людвіга Гессенського
- Кавалери ордена Підв'язки
- Кавалери ордена Альберта Ведмедя (Ангальт)
- Кавалери ордена Хризантеми
- Кавалери ордена Соломона
- Кавалери Великого хреста ордена Спасителя
- Кавалери Великої стрічки ордена Африканської спокути
- Кавалери Великого хреста ордена святого Карла
- Лицарі Великого хреста ордена Нідерландського лева
- Нагороджені орденом Подвійного дракона
- Кавалери ордена Таковського хреста
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Кавалери ордена Білого Орла (Російська Імперія)
- Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня
- Королі Бельгії
- Саксен-Кобург-Готська династія
- Люди на марках
- Диктатори
- Люди на монетах
- Мальтійські лицарі
- Уродженці Брюсселя
- Померли у Брюсселі
- Поховані в церкві Діви Марії (Лакен)