Маніок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Необроблене коріння маніоки

Касава (латинська назва Manihot utilissima Pohl) — африканська назва маніоку (ця назва походить з Бразилії, де так цю рослину називають Тупі-Гуарані, а в решті Південної Америки відома як юка — через що дуже частою є плутанина назв і понять).

Суто касавою нерідко іменують тільки борошно з маніоку. Це багаторічна вічнозелена кущова рослина з родини молочайних, що широко культивується в Африці. В їжу використовують подібне на картоплину коріння. Маніок виростає на вісім футів (~2 м) у висоту; коріння може сягати трьох дюймів завтовшки й трьох футів (~1 м) завдовжки з масою від 3 до 10 кг. У коренеплодах багато крохмалю (77%[1]). У сирому вигляді дуже отруйні, споживаються лише вареними або печеними. З сирого маніоку роблять крупу (тапіоку), з якої варять кашу, а сушену маніоку перемелюють на борошно, з якого печуть тонкі коржі, які отримали назву хліб з касави.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Artikel Starch und Starch, Composition. In: Hans Zoebelein (Hrsg.): Dictionary of Renewable Ressources. 2. Auflage, Wiley-VCH, Weinheim und New York 1996; Seiten 265–266, 267. ISBN 3-527-30114-3.

Джерела та література[ред.ред. код]