Шавлія
| Шавлія | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Шавлія лікарська (Salvia nemorosa)
|
||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Кілька десятків, див. текст.
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
Шавлі́я (Salvia L., народні назви — шевлія, шалві́я) — рід багаторічних трав'янистих рослин або півкущів родини губоцвітих, висотою 50-70 см.
Зміст |
Назви роду [ред.]
За академічним "Словником українських наукових і народних назв судинних рослин" (Кобів, 2004) для роду Salvia вказано (с. 362):
"Salvia L. — шавлі́я (Сл, Ру, Оп, Дб), шалві́я (Вх2, Вх3, Гв, Сл), шевлія (Вх1)."[1].
Біологічні властивості [ред.]
Листя подовжене, черешкове, опущене, сіро-зеленого кольору. Квіти дрібні, білі, рожеві чи синьо-фіолетові, зібрані в суцвіття. Плоди — горішки темно-бурого кольору.
Цвіте в червні — липні.
Шавлія морозостійка, любить сухі та плодючі ґрунти. Розмножують вегетативно та за допомогою насіння, які висівають безпосередньо в ґрунт. Посів проводять ранньою весною чи пізньою осінню.
Поширення [ред.]
Батьківщина шавлії — Середземномор'я та Південна Європа. В дикому стані росте в Малій Азії та Південній Європі.
В Центральній Європі рослина культивується з часів середньовіччя.
Види [ред.]
Відомо близько 500 видів; в Україні 29 — два з них введено в культуру. Деякі види:
- Шавлія лікарська (Salvia officinalis) — настоянка з її листя використовується при стоматиках, катарах верхніх дихальних шляхів тощо.
- Шавлія мускатна (Salvia sclarea) — культивується в Криму для виготовлення ефірної олії, яка вживається у парфумерії та медицині.
- Шавлія віщунів — (Salvia divinorum) — рослина, листя якої містять в собі психоактивний галюциноген Сальвінорин А.
- Шавлія поникла (Salvia nutans)
- Шавлія кільчаста (Salvia verticillata)
- Шавлія сухостепова (Salvia tesquicola)
- Шавлія ефіопська (Salvia aethiopis)
Серед ендеміків України — шавлія кременецька.
Застосування [ред.]
Шавлія — пряність, яка збагачує смак та сприяє покращенню засвоювання жирних м'ясних страв, м'яса, приготованого на грилі, соусів, омлетів з сиром. Добре поєднується з червоним перцем. Листя шавлії використовують як приправу до салатів, в овочеві та рибні страви. Їх додають в маринади до огірків, кабачків та ін. З листя заварюють чай. Ефірну олію шавлії застосовують при виробництві харчових концентратів, ковбас, консервів, а також для ароматизації мила, зубних паст та ін.
Шавлія дуже красива, тому її вирощують і як декоративну рослину. Вона є прекрасним медоносом. Мед із шавлії темно-золотистого кольору, ароматний та приємний на смак.
Див. також [ред.]
- 1083 Сальвія — астероїд, названий на честь цього роду рослин[2].
Примітки [ред.]
- ↑ Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Юрій Кобів. — Київ: Наукова думка, 2004. — 800 с.
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
Література [ред.]
- Л. Г. Крецу Л. Г. Домашенко М. Д. Соколов — Мир пищевых растений — Кишинев — «Тимпул» — 1989 — С.276
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- Betsy Clebsch, Carol D. Barner. The new book of salvias: sages for every garden. Timber Press, 2003. ISBN 0-88192-560-8, 9780881925609, 344 стор.
