Коріандр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Коріандр посівний
Coriandrum sativum - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-193.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Зонтичні (Apiaceae)
Рід: Коріандр (Coriandrum)
Вид: Коріандр посівний
Біноміальна назва
Coriandrum sativum
L.
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 29622
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4047

Коріандр, коляндра або кінза (Coriandrum sativum) — однорічна травяниста рослина роду Коріандр родини зонтичних.

Види[ред.ред. код]

Стебло галузисте, всередині порожнисте, висотою від 30 до 60 см.

Прикореневі листки широколопатеві, довгочерешкові, серединні і верхні стеблові — глибокобагатороздільні з лінійними, дещо загостреними часточками.

Суцвіття — складний зонтик. Квітки блідо-рожеві. Крайові квітки кожного зонтика неправильні і більші. Цвіте з червня по серпень.

Плоди достигають у серпні — вересні.

Зелені частини рослини мають неприємний запах блощиць, звідки і виникла назва («коріс» — по-грецьки «блощиця»).

Поширення та вирощування[ред.ред. код]

Батьківщиною коріандру вважають Південну Азію та Малу Азію, де вирощували її за 1000 років до нашої епохи.

У наші дні коріандр культивується на Північному Кавказі, в Україні в основному як ефіроолійна культура. Також вирощують як прянощі.

Насіння коляндри

Коріандр холодностійка рослина, насіння проростає при температурі 3-4°С, сходи витримують невеликі заморозки. Для рослини найкраще підходять чорноземи та легкі супіщані ґрунти.

Використання[ред.ред. код]

Ароматичні та смакові якості коріандру обумовлені присутністю в ньому ефірної олії, головним компонентом якого є ліналоол. Окрім цього в ньому міститься цукор, білкові речовини, крохмаль, багато вітамінів: В, Р, С, каротину.[1]

Дозрілі плоди коріандру використовують в медицині як антисептичний та протизапальний засіб. Настоянка коріандру прекрасно вгамовує спрагу, має заспокійливу дію на організм. Плоди коріандру збуджують апетит, сприяють перетравленню їжі, мають відхаркувальну дію.

Здавна коріандр відомий як харчова рослина. Молода зелень — найпоширеніша приправа до їжїі жителів Закавказзя.[2] Її вживають і сирому вигляді, з бутербродами, додають у салати, різноманітні супи, страви із м'яса, гарніри, деколи у поєднанні з іншими приправами — базиліком, орегано, цибулею та часником. Насіння коріандру використовують як прянощі у сушеному вигляді. Їх додають до тушкованих страв з м'яса та дичини, у маринади, напої, використовують при солінні томатів та огірків, квашенні капусти тощо.

Ефірну олію[3] використовують у парфумерії, а жир — у текстильній та поліграфічній промисловості.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Nutritional Data, coriander seed, per 100 g». nutritiondata.self.com. Conde Nast. Процитовано 2013-08-10. 
  2. «ru:Кориандр посевной (кинза)». Букварь здоровья (The ABC of Health) (Russian). Процитовано 10 August 2013. 
  3. Bruce Smallfield (June 1993). «Coriander - Coriandrum sativum». Архів оригіналу за 4 April 2004. 

.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н.Г.Холодного; Редкол.: Ю.Н. Прокудин, Д.Н. Доброчаева, Б.В. Заверуха, В.И. Чопик; Авт.: М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин, А.И. Барбарич и др.. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К.: Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.
  • Л. Г. Крецу Л. Г. Домашенко М. Д. Соколов — Мир пищевых растений — Кишинев — «Тимпул» — 1989 — С.234
  • Ф. І. Мамчур, Я. Д. Гладун. Лікарські рослини на присадибній ділянці. Київ. Урожай. 1993