Маяковська (станція метро, Москва)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 55°46′09″ пн. ш. 37°35′47″ сх. д. / 55.76917° пн. ш. 37.59639° сх. д. / 55.76917; 37.59639

Маяковська
Замоскворецька лінія

Центральна зала станції
Загальні дані
Тип Колонна трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення 33 м
Проектна назва Тріумфальна площа (1935), Площа Маяковського (1936)
Кількість платформ 1
Тип платформ(и) Острівна
Форма платформ(и) Пряма
Довжина платформ(и) 156 м
Ширина платформ(и) 14,3 м
Дата відкриття 11 вересня 1938 року
Архітектор(и) О. М. Душкін
Інженер(и)-конструктор(и) Е. М. Гринзайд(рос.), Р. А. Шейнфайн(рос.)
Станція споруджена Шахта № 75 Мосметробуду
Виходи до Тріумфальна площа, Тверська вулиця, Садова-Тріумфальна вулиця, Велика Садова вулиця
Час відкриття 5:30
Час закриття 1:00
Код станції 034
Замоскворецька лінія
Ховрино
Біломорська
Оборотні тупики
Річковий вокзал
Водний стадіон
Войківська
ТЧ-2 «Сокіл»
Сокіл
Аеропорт
Динамо
     
Білоруська
Маяковська
Тверська
СЗГ до АПЛ
Театральна
     
Новокузнецька
СЗГ до КЛ, КРЛ, СТЛ
     
Павелецька
Автозаводська
Технопарк
Нагатинський метроміст через р. Москву
Коломенська
ССГ до Каширської
Каширська
СЗГ до Варшавської
Кантемирівська
Царицино
Оріхове
Домодєдовська
Красногвардійська
ТЧ «Братєєво»
Алма-Атинська

«Маяковська» — станція Замоскворецької лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Білоруська» і «Тверська». Знаходиться на території Тверського району Центрального адміністративного округу міста Москви.

Історія[ред.ред. код]

Відкрита 11 вересня 1938 року в складі ділянки «Сокіл» — «Площа Свердлова» (нині «Театральна») другої черги Московського метрополітену. Проектні назви — «Тріумфальна площа», «Площа Маяковського».

Названа на честь поета Володимира Маяковського.

Унікальний проект станції був гідно оцінений:

  • В 1939 році архітектор Олексій Душкін отримав Гран-прі на Міжнародній виставці у Нью-Йорку.[1];
  • з 1980-х станція має статус пам'ятника архітектури;
  • в 2001 році станція включена в список пам'ятників історії та культури місцевого значення як один з найцінніших архітектурних об'єктів міста Москви.

Німецько-радянська війна[ред.ред. код]

Під час німецько-радянської війни станція використовувалася як бомбосховище. 6 листопада 1941 року на станції відбулося засідання Московської Ради депутатів трудящих з московськими партійними та громадськими організаціями, приурочене до 24-ї річниці Жовтневої революції 1917 року. У цей день тут з доповіддю виступив Йосип Сталін.

Вестибулі та пересадки[ред.ред. код]

Є три наземних вестибюля. Південний (автори — А. Н. Душкін, Я. Г. Ліхтенберг і Ю. П. Афанасьєв) вбудований в будівлю концертного залу імені П. І. Чайковського. По інший бік Тверської вулиці знаходиться вихід, вбудований в будинок № 30 / 2 по Тверській вулиці (почав роботу в 1950-х роках). У 2005 році на перетині 1-й Тверській-Ямській вулиці і 1-го Тверського-Ямського провулка відкрито другий вихід станції, вбудований в офісну будівлю. Автори — архітектори М. І. Шумаков і Г. С. Мун за участю Я. В. Мун, інженери: Е. І. Ханукова, Д. Савельєва і М. А. Бєлова. У його обробці використані різні види мармуру, нержавіюча сталь. У новому вестибюлі знаходиться і бюст Володимира Маяковського (роботи А. П. Кібальнікова). В оформленні вестибюля взяв участь відомий художник Іван Лубєнніков: він виконав мозаїки на теми віршів Маяковського. Старий вестибюль оброблений світло-сірим мармуром і вапняком.

Реконструкція південного вестибюля[ред.ред. код]

Турнікети УТ-2005

З 26 вересня 2005 року по 15 травня 2007 року південний вестибюль станції був закритий на реконструкцію. За цей час повністю реконструйовано похилий хід з повною заміною ескалаторів на нові, модернізовані. У вестибюлі проведена повна заміна технічного оснащення, побудовані нові каси, встановлені нові турнікети (типу УТ-2005), пожежна і охоронна сигналізація, замінені всі кабельні комунікації, сантехніка, вентиляція. Одночасно розпочато роботу по поверненню станції первісного вигляду.

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — Колонна трисклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 33 метри). «Маяковська» є першою у світі станцією глибокого закладення колонного типу. Автор проекту — А. Н. Душкін.

Оформлення[ред.ред. код]

Попри те, що архітектура станції «Маяковська» відноситься до «сталінської неокласики», наявність деяких авангардних деталей надає їй відтінок стилю «ар деко». Колони і арки станції покриті рифленою нержавіючої сталлю. Деталі обрамлення були спеціально виготовлені для метро на заводі «Діріжабльстрой», на обладнанні, призначеному для створення виробництва каркаса суцільнометалевих дирижаблів, проектування яких ініціював К. Е. Ціолковський[2]. У Санкт-Петербурзі аналогічно була виконана станція «Академічна». Кутові частини колон декоровані уральським каменем «орлец» і мармуровидним вапняком. Верхня частина колійних стін оброблена мармуром «уфалей», нижня — діоритом. Підлогу викладено білим мармуром і сірим гранітом. Світильники знаходяться в тридцяти чотирьох овальних нішах зводу центрального залу. Важливою прикрасою станції є розміщені в нішах мозаїчні панно з смальти (автор ескізів — О. О. Дейнека, тема — «Доба радянського неба». Мозаїки були набрані в майстерні В. О. Фролова в Ленінграді). При відкритті станції панно було 35, одне, що знаходилося ближче до старого виходу, було згодом втрачено через будівництво гермозатвору.

Станція у цифрах[ред.ред. код]

  • Код станції — 034.
  • У березні 2002 року пасажиропотік становив: по входу — 51,7 тисяч осіб, щодо виходу — 44,3 тисяч чоловік [1].
  • Час відкриття станції для входу пасажирів — 5 годин 30 хвилин, час закриття — о 1 годині ночі. [2]
  • Таблиця часу проходження першого поїзда через станцію [3]:
Понеділокп'ятниця
(чч:мм:сс)
Суботанеділя
(чч:мм:сс)
По непарних числах
По парних числах
У бік станції

«Річковий вокзал»

5:53:15 5:53:15
5:53:15 5:53:15
У бік станції

«Червоногвардійська»

5:38:00 5:38:30
5:38:00 5:38:30

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]