Переброди (Сарненський район)
| село Переброди | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Рівненська область |
| Район | Сарненський район |
| Громада | Миляцька сільська громада |
| Облікова картка | с Переброди |
| Основні дані | |
| Засноване | 1577[джерело?] |
| Населення | 1668 (01.01.2011)[1] |
| Площа | 1,72[джерело?] км² |
| Густота населення | 885,47[джерело?] осіб/км² |
| Поштовий індекс | 34130[джерело?] |
| Телефонний код | +380 3658[джерело?] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°43′28″ пн. ш. 26°58′39″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
138[джерело?] м |
| Водойми | річки Льва та Орлова[джерело?] |
| Відстань до обласного центру |
166[джерело?] км |
| Відстань до районного центру |
42,9[джерело?] км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 34130, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Переброди |
| Сільський голова | Крижик Валерій Володимирович[джерело?] |
| Карта | |
  Переброди | |
 Переброди | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Перебро́ди — село в Україні, у Миляцькій сільській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Миляцької сільської громади.[2] Населення становить 1668 осіб (2011).[1][3]
Назва[ред. | ред. код]
Польською мовою згадується як Przebrody.[4]
Географія[ред. | ред. код]
На південно-східній околиці села бере початок річка Орлова.[джерело?]
Відстань до райцентру автошляхом місцевого значення становить близько 42 км. Поблизу села розташований пункт контролю Переброди на кордоні з Білоруссю. З білоруського боку знаходиться пункт пропуску «Ольмани» на дорозі місцевого значення в напрямку Столина.[джерело?]
Неподалік від села починаються Ольманські болота, основна частина яких розташована на території Білорусі.[джерело?]
Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «сприятлива».[5]
Фауна[ред. | ред. код]
З представників тваринного світу, занесених до Червоної книги України, на території села трапляються беркут (на вікових деревах у лісових хащах села) та шуліка рудий (у глибинних ділянках лісових масивів поблизу села).[6]
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[7] Опадів 620 мм на рік.[7] Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм.[7] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 90 мм.[7] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 61 мм.[7] Пересічна температура січня — -5,7 °C, липня — 18,6 °C.[7] Річна амплітуда температур становить 24,3 °C.[7]
| Клімат Перебродів | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,7 | −1,4 | 3,4 | 12,4 | 19,4 | 22,9 | 23,9 | 23,2 | 18,2 | 11,7 | 4,7 | −0,1 | 11,3 |
| Середня температура, °C | −5,7 | −4,6 | −0,3 | 7,5 | 13,8 | 17,5 | 18,6 | 17,8 | 13,2 | 7,7 | 2,2 | −2,6 | 7,1 |
| Середній мінімум, °C | −8,7 | −7,8 | −3,9 | 2,7 | 8,2 | 12,1 | 13,3 | 12,4 | 8,3 | 3,8 | −0,3 | −5,1 | 2,9 |
| Норма опадів, мм | 37 | 29 | 30 | 43 | 56 | 90 | 84 | 65 | 57 | 45 | 42 | 42 | 620 |
| Джерело: Climate-Data.org (англ.) | |||||||||||||
Пам'ятки природи[ред. | ред. код]
- Перебродівський заказник — загальнозоологічний заказник національного значення площею 16530 га, розташований поблизу села.[6]
Історія[ред. | ред. код]
До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[8][9]
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[10] У 1921 році село входило до складу гміни Теребежів Лунинецького повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[4]
З 1939 року — у складі Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.[11] За участь в українському націоналістичному підпіллі було репресовано Ярмоліна Остапа (1915-?).[12] За даними українського націоналістичного підпілля у грудні 1942 року німці спалили Переброди.[13]
У 1947 році село Переброди разом з хуторами Луговий та Новобір підпорядковувалося Перебродівській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.[14]
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[15] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][17] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,02 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 11,8 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 6,71 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 461 мбер, з якої: зовнішнього — 13 мбер, загальна від радіонуклідів — 448 мбер (з них Cs — 437 мбер).[18]
Населення[ред. | ред. код]
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1921[4] | 889 | — |
| 1989[19] | 1519 | +70.9% |
| 1993[18] | 1432 | −5.7% |
| 2001[20] | 1517 | +5.9% |
| 2011[1] | 1668 | +10.0% |
| 2017[21] | 1413 | −15.3% |
| Динаміка населення | ||
Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 1668 осіб.[1]
Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 159 будинків та 889 мешканців, з них: 426 чоловіків та 463 жінки; 836 православних, 43 юдеї та 10 римо-католиків; 836 осіб записані білорусами, 43 євреями та 10 поляками.[4]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1519 осіб, з яких 756 чоловіків та 763 жінки.[19] На кінець 1993 року в селі мешкало 1432 жителів, з них 490 — дітей.[18]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1517 осіб.[20]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[22]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,37 % |
| білоруська | 2,10 % |
| російська | 0,39 % |
Вікова і статева структура[ред. | ред. код]
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[23]
| Вік | Чоловіків | Жінок | Разом |
|---|---|---|---|
| 0-17 | 348 | 321 | 669 |
| 18-39 | 246 | 236 | 482 |
| 40-59 | 156 | 116 | 272 |
| 60+ | 92 | 153 | 245 |
| Разом | 842 | 826 | 1668 |
Соціально-економічні показники[ред. | ред. код]
| Працездатне населення | Непрацездатне населення | Все населення | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 1668 | ||||||
| ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
| 407 | 24 | 311 | 18 | 718 | 13 | 91 | 5 | 183 | 11 | 274 | 16 | |
| Зайняті | Безробітні | Все населення | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 1668 | ||||||
| ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
| 19 | 3 | 35 | 5 | 54 | 8 | 171 | 24 | 93 | 13 | 264 | 37 | |
| Дорослі | Діти | Пенсіонери | Інваліди Німецько-радянської війни | Учасники бойових дій | Інваліди всіх груп і категорій | Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому | Неповні сім'ї | Діти з неповних сімей | Багатодітні сім'ї | Діти з багатодітних сімей | Діти-інваліди | Діти-сироти | Одинокі багатодітні матері |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 955 | 636 | 431 | 6 | 6 | 105 | 25 | 22 | 28 | 102 | 489 | 18 | 4 | 4 |
Політика[ред. | ред. код]
Органи влади[ред. | ред. код]
Місцеві органи влади представлені Миляцькою сільською громадою.[2]
Вибори[ред. | ред. код]
Село входить до виборчого округу № 155.[27] У селі розташована виборча дільниця № 560281.[27] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 1001 особа.[1]
Культура[ред. | ред. код]
У селі працює Перебродівський сільський клуб на 80 місць.[28] Діє Перебродська публічно-шкільних бібліотек, книжковий фонд якої становлять 17 925 книг та яка має 6 місць для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 522 особи.[29]
Релігія[ред. | ред. код]
Список конфесійних громад станом на 2011 рік:
| Назва громади | Релігійна організація | Дата реєстрації | Орієнтовна кількість парафіян | Тип ритуальної будівлі | Джерела | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Релігійна громада Свято-Тороїцької парафії УПЦ | УПЦ (МП) | 25 вересня 1991 | 310 | Церква | [30] | ||||||
| Релігійна громада церкви ХВЄ незалежної | ХВЄ | 30 грудня 1991 | 160 | Молитовний будинок | [30] | ||||||
| — православні, — протестантські. | |||||||||||
Освіта[ред. | ред. код]
У селі діє Перебродівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.[31] У 2011 році в ній навчалося 345 учнів (із 375 розрахованих) та викладало 32 учителі.[31]
Інфраструктура[ред. | ред. код]
У селі діє сільська лікарська амбулаторія.[32] Наявне відділення поштового зв'язку.[33]
Примітки[ред. | ред. код]
Коментарі[ред. | ред. код]
- ↑ рос. Перебродье, 41 двір.
- ↑ нім. Perebrodje, 41 двір.
- ↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[16]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
- ↑ а б в с Переброди // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 3 жовтня 2021.
- ↑ а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 42.
{{cite book}}: Недійсний|nopp=n(довідка) (пол.) - ↑ Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ а б Коротун, 1996, с. 261.
- ↑ а б в г д е ж Perebrody climate: Average Temperature, weather by month, Perebrody weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ ІАУ, 1980, с. 55.
- ↑ Ukrainia. The London Geographic Institute. 1919.
- ↑ ІАУ, 1980, с. 57.
- ↑ Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
- ↑ Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 205. — ISBN 978-966-8424-79-3.
- ↑ Літопис УПА, 2007, с. 229.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 440.
- ↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ а б в Коротун, 1996, с. 270.
- ↑ а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
- ↑ а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
- ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011.
- ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 46.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.
Книги[ред. | ред. код]
- Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
- Літопис УПА / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім . М. С. Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництво «Літопис УПА» та ін, 2007. — Т. 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 — грудень 1943 рр.). — 849 с.
Офіційні дані та нормативно-правові акти[ред. | ред. код]
- Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. Архів оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.
Мапи[ред. | ред. код]
- Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
Література[ред. | ред. код]
- Переброди // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 291. — 15 000 прим.
- Pierebrody // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 446. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Переброди (Сарненський район)
- с. Переброди // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
| |||||
| |||||||||||
