Науковий метод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Науко́вий ме́тод (або Ме́тоди науко́вого дослі́дження) — сукупність методів встановлення параметрів, структури, інших характеристик досліджуваних об'єктів.

Метод включає в себе способи дослідження феноменів, систематизацію, коригування нових і отриманих раніше знань. Висновки робляться за допомогою правил і принципів міркування на основі емпіричних (спостережуваних і вимірюваних) даних про об'єкт[1]. Базою для отримання даних є спостереження та експерименти. Для пояснення спостережуваних фактів висуваються гіпотези і будуються теорії, на підставі яких формулюються висновки та припущення. Отримані прогнози перевіряються експериментом або збором нових фактів[2].

Важливою стороною наукового методу, його невід'ємною частиною для будь-якої науки, є вимога об'єктивності, що виключає суб'єктивне тлумачення результатів. Не повинні прийматися на віру будь-які твердження, навіть якщо вони виходять від авторитетних учених. Для забезпечення незалежної перевірки проводиться документування спостережень, забезпечується доступність для інших вчених всіх вихідних даних, методик і результатів досліджень. Це дозволяє не тільки отримати додаткове підтвердження шляхом відтворення експериментів, але й критично оцінити ступінь адекватності (валідності) експериментів і результатів по відношенню до перевіреної теорії.

Види наукового методу[ред.ред. код]

Загальнонаукові методи дослідження — емпіричні (експеримент, спостереження, опис) та теоретичні (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, пояснення, класифікація і т. д.), а також системний, функціональний, конкретно-соціологічний.

Спеціальні методи дослідження ґрунтуються на вивченні конкретних фізичних та хімічних властивостей речовини й фізичних властивостей та параметрів фізичних полів. До них належат: формально-логічний, порівняльно-правовий та інші деякі іншіметоди наукового пізнання.

Науковий опис[ред.ред. код]

Докладніше: Науковий опис

Теоретичний науковий метод[ред.ред. код]

Теорії[ред.ред. код]

Докладніше: Теорія

Теорія (грец. θεωρία, «розгляд, дослідження») — система знань, що має характер передбачення відносно якого-небудь явища. Теорії формулюються, розробляються і перевіряються згідно з науковим методом.

Стандартний метод перевірки теорій — пряма експериментальна перевірка («експеримент — критерій істини»). Однак часто теорію не можна перевірити прямим експериментом (наприклад, теорію про виникнення життя на Землі), або така перевірка занадто складна або затратна (макроекономічні та соціальні теорії), і тому теорії часто перевіряються не прямим експериментом, а по наявності характеру передбачення — тобто якщо з неї випливають невідомі / непомічені раніше події, і при пильному спостереженні ці події виявляються, то характер передбачення присутній.

Гіпотези[ред.ред. код]

Докладніше: Гіпотеза

Гіпотеза (від грец. Ὑπόθεσις — «основа», «припущення») — недоведене твердження, припущення або здогад.

Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду спостережень, які її підтверджують і тому виглядає правдоподібно. Гіпотезу згодом або доводять, перетворюючи її у встановлений факт (див. теорема, теорія), або ж заперечують (наприклад, вказуючи контрприклад), переводячи в розряд помилкових тверджень.

Недоведена і неспростованими гіпотеза називається відкритою проблемою.

Наукові закони[ред.ред. код]

Докладніше у статті Закон (наука)

Закон — вербальне і / або математично сформульоване твердження, яке описує співвідношення, зв'язки між різними науковими поняттями, запропоноване як пояснення фактів і визнане на даному етапі науковим співтовариством узгоджується з даними. Неперевірене наукове твердження називають гіпотезою.

Наукове моделювання[ред.ред. код]

Докладніше у статті Моделювання

Моделювання — це вивчення об'єкта за допомогою моделей з перенесенням отриманих при цьому знань на оригінал. Види:

  • Предметне моделювання-створення моделей зменшених копій з певними дублюючими оригінал властивостями.
  • Уявне моделювання-з використанням уявних образів.
  • Знакове чи символічне-являє собою використання формул, креслень.

Емпіричний науковий метод[ред.ред. код]

Експерименти[ред.ред. код]

Докладніше у статті Експеримент
Експеримент «птах у повітряній колбі», худ. Джозеф Райт, 1768 р.

Експеримент (від лат. Experimentum — проба, досвід) в науковому методі — набір дій і спостережень, які виконуються для перевірки (істинності чи хибності) гіпотези або наукового дослідження причинних зв'язків між феноменами. Експеримент є наріжним каменем емпіричного підходу до знання. Критерій Поппера висуває як головної відмінності наукової теорії від псевдонаукової можливість постановки експерименту, передусім такого, який в результаті може спростовати цю теорію.

Експеримент поділяється на такі етапи:

  • Збір інформації;
  • Спостереження явища;
  • Аналіз;
  • Вироблення гіпотези, щоб пояснити явище;
  • Розробка теорії, що пояснює феномен, заснований на припущеннях, в ширшому плані.

Наукові дослідження[ред.ред. код]

Докладніше у статті Наукове дослідження

Наукове дослідження — процес вивчення, експерименту, концептуалізації та перевірки теорії, пов'язаний з отриманням наукових знань.

Види досліджень:

  • Фундаментальне дослідження, розпочате головним чином, щоб виробляти нові знання незалежно від перспектив застосування.
  • Прикладне дослідження.

Спостереження[ред.ред. код]

Докладніше у статті Спостереження

Спостереження — це цілеспрямований процес сприйняття предметів дійсності. Результати його фіксуються в описах:

  • безпосереднє спостереження-здійснюється без застосування технічних засобів.
  • опосередковане з використанням тех. пристроїв.

Для отримання значущих результатів необхідно багаторазове спостереження

Вимірювання[ред.ред. код]

Докладніше у статті Вимірювання

Вимірювання — це визначення кількісних значень, властивостей об'єкта з використанням спеціальних технічних пристроїв та одиниць виміру.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ісак Ньютон (1687, 1713, 1726). «Математические начала натуральной философии», третья часть «Система мира». Перевод с латинского и примечания А. Н. Крылова. М., Наука, 1989 г., 688 с ISBN 5-02-000747-1
  2. «scientific method - Definition from the Merriam-Webster Online Dictionary». Мэрриэм-Вебстер (англійською). merriam-webster.com. Архів оригіналу за 2011-08-24. Процитовано 2008-02-15. 

Література[ред.ред. код]