Науковий метод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Науко́вий ме́тод (або Ме́тоди науко́вого дослі́дження) — сукупність методів встановлення параметрів, структури, інших характеристик досліджуваних об'єктів.

Метод включає в себе способи дослідження феноменів, систематизацію, коригування нових і отриманих раніше знань. Висновки робляться за допомогою правил і принципів міркування на основі емпіричних (спостережуваних і вимірюваних) даних про об'єкт[1]. Базою для отримання даних є спостереження та експерименти. Для пояснення спостережуваних фактів висуваються гіпотези і будуються теорії, на підставі яких формулюються висновки та припущення. Отримані прогнози перевіряються експериментом або збором нових фактів[2].

Важливою стороною наукового методу, його невід'ємною частиною для будь-якої науки, є вимога об'єктивності, що виключає суб'єктивне тлумачення результатів. Не повинні прийматися на віру будь-які твердження, навіть якщо вони виходять від авторитетних учених. Для забезпечення незалежної перевірки проводиться документування спостережень, забезпечується доступність для інших вчених всіх вихідних даних, методик і результатів досліджень. Це дозволяє не тільки отримати додаткове підтвердження шляхом відтворення експериментів, але й критично оцінити ступінь адекватності (валідності) експериментів і результатів по відношенню до перевіреної теорії.

Види наукового методу[ред.ред. код]

Загальнонаукові методи дослідження — емпіричні (експеримент, спостереження, опис) та теоретичні (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, пояснення, класифікація і т. д.), а також системний, функціональний, конкретно-соціологічний.

Спеціальні методи дослідження ґрунтуються на вивченні конкретних фізичних та хімічних властивостей речовини й фізичних властивостей та параметрів фізичних полів. До них належат: формально-логічний, порівняльно-правовий та інші деякі іншіметоди наукового пізнання.

Науковий опис[ред.ред. код]

Докладніше: Науковий опис

Теоретичний науковий метод[ред.ред. код]

Теорії[ред.ред. код]

Докладніше: Теорія

Теорія (грец. θεωρία, «розгляд, дослідження») — система знань, що має характер передбачення відносно якого-небудь явища. Теорії формулюються, розробляються і перевіряються згідно з науковим методом.

Стандартний метод перевірки теорій — пряма експериментальна перевірка («експеримент — критерій істини»). Однак часто теорію не можна перевірити прямим експериментом (наприклад, теорію про виникнення життя на Землі), або така перевірка занадто складна або затратна (макроекономічні та соціальні теорії), і тому теорії часто перевіряються не прямим експериментом, а по наявності характеру передбачення — тобто якщо з неї випливають невідомі / непомічені раніше події, і при пильному спостереженні ці події виявляються, то характер передбачення присутній.

Гіпотези[ред.ред. код]

Докладніше: Гіпотеза

Гіпотеза (від грец. Ὑπόθεσις — «основа», «припущення») — недоведене твердження, припущення або здогад.

Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду спостережень, які її підтверджують і тому виглядає правдоподібно. Гіпотезу згодом або доводять, перетворюючи її у встановлений факт (див. теорема, теорія), або ж заперечують (наприклад, вказуючи контрприклад), переводячи в розряд помилкових тверджень.

Недоведена і неспростованими гіпотеза називається відкритою проблемою.

Наукові закони[ред.ред. код]

Докладніше у статті Науковий закон

Закон — вербальне і / або математично сформульоване твердження, яке описує співвідношення, зв'язки між різними науковими поняттями, запропоноване як пояснення фактів і визнане на даному етапі науковим співтовариством узгоджується з даними. Неперевірене наукове твердження називають гіпотезою.

Наукове моделювання[ред.ред. код]

Докладніше у статті Моделювання

Моделювання — це вивчення об'єкта за допомогою моделей з перенесенням отриманих при цьому знань на оригінал. Види:

  • Предметне моделювання-створення моделей зменшених копій з певними дублюючими оригінал властивостями.
  • Уявне моделювання-з використанням уявних образів.
  • Знакове чи символічне-являє собою використання формул, креслень.

Емпіричний науковий метод[ред.ред. код]

Експерименти[ред.ред. код]

Докладніше у статті Експеримент
Експеримент «птах у повітряній колбі», худ. Джозеф Райт, 1768 р.

Експеримент (від лат. Experimentum — проба, досвід) в науковому методі — набір дій і спостережень, які виконуються для перевірки (істинності чи хибності) гіпотези або наукового дослідження причинних зв'язків між феноменами. Експеримент є наріжним каменем емпіричного підходу до знання. Критерій Поппера висуває як головної відмінності наукової теорії від псевдонаукової можливість постановки експерименту, передусім такого, який може дати спростовує цю теорію результат.

Експеримент поділяється на такі етапи:

  • Збір інформації;
  • Спостереження явища;
  • Аналіз;
  • Вироблення гіпотези, щоб пояснити явище;
  • Розробка теорії, що пояснює феномен, заснований на припущеннях, в ширшому плані.

Наукові дослідження[ред.ред. код]

Докладніше у статті Наукове дослідження

Наукове дослідження — процес вивчення, експерименту, концептуалізації та перевірки теорії, пов'язаний з отриманням наукових знань.

Види досліджень:

  • Фундаментальне дослідження, розпочате головним чином, щоб виробляти нові знання незалежно від перспектив застосування.
  • Прикладне дослідження.

Спостереження[ред.ред. код]

Докладніше у статті Спостереження

Спостереження — це цілеспрямований процес сприйняття предметів дійсності. Результати його фіксуються в описах:

  • безпосереднє спостереження-здійснюється без застосування технічних засобів.
  • опосередковане з використанням тех. пристроїв.

Для отримання значущих результатів необхідно багаторазове спостереження

Вимірювання[ред.ред. код]

Докладніше у статті Вимірювання

Вимірювання — це визначення кількісних значень, властивостей об'єкта з використанням спеціальних технічних пристроїв та одиниць виміру.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ісак Ньютон (1687, 1713, 1726). «Математические начала натуральной философии», третья часть «Система мира». Перевод с латинского и примечания А. Н. Крылова. М., Наука, 1989 г., 688 с ISBN 5-02-000747-1
  2. «scientific method - Definition from the Merriam-Webster Online Dictionary». Мэрриэм-Вебстер (англійською). merriam-webster.com. Архів оригіналу за 2011-08-24. Процитовано 2008-02-15. 

Література[ред.ред. код]