Детермінізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Детерміні́зм (лат. Determinatus — визначений, обмежений) — філософське матеріалістичне вчення про загальну об'єктивну зумовленість явищ природи, суспільства і людської психіки, зокрема волі.

Головним у детермінізмі є положення про причинність як такий зв'язок явищ, при якому одне явище (причина) за певних умов породжує інше (дію).

Відповідно до різних галузей знань загальні принципи детермінізму спеціалізуються:

  • фізичний детермінізм
  • органічний детермінізм
  • соціальний детермінізм тощо.


Принцип детермінізму лежить в основі діалектико-матеріалістичного вчення про активно-практичну сутність людини та її свободу.

Метафізичний підхід[ред.ред. код]

Домарксистський детермінізм ототожнював причинність з необхідністю, заперечував випадковість, що призводило до фаталізму, імовірність розглядав поза детермінізмом, статистичні зв'язки протиставляв матеріальній детермінації явищ. Марксистські філософи вважали, що метафізичний детермінізм виявився неспроможним у пояснені природних і соціальних явищ.

Діалектико-матеріалістичний підхід[ред.ред. код]

Діалектико-матеріалістичний детермінізм виходить з визначення багатоманітності відношень детермінації. Його зміст поряд з положенням про причинність розкривається в категоріях взаємозв’язок, взаємодія, абсолютне і відносне, необхідність і випадковість, закон, умова, можливість і дійсність, підстава і наслідок.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • «Філософський словник» / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.


Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.