Проблема індукції
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Проблема індукції — у філософії, питання чи призводить індуктивне мислення до отримання нових знань. Тобто, що є обгрунтуванням наступного:
- узагальнення властивостей класу об'єктів на основі спостережень за окремими представниками цього класу (наприклад, умовивід з того, що «всі бачені мною лебіді білі, тому всі лебіді білі», з наступним відкриттям чорного лебедя) або
- переконення, що послідовність подій в майбутньому відбуватиметься так само, як і в минулому (наприклад, що всі закони фізики будуть дійсними і надалі).
Ця проблема ставить під сумнів всі емпирічні твердження та знання, отримані через науковий метод пізнання. Хоча проблема сходить своїм корінням до пірронізму в античній філософії, Девід Юм акцентува її в середині 18 століття, і отримав найвідомішу відповідь від Карла Поппера через два століття.
Посилання[ред.]
- Використано матеріали зі статті в англійській Вікіпедії.
